Спосіб підвищення врожайності круп’яних культур на засолених та підтоплюваних ґрунтах півдня україни

Реферат: UA 108397 U UA 108397 U 5 10 15 20 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до вирощування круп'яних культур на засолених та підтоплюваних ґрунтах. Відомий спосіб вирощування гречки і проса засолених ґрунтів полягає у внесенні в ґрунт добрив не враховуючи біологічні особливості попередника [1]. Недоліками цього способу є те, що дози мінеральних добрив вносять без врахування попередників під основну культуру, що призводить до негативного впливу на продуктивність круп'яних культур, зокрема гречки та проса. Задача корисної моделі - підвищення врожайності круп'яних культур, зокрема гречки та проса. Задача вирішується тим, що вноситься мінеральне живлення нормою N90P60; проводиться обробіток ґрунту - оранка на глибину 20-22 см; підбирається попередник для кожної культури. Досліди з культурою гречки та проса в післяжнивних посівах в умовах засолених ґрунтів Південного Степу України закладались на темно-каштанових середньосуглинкових залишковослабкосолонцюватих ґрунтах. Реакцію рослин на засолення ґрунту, а також його вплив на продуктивність гречки та проса ми вивчали в контрольованих умовах вегетаційного досліду за оптимального поживного й водного режиму. Висівались гречка й просо по 10 насінин на посудину (ємкістю 7 кг) із засоленим ґрунтом, що був відібраний з ділянки солонцю основного польового досліду. Тип засолення - сульфатно-натрієвий, загальний вміст солей - 0,6 %. Контрольний варіант ґрунт без засолення. Повторність досліду чотирикратна. У процесі вегетації проводились фенологічні спостереження, визначались показники росту й розвитку рослин. Після збирання врожаю з рослин, що збереглися, проводився біометричний аналіз. Так, стагнація росту рослин гречки на засоленому ґрунті спостерігалась у початковий період росту у вигляді запізнілої появи сходів (табл. 1). 25 Таблиця 1 Тривалість фаз вегетації гречки та проса залежно від засолення ґрунту, доба (СТОВ "Ольгівське" Бериславського району Херсонської області) Міжфазний період Сівба - сходи 1 -й листок - бутонізація Бутонізація - цвітіння Цвітіння - плодоутворення Плодоутворення - налив зерна Налив зерна - повна стиглість Сівба - сходи Сходи - кущіння Кущіння - трубкування Трубкування - викидання волоті Викидання волоті - налив зерна Налив зерна - молочна стиглість Налив зерна - повна стиглість 30 35 контроль Гречка 5 9 9 23 12 15 Просо 6 16 10 12 11 9 10 Тривалість, доба засолений ґрунт ± 7 10 7 20 10 12 -2 -1 +2 +3 +2 +3 8 19 10 8 7 7 7 -2 -3 0 +2 +3 +2 +3 Порівняно з незасоленим варіантом поява сходів гречки на засолених ділянках затрималась на дві доби та тенденція до пригнічення росту відмічалась до бутонізації. У подальші фази у рослин, що збереглися, відмічалось прискорення розвитку на 2-3 доби. Якщо вегетативний період в умовах засоленого ґрунту супроводжувався пригніченням росту й пожовтінням (до фази "бутонізація - цвітіння"), то з початком плодоутворення спостерігалось засихання суцвіть і навіть окремих рослин. Рослини, що збереглися на засоленому варіанті на час збирання врожаю, за габітусом суттєво відрізнялися від контрольних. Вони відзначались низькорослістю, мали вкорочену вегетативну й незначну генеративну зону, недостатню кількість гілок і суцвіть і більшу кількість рудяку. Подібно до гречки, на засоленому ґрунті сповільнення росту рослин проса спостерігалось на перших етапах онтогенезу та тривало до повного кущіння. Починаючи з цієї фази, ріст рослин 1 UA 108397 U 5 10 почав прискорюватись і на час трубкування його тривалість вирівнялась - міжфазний період становив 10 діб на обох варіантах. Таким чином, скорочення вегетаційного періоду гречки на 7 і проса на 5 діб відбулося за рахунок прискореного росту з початком бутонізації і трубкування відповідно. Реакцію рослин на додаткове живлення і вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток ми вивчали в умовах вегетаційного досліду в період масового цвітіння гречки й викидання волоті проса, коли завершується активний ріст рослин, а нагромаджені асимілянти перерозподіляються з коренів до стебел. Тип засолення ґрунту сульфатно-натрієвий із загальним вмістом солей -0,6 %. Контрольний варіант - ґрунт без засолення. Так, залежно від умов вирощування виявились деякі відмінності в листостебловій і коренеутворюючій здатності рослин гречки і проса, що добре ілюструється відношенням "стебло: корені" (табл. 2). Таблиця 2 Суха речовина стебел і коренів гречки та проса залежно від рівня удобрення на засолених ґрунтах, г на рослину Культура гречка просо контроль засолення контроль засолення Без добрив стебло корені 1,42 0,75 0,98 0,59 2,18 0,87 1,95 0,80 К*п 1,89 1,66 2,51 2,44 стебло 2,13 1,63 3,05 2,67 N45P30 корені 1,04 0,92 1,02 0,94 К*п 2,05 1,77 2,99 2,84 стебло 2,93 2,17 3,38 2,72 N90P60 корені 1,40 1,09 1,17 1,02 К*п 2,09 1,99 2,89 2,67 Примітка. К*п - коефіцієнт полярності 15 20 25 30 35 40 45 Так, посилене мінеральне живлення N90P60 сприяло збільшенню маси стебел гречки у 2,5 рази на незасоленому варіанті, у 2,2 - на засоленому, а також майже в два рази збільшенню маси коренів порівняно з варіантом без добрив. При цьому живлення N90P60 забезпечило найбільш активне пересування пластичних речовин до надземної маси, на що вказують коефіцієнти полярності: 2,09 - на контролі й 1,99 - на засоленні, у той час як рослини без удобрення продовжували нагромаджувати суху речовину в кореневій системі (коефіцієнти 1,89 і 1,66 відповідно). Ефективність мінеральних добрив під гречку в умовах солонцюватих ґрунтів виявилась у прирості величини коефіцієнта полярності 6,6 % на варіанті з внесенням N45P30 і 20 % - у варіанті N90P60 порівняно з варіантом без добрив. Тобто, добрива, позитивно впливаючи на розвиток кореневої системи гречки, сприяють підвищенню її загальної продуктивності. Рослини проса на час цвітіння також мали більшу надземну масу на всіх варіантах. Так, порівняно з варіантом без добрив, маса стебел на удобрених варіантах підвищилась у 1,5, коренів - у 1,2-1,3 разу. Найбільшим коефіцієнтом полярного співвідношення рослини проса характеризувались на варіанті N45P30 на незасоленому ґрунті - 2,99 і на варіанті в умовах засоленого ґрунту - 2,84. Порівняно з цим варіантом підвищення норми добрив до N90P60 стимулювало витрату частини асимілятів на ріст кореневої системи, чим сприяло збільшенню її маси. У результаті приріст величини коефіцієнта полярності на засоленні був вищим за внесення N45P30 – 15 % і нижчим - у варіанті N90P60-9,4 % порівняно з неудобреними варіантами. Таким чином, внесення азотно-фосфорних добрив на засолених ґрунтах покращує розвиток листостеблової частини обох культур. Так, мінеральне живлення у відповідних дозах покращує фотосинтезуючу здатність надземної частини за рахунок більш економної витрати пластичних речовин на ріст підземної частини рослин. При цьому реакція гречки на мінеральне живлення в умовах засоленого ґрунту більш позитивна за підвищеної норми N90P60, що дає змогу нагромадити майже 2 г сухої речовини надземної маси на 1 г сухої речовини коренів. Максимальне нагромадження сухої речовини надземної маси проса становить 2,84 г на 1 г сухої речовини коренів за помірної норми мінеральних добрив N45P30. Оскільки розташування кореневої системи рослин за шарами ґрунту залежить від його агрофізичних і хімічних умов, певного значення набуває тип і глибина обробітку ґрунту. Як видно з результатів наших досліджень, характер розвитку кореневої системи гречки та проса різний (табл. 3). 2 UA 108397 U Таблиця 3 Розподіл кореневої системи гречки та проса залежно від способу основного обробітку в умовах засоленого ґрунту, % Спосіб обробітку Варіант ґрунту засолення 0-10 см Розподіл кореневої системи, % за площею за вагою 10-20 см 20-30 см 0-10 см 10-20 см Гречка 25,7 14,7 67,2 24,5 20-30 см Дискування на глибину 10-12 см Оранка на глибину 20-22 см 10 15 59,6 засолення 72,6 19,3 8,1 79,6 16,8 3,6 контроль 60,1 22,9 17,0 65,3 27,5 7,2 засолення 66,3 29,5 4,2 72,4 23,6 4,0 Дискування на глибину 10-12 см Оранка на глибину 20-22 см 5 контроль контроль 39,6 Просо 40,1 20,3 38,5 35,7 25,8 засолення 61,3 24,5 14,2 63,7 30,1 6,2 контроль 32,0 45,7 22,3 40,4 44,3 15,3 засолення 53,7 28,3 18,0 56,2 35,7 8,1 8,3 Так, найбільш активна частина коренів обох культур розміщена в шарі ґрунту 0-20 см, що для зрошуваних районів не становить загрози. У цілому слід зазначити, що у варіанті з оранкою розподіл коренів обох культур за шарами кореневмісного горизонту змінився у бік поглиблення порівняно із задискованим варіантом. Можна вважати, що на зораних ділянках коренева система проникає у більш аеровані й водозабезпечені шари ґрунту, що дуже важливо в період плодоутворення й наливу зерна. За таких умов ґрунт краще забезпечений вологою і менше підлягає пересиханню, а рослини менше зневоднюються і підвищується їх стійкість до несприятливих умов зовнішнього середовища. Формування врожаю гречки та проса в зоні нестійкого зволоження суттєво залежить від культур-попередників, оскільки вони залишають після себе неоднакову кількість вологи й живлення в ґрунті. Ефективність застосування кожного з вищезгаданих агротехнічних факторів, що входять до комплексу заходів для вивчення їхнього впливу на врожайність гречки та проса в умовах солонцюватого ґрунту наведено у таблиці 4. Таблиця 4 Урожайність гречки та проса в умовах засоленого ґрунту залежно від попередника, обробітку ґрунту та фону живлення Варіант досліду ріпак озимий ячмінь озимий горох дискування (10-12 см) Обробіток ґрунту оранка (20-22 см) без добрив Мінеральне N45P30 живлення N90P60 Попередник Гречка контроль засолення 14,6 10,8 13,6 10,3 17,2 13,5 14,4 11,0 15,9 12,1 11.1 8,6 15,7 11,9 18,7* 14,1* Просо контроль засолення 24,4 20,1 23,5 19,7 29,1* 23,8* 24,8 20,6 26,5* 21,8 16,2 13,3 28,0* 23,6* 32,8* 26,8* Примітка: * - істотність на рівні значимості 95 % 20 За нашими даними, варіювання врожаю обох культур відмічалось залежно від усіх технологічних факторів, що вивчалися. У цілому по досліду коефіцієнт варіації для гречки становив 51 на контролі та 59 % - на засоленому варіанті, для проса - 30 і 32 % відповідно. При 3 UA 108397 U 5 10 цьому суттєві надбавки врожаю гречки в умовах незасоленого ґрунту спостерігались лише у варіантах з високою нормою мінеральних добрив N90P60. Найвища врожайність зерна гречки сформувався у варіанті з комплексом агрозаходів, що включав внесення високої норми добрив N90P60 на ділянках, де попередником був горох і проводилась оранка - 21,5 ц/га. Варіація врожайності становила від 15,6 до 27,5 ц/га. Високу врожайність проса забезпечив наступний агротехнічний комплекс: горох + оранка + N90P60-38,4 ц/га, Джерело інформації: І.Ефименко Д.Я., Яшовский И.В. Гречиха и просо в интенсивных севооборотах. - К.: Урожай, 1992 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб підвищення врожайності круп'яних культур на засолених та підтоплюваних ґрунтах Півдня України, який полягає у внесенні в ґрунт добрив, не враховуючи біологічні особливості попередника, який відрізняється тим, що проводяться наступні агротехнічні заходи: вноситься добриво нормою N90P60 після збирання попередника (горох) та проводиться оранка на глибину 20-22 см. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4