Спосіб підвищення м’ясної та вовнової продуктивності молодняку овець і покращення їх якості

Реферат: Спосіб підвищення м'ясної та вовнової продуктивності молодняку овець і покращення їх якості включає введення у кормові раціони амінокислот (лізину і метіоніну). У кормові раціони, збалансовані за поживними речовинами, протягом усього відгодівельного періоду молодняку овець вводять захищений лізин та метіонін, а також сульфат натрію у дозах 3; 2 і 2 г, відповідно. UA 110523 U (12) UA 110523 U UA 110523 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема вівчарства, а саме до способів підвищення м'ясної і вовнової продуктивності за використання незамінних амінокислот лізину і метіоніну, а також сірки у складі сульфату натрію, і може бути використана у вівчарських господарствах з різними формами власності для підвищення приростів живої маси і вовни, скорочення строків відгодівлі молодняку овець і покращення якості продукції. Відомі способи підвищення продуктивності овець, що включають згодовування у складі основного раціону добавок біологічно активних речовин, зокрема амінокислот, мікроелементів, вітамінів (патент України № 42317; № 72665; № 4863). Недоліком цих способів є їх недостатня ефективність, оскільки вони спрямовані на підвищення лише вовнової продуктивності овець. Відомий також "Спосіб годівлі вівцематок" (див. АС СРСР № 1424159), який включає введення в раціон тварин елементарної сірки, як стимулятора продуктивності. Спосіб забезпечує підвищення продуктивності тварин, покращення росту та збереженості молодняку. Недоліком способу є відсутність його впливу на якість м'ясної продукції. Найближчим до корисної моделі, що заявляється є: "Спосіб підвищення продуктивності молодняку овець та покращення якості баранини" [Патент на корисну модель № 24556 А23К 1/175]. Спосіб включає введення до раціонів молодняку овець мікроелементів (Cu, Fe, Zn, Mn, CO, J, Se), вітамінів К3 і групи В (В1, В2, В5, В6, В12, Вс, біотин), A, D, Е, амінокислоти (лізин, метіонін), а також суміш солей натрію силікату та сульфату з цеолітом. Спосіб забезпечує збільшення середньодобових приростів молодняку овець на 15,1 % та покращення якості баранини. Недоліком прототипу є обмеженість його використання в окремих господарствах через дорогі добавки, що значно підвищує вартість раціону. Деякі компоненти, наприклад залізо, є у надлишковій кількості у раціонах овець в окремих регіонах України і тому недоцільно його вводити. Заявлений спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує зростання як середньодобових приростів живої маси, так і приростів вовни з одночасним покращенням їх якісних характеристик. В основу корисної моделі поставлена задача - створити ефективний спосіб підвищення продуктивності молодняку овець, який би був економічно вигідним, доступним і придатним до застосування в господарствах з різними формами власності. Технічний результат досягають введення до раціону молодняку овець незамінних амінокислот - лізину і метіоніну, а також сірки у складі сульфату натрію у дозах відповідно 3, 2, і 2 г на голову на добу у період після відлучення їх від вівцематок. Введення цих біологічно активних добавок призводить до інтенсифікації обмінних процесів в організмі тварин і, як результат, підвищення середньодобових приростів живої маси та приростів вовни з одночасним покращенням її фізико-хімічних властивостей. При проведенні патентно-інформаційного пошуку знайдено технічне рішення (Патент на корисну модель № 24556 А23К 1/175), що містить найбільшу кількість спільних ознак із заявленим рішенням, спосіб, який включає введення у кормові раціони мікроелементів, вітамінів, амінокислот, суміші солей натрію силікату та сульфату з цеолітом. Проте, наявність зазначених спільних з прототипом ознак недостатньо для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із ознаками заявленого способу в доступній патентній і науковотехнічній інформації не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію корисної моделі "Новизна". У джерелах патентної і науково-технічної інформації не знайдено технічних рішень, у яких би були описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: введення у раціон молодняку овець незамінних амінокислот - лізину і метіоніну, а також сірки у складі сульфату натрію у дозах відповідно 3, 2, і 2 г на голову на добу у період після відлучення їх від вівцематок. Корисна модель належить до галузі тваринництва,зокрема вівчарства, а саме до способів підвищення продуктивності і якості продукції овець. Спосіб може бути застосований у вівчарських господарствах з різними формами власності для підвищення приростів живої маси і вовни та покращення їх якості, а тому відповідає критерію корисної моделі "Промислова придатність". Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: ягнятам, після відбивки їх від вівцематок, у складі концентрованих кормів згодовують синтетичні амінокислоти лізин і захищений метіонін, а також сульфат натрію (Na2SO4 10 Н2О) із розрахунку відповідно 3, 2 і 2 г на голову на добу. Для 1 UA 110523 U 5 10 15 20 25 30 цього господарство, яке впроваджує спосіб, має придбати ці добавки у відповідних торговельних організаціях. Ефективність заявленого способу і його переваги над прототипом підтверджено науковогосподарським дослідом, наведеним нижче. Дослід проведено на поголів'ї 4-місячних баранчиків, які належали ФГ "Меріно-Україна" (с. Чабанівка, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області), яких за принципом пapаналогів (вік, жива маса) розподілили на 4 групи (по 4 голови у кожній), з яких одна контрольна і три дослідні. Тварини контрольної групи отримували основний раціон, збалансований за поживними речовинами відповідно до існуючих норм, до складу якого входило сіно злаково-бобове (0,8 кг на гол/добу), комбікорми (0,5 кг на гол/добу), який складався з пшениці (0,1 кг), ячменю (0,1 кг), вівса (0,2 кг) і макухи соняшникової (0,1 кг). Тваринам першої дослідної групи до складу основного раціону було включено 3 г лізину на гол/добу і 2 г сульфату натрію (Na 2SO4 10 Н2О) на гол/добу. Тварини другої дослідної групи у складі основного раціону отримували 2 г захищеного метіоніну і 2 г сульфату натрію, а тварини третьої дослідної групи - 3 г лізину, 2 г захищеного метіоніну і 2 г сульфату натрію з розрахунку на гол/добу. Усі тварини знаходилися у однакових умовах утримання і догляду. Годівля - двічі на добу з вільним доступом. Дослід проведено відразу після відлучення ягнят від вівцематок. Тривалість досліду - 67 діб. Контроль за приростами живої маси тварин за період досліду здійснювали через індивідуальне зважування на початку та після закінчення дослідного періоду, а контроль за 2 інтенсивністю росту вовни - як облік її приростів за час досліду на площі шкіри розміром 36 см . Об'єктом біохімічних досліджень служили зразки крові, найдовшого м'яза спини, вовни, які відбиралися після закінчення досліду, а також після забою тварин. Одержані дані представлені у таблиця 1-4. У результаті проведених досліджень встановлено, що найвищі середньодобові прирости живої маси були у баранчиків третьої дослідної групи, які у складі основного раціону отримували добавки як амінокислот (лізин, метіонін), так і сірку у складі сульфату натрію. Різниця становила 40,7 г або 29,5 %. Нижчими прирости були у першій дослідній групі, які додатково отримували лізин і сульфат натрію (різниця становила 23,9 г або 17,3 %) та у другій дослідній групі, які додатково отримували метіонін і сульфат натрію - з різницею 19,8 г або 14,3 % порівняно з контролем. Стосовно абсолютних приростів живої маси, то з даних таблиці 1 видно, що тварини дослідних груп переважали своїх ровесників з контрольної групи в середньому на 1,6 (перша дослідна), 1,3 (друга дослідна) і 1,7 кг (третя дослідна). Таблиця 1 Прирости живої маси і вовни баранчиків (М±m, n=4) Показник Група тварин Перша Друга дослідна Третя дослідна дослідна 25,8±1,32 25,6±1,51 24,2±0,14 36,6±1,37 36,2±1,57 36,2±0,33 10,8±0,48 10,5±0,14 11,9±0,36 161,9±7,4 157,8±2,2 178,7±5,5 23,9 19,8 40,7 17,3 14,3 29,5 Контрольна Жива маса на початку досліду, кг 25,5±1,18 Жива маса у кінці досліду, кг 34,7±1,25 Приріст: абсолютний, кг 9,25±0,39 середньодобовий, г 138,0±5,8 ± до контролю, г % до контролю Середньодобовий приріст вовни, 0,489±0,015 2 мг/см /добу ± до контролю, мг % до контролю 0,558±0,029 0,656±0,031 0,635±0,022 0,069 14,1 0,167 34,1 0,146 29,8 35 40 Найвищі середньодобові прирости вовни були у баранчиків другої дослідної групи. Порівняно з контрольною групою ця різниця становила 34,1 %, а у тварин першої і третьої груп відповідно 29,8 і 14,1 %. Таким чином, отримані дані свідчать про позитивний вплив застосованих біологічно активних добавок. Також з таблиці 2 видно, що кращі прирости живої маси були у тих групах, які додатково отримували незамінну амінокислоту лізин (перша і третя групи), а вовни - у групі тварин, які отримували сірковмісні сполуки (метіонін, сульфат натрію, друга група). Отже, виявлено, що механізм дії лізину направлений на формування м'язової тканини, а сірковмісних 2 UA 110523 U сполук - на процеси вовноутворення. Про те, що дія лізину направлена на формування м'ясних якостей, свідчать також дані про вищий забійний вихід у цих групах тварин (перша і третя), а також - площа м'язового вічка (табл. 2). Таблиця 2 Забійні показники баранчиків, (М±m, n=3) Група тварин Контрольна Перша дослідна Друга дослідна Передзабійна жива маса, кг 35,9±0,58 37,5±1,49 37,7±0,64 Забійна маса, кг 14,7±0,15 16,2±0,70 15,6±0,40 Забійний вихід, % 41,0±0,41 43,2±0,28 41,3±0,47 2 Площа м'язового вічка, см 14,7±0,09 16,0±0,06 15,1±0,03 Показник Третя дослідна 36,0±0,37 15,2±0,26 41,7±0,37 15,2±0,09 5 10 15 У тварин дослідних груп виявилися також вищі коефіцієнти м'ясності - 1,96, 1,79, 1,88 відповідно перша, друга і третя дослідні групи проти 1,70 у контрольній, а також спостерігалася тенденція до збільшення вмісту загального протеїну, в основному, за рахунок фракції альбумінів, а також вуглеводів, фосфоліпідів, золи та зменшення вмісту загального жиру. У результаті цього енергетична цінність м'яса тварин першої і другої дослідних груп була вищою ніж у тварин контрольної і третьої дослідної групи відповідно на 30 і 31 кДж. Окрім вищих приростів вовни, остання характеризувалась кращими хімічними властивостями за рахунок збільшення у ній вмісту мінеральних речовин, у тому числі сірковмісних сполук, зокрема загальної сірки, цистину і цистеїну (табл. 3). За рахунок збільшення вмісту сірки, цистину і цистеїну у вовні утворюються додаткові поперечні дисульфідні зв'язки, в результаті чого покращуються її фізичні властивості, зокрема: міцність волокон збільшилась на 16,8 % (друга дослідна група), 10,8 % (перша дослідна) і 5,2 % (третя дослідна) на тлі збільшення самого діаметру волокон та їх істинної довжини (табл. 4). Таблиця 3 Вміст сульфуру, цистину і цистеїну у вовні, % (М±m, n=4) Показник Сульфур Цистин Цистеїн Контрольна 2,71±0,06 10,06±0,36 0,31±0,02 Група тварин Перша дослідна Друга дослідна 3,12±0,05** 3,72±0,11** 11,59±0,29 11,45±0,61 0,37±0,05 0,41±0,05 Третя дослідна 2,99±0,05* 11,33±0,05 0,34±0,02 20 Таблиця 4 Фізичні показники вовни, (М±m, n=4) Показник Міцність, KM Тонина, мкм Істинна довжина, см Контрольна 8,71±0,15 18,56±0,02 4,25±0,21 Група тварин Перша дослідна Друга дослідна 9,65±0,09** 10,17±0,06*** 21,56±0,01 21,11±0,03 4,87±0,06* 5,95±0,10*** Третя дослідна 9,16±0,05* 20,36±0,02 5,78±0,07*** Отже, аналіз експериментальних даних свідчить про те, що запропонований спосіб підвищення м'ясної і вовнової продуктивності молодняку овець є біологічно виправданим і економічно вигідним. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб підвищення м'ясної та вовнової продуктивності молодняку овець і покращення їх якості, який включає введення у кормові раціони амінокислот (лізину і метіоніну), який відрізняється тим, що у кормові раціони, збалансовані за поживними речовинами, протягом усього відгодівельного періоду молодняку овець вводять захищений лізин, метіонін, а також сульфат натрію у дозах 3; 2 і 2 г, відповідно. 3 UA 110523 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4