Збір лікарських рослин для корекції пізнього періоду краніоскелетної травми

Реферат: Збір лікарських рослин для корекції пізнього періоду краніоскелетної травми містить траву арніки, кореневища з коренями пирію повзучого, квітки нагідок, листя кропиви, листя берези. UA 114887 U (54) ЗБІР ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ПІЗНЬОГО ПЕРІОДУ КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ UA 114887 U UA 114887 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до фармації та медицини, а саме лікарських фітопрепаратів і може бути використана для корекції пізнього періоду краніоскелетної травми у хворих. Травматизм належить до однієї із основних медичних і соціальних проблем третього тисячоліття. У структурі смертності він займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, а в осіб до 40 років - перше. Останнім часом збільшилася частота тяжкої поєднаної травми, серед якої домінує ураження черепа і кісток скелета. Завдяки розвитку синдрому взаємного обтяження така травма супроводжується значною тяжкістю і високою летальністю. Травматична хвороба, яка розвивається внаслідок тяжкої травми, протікає фазово. Кожній фазі притаманні певні патогенні механізми, від впливу на які залежить ефективність корекції. В періоді пізніх проявів травматичної хвороби - понад 14 діб після травми, як показали експериментальні дослідження [1, 2, 5] посиленими продовжують залишатися процеси цитокіногенезу, ліпідної пероксидації, антиоксидантного захисту, цитолізу, розвиваються ознаки поліорганної дисфункції та недостатності. Ключовим є синдром системної відповіді організму на запалення, розвиток вторинного імунодефіциту із інфекційними ускладненнями, джерелом якого є шлунково-кишковий тракт [4]. Задачею корисної моделі є створення збору лікарських рослин для корекції пізнього періоду краніоскелетної травми з протизапальною, в'яжучою, антимікробною, заспокійливою, антиоксидантною. Поставлена задача вирішується тим, що збір лікарських рослин для корекції пізнього періоду краніоскелетної травми містить траву арніки, кореневища з коренями пирію повзучого, квітки нагідок, листя кропиви, листя берези, при наступному співвідношенні, мас. ч.: трава арніки 22,22 г квітки нагідок 11,11 г листя кропиви 11,11 г листя берези 22,22 г кореневище з коренями пирію 22,22 г. Подрібнюють зважені матеріали до відповідного розміру частинок: квітки, трава, листя - до 5 мм; кореневище з коренями - до 3 мм. Подрібнені інгредієнти просіюють через сито з розміром отворів 0,2 мм. Змішування рослинних компонентів виконують на листі паперу, у широкій ступці або порцеляновій чашці за допомогою шпателя або лопатки. Спочатку змішують рослинні матеріали, прописані в меншій кількості, потім поступово додають прописані в більшій кількості. Для корекції краніоскелетної травми використовують збір у формі настою при співвідношенні 1:10. Для цього беруть 10 г збору заливають його 100 мл води (з урахуванням коефіцієнта водопоглипання Кв=2), нагрівають на киплячій водяній бані впродовж 30 хв, потім охолоджують при кімнатній температурі упродовж 10 хв, проціджують та віджимають сировину. Настоюють на водяній бані. Зберігають в холодильнику. Приклад 1 Вивчення гепатопротекторних властивостей заявленого збору проводили на моделі краніоскелетної травми. В експериментах використано 99 нелінійних білих щурів-самців масою 180-200 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Усіх тварин розділили на три групи: контрольну і дві дослідні. У контрольну групу увійшли 7 інтактних тварин. В обох дослідних групах (по 46 -1 тварин) в умовах тіопентало-натрієвого наркозу (40 мгкг маси тіла внутрішньоочеревинно) шляхом дозованого удару моделювали закриту черепно-мозкову травму середнього ступеня тяжкості та викликали закритий перелом стегнових кісток. Через 14 діб посттравматичного періоду, у першій дослідній групі тваринам, що вижили, проводили корекцію шляхом застосування фітозбору, до складу якого входить трава арніки, кореневища з коренями пирію повзучого, квітки нагідок, листя кропиви, листя берези. Зі збору готували настій 1:10 і вводили його один раз на добу піддослідним тваринам крізь зонд у шлунок у дозі 10 мл на кілограм маси тварини щодня з 14 по 35 добу експерименту. У другій дослідній групі в ці терміни спостереження внутрішньошлунково вводили еквівалентний об'єм фізіологічного розчину. У тварин, які вижили, в умовах тіопентало-1 натрієвого знечулення (60 мгкг маси тіла внутрішньоочеревинно) через 14, 21, 28 і 35 діб після нанесення травми вивчали жовчоутворювальну функцію печінки відповідно до методичних рекомендацій з доклінічного дослідження лікарських засобів [3]. У тварин катетеризували загальну жовчну протоку й збирали жовч протягом хвилин, далі їх виводили з експерименту методом тотального кровопускання з серця. В отриманій жовчі визначали концентрації сумарних жовчних кислот, холестеролу, загального, кон'югованого і некон'югованого білірубіну. 1 UA 114887 U 5 10 15 20 25 Розраховували холато-холестероловий коефіцієнт (сумарні жовчні кислоти/холестерол) та ступінь кон'югації білірубіну (кон'югований білірубін х 100/загальний білірубін). Як видно з табл. 1 під впливом краніскелетної травми в період пізніх проявів травматичної хвороби відмічається порушення вмісту в жовчі загальних жовчних кислот, холестеролу та їх співвідношення. Вміст у жовчі загальних жовчних кислот поступово зростає з 14 до 35 діб, не досягаючи контрольної групи, вміст холестеролу, навпаки - зменшується. Внаслідок цього поступово збільшується холато-холатохолестеролове співвідношення, яке у всі терміни спостереження вірогідно менше, ніж у контрольній групі. Під впливом фітотерапії відмічається аналогічна закономірність відхилень досліджуваних показників. Звертає на себе увагу той факт, що застосування розробленого фітозасобу сприяє нормалізації вмісту в жовчі загальних жовчних кислот, холестеролу та холато-холестреолового коефіцієнта через 35 діб. В цей термін показник суттєво вищий, ніж у групі без корекції. Вміст загального білірубіну в період пізніх проявів травматичної хвороби практично не змінювався в групах з корекцією і без корекції фітозасобом. У свою чергу, вміст прямого білірубіну в обох дослідних групах з 14 доби і у групі тварин без корекції досягав контрольного рівня через 35 діб, а після застосування фітозасобу через 28 діб. Проте відмінності між дослідними групами були статистично не вірогідними. Вміст непрямого білірубіну навпаки, в пізній період після нанесення краніоскелетної травми поступово знижувався з 14 до 35 діб. У тварин без корекції показник у всі терміни спостереження був істотно меншим, ніж у контролі, в той час, як на тлі фітотерапії він до 35 доби нормалізувався й був істотно меншим, ніж у групі тварин без корекції. Ступінь кон'югації білірубіну в пізній період травматичної хвороби в обох дослідних групах поступово зростав з 14 до 35 діб. У групі тварин без корекції фітозасобом він не досягав рівня контрольної групи, в той час як на тлі фітозасобу через 35 діб показник нормалізувався й був істотно більшим, ніж у групі порівняння. Таблиця 1 Динаміка біохімічних показників жовчі в пізній період після краніоскелетної травми та ефективність фітозасобу (М±m) Корекція Відсутня Фітозасіб р Відсутня Фітозасіб р Відсутня Фітозасіб р Відсутня Фітозасіб р Відсутня Фітозасіб р Краніоскелетна травма 14 доб 21 доба 28 доба -1 Загальні жовчні кислоти. гл 14,21 1,14±0,06* 1,25±0,05* 1,48±0,05* 1,94±0,09 1,15±0,07* 1,34±0,07* 1,56±0,08* >0,05> >0,05 >0,05 -1 Холестерол, гл 0,33±0,02* 0,32±0,02* 0,30±0,01* 0,25+0,02 0,31±0,01* 0,29±0,01* 0,27±0,02 >0,05 >0,05 >0,05 Холато-холестероловий коефіцієнт, ум.од. 14,21 7,99±0,83 3,49±0,28* 3,97±0,38* 4,94±0,19* 14,21 3,74±0,33* 4,61±0,34* 5,79±0,39* >0,05 >0,05 >0,05 -1 Прямий білірубін, мкмольл 64,0±2,6 45,7±2,5* 49,0±3,1* 52,3±3,0* 14 14 49,4±1,9* 55,6±1,9* 59,0±3,2 >0,05 >0,05 >0,05 Ступінь кон'югації білірубіну, % 49,3±1,6* 51,6±2,2* 54,4±1,8* 63,3±1,8 51,0±1,9* 54,9±1,3* 57,5±2,6 >0,05 >0,05 >0,05 Контроль 35 доба 14,21 1,42±0,07* 14,21 1,72±0,07 0,05 14,21 5,07±0,35* 14,21 6,80±0,34 0,05 55,4±2,3* 14,21 64,6±2,9