Спосіб підвищення врожайності різних сортів пшениці м’якої озимої в умовах півдня україни без зрошення

Реферат: Спосіб підвищення врожайності зерна пшениці м'якої озимої в умовах Півдня України без зрошення включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. При цьому використовують сорти пшениці озимої м'якої інтенсивного типу (Дріада 1, Пошана); сівбу проводять в строки не раніше 20.09 та не пізніше 30.09; насіння перед сівбою обробляють біологічним протруйником Триходермін нормою 1 л/т за умов проведення обов'язкової фітоекспертизи насіннєвого матеріалу. UA 112940 U (12) UA 112940 U UA 112940 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування пшениці озимої, який включає обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю [1, 2]. Недоліком способу є те, що технологія вирощування пшениці озимої передбачає істотне хімічне навантаження при великих витратах матеріальних та енергетичних ресурсів. Задача корисної моделі полягає у визначенні оптимального поєднання агротехнічних прийомів вирощування культури для отримання найвищого рівня врожайності зерна пшениці озимої із найменшими витратами на вирощування культури. Поставлена задача вирішується тим, що використовують сорти пшениці озимої м'якої інтенсивного типу (Дріада 1, Пошана); сівбу проводять в строки не раніше 20.09 та не пізніше 30.09; насіння перед сівбою обробляють біологічним протруйником - Триходермін нормою 1 л/т за умов проведення обов'язкової фітоекспертизи насіннєвого матеріалу. Для пояснення оптимізації елементів технології вирощування пшениці м'якої озимої додано креслення, де показано вплив досліджуваних факторів та їх взаємодію на врожайність і вартість валової продукції сортів пшениці м'якої озимої за результатами дисперсійного аналізу (середнє за 2011-2012 рр.), де: 1 - фактор А (сорт), 2 - фактор В (біологічний протруйник зерна), 3 - фактор С (строки сівби). Польові досліди по вивченню впливу хімічного і біологічних протруйників насіння і строків висіву різних сортів пшениці озимої проводилися на землях ФГ "Світлана" Єланецького району Миколаївської області в період 2010-2012 pp. Ґрунти дослідних ділянок типові для підзони Південного Степу України - чорноземи звичайні неглибокі малогумусні. Ґрунтоутворюючою породою є леси легкоглинистого механічного складу. Чорноземи звичайні неглибокі мають сприятливу для розвитку рослин, близьку до нейтральної, реакцію ґрунтового розчину. Величина рН становить 6,9 в орному шарі, вниз по профілю вона поступово збільшується і реакція ґрунтового розчину стає слаболужною. Вміст органічної речовини в орному шарі дорівнює 4,87 %. Вниз по профілю кількість гумусу поступово зменшується. В нижній частині профілю ґрунту кількість гумусу становить 1,89 %. Для вивчення адаптивних властивостей і елементів технології вирощування вивчались сорти пшениці м'якої озимої, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин України - Дріада 1, Селянка, Вікторія одеська, Пошана, Писанка. У трифакторному досліді вивчали: Фактор А - сорти інтенсивного типу (Вікторія одеська, Пошана) та напівінтенсивного (Селянка, Вікторія одеська, Писанка); Фактор В - протруйники насіння (Раксил ультра, Триходермін, Планриз, Фітоспорин, контроль (без обробітку)); Фактор С - строки сівби (10.09, 20.09, 30.09, 10.10). Перед обробкою протруйниками необхідно проводити фітоекспертизу насіння сортів пшениці озимої на наявність насіннєвої інфекції, що дає змогу виявити кількісний і якісний склад патогенів. Від якості сівби значною мірою залежить подальший розвиток посіву, його стійкість до несприятливих умов зимівлі та кінцевий результат, так як основи врожайності закладаються на початкових етапах росту і розвитку рослин. Добре розкущені з осені рослини краще зимують і відростають весною та створюють більше продуктивних стебел, які переважно формуються з пагонів осіннього кущення. Дослідження показали, що зимостійкість по різному проявилась у рослин сортів пшениці озимої залежно від строків сівби, інтенсивності кущення (табл. 1). 50 1 UA 112940 U Таблиця 1 Зимостійкість сортів пшениці озимої залежно від стану розвитку рослин восени за різних строків сівби (2011-2012 pp.) Сорт 1 Дріада 1 Селянка Писанка Вікторія одеська Пошана 5 10 Строк сівби 2 10.09 20.09 30.09 10.10 10.09 20.09 30.09 10.10 10.09 20.09 30.09 10.10 10.09 20.09 30.09 10.10 10.09 20.09 30.09 10.10 2011 рік Кількість пагонів Зимостійкість, % 2 восени, шт/м 3 4 980 92,4 890 96,2 820 94,8 610 94,8 1010 89,9 940 96,8 920 96,4 705 92,5 1050 94,0 980 92,8 920 94,5 810 94,4 980 84,4 840 90,0 820 92,8 660 90,4 1010 92,8 940 94,5 910 92,8 840 90,8 2012 рік Кількість пагонів Зимостійкість, % 2 восени, шт/м 5 6 740 78,2 680 88,4 650 84,1 540 80,1 820 74,1 760 82,5 720 80,6 680 82,4 850 72,4 740 80,9 700 82,0 610 79,2 860 70,2 720 71,0 710 74,4 680 70,8 940 79,4 810 86,2 790 82,4 650 81,0 Характерно те, що різні сорти мали різну інтенсивність кущення за подібних умов вирощування. Так, за ранніх строків сівби (10.09) сорти формували достатньо високий рівень інтенсивності кущення, що деякою мірою привело до переростання рослин, це відобразилось на зменшенні зимостійкості рослин пшениці озимої. При пізньому строку сівби (10.10) також спостерігалось зменшення рівня зимостійкості рослин сортів пшениці озимої і дещо зменшувалася інтенсивність кущення. За оптимальних строків сівби (20.09 і 30.09) незалежно від погодних умов вирощування всі сорти мали вищу інтенсивність кущення і зимостійкість рослин. Серед вивчених сортів дещо більшу зимостійкість формували сорти Дріада 1 і Пошана, про що свідчать показники фенотипової стабільності за різних умов вирощування (табл. 2). Таблиця 2 Зимостійкість і показники фенотипової стабільності у сортів пшениці озимої за різних строків сівби (2010/2011, 2011/2012 pp.) Сорт пшениці озимої Дріада 1 Селянка Писанка Вікторія одеська Пошана Зимостійкість, % живих рослин, фенотипові стабільності SE=НЕ/LE 10.09 20.09 30.09 10.10 % SE % SE % SE % SE 92,4/78,2 1,18 96,2/88,4 1,09 94,8/84,1 1,13 94,8/80,1 1,18 89,9/74,1 1,21 96,8/82,5 1,17 96,4/80,6 1,20 92,5/82,4 1,12 94,1/72,4 1,30 82,8/80,9 1,15 94,5/82,1 1,15 96,4/79,2 1,22 86,4/70,2 1,23 90,1/71,4 1,26 92,8/74,4 1,25 90,4/70,9 1,28 92,8/79,4 1,17 94,5/86,2 1,10 92,8/82,4 1,13 90,8/81,0 1,12 Примітка: Чисельник 2010/2011 - сприятливий рік, Знаменник - 2011/2012 - несприятливий рік; SE - фенотипова стабільність; НЕ/LE - відповідно високе і низьке значення ознаки за різних умов вирощування. 2 UA 112940 U 5 Як видно з даних таблиці 2, показники фенотипової стабільності за зимостійкістю були вищими у цих сортів за всіх строків сівби порівняно з іншими сортами. Застосування біологічних і хімічного протруйників насіння практично не впливали на підвищення зимостійкості рослин сортів пшениці озимої, показники фенотипової стабільності в різні за погодними умовами роки і за різних протруйників зерна були на одному рівні (табл. 3). Таблиця 3 Зимостійкість і показники фенотипової стабільності у сортів пшениці озимої при застосуванні різних протруйників зерна (2009/2010, 2011/2012 pp.) Сорт пшениці озимої Дріада 1 Селянка Писанка Вікторія одеська Пошана Зимостійкість, % живих рослин, фенотипові стабільності SE=НЕ/LE Триходермін Фітоспорин Планриз Раксил Ультра Без обробітку % SE % SE % SE % SE % SE 97,2/80,4 1,21 95,3/79,8 1,19 95,9/79,0 1,21 94,6/79,1 1,19 94,5/78,4 1,20 95,0/80,9 1,17 93,7/79,9 1,17 93,5/80,6 1,16 93,4/80,7 1,16 92,0/79,5 1,16 97,0/81,4 1,19 94,2/80,8 1,17 96,0/81,4 1,18 94,5/80,4 1,17 93,5/80,1 1,17 95,3/82,4 1,16 95,0/79,9 1,19 95,7/82,1 1,17 92,2/81,8 1,13 92,1/78,9 1,17 95,6/81,5 1,17 93,8/82,0 1,14 93,5/82,4 1,13 93,4/82,4 1,13 93,1/81,5 1,14 Примітка: Чисельник 2009/2010 сприятливий рік, Знаменник - 2011/2012 - несприятливий рік; SE - фенотипова стабільність; НЕ/LE - відповідно високе і низьке значення ознаки за різних умов вирощування. 10 15 20 25 Аналіз формування врожайності залежно від строків сівби, біологічних протруйників зерна і погодних умов за роками досліджень показав, що застосування біологічних протруйників зерна (фактор В) є однією із основних складових - питома вага 27,42 % (див. креслення), який суттєво впливає на підвищення економічної ефективності вирощування пшениці озимої м'якої, а саме, зниження вартості валової продукції і підвищення врожайності сортів. Також на економічну ефективність вирощування пшениці озимої м'якої значно впливають різні строки сівби (фактор С) - 26,84 %. Сортовий склад пшениці (фактор А) мав несуттєвий внесок на підвищення врожайності та вартості валової продукції (0,23 %). Використання даної технології вирощування дає можливість отримати збільшення економічних показників на 48,7 % у порівнянні з контролем. Коефіцієнт енергетичної ефективності дорівнює 1,67 %. Встановлено підвищення врожайності сортів пшениці озимої при зміщенні строків сівби до більш пізніх. Усі вивчені сорти значно перевищували за врожайністю (0,49-0,62 т/га) при пізньому строку сівби (10.10) ранній строк сівби (10.09). Джерела інформації: 1. Животков Л.А. Пшеница / Животков Л.А. - К.: Урожай, 1989. - 324 с. 2. Базалій В.В. Екологізація технології вирощування озимої пшениці в зоні Південого Степу України: монографія / В.В. Базалій, Є.О. Домарацький, В.І. Пічура, О.О. Домарацький. - Херсон: Грінь Д.С., 2014. - 168 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб підвищення врожайності зерна пшениці м'якої озимої в умовах Півдня України без зрошення, який включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що використовують сорти пшениці озимої м'якої інтенсивного типу (Дріада 1, Пошана); сівбу проводять в строки не раніше 20.09 та не пізніше 30.09; насіння перед сівбою обробляють біологічним протруйником Триходермін нормою 1 л/т за умов проведення обов'язкової фітоекспертизи насіннєвого матеріалу. 3 UA 112940 U Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4