Спосіб підвищення врожайності різних сортів пшениці м’якої озимої в умовах південного степу україни

Реферат: UA 85629 U UA 85629 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування пшениці озимої, який включає обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю [1, 2]. Недоліком способу є те, що технологія вирощування пшениці озимої передбачає істотне хімічне навантаження на агроценози в цілому, але застосування хімічних препаратів не завжди є ефективним і економічно вигідним. Вартість хімічних препаратів у порівнянні з вартістю біологічних засобів захисту рослин інколи різниться в декілька разів. За останні роки виробники зерна пшениці озимої відчули суттєві кліматичні зрушення. Експерти передбачають і подальше зменшення континентальності клімату в Україні, яке є причиною скорочення строків дозрівання зерна пшениці озимої до більш ранніх. Тобто, основна частина вегетаційного періоду відбувається в умовах більш низьких температур повітря, а це в свою чергу вимагає коригування оптимальних строків сівби. Задача корисної моделі полягає в підвищенні врожайності різних сортів пшениці м'якої озимої за різних умов довкілля Південного Степу України. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що посів пшениці озимої проводиться на 1015 днів пізніше від оптимальних строків посіву, прийнятих в даній зоні вирощування сортами різного ступеня інтенсивності по попереднику чорний пар. Насіння перед сівбою обробляється новими біопрепаратами: Триходермін, Фітоспорин, Планриз нормою 1 л/т. Для пояснення оптимізації елементів технології вирощування пшениці м'якої озимої додаємо графічні зображення: Фіг. 1: Вплив досліджуваних факторів та їх взаємодія на врожайність сортів пшениці м'якої озимої за результатами дисперсійного аналізу (середнє за 2010-2012 рр.), де: 1 - фактор (погодні умови років досліджень); 2 - фактор (біологічні протруйники зерна); 3 - фактор (сортовий склад пшениці озимої). Фіг. 2: Вплив досліджуваних факторів та їх взаємодія на врожайність сортів пшениці м'якої озимої за результатами дисперсійного аналізу (середнє за 2011-2012рр.), де: 1 - фактор (погодні умови років досліджень); 2 - фактор (строки сівби); 3 - фактор (сортовий склад пшениці озимої). Польові досліди по вивченню впливу хімічного і біологічних протруйників насіння і строків висіву різних сортів пшениці озимої проводилися на землях ФГ "Світлана" Єланецького району Миколаївської області в період 2010-2012 pp. Ґрунти дослідних ділянок типові для підзони Південного Степу України - чорноземи звичайні неглибокі малогумусні. Ґрунтоутворюючою породою є леси легкоглинистого механічного складу. Чорноземи звичайні неглибокі мають сприятливу для розвитку рослин близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину. Величина Рн становить 6,9 в орному шарі, вниз по профілю вона поступово збільшується і реакція ґрунтового розчину стає слаболужною. Вміст органічної речовини в орному шарі дорівнює 4,87 %. Вниз по профілю кількість гумусу поступово зменшується. В нижній частині профілю ґрунту кількість гумусу становить 1,89 %. У двофакторному досліді вивчали сорти пшениці м'якої озимої: Дріада 1, Вікторія одеська, Селянка, Писанка і Пошана, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин України і біологічні протруйники зерна за наступною схемою: 1. контроль (без обробітку), 2. Раксил Ультра (хімічний протруйник), 3. Планриз, Триходермін, Фітоспорин (біологічні протруйники). За результатами досліджень було встановлено, що продуктивність колосу і маса 1000 зерен мали добре виражену сортову специфічність у формуванні врожаю. За роки випробувань (20102011 pp.) найбільш висока маса зерна з колоса формувалась у сортів Пошана (1,19-1,30 г) і Писанка (1,30-1,48 г). Їх висока продуктивність колоса формувалась, як правило, за рахунок підвищеної інтенсивності наливу зерна, що підтверджувалось і формуванням більш високої маси 1000 зерен, відповідно 40,2-41,1 г і 41,8-43,1 в порівнянні з іншими сортами. Необхідно відмітити, що більш висока продуктивність колоса і маса 1000 зерен зумовлена в цих сортів генетично і ранги сортів за цими показниками збереглися в несприятливий посушливий 2012 рік, хоча абсолютний їх вираз був дещо меншим (маса зерна з колоса - 1,09-1,19 г, маса 1000 зерен - 36,4-40,1 г). За цих умов менший продуктивний стеблостій компенсувався, в плані одержання загального врожаю, більшою продуктивністю головного колоса і масою 1000 зерен. Стосовно біологічних протруйників зерна необхідно відмітити, що вони практично не впливають на формування елементів структури врожаю, у більшості випадків відхилення було на рівні помилки досліду. Таким чином, тенденція мінливості ознак продуктивності в 1 UA 85629 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 абсолютному виразі за сортами пшениці озимої була генетично обумовлена і зберігалась незалежно від біологічного препарату, хоча спостерігалась чітка закономірність впливу на підвищення маси зерна в колосі і маси зерен при обробці зерна Триходерміном. Рівні реальної врожайності пшениці озимої значною мірою залежала від погодних умов в конкретні роки вирощування, сортового складу і факторів технологічного процесу (фіг. 1). Як видно за трирічними даними найбільший вплив на реалізацію врожайності зерна мав фактор 1: умов року досліджень (86,8 %); значно менший, але суттєвий внесок мав фактор 2: біологічні протруйники (3,27 %) і фактор 3: сортовий склад пшениці озимої (1,53 %). Натомість установлено, що різні сорти формували вищу врожайність при використанні біологічного препарату Триходермін. Так, перебільшення за врожайністю в порівнянні з контролем у сорту Дріада 1 було 0,23 т/га і відповідно у сортів Вікторія одеська - 0,51 т/га, Селянка - 0,12 т/га, Пошана - 0,54 т/га. Аналіз експериментальних даних урожайності різних сортів пшениці озимої в розрізі років досліджень виявив у більшості сортів подібну тенденцію прояву і зміну врожайності, хоча внески досліджуваних факторів в урожайність дещо відрізнялись в абсолютних величинах. Так, у більш сприятливий за погодними умовами 2011 рік використання біологічних препаратів мали більш значний вплив на формування врожайності (52,4 %) порівняно з помірним 2010 роком (5,7 %) і несприятливим 2012 роком (4,8 %). В той же час вплив на урожайність сортового складу залежно від року досліджень був діаметрально протилежним, відповідно в 2011 році (10,4 %), 2010 році (33,5 %) і в екстремальний 2012 рік (38,5 %). Рівні абсолютної врожайності пшениці м'якої озимої залежали від погодних умов сприятливого 2011 року і екстремального 2012, значну корективу в її формування мали різні сорти і строки сівби пшениці озимої. Як видно з фіг. 2 найбільший вплив на реалізацію врожайності зерна мав фактор 1: погодних умов року досліджень (60,71 %), суттєвий внесок також мав фактор 2: строки сівби (27,23 %) і фактор 3: сортовий склад пшениці озимої (3,57 %). Вивчені сорти пшениці озимої в контрастні за погодними умовами роки досліджень зберігали ранги врожайності за різних строків сівби (табл. 1). Найвища врожайність у різних сортів пшениці формувалась при сівбі 20.09 і 30.09 в порівнянні з раннім (10.09) і пізнім (10.10) строками сівби. Так, перебільшення за врожайністю сортів пшениці озимої в середньому за цими строками сівби порівняно з раннім строком (10.09) коливалась в межах 0,65-0,70 т/га, відповідно над пізнім строком (10.10) - 0,17-0,23 т/га. Крім того, як видно з одержаних даних, врожайність пшениці озимої за пізнього строку сівби перевищила врожайність сортів пшениці озимої раннього строку сівби на 0,48 т/га. Це в деякій мірі підтверджує думку ряду вчених, що за умов глобального потепління оптимальні строки сівби пшениці м'якої зміщуються в бік більш пізніх строків. Серед досліджуваних сортів за різних строків сівби найвищу і стабільну врожайність формували сорти пшениці озимої Пошана, Вікторія одеська і Писанка. Варіаційні зміни урожайності сортів пшениці озимої Пошана і Вікторія одеська залежно від строків сівби і застосування різних протруйників зерна порівняно з контролем (без обробки) були позитивними в абсолютному виразі врожайності за всіх строків сівби з використанням біологічного препарату Триходермін (табл. 1). Як видно із даних таблиці 1 прибавка врожаю за різних строків сівби у сорту Пошана коливалась в межах 3,77-7,37 ц/га, Вікторії одеської - 1,24-1,39 ц/га. Використання іншого протруйника (Планриз) було ефективним лише для сорту Пошана (1,77-1,58 ц/га). Впровадження даного способу дозволило прискорити процеси проростання насіння і появу сходів, а також, підвищило стійкість рослин до шкодочинних хвороб. Заміна хімічних протруйників біологічними зменшила хімічне навантаження на агроценози. При вдосконаленні елементів технології вирощування було досягнуто зменшення собівартості одиниці продукції на 7-9 % на фоні збільшення врожайності пшениці озимої на 3-8 ц/га. Таблиця 1 Варіаційні зміни врожайності сортів пшениці озимої за різних строків сівби при застосуванні різних протруйників у порівнянні з контролем (середнє за 2011-2012 pp.) Строк сівби Пошана Фітоспорин +/-, ц/га % Раксил Ультра +/-, ц/га % 2 Планриз +/-, ц/га % Триходермін +/-, ц/га % UA 85629 U Продовження таблиці 1 10/09 -0,95 20/09 -1,03 30/09 -1 10/10 -1,05 Вікторія одеська 10/09 -1,45 20/09 -1,47 30/09 -1,58 10/10 -1,55 5 -3,24 -3,29 -3,37 -3,28 -4,36 -4,7 -4,62 -4,86 -8,48 -8,48 -8,64 -8,56 1,47 1,58 1,56 1,65 2,54 2,56 2,60 2,56 6,96 7,51 7,37 3,77 8,51 8,41 7,52 6,55 -0,51 -0,64 -0,71 -0,70 -3,86 -3,95 -4,25 -4,11 -8,48 -8,76 -8,68 -8,71 -1,88 -1,95 -2,09 -2,05 2,00 1,94 1,77 1,80 1,24 1,29 1,39 1,32 4,89 4,76 4,71 4,71 Використані джерела: 1. Губанов Я.В., Иванов Н.Н. Озимая пшеница. - Μ.: Агропромиздат, 1988.-308 с. 2. Животков Л.А. Пшеница. - К.: Урожай, 1989.-324 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 1. Спосіб підвищення врожайності різних сортів пшениці м'якої озимої в умовах Південного Степу України, що включає обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що насіння висівають наприкінці вересня - початок жовтня по попереднику чорний пар. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що насіння перед сівбою обробляють біологічними протруйниками: Триходермін, Фітоспорин, Планриз нормою 1 л/т. 3 UA 85629 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4