Спосіб прогнозування ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень

Реферат: Спосіб прогнозування ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, при якому досліджують мокротиння на наявність мікобактерій, встановлюють масивність бактеріовиділення. Додатково визначають анамнестичні дані, клінічні, рентгенологічні, бронхологічні, функціональні. За кожен фактор ризику виставляють по одному балу. При термінах проведення останньої флюорографії понад 5 років тому, втраті ваги 5-10 кг, понад 10 кг, наявності бактеріовиділення, позитивних мазку мокротиння і культурі, масивному бактеріовиділенні додатково виставляють по одному балу за кожний із показників. При множинних деструкціях, якщо максимальний розмір деструкцій має розміри 2-3, 3-4, понад 4 см, якщо є кілька деструкцій розмірами понад 2 см, додатково виставляють по одному балу за кожний із показників. Бали додають і за сумою балів визначають ступінь ризику невдачі лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, якщо кількість балів складає 08, то ризик невдачі лікування мінімальний, 9-13 - ризик середній, 14-23 бали - ризик високий. UA 113010 U (12) UA 113010 U UA 113010 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме фтизіатрії, і може бути використаною для прогнозування ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень. Встановлено, що на ефективність лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень негативно впливають стійкість мікобактерій туберкульозу, недоліки організації лікування, пізнє виявлення туберкульозу, безробіття, незадовільні матеріально-побутові умови проживання, зловживання алкоголем, безпритульність, перебування хворих у місцях позбавлення волі, тяжка супутня патологія, погана переносимість протитуберкульозних засобів, медикаментозна алергія. Також відзначають негативний вплив на результати лікування вторинного імунодефіциту, функціональних порушень органів і систем. У літературі визначали фактори ризику невдачі лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень: поширений туберкульоз легень, деструкції із розмірами більше 4 см, множинні деструкції, резистентність до протитуберкульозних засобів, вік старше 40 років, чоловіча стать, прийом протитуберкульозних засобів у минулому, госпіталізація у стаціонар, збереження бактеріовиділення після 2 місяців терапії, пропуски прийому препаратів, погана переносимість ліків тощо. Але не наводяться способи визначення прогнозу щодо невдачі лікування з урахуванням факторів ризику, що сприяло проведенню власного дослідження і розробки такого способу. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб раннього прогнозування ефективності лікування вперше виявлених хворих інфільтративним туберкульозом легень, який полягає у обчисленні прогностичного показнику ефективності тримісячної терапії із урахуванням масивності бактеріовиділення. При відсутності або при мізерному бактеріовиділенні обчислюють прогностичний показник за формулою: Y=0,687*X1-6,772*X2+0,058*X3+32,5, при помірному та масивному бактеріовиділенні - за формулою: Y=73,5*X4-4,89*X2+0,05*X3+48,94, де X1 - рівень у сироватці крові альбуміну, Х2 - рівень у сироватці крові гаптоглобіну, Х3 активність еластази, Х4 - рівень у сироватці крові церулоплазміну. При значенні Y>0 прогнозують зникнення симптомів інтоксикації та порожнин розпаду, а при Y2 років тому Попередня флюорографія >5 років тому Втрата ваги взагалі Задишка 1 Синдром системної запальної відповіді Інфільтрація частки із засівом, або легені Дисемінація поширена Туберкульоз гортані, трахеї, головних бронхів або часткових бронхів зі стенозом Наявність бактеріовиділення Позитивний мазок мокротиння Позитивна культура 2 Масивне бактеріовиділення Вентиляційна недостатність 2 і 3 ступенів Кількість балів 1 1 +1 1 +1 +1 1 1 1 1 1 1 +1 +1 +1 1 Примітки: 1 1. - Синдром системної запальної відповіді встановлюється за наявності 2 і більше критеріїв за R. Bone et al., 1992 (температура тіла 38 °C або 36 °C; частота серцевих скорочень 9 9 90/хвилину; частота дихальних рухів 20/хвилину; кількість лейкоцитів 12*10 /л або 4*10 /л, або кількість паличко-ядерних нейтрофілів  10 %); 2 2. - Масивне бактеріовиділення діагностують при виявленні при мікроскопії за ЦілемНільсеном 10 і більше кислотостійких паличок у кожному полі зору або при виявленні 100 і більше колоній мікобактерій туберкульозу при засіві на поживні середовища. 2 UA 113010 U Залежно від кількості і розмірів деструкцій виставляють бали, як показано у табл. 2. Таблиця 2 Число балів, залежно від кількості і розмірів деструкцій у легенях Розміри деструкцій До 2 см 2-3 см 3-4 см >4 см 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Кількість деструкцій кілька 1 3 5 7 одна 1 2 3 4 множинні 2 4 6 8 При сумі балів 0-8 встановлюють мінімальний ризик невдачі лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, при сумі 9-13 балів - середній ризик, при сумі 14-23 бали високий ризик. Приклад 1. Пацієнт К., 1988 р.н., госпіталізований у ЗОПТКД 22.11.2012 з діагнозом: Вперше діагностований туберкульоз легень (11.2012) верхньої частки лівої легені (інфільтративний), Дестр-, МБТ+, М-, К+, Резист+(НS), інфільтративний туберкульоз В1В2 зліва без стенозу, Гіст0, Кат 1, Ког 4 (2012). Історія хвороби № 1305. Із анамнезу - раніше на туберкульоз не хворів, останнє флюорографічне обстеження - 2 роки тому, виявлений при зверненні до терапевта зі скаргами, дообстежений, у мокротинні виявлені КСП, госпіталізований у ЗОПТКД. Палить 8 років. При обстеженні: скарги на кашель із харкотинням, зростання температури тіла до 38,0 °С, загальну слабкість, пітливість вночі. Об'єктивно: загальний стан хворого задовільний, вага - 56 кг, зріст - 176 см, температура тіла - 37,3 °С, ЧДР - 16 на хвилину, ЧСС - 78 на хвилину, AT - 110 і 65 мм рт. ст., шкіра та видимі слизові звичайного забарвлення, над легенями везикулярне дихання, хрипів немає, тони серця ритмічні, живіт безболісний, печінка не виступає з-під краю реберної дуги, фізіологічні відправлення у нормі. Дослідження мокротиння виявило КСП методом Ціля-Нільсена (1+), ПЛР виявила ДНК мікобактерій, стійкі до рифампіцину, при засіві на тверді поживні середовища виявлено мікобактерії, стійкі до Ізоніазиду, Стрептоміцину. Рентгенологічно: у С1С2 лівої легені вогнищево-фокусна інфільтрація. Справа без особливостей. Синуси вільні. Порожнин розпаду не виявлено. 12 9 У клінічному аналізі крові: Нв - 148 г/л, Ер - 4,86*10 /л, Ле - 6,9*10 /л, ШОЕ - 17 мм/год., ю - 0 %, п - 3 %, с - 61 %, e - 2 %, л - 30 %, м - 4 %, гематокрит - 45 од. Пацієнт отримував протитуберкульозні засоби за 4 категорією лікування протягом місяця, після отримання результату ТМЧ продовжував терапію за 1 категорією з урахуванням стійкості. Через 3 місяці лікування у зв'язку з припиненням бактеріовиділення і розсмоктуванням вогнищево-фокусних тіней, повним розсмоктуванням інфільтративного туберкульозу бронхів переведено до підтримуючої фази. Хворий закінчив курс лікування і переведений в категорію 5.1. Сума балів у даному випадку становила «3» (наявність бактеріовиділення, позитивний мазок мокротиння, позитивна культура). Це означало, що ризик невдачі лікування був мінімальним. Хворий успішно закінчив терапію і переведений до категорії 5.1. Приклад 2. Пацієнт В., 1959 р.н., був госпіталізований у ЗОПТКД 10.05.2012 з діагнозом: Вперше діагностований туберкульоз (05.2012) правої легені (інфільтративний), ф. засіву, Дестр+, МБТ+, М+, К+, Резист-, Гіст0, Кат 1, Ког 2 (2012), історія хвороби № 540. Із анамнезу: на туберкульоз раніше не хворів, останню флюорографію виконував 15 років тому, вважає, що захворів через те, що мав контакт із другом, хворим на туберкульоз. Не палить останні півроку, наркотичні засоби та алкоголь не вживає, не має постійного місця проживання. Об'єктивно: скарги на частий кашель із слизисто-гнійним харкотинням, задишку при фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 38,5 °C, загальну слабкість, зниження апетиту, пітливість вночі, втрату ваги до 4 кг за останні 2 місяці. Загальний стан середнього ступеня тяжкості, вага - 60 кг, зріст - 167 см, температура тіла - 37,0 °С, ЧДР - 20 на хвилину, ЧСС - 92 на хвилину, AT - 140 і 85 мм рт ст., над легенями жорстке дихання, сухі і вологі хрипи справа, тони серця ритмічні, живіт безболісний, м'який, фізіологічні відправлення у нормі. 3 UA 113010 U 5 10 15 20 25 Рентгенологічно: справа у верхній частці і в С6 вогнищево-фокусна інфільтрація з порожнинами розпаду до 3,5 см, у деяких із них - рівні рідини. Зліва - поліморфні вогнища відсіву. Корені інфільтровані. У мокротинні за Цілем-Нільсеном - виявлені кислото-стійкі палички (3+), засівом на тверді середовища виявлено мікобактерії (2+колоній), чутливі до протитуберкульозних засобів. 12 9 У клінічному аналізі крові: Нв - 132 г/л, Ер - 4,3*10 /л, Ле - 7,1*10 /л, ШОЕ - 18 мм/год., ю - 0 %, п - 5 %, с - 67 %, е - 2 %, л - 22 %, м - 4 %, гематокрит - 43 од. Бронхологічно - двосторонній дифузний гнійний ендобронхіт 2 ст. Пацієнт отримував протитуберкульозні засоби за 1 категорією лікування. Через 3 місяці лікування зберігається субфебрильна температура тіла, кашель із мокротинням, не відбулося конверсії мазку і засіву мокротиння, рентгенологічно динаміка відсутня, збільшуються розміри порожнин розпаду. У зв'язку із цим у хворого встановлено Неефективно лікований туберкульоз і переведено до 2 категорії. Припинення бактеріовиділення відбулося через 9 міс від початку терапії, за 1 рік лікування порожнини розпаду зменшилися з 3,5 до 1,5 см, зменшилися розміри фокусних тіней на рентгенограмі, клінічно відбулося покращення. Пацієнта виписано через 1 рік. Продовжував лікуватися у підтримуючій фазі амбулаторно. Таким чином, у хворого була сума балів «17»: вік старше 35 років (+1 бал), терміни проведення останньої флюорографії понад 5 років тому (+2 бали), втрата ваги (+1 бал), задишка (+1 бал), наявність синдрому системної запальної відповіді (+1 бал), інфільтрація легені із засівом (+1 бал), наявність масивного бактеріовиділення (+4 бали), множинні деструкції у легенях із максимальними розмірами понад 3 см (+6 балів). У хворого був високий ризик невдачі лікування вперше діагностованого туберкульозу легень. В результаті, на тлі стандартної терапії встановлено неефективно лікований туберкульоз і переведено до 2 категорії. Окрім того, сумарно інтенсивна фаза становила 270 доз. Відзначалася повільна динаміка. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 40 45 Спосіб прогнозування ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, при якому досліджують мокротиння на наявність мікобактерій, встановлюють масивність бактеріовиділення, який відрізняється тим, що додатково визначають анамнестичні дані (вік старше 35 років, терміни проведення попередньої флюорографії понад 2 роки тому), клінічні (втрата ваги, задишка, наявність синдрому системної запальної відповіді), рентгенологічні (інфільтрація частки легені із засівом, поширений дисемінований туберкульоз легень, наявність деструкцій), бронхологічні (туберкульоз гортані, трахеї, головних бронхів або часткових бронхів зі стенозом), функціональні (вентиляційна недостатність 2 і 3 ступенів), за кожен фактор ризику виставляють по одному балу, при термінах проведення останньої флюорографії понад 5 років тому, втраті ваги 5-10 кг, понад 10 кг, наявності бактеріовиділення, позитивних мазку мокротиння і культурі, масивному бактеріовиділенні додатково виставляють по одному балу за кожний із показників, при множинних деструкціях, якщо максимальний розмір деструкцій має розміри 2-3, 3-4, понад 4 см, якщо є кілька деструкцій розмірами понад 2 см, додатково виставляють по одному балу за кожний із показників, бали додають і за сумою балів визначають ступінь ризику невдачі лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, якщо кількість балів складає 0-8, то ризик невдачі лікування мінімальний, 9-13 - ризик середній, 14-23 бали - ризик високий. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4