Спосіб вирощування змішаних посівів кукурудзи з високобілковими культурами на силос в умовах правобережного лісостепу україни

Реферат: Спосіб вирощування змішаних посівів кукурудзи з високобілковими культурами на силос полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземах опідзолених рекомендується за основного внесення Р60K90 і передпосівного N120 вирощувати змішаний посів кукурудзи на силос з соєю в один ряд. UA 113376 U (12) UA 113376 U UA 113376 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може бути застосована для одержання високоякісних кормів із змішаних посівів кукурудзи з високобілковими культурами. Кукурудза є однією з найпоширеніших кормових культур, а силосна маса приготовлена з неї містить багато вуглеводів та разом з цим має низьку насиченість однієї кормової одиниці перетравним протеїном. Одним із способів вирішення цієї проблеми є її вирощування у змішаних посівах з високобілковими культурами. Для сумісного вирощування з кукурудзою на силос необхідно підбирати такі види бобових культур, які на час молочно-воскової і воскової стиглості зерна кукурудзи вступають у фазу повного наливання бобів, їхні листки залишаються ще зеленими, а стебла соковитими. Серед багатьох можливих комбінацій сумісного вирощування кукурудзи та зернобобових культур найбільшої уваги заслуговують соя і боби кормові. Так, соя, як і кукурудза, є культурою короткого світлового дня й пізнього строку сівби, тому за одночасної сівби сходи обох культур з'являються разом. Ці культури мають порівняно близькі періоди повільного й інтенсивного росту. При цьому, за оптимального сортового добору компонентів, на час викидання волотей рослинами кукурудзи соя вступає в фазу масового цвітіння, на період молочно-воскової і воскової стиглості зерна кукурудзи - у фазу початку пожовтіння бобів нижнього ярусу. Також добрим компонентом для вирощування в змішаних посівах з кукурудзою вважаються й кормові боби. Врожай зеленої маси таких посівів наближений до врожаю одновидового посіву кукурудзи, але корми з нього характеризується значно вищим умістом білка. Збагатити кукурудзяну силосну масу на білкові сполуки можна використовуючи змішані посіви її з високобілковими культурами. Проте, через брак даних стосовно особливостей формування врожаю кормових культур під час їхнього сумісного вирощування вони не набули широкого використання в сільському господарстві України. Задачею корисної моделі є вдосконалення технології вирощування змішаних посівів кукурудзи із зернобобовими культурами для одержання високоякісних кормів збалансованих за перетравним протеїном. Поставлена задача полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземах опідзолених за основного внесення Р 60K90 і передпосівного N120 найдоцільнішим є вирощування змішаного посіву кукурудзи на силос з соєю в один ряд. Приклад Досліди проводились на дослідному полі Уманського національного університету 2 2 садівництва. Посівна площа ділянок становила - 100 м , облікова - 56 м . Попередник - пшениця озима. Після збирання попередника проводили дворазове лущення стерні, вносили фосфорні і калійні добрива в нормі Р60K90 і проводили оранку ґрунту на глибину 23-25 см. Ранньою весною ріллю вирівнювали важкими боронами в два сліди з наступною культивацією на глибину 8-10 см. Під культивацію вносили азотні добрива в нормі N120. Передпосівну культивацію проводили на глибину 5-6 см. Сівбу одновидових і змішаних посівів кукурудзи на силос розпочинали в третій декаді квітня - на початку травня насінням; раннього гібриду кукурудзи - Петрівський 169 MB; середньостиглого сорту кормових бобів - Візир; ранньостиглого сорту сої - Романтика на глибину 5 см з шириною міжрядь 45 см. Для сівби використовували овочеву сівалку Клен - 2,7, що має окремі насіннєві банки на кожен висівний апарат. Розрахунок норми висіву проводили з врахуванням посівних якостей насіння та поправки на проведення агротехнічних заходів із догляду за посівами. Густота рослин на період збирання становила: кукурудзи - 90 тис./га; сої - 220 та кормових бобів - 220 тис./га. Перед сівбою варіантів досліду проводили змішування відповідних наважок компонентів сумішки, що потім висівались в один ряд. Сівбу інших варіантів проводили шляхом засипання компонентів сумішки в відповідні насіннєві банки сівалки. Після сівби поле прикочували котками 3КВГ-1,4. Досходове боронування проводили двічі середніми боронами 3БЗС-1,0, післясходові - в фазу шилець і 2-3 листочків кукурудзи посівними боронами 3БП-0,6 поперек рядків на пониженій передачі в денні години, коли тургор рослин зменшується. Міжрядні розпушування виконували культиватором-рослинопідживлювачем КРН-4,2. Перед проведенням міжрядних обробітків проводили пересування робочих органів культиватора на ширину міжрядь 45 см. Упродовж вегетації рослин ґрунт утримували в чистому від бур'янів і розпушеному стані. Загальну врожайність силосної маси одновидових і змішаних посівів визначали зважуванням рослин з облікової площі ділянки. Розрахунок виходу кормових одиниць проводили за методикою І.М. Карасюка і О.І. Зінченка - шляхом визначення вмісту сухої речовини та множенням на поправкові коефіцієнти. Для визначення виходу перетравного 1 UA 113376 U 5 10 протеїну проводили визначення вмісту загального азоту за МВВ 31-497058-019-2005. Вміст протеїну визначали за формулою: Х=5,95Х1, де 5,95 - коефіцієнт перерахунку загального вмісту азоту на протеїн; Х1 - масова частка азоту в сухій речовині, %. Для переводу протеїну в перетравний протеїн використовували перевідний коефіцієнт 0,833. Аналіз результатів досліджень 2007 року показав, що врожайність силосної маси у варіантах змішаних посівів кукурудзи з соєю в один ряд була найвищою та становила - 32,6 т/га що на 2,3 т/га істотно вище за контроль. Неістотне зниження врожайності сумішок спостерігалось у варіанті змішаних посівів кукурудза з бобами в один ряд - 29,3 т/га. В інших варіантах зниження врожайності було істотним (табл. 1). Таблиця 1 Урожайність зеленої маси одновидових та змішаних посівів кукурудзи залежно від високобілкових компонентів та способу сівби, т/га Варіант досліду 2007 30,3 32,6* 5,43 26,5 6,17 28,4 4,09 18,7 7,82 29,3 1,73 24,6 4,92 270 3,41 15,6 6,73 1,5 Кукурудза (контроль) Кукурудза + соя (в 1 ряд) Кукурудза (1 ряд) + (1 ряд) соя Кукурудза (2 ряди) + (1 ряд) соя Кукурудза (1 ряд) + (2 ряди) соя Кукурудза + боби (в 1 ряд) Кукурудза (1 ряд) + (1 ряд) боби Кукурудза (2 ряди) + (1 ряд) боби Кукурудза (1 ряд) + (2 ряди) боби НІР95 Рік дослідження 2008 2009 31,8 64,2 36,2 68,3 6,31 10,42 28,7 57,0 6,26 1,18 30,9 61,2 4,43 8,37 20,5 41,1 8,34 1,71 31,6 63,4 2,02 438 27,1 53,6 5,39 1,02 29,5 58,7 356 6,93 17,7 35,2 7,45 1,42 2,1 2,7 Середнє за три роки 42,1 45,7 7,31 37,4 8,08 40,2 5,63 26,8 1,11 41,4 2,71 35,1 6,84 38,4 4,63 22,8 9,46 2,3 Примітка. * - над рискою -- урожайність сумішки; під рискою - в тому числі бобового компоненту. 15 20 25 30 Схожа тенденція спостерігалася й у 2008 році. Так, істотний приріст урожайності був у варіанті кукурудза з соєю в один ряд - 36,2 т/га проти одновидового посіву кукурудзи - 31,8 т/га. Неістотне зниження врожайності сумішок спостерігалось у варіантах два ряди кукурудзи - один ряд сої - 30,9 та кукурудза з бобами в один ряд - 31,6 т/га. Істотне зниження врожайності відмічали у варіантах: один ряд кукурудзи - один ряд сої - 28,7 т/га; один ряд кукурудзи - два ряди сої - 20,5; один ряд кукурудзи - один ряд бобів - 27,1; два ряди кукурудзи - один ряд бобів 29,5 та один ряд кукурудзи - два ряди бобів - 17,7 т/га. Значно вищу врожайність зеленої маси в усіх варіантах досліджень, у порівнянні з попередніми роками було отримано в 2009 році. Це пояснюється кращими погодними умовами вегетації, зокрема оптимальним вологозабезпеченням посівів. Так, у варіанті змішаного посіву кукурудзи з соєю в один ряд урожайність була найвищою і становила - 68,3 т/га зеленої маси, що на 4,1 т/га істотно перевищувало контроль - 64,2 т/га. Неістотно знижувалась урожайність у варіанті кукурудза з бобами в один ряд - 63,4 т/га. В інших варіантах змішаних посівів спостерігалось істотне зниження врожайності, в порівнянні з контролем. У середньому за три роки істотний приріст урожайності зеленої маси спостерігається у варіанті змішаних посівів кукурудзи з соєю в один ряд - 45,7 т/га порівняно з 42,1 т/га у контролі, 2 UA 113376 U 5 10 15 а неістотне зниження врожайності спостерігалось у варіантах два ряди кукурудзи + один ряд сої - до 40,2 т/га та кукурудза з бобами в один ряд - до 41,4 т/га. В інших варіантах урожайність зеленої маси істотно знижувалась, у порівнянні з контролем, і відповідно складала один ряд кукурудзи + один ряд сої - 374 т/га, два ряди кукурудзи + два ряди сої -26,8, один ряд кукурудзи + один ряд бобів - 35,1, два ряди кукурудзи + один ряд бобів - 38,4 та один ряд кукурудзи + два ряди бобів - 22,8 т/га. Низька врожайність змішаних посівів кукурудзи з кормовими бобами пояснюється тим, що на час молочно-воскової стиглості в кукурудзи боби знаходяться в фазі повної стиглості і їх стебла всихають, що призводить до загального значного зменшення врожайності сумішки. Змішані посіви кукурудзи з високобілковими культурами мають велике значення не тільки завдяки високій урожайності зеленої маси, а ще й її поживності, зокрема забезпеченості одної кормової одиниці перетравним протеїном. Найбільший вихід кормових одиниць у середньому за три роки спостерігався у варіантах змішаних посівів кукурудзи з соєю в один ряд - 99,1 ц/га та кукурудзи з бобами в один ряд - 87,7 ц/га, що перевищувало одновидовий посів кукурудзи - 86,1 ц/га (табл. 2). Нижчий вихід кормових одиниць відносно контролю спостерігався у варіантах: один ряд кукурудзи + один ряд сої - 79,1 ц/га; два ряди кукурудзи + один ряд сої - 84,2; один ряд кукурудзи + два ряди сої - 56,6; один ряд кукурудзи + один ряд бобів - 73,9; два ряди кукурудзи + один ряд бобів - 79,7 та один ряд кукурудзи - два ряди бобів - 48,5 ц/га. 20 Таблиця 2 Кормова продуктивність одновидових та змішаних посівів, 2007-2009 pp. Варіант досліду 30 35 40 Перетравного протеїну, ц/га Кукурудза (контроль) Кукурудза + соя (в 1 ряд) Кукурудза (1 ряд) + (1 ряд) соя Кукурудза (2 ряди) + (1 ряд) соя Кукурудза (1 ряд) + (2 ряди) соя Кукурудза + боби (в 1 ряд) Кукурудза (1 ряд) + (1 ряд) боби Кукурудза (2 ряди) + (1 ряд) боби Кукурудза (1 ряд) + (2 ряди) боби 25 Кормових одиниць, ц/га 86,1 99,1 79,1 84,2 56,6 87,7 73,9 79,7 48,5 6,14 8,23 6,12 6,47 4,67 7,85 5,86 6,27 4,06 Перетравного протеїну на 1 кормову одиницю, г 71,3 83,0 77,4 76,8 82,5 89,5 79,3 78,7 83,7 Перевищення контролю з виходу перетравного протеїну спостерігалось у варіантах: кукурудза з соєю в один ряд - 8,23 ц/га; два ряди кукурудзи + один ряд сої - 6,47; кукурудза з бобами в один ряд - 7,85 та два ряди кукурудзи + один ряд бобів - 6,27 ц/га порівняно з одновидовим посівом кукурудзи - 6,14 ц/га. Це пояснюється наявністю бобового компоненту та істотно вищою врожайністю змішаних посівів відносно контролю. При цьому було встановлено, що в одновидових посівах кукурудзи на силос забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном складала 71,3 г. У варіантах змішаних посівів кукурудзи на силос з високобілковими компонентами забезпеченості кормової одиниці перетравним протеїном була вищою проти відповідних ділянок одновидових посівів кукурудзи. Так, у змішаних посівах з соєю в один ряд цей показник становив 83,0 г; кукурудза один ряд + соя один ряд - 77,4; кукурудза два ряди + соя один ряд 76,8; кукурудза один ряд + соя два ряди - 82,5 г. В аналогічних варіантах змішаних посівів кукурудзи з бобами забезпеченість кормової одиниці перетравними протеїном відповідно становила 89,5 г, 79,3, 78,7 і 83,7 г. Отже, змішані посіви кукурудзи з високобілковими компонентами дають можливість значно підвищити забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном і тим самим покращити якість кормів і не допустити їх перевитрати. В результаті проведених досліджень встановлено наступне. 1. Продуктивність змішаних посівів кукурудзи на силос залежить від особливостей сівби та видового складу зернобобових культур. Найвищу врожайність формують змішані посіви кукурудзи на силос з соєю в один ряд, а найнижчу - один ряд кукурудзи + два ряди сої та в аналогічному варіанті кукурудзи з кормовими бобами. 3 UA 113376 U 2. Аналіз кормової продуктивності змішаних посівів кукурудзи з високобілковими компонентами свідчить, що вони забезпечують отримання високоякісних кормів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб вирощування змішаних посівів кукурудзи з високобілковими культурами на силос, який полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземах опідзолених рекомендується за основного внесення Р60K90 і передпосівного N120 вирощувати змішаний посів кукурудзи на силос з соєю в один ряд. 10 Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4