Спосіб довготермінового стримування чисельності та шкідливості пильщиків (tenthredinidae: diprionini) в насадженнях сосни

Реферат: Спосіб довготермінового стримування чисельності та шкідливості пильщиків (Tenthredinidae: Diprionini) в насадженнях сосни включає використання біологічних препаратів. При цьому до початку льоту у природних умовах самиць пильщиків готують суміш двох паразитів яєць пильщиків - ахризохареллу (Achrysocharella ruforum K.) та трихограму, виду (Trichogramma pintoi Voeg.), у співвідношенні 1:15, крім того їм згодовують дієту у вигляді 30,0 %-ного водного розчину фруктози, сумісно із 0,03 %-ним розчином нативної рибонуклеїнової кислоти. При цьому проводять два прийоми сумісного розселення ентомофагів з розрахунку по 15 тис. особин на одне дерево сосни звичайної, інтервал між розселеннями становить 7-8 днів. В період початку міграції личинок пильщиків з крон дерев на поверхню ґрунту для заляльковування проводять один прийом обробки рослинного опаду та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев діаметром 2,5-3,0 м 4,0 %-ним водним розчином біологічного препарату Боверин (сухий порошок). UA 107415 U (12) UA 107415 U UA 107415 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до лісового господарства, зокрема до галузі захисту лісостанів від шкідливих видів комах, і може бути використана в технологіях інтегрованого захисту лісопаркових насаджень. Відомо, що питома вага соснових насаджень Українського Полісся становить майже 2 млн. га. Серед факторів, що обмежують продуктивність та естетичну привабливість лісів, значна роль належить негативній діяльності шкідливих комах. Серед них домінують соснові пильщики, личинки яких з'їдають хвою, погіршують фізіологічний стан дерев. Як наслідок, це призводить до втрати приросту деревини (Завада Н. М. Сосновые пилильщики (Tenthredinidae: Diprionini) в лесах Украинского Полесья и борьба с ними. Автореф. канд. дисс. Киев, 1969, 21 с.) Відомо, що суттєву роль у стримуванні чисельності пильщиків в агроценозах та лісостанах відіграють природні популяції ентомофагів та збудники хвороб (Тряпицын В. А., Шапиро В. Α., Щепетильникова В. А. Паразиты и хищники вредителей сельскохозяйственных культур. - Л.: Колос, 1982. - 256 с.). Проте, їх винищувальна та стримуюча здатність наростання чисельності пильщиків не стабільна, що стає причиною не тільки зниження їх чисельності, але і значних спалахів. Відомий також спосіб захисту плодових насаджень від шкідливих членистоногих, у тому числі і пильщиків (Способ защиты плодовых насаждений от вредителей. Авторское свидетельство СССР, № 1745166. ΜПК А01К 67/00. Опубл. 07.07.1999. Бюл. № 25, Смольякова В. М., Сторчевая Е. М.). Цей спосіб є найбільш близьким до способу, що пропонується, і вибраний як найближчий аналог. Спосіб, що вибраний як найближчий аналог, полягає у тому, що у насадженнях яблуні в центрі кварталу виділяють ділянку, площею не менше 1 % від загальної площі кварталу, де не використовують водні розчини хімічних інсектицидів. На цих своєрідних буферних зонах розвиваються, накопичуються та розселяються природні популяції ентомофагів. Вздовж границі масиву саду, згідно з способом, виділяється зона біологічного захисту саду, площею 2 %, де використовують тільки біологічні препарати. За зоною біологічного захисту розташовується масив саду, де здійснюють захист тільки хімічними інсектицидами. Реалізація відомого способу забезпечує сприятливі умови для розвитку ентомофагів, які контролюють чисельність та шкідливість фітофагів. Проте найближчий аналог має такі недоліки: пропонується досить технічно складна операційна технологія захисту саду, з багаторазовим чергуванням обприскування дерев хімічними та біологічними препаратами; на ділянках саду, де використовують хімічні інсектициди, спостерігається загибель ентомофагів. В основу корисної моделі поставлено задачу експериментально обґрунтувати спосіб довготермінового стримування чисельності та шкідливості пильщиків (Tenthredinidae: Diprionini) в насадженнях сосни. Ставилась задача розширити спектр ефективних, екологічнобезпечних способів, складові елементи яких будуть тільки біологічного походження. Поставлена задача вирішується тим, що послідовно реалізують суттєві елементи запропонованого способу. Зокрема перший з них передбачає, що до початку льоту у природних умовах самиць пильщиків готують суміш двох паразитів яєць пильщиків - ахризохареллу (Achrysocharella ruforum K.) та трихограму, виду (Trichogramma pintoi Voeg.), у співвідношенні 1:15. Також спосіб передбачає згодовування дорослим особинам ахризохарелли дієти у вигляді 30,0 %-ного водного розчину фруктози, сумісно із 0,03 %-ним розчином негативної рибонуклеїнової кислоти. У складі способу - два прийоми сумісного розселення ентомофагів з розрахунку по 15 тис. особин на одне дерево сосни звичайної. Суттєвим при цьому є те, що інтервал між розселеннями становить 7-8 днів. Також спосіб передбачає в період початку міграції личинок пильщиків з крон дерев на поверхню ґрунту для заляльковування проведення одного прийому обробки рослинного опаду та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев діаметром 2,5-3,0 м 4,0 %-ним водним розчином біологічного препарату Боверин (сухий порошок). Суть корисної моделі полягає у тому, що в критичні періоди розвитку пильщиків, а саме в період яйцекладки самиць, проводять розселення на дерева сумісно двох видів паразитів яєць пильщиків - ахрезохарелли та трихограми. Важливим при цьому є те, що перед цим, в умовах біолабораторії, проводять біотехнологічний прийом, що ініціює мотиваційну поведінку самиць паразитів. Для цього проводять згодовування імаго паразитів композиції зі специфічним складом: вуглеводнева складова - фруктоза та специфічний стимулятор - нативна рибонуклеїнова кислота. Як наслідок - інтенсифікуються процеси метаболізму у імаго ентомофагів, активізується овогенез, зростає реальна плодючість самиць обох видів паразитів. Це, в свою чергу, стимулює рухову активність ентомофагів та їх пошукову здатність яєць 1 UA 107415 U 5 10 15 20 25 30 35 40 пильщиків. Позитивний результат від реалізації цього елемента у способі полягає у зараженні максимальної кількості яєць пильщиків ентомофагами. Крім того, складова частина способу - внесення в місця діапаузування личинок пильщиків біологічного препарату Боверину, що призводить до тривалого контакту личинок пильщиків з діючою речовиною препарату - ентомопатогенним грибом Beauveria bassiona, що є результатом інфікування ним личинок з наступною загибеллю. Таке поєднання суттєвих елементів у способі супроводжується довготерміновим процесом стримування як чисельності, так і шкідливості пильщиків. Приклад здійснення способу. Досліджували типові лісові та лісопаркові насадження, де переважають види - сосни звичайної, сосни Банкса, інших видів. Експериментально обґрунтовували спосіб довготермінового стримування чисельності та шкідливості пильщиків. Видовий склад їх нараховував понад 10 видів. В період досліджень домінував звичайний сосновий пильщик (Diprion ріnі L). Вид розвивають у двох поколіннях. Формували дослідні варіанти, яких було два, та контроль. У першому варіанті поставлену задачу вирішували шляхом послідовного використання суттєвих елементів запропонованого способу, у другому - шляхом використання суттєвих елементів способу найближчого аналога. Насадження сосни у контрольному варіанті розвивались без використання будь-яких прийомів. В період проведення досліджень використовували загальноприйняті методи в галузі ентомології та захисті рослин. Використовували лабораторну культуру трихограми та природні популяції ахризохарелли. В період проведення досліджень були поширені такі види пильщиків як звичайний, чорно-жовтий, блідоногий, жовтий, а також рудий сосновий. Бралось до уваги і те, що усі види пильщиків, за виключенням рудого соснового, зимують у стадії еонімфи у коконі у лісовій підстилці та ґрунті. Рудий сосновий пильщик зимує у стадії яйця, які самиці відкладають на хвоїнки сосни. Для оцінки дієвості способів та визначення величини можливого позитивного результату використовували найбільш інформативні та об'єктивні препарати. Отриманий цифровий матеріал оброблений статистично. Результати проведених досліджень наведено у таблиці. Встановлено, що задача, постановлена корисною моделлю, виконана. Експериментальне обґрунтування запропонованого способу дозволяє досягти довготермінового процесу стримування як чисельності, так і шкідливості пильщиків в лісопаркових насадженнях. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 86,8 %, проти 67,5 % у способінайближчому аналогу. При цьому механізм цього процесу полягав не тільки в результаті одноразового винищувального ефекту внаслідок зараження яєць пильщиків ахризохареллою та трихограмою. Спостерігалось закріплення цих ентомофагів в лісостанах на біоценотичному рівні, їх регуляторна роль проявилась і в наступних поколіннях. Аналітична дія спостерігалась і внаслідок використання у складі способу біопрепарату Беверин. У підсумку постійна присутність у ентомокомплексі сосни ентомофагів дозволила підтримувати чисельність пильщиків на низькому допороговому рівні. Спостерігався динамічний процес взаємодії пильщиків та ентомофагів. При цьому пильщики були своєрідною живильною базою для ентомофагів, що виключало спалахи чисельності пильщиків. Корисна модель розширює арсенал способів біологічного контролю чисельності пильщиків, з одночасним збереженням комплексу природних популяцій ентомофагів. 2 UA 107415 U Таблиця Ефективність тривалого стримування шкідливості пильщиків в лісопаркових насадженнях в результаті реалізації запропонованого способу Чисельність Чисельність пильщиків до Способи, що Пошкоджено пильщиків в Ефективність початку порівнюються дерев сосни, % кінці вегетації, способів, % досліджень 2 коконів/м 2 коконів/1 м Реалізація суттєвих елементів способу, що пропонується 88,6 3,1 11,2 86,8 Суттєві елементи способунайближчого аналога 79,3 22,1 25,7 67,5 Контроль 80,5 49,8 126,2 2,7 3,9 4,3 НІР05 Позитивний результат Спосіб забезпечує довготермінове стримування шкідливості пильщиків. Не порушується структура ентомокомплексу. Виключаються спалахи осередків пильщиків. Не забезпечується захист сосни від пильщиків. Погіршується фізіологічний стан дерев внаслідок пошкодження хвої. Неконтрольоване наростання чисельності пильщиків. Дефоліація значної частини хвої. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб довготермінового стримування чисельності та шкідливості пильщиків (Tenthredinidae: Diprionini) в насадженнях сосни, що включає використання біологічних препаратів, який відрізняється тим, що до початку льоту у природних умовах самиць пильщиків готують суміш двох паразитів яєць пильщиків - ахризохареллу (Achrysocharella ruforum K.) та трихограму, виду (Trichogramma pintoi Voeg.), у співвідношенні 1:15, крім того їм згодовують дієту у вигляді 30,0 %-ного водного розчину фруктози, сумісно із 0,03 %-ним розчином нативної рибонуклеїнової кислоти, крім того проводять два прийоми сумісного розселення ентомофагів з розрахунку по 15 тис. особин на одне дерево сосни звичайної, при цьому інтервал між розселеннями становить 7-8 днів, крім того в період початку міграції личинок пильщиків з крон дерев на поверхню ґрунту для заляльковування проводять один прийом обробки рослинного опаду та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев діаметром 2,5-3,0 м 4,0 %-ним водним розчином біологічного препарату Боверин (сухий порошок). 3 UA 107415 U Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4