Спосіб ранньої діагностики порушень стану пародонта у ортодонтичних хворих при застосуванні брекет-систем

Реферат: Спосіб ранньої діагностики порушень стану пародонта у ортодонтичних хворих при застосуванні брекет-систем включає реєстрацію стану капілярного кровообігу шляхом ультразвукової доплерівської флоуметрії. Вимірювання здійснюються в ділянці зубів, що підлягають зміщенню, до та через 7 днів після фіксації брекет-систем; аналізу та порівнянню підлягають показники лінійної швидкості кровообігу; при різниці між ними більше 15 % робиться висновок про наявність порушень стану пародонта та необхідність їх корекції. UA 107860 U (54) СПОСІБ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ПОРУШЕНЬ СТАНУ ПАРОДОНТА У ОРТОДОНТИЧНИХ ХВОРИХ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БРЕКЕТ-СИСТЕМ UA 107860 U UA 107860 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до стоматології, та може бути використана для ранньої діагностики порушень пародонта внаслідок застосування незнімної апаратури (брекет-систем) в ортодонтичній практиці. На сьогодні застосування незнімної апаратури, зокрема брекет-систем, є переважним методом лікування ортодонтичних хворих та застосовується у 84 % випадків. Разом з тим, не дивлячись на значну успішність, користування незнімними конструкціями здатне призвести до розвитку запально-дистрофічних порушень в тканинах пародонта зубів, що зміщуються. Серед провідних механізмів розвитку таких порушень називають, насамперед, вплив мікробного фактора, активація якого зумовлена утворенням зубної бляшки та накопиченням зубного нальоту навколо брекет-систем, що викликає локальне зниження рН та сприяє постійному акумулюванню і ретенції мікроорганізмів. Одночасно, не менш важливою ланкою патогенезу ураження пародонта у ортодонтичних хворих є порушення кровопостачання внаслідок переміщення зубів та стискання судин, яке їх супроводжує. При включенні даних механізмів надалі вірогідність розвитку запально-дистрофічного процесу в пародонті визначають адаптаційно-компенсаційні можливості організму хворого, як місцевого, так і загального рівнів, а також проведення адекватних профілактичних заходів, спрямованих на гальмування патологічного процесу. Звідси, визначення стану пародонта відразу від початку ортодонтичного втручання, зокрема при застосуванні брекет-систем, є вельми важливим для прогнозування можливих ускладнень та призначення превентивних заходів, спрямованих на їх запобігання. В зв'язку з вищезазначеним, відомо спосіб ранньої діагностики порушень стану пародонта у ортодонтичних хворих при застосуванні брекет-систем, який включає клінічне обстеження та індексну оцінку стану гігієни порожнини рота і тканин пародонта [1]. Недоліком зазначеного способу є неможливість донозологічної діагностики патологічного процесу. Так, перші клінічні ознаки порушень пародонта (гінгівіту) з'являються в середньому на 21 день після фіксації апаратури та характеризуються значною негативною симптоматикою, зокрема гіперемією, гіпертрофією, кровотечею ясен на тлі надмірного зубного нальоту та утворення зубного каменю. Розвиток гінгівіту значно погіршує клінічну ситуацію та віддаляє позитивний вихід ортодонтичного лікування. В деяких випадках, навпаки, клінічна картина порушень пародонта на ранніх стадіях характеризується безсимптомним перебігом, що віддалює початок адекватних профілактичних та лікувальних заходів. Зазначені недоліки сприяють недостатній ефективності запропонованого способу. Більш точну та об'єктивну інформацію про розвиток патологічних змін в тканинах пародонта на початкових етапах дозволяють отримати додаткові методи дослідження, які забезпечують ранню, донозологічну, діагностику. Так, відомий спосіб ранньої діагностики порушень стану пародонта шляхом реєстрації капілярного кровообігу із використанням ультразвукової доплерівської флоуметрії, вибраний прототипом представленої корисної моделі [2]. Перевага запропонованого способу ґрунтується на ранньому виявленні порушень кровопостачання, які відповідно до сучасних уявлень мають провідне значення в етіопатогенезі захворювань пародонта. В свою чергу, ультразвукова доплерівська флоуметрія дозволяє діагностувати ранні ознаки розладів мікроциркуляції в пародонті, до яких належать локальний спазм артеріальних судин, застійні явища в венулярному відділі та зниження інтенсивності кровообігу в нутритивній ланці. Зниження інтенсивності капілярного кровообігу, які діагностуються із застосуванням даної методики, закінчуються розвитком капілярного стазу, що характеризують тяжкий ступінь ураження пародонта. Таким чином, структурно-функціональні зміни в мікросудинах можуть слугувати раннім діагностичним критерієм трофічних розладів в навколозубних тканинах. Додатковою перевагою запропонованого способу є доступність та неінвазивність дослідження параметрів кровообігу. До причин, що перешкоджають одержанню зазначеного нижче технічного результату, належить відсутність рекомендацій щодо позиціонування датчиків. Разом з тим, в таких вказівках є необхідність з огляду на те, що початкові порушення в системі мікроциркуляції при запально-дистрофічних процесах в пародонті носять вогнищевий характер. Лише з часом, відповідно розвитку ступеня пародонтиту ознаки розладів мікроциркуляції набувають генералізованого характеру. Таким чином, виникає необхідність уточнення місця розташування датчиків з урахуванням особливостей розвитку патологічного процесу. Також серед недоліків запропонованого технічного рішення слід назвати відсутність спостереження в динаміці. Показники швидкості кровообігу вельми індивідуальні та можуть суттєво різнитися у хворих різного віку, статі, конституції, а також в залежності від наявності загальних захворювань в анамнезі, зокрема патології серцево-судинної системи, ендокринних порушень. Більш того, значення показників ультразвукової доплерографії, які слід вважати 1 UA 107860 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 нормою, в довідковій літературі відсутні. Таким чином, отримані абсолютні значення швидкості кровообігу є непоказовими, їх трактування ускладнене, а отже вони не можуть слугувати для об'єктивного визначення стану пародонта. Ще одним додатковим недоліком запропонованого способу є відсутність рекомендацій щодо його застосування при ортодонтичних втручаннях. В свою чергу, особливості застосування методики у ортодонтичних хворих пов'язані з додатковим травмуванням тканин пародонта, що передбачають суттєві зміни показників швидкості мікроциркуляторного кровообігу. Також до недоліків запропонованого способу слід віднести відсутність чітких вказівок, які параметри швидкісних характеристик кровообігу мають діагностичне значення. Таким чином, в основу представленої корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності ранньої діагностики порушень стану пародонта у ортодонтичних хворих при застосуванні брекет-систем за рахунок точного позиціонуванні датчиків в ділянці зубів, що підлягають зміщенню, проведення вимірювань в динаміці до та після фіксації апаратури та об'єктивізації висновку про наявність порушень стану пародонта на підставі порівняння чітко визначених показників. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що у відомому способі ранньої діагностики порушень стану пародонта у ортодонтичних хворих при застосуванні брекет-систем, що включає реєстрацію стану капілярного кровообігу шляхом ультразвукової доплерівської флоуметрії, згідно з корисною моделлю, вимірювання здійснюються в ділянці зубів, що підлягають зміщенню, до та через 7 днів після фіксації брекет-систем; аналізу та порівнянню підлягають показники лінійної швидкості кровообігу; при різниці між ними більше 15 % робиться висновок про наявність порушень стану пародонта та необхідність їх корекції. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному. Перевагою запропонованого способу є чітке визначення місця позиціонування датчиків. Їх розташування в ділянці зубів, що підлягають зміщенню, зумовлено тим, що саме тут з'являються первинні ознаки порушень мікроциркуляції. Більш того, зміщення зубів є пусковим механізмом розвитку патології пародонта. Це зумовлено перетисканням судин, зменшенням їх просвіту, а отже збільшенням опору струму крові в артеріях. Послаблення тканинної циркуляції викликає порушення трофіки тканин пародонта, зменшення доставки кисню та енергетичних матеріалів, накопичення продуктів обміну речовин. В подальшому, процес набуває генералізованого характеру та призводить до незворотного ушкодження пародонта. Додатковою перевагою даної корисної моделі є проведення вимірювань до та після фіксації брекет-систем, що дає можливість порівняння вихідних значень та тих, що характеризують стан мікроциркуляторного русла після початку переміщень зубів. Дослідним шляхом встановлено, що проведення повторних вимірювань доцільне саме через 7 днів після фіксації незнімної апаратури. Результати ультразвукової доплерографії у термін менш 7 днів є непоказовими, тому що не дозволяють визначитись з включенням адаптивних механізмів, спрямованих на нормалізацію кровопостачання. В свою чергу, більш тривале відтермінування дослідження недоцільне з огляду на можливість розвитку незворотних порушень в тканинах пародонта, що підлягають зміщенню. До переваг запропонованого способу слід віднести необхідність обрахування та прослідковування динаміки тільки одного показника ультразвукової доплерографії, а саме лінійної швидкості кровообігу. Відомо, що метод ультразвукової доплерографії дозволяє визначити такі параметри кровообігу, як лінійна та об'ємна швидкість, індекс Гослінга, індекс периферійного опору Пурсело. Недоцільність вивчення динаміки індексу Гослінга зумовлена тим, що він відображає пружно-еластичні властивості артеріол, які при ортодонтичних втручаннях на початкових стадіях не змінюються. Тоді як індекс периферійного опору Пурсело відображає опір кровообігу дистальніше місця вимірювання, що робить його використання теж малоінформативним. Одночасно, між показниками лінійної та об'ємної швидкостей існує сильний кореляційний зв'язок, що визначає однакову динаміку цих показників в процесі розвитку патологічних змін. Таким чином, обрахування обох цих показників для об'єктивізації висновків про необхідність превентивних втручань недоцільна. Експериментальним шляхом із застосуванням кореляційного аналізу гемодинамічних параметрів кровообігу в тканинах пародонта встановлено, що найбільш показовим діагностичним критерієм його оцінки є лінійна швидкість кровообігу. Дослідним шляхом за результатом спостереження 90 хворих з ортодонтичною патологією, в яких були застосовані брекет-системи, було встановлено, що зменшення лінійної швидкості кровообігу за результатами ультразвукової доплерографії на 15 % вірогідно призводить до розвитку запально-дистрофічних процесів в тканинах пародонта, що через три тижні 2 UA 107860 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 проявляється вираженою клінічною картиною гінгівіту (запалення ясенного краю, ексудацією, больовою симптоматикою). Тоді як різниця між показниками до та після фіксації брекет-систем менш, ніж у 15 % не характеризується достовірним розвитком запальних явищ в тканинах пародонта у віддалений термін, а отже не потребує лікарського втручання. Додатковою перевагою запропонованої моделі є простота та доступність застосування. Одночасно даний спосіб забезпечує максимальну точну оцінку стану пародонта в динаміці внаслідок проведених ортодонтичних втручань з використанням брекет-систем, що дозволяє спростити визначення показань до превентивних заходів щодо призупинення патологічних змін. Таким чином, сукупність заявлених ознак корисної моделі є істотною, тому що має причинно-наслідковий зв'язок із зазначеним вище технічним результатом. Проведений заявником аналіз рівня медицини дозволив встановити відсутність джерел, що характеризуються ознаками, тотожними істотним відзнакам корисної моделі, що заявляється, взятими окремо чи в сукупності. Визначення прототипу [2] виявило визначену в формулі корисної моделі сукупність істотних відзнак по відношенню до важливого технічного результату. Виходячи з вищесказаного, рішення, що заявляється, задовольняє умові корисної моделі "новизна", оскільки невідомо з досліджуваного рівня стоматології. Результати аналізу свідчать про те, що розроблене рішення встановленої задачі не спливає суттєво з рівня стоматології, оскільки в ньому не встановлено наявність тотожних засобів або елементів перетворення очікуваного заявником технічного результату. Відомості, які підтверджують можливість здійснення корисної моделі і досягнення заявленого технічного результату, полягають в наступному. Корисна модель реалізується наступним чином. Вивчення стану кровообігу в тканинах пародонта здійснюється неінвазивним способом за допомогою ультразвукового доплерографічного комп'ютеризованого приладу, який використовує режим безперервного опромінення та прийому ультразвукового сигналу. Спеціальний датчик з сигналом частотою 25 МГц розташовується на перехідній складці в проекції зубів, що підлягають зміщенню. За даними ультразвукової доплерографії визначають показник лінійної швидкості кровообігу, що представляє собою середнє арифметичне показників, отриманих для всіх зубів, стан пародонта яких вивчається. Через 7 днів після встановлення брекет-систем проводять аналогічні вимірювання у тому ж порядку. Отримані значення до та після фіксації брекет-систем порівнюють. При різниці між ними більше 15 % робиться висновок про наявність порушень стану пародонта та необхідність їх корекції. Представлений спосіб ранньої діагностики порушень стану пародонта у ортодонтичних хворих при застосуванні брекет-систем був апробований серед 60 хворих, які знаходилися на ортодонтичному лікуванні з приводу патологічної скупченості передніх зубів на верхній щелепі із використанням незнімної техніки (брекет-систем). З них було сформовані дві рівноцінні за кількісним та статевовіковим складом групи, які відрізнялись тим, що в основній групі застосовували розроблену методику, а в контрольній - взяту за аналог. В основній групі, порівняно із зіставленням, спостерігали збільшення точності діагностики за рахунок точного позиціонуванні датчиків в ділянці зубів, що підлягають зміщенню, проведення вимірювань в динаміці до та після фіксації апаратури та об'єктивізації висновку про наявність порушень стану пародонта на підставі порівняння чітко визначених показників, в 1,4 рази, що характеризувалось відповідністю отриманих даних вимірювань клінічній картині та суб'єктивній симптоматиці через 3 тижні. Запропоноване рішення також ілюструється наступними прикладом його здійснення. Приклад. Хворий Л., 20 років, звернувся за ортодонтичним лікуванням з приводу патологічної скупченості передніх зубів на верхній щелепі. Прийнято рішення про використання незнімної техніки (брекет-систем). До встановлення апаратури проведено вивчення стану кровообігу в тканинах пародонта за допомогою приладу "Мінімакс-Доплер-К". Датчик з сигналом частотою 25 МГц розташовували на перехідній складці в проекції зубів, що підлягають зміщенню. За даними ультразвукової доплерографії обрахували показник лінійної швидкості кровообігу, що представляв собою середнє арифметичне показників, отриманих для всіх зубів, які підлягають зміщенню. Його значення складало 0,70 см/с. Через 7 днів після встановлення брекет-систем проведені аналогічні вимірювання у тому ж порядку. Середнє значення лінійної швидкості кровообігу складало 0,58 см/с. Отримані значення порівняли та встановили різницю між ними у 17,1 %, що більше 15 %. Таким чином, зроблено висновок про наявність первинних порушень стану пародонта та необхідність їх корекції. Отже, у наданому вигляді спосіб може бути застосований в стоматології для діагностики порушень пародонта в ортодонтичних хворих з фіксованими брекет-системами, оскільки дозволяє підвищити ефективність ранньої діагностики порушень стану пародонта в 1,4 рази за 3 UA 107860 U 5 10 15 рахунок точного позиціонуванні датчиків в ділянці зубів, що підлягають зміщенню, проведення вимірювань в динаміці до та після фіксації апаратури та об'єктивізації висновку про наявність порушень стану пародонта на підставі порівняння чітко визначених показників. Вищенаведені відомості інформують про можливість відтворення способу в стоматологічній клініці з перевершенням заявленого технічного результату при ранній діагностиці порушень стану пародонта у ортодонтичних хворих при застосуванні брекет-систем, що відповідає умові "промислова придатність". Характеристика об'єкта, яка зазначена у незалежному пункті формули, визначає межі його правового статусу та забезпечує відмінність від об'єктів аналогічного призначення, що з урахуванням п. 2 Ст. 7 Закону і доводів заявника дозволяє кваліфікувати його корисною моделлю. Джерела інформації: 1. Грудянов А.И. Обследование лиц с заболеваниями пародонта / А.И. Грудянов // Пародонтология. - 1998. - № 3. - С. 8-13. 2. Лебеденко И.Ю. Функциональные и аппаратурные методы исследования в ортопедической стоматологии / И.Ю. Лебеденко, Т.И. Ибрагимов, А.Н. Ряховский. - М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2003. - С. 51-58. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб ранньої діагностики порушень стану пародонта у ортодонтичних хворих при застосуванні брекет-систем, що включає реєстрацію стану капілярного кровообігу шляхом ультразвукової доплерівської флоуметрії, який відрізняється тим, що вимірювання здійснюються в ділянці зубів, що підлягають зміщенню, до та через 7 днів після фіксації брекет-систем; аналізу та порівнянню підлягають показники лінійної швидкості кровообігу; при різниці між ними більше 15 % робиться висновок про наявність порушень стану пародонта та необхідність їх корекції. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4