Спосіб підвищення резистентності та життєздатності молодняку свиней

Реферат: Спосіб підвищення рівня резистентності та життєздатності молодняку свиней включає введення в організм речовин з антиоксидантними та антистресовими властивостями. Як речовину з антиоксидантними та антистресовими властивостями використовують меланін, який вводять перорально протягом 8 днів (3 дні до та 5 днів після відлучення) з розрахунку 0,1 мг/кг один раз на добу, розчиненому у фізіологічному розчині. UA 118009 U (12) UA 118009 U UA 118009 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарії і може бути використаний як засіб профілактики оксидативного стресу, підвищення рівня резистентності та життєздатності молодняку свиней у період їх відлучення від свиноматки та у період інших стресових ситуацій. Сильним стресовим фактором для молодих поросят є момент відлучення їх від свиноматки, який негативно впливає на обмін речовин і фізіологічні функції в їхньому організмі [1]. Відлучення збільшує захворюваність та обумовлює загибель поросят в даний період, яка може досягати навіть 24,8 % [2]. Стресовий стан поросят обумовлений також зміною раціону (кормовий стрес), приміщення, формування груп тварин від різних свиноматок [3]. Це призводить до зриву адаптаційних механізмів, що проявляється в зниженні резистентності організму поросят і, як результат, зростанню відсотку їх захворюваності і загибелі. Тому актуальним є пошук засобів, які підвищують адаптацію та резистентність відлучених поросят до нових умов існування. На сьогодні для підвищення неспецифічної резистентності організму тварин і птахів, для профілактики і лікування гіпо- і авітамінозів, при стресових станах в ветеринарії широко застосовуються селенвмісні препарати. Селен є складовою частиною ферментів та амінокислот (селенометіонін, селеноцистеїн), білків (селенопротеїнів). Селен входить до складу глутатіонпероксидази, що має виражені антиоксидантні властивості, руйнує пероксид водню та інші пероксидні сполуки, які утворюються внаслідок окиснення ненасичених жирних кислот, пероксидів білкового і нуклеїнового походження. Саме ця його властивість створює захист при стресових станах. Одним з добре відомих на сьогодні селенвмісних препаратів від українського виробника є препарат "ЕвітСел", аналог "Ε-Селен" (Росія). Препарат застосовують поросятам-смоктунам в дозі 1 мл на тварину за тиждень до відлучки. Поросятам, виділеним в группу, що відстають у рості препарат застосовують 3-4 рази з тижневим інтервалом в дозі 1 мл на 10 кг маси тіла. Слід зазначити, що препарат вводять внутрішньом'язово або підшкірно. Недоліком даного препарату, по-перше, є сам спосіб введення, який робить додатковий стрес, по-друге, в окремих випадках при введенні в одне місце більше 10 мл препарату на місці введення можливе виникнення припухлості, яка зникає через 2-3 доби, тому виробники роблять застереження. Крім того призначення селенвмісних препаратів слід проводити з урахуванням вмісту селену в організмі тварин і кормах, так як надлишок селену в організмі має токсичний ефект. Задачею корисної моделі є створення безпечного способу підвищення рівня резистентності та життєздатності молодняку свиней у період їх відлучення від свиноматки з мінімальним розвитком побічних ефектів, за рахунок використання природних поліфенольних сполук меланінів, які безпосередньо нейтралізують вільні радикали, активують ферменти антиоксидантної системи [4, 5] та зменшують виділення гормону "стресу"- кортизолу [6, 7]. Отже, поставлена задача вирішується тим, що спосіб підвищення рівня резистентності та життєздатності молодняку свиней, що включає введення в організм речовин з антиоксидантними та антистресовими властивостями, у якому, згідно з винаходом, як речовина з антиоксидантними та антистресовими властивостями використовують меланін, який вводять перорально протягом 8 днів (3 дні до та 5 днів після відлучення) з розрахунку 0,1 мг/кг один раз на добу, розчиненому у фізіологічному розчині. Стрес-реакція поросят пов'язана з активацією ланцюгових процесів пероксидного окиснення у мембранних ліпідах, а меланін здатен безпосередньо нейтралізувати вільні радикали та активувати ферменти антиоксидантної системи, що забезпечує зменшення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів, зокрема малонового діальдегіду. Слід зазначити, що резистентність та життєздатність молодняку свиней підвищується не тільки завдяки антиоксидантній та антистресовій дії меланіну, а комплексно, за рахунок інших важливих властивостей меланіну (фото-, радіо- цитопротекторних, протизапальних, імуномоделюючих, протипухлинних). В роботах ряду авторів [8, 9, 10, 11] підтверджено факт, що меланін є ефективним фото- і радіопротектором. Поглинаючи кванти променевої енергії, розсіюючи її, меланіни, що знаходяться в оболонках та спорах грибів і інших організмів, в поверхневих тканинах рослин, тварин та людей (шкіра, волосся, райдужна оболонка ока та сітківка) перешкоджають проникненню радіації та пошкодженню внутрішніх структур. Штучне порушення меланогенезу (наприклад, глюкозаміном) збільшує радіочутливість клітин. Відомо, що стрес характеризується активацією симпато-адреналової та гіпоталамогіпофізарно-кортикоадреналовової систем. В роботі Чижанської Н.В. показано, що активація останньої веде до зростання рівня гормону "стресу" - кортизолу в крові щурів, проте введення меланіну групі тварин, що піддавалися стресу, зменшувало його концентрацію в крові [12]. За 1 UA 118009 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 даними Л.А. Горчакової та співавторів [13], які досліджували адаптогенний вплив фітомеланіну при дії іонізуючого опромінення та стресу було показано, що у тварин, які вживали фітомеланін за умов комбінованої дії опромінення та стресу, вміст усіх вивчених гормонів (кортикостерону, тироксину, трийодтироніну, тестостерону, інсуліну, естрадіолу та прогестерону) достовірно не змінювався по відношенню до інтактних тварин, за винятком інсуліну. Препарати березового гриба, діючою основою яких є фітомеланіни, використовують як активні біогенні стимулятори, що підвищують захисні сили організму, стимулюють центральну нервову та нейрогуморальну системи організму, поліпшують обмін речовин, відновлюють активність загальмованих ферментних систем, діють як загальнозміцнюючий засіб [13]. За результатами досліджень Щерби та співавт. [14] меланін не лише гальмує процеси перекисного окиснення ліпідів в мікросомальних мембранах гепатоцитів щурів, але також нормалізує концентрацію цитокінів IL-1 та IL-6, TNF-α та лімфоцитів субпопуляції Th 1 (Т4 або Т8), які відповідають за клітинний імунітет. Тобто, меланін проявляє протизапальні і імуномоделюючі властивості. Меланін призначають як симптоматичний засіб для лікування хворих із злоякісними пухлинами будь-якої локалізації, яким не показане хірургічне втручання чи променева терапія [15, 16]. При цьому антиканцерогенну дію меланіну пов'язують з його антиоксидантними властивостями. Як було сказано вище, меланіни можуть мати різну природу походження. Проведені дослідження показали цитопротекторну дію меланіну, одержаного з чорнильних сумок морських тварин Ommastrephes batrami Lesuel [17], березового гриба чаги [18], винограду [19], та меланіну, продуцентом якого є чорні дріжджі Nadsoniella nigra var. hesuelicu [20, 21]. В дослідженнях Чижанської Н.В. проведена порівняльна характеристика меланінів різного походження на експериментальне виразкоутворення у щурів. Відмічено, що синтетичний меланін фірми "Sigma" зменшував частоту уражень на 40 %. Меланін, одержаний з чорних дріжджів Nadsoniella nigra var. hesuelica та з дріжджеподібних грибів Nadsoniella nigra штам Х-1, зменшував кількість тварин з ерозивно-виразковими утвореннями на 60 % та 80 % відповідно. Меланін з дріжджеподібних грибів Nadsoniella nigra штам Х-1 справляв найбільшу цитопротективну дію щодо середньої кількості уражень на одного щура. Таким чином, меланін, продуцентом якого є дріжджеподібні гриби Nadsoniella nigra штам Х-1, виявився найбільш ефективним по відношенню до частоти ураженості слизової оболонки шлунка щурів, індукованої стресом [12]. Так як експериментально доведено, що найбільш активним був меланін, продуцентом якого є дріжджеподібні гриби Nadsoniella nigra штам X1, тому саме він використаний для здійснення способу. Спосіб здійснюється наступним чином. Поросятам протягом 8 днів (3 дні до та 5 днів після відлучення) перорально вводили меланін з розрахунку 0,1 мг/кг один раз на добу, розчиненому у фізіологічному розчині. Здійснення способу було проведено в двох господарствах: ТзОВ "Сторожове" Чутівського району Полтавської області та ПП "Агроекологія" с. Михайлики Шишацького району Полтавської області на поросятах Великої Білої породи, віком 60 днів. В дослід всього було залучено 340 тварин в період відлучення: 140 - в ТзОВ "Сторожове" та 200 - в ПП "Агроекологія". В обох господарствах контрольні групи складались із 100 тварин, яких в період відлучення утримували на кормах власного виробництва без включення меланіну. Дослідна група в першому господарстві складась із 40 поросят, в другому - з 100. Тваринам цих груп до кормів власного виробництва протягом 8 днів (3 дні до та 5 днів після відлучення) додавали меланін з розрахунку 0,1 мг/кг один раз на добу. За тваринами вели спостереження протягом 60-ти днів після відлучення. В результаті показано, що в контрольних групах тварин відсоток поросят, що загинули, відповідно складав 14 % та 3 % (табл.). Відповідно збереженість складала 86 % та 97 %, що співпадає з даними літератури відносно збереженості поросят при відлученні. Для наглядності, за даними Томіна Є.Ф. [22] збереженість поросят при відлученні складала від 86,4±3,70 до 91,5±5,10 %, заданими Дробишева і співав. - 75,2 % [2]. В дослідних групах тварин, яким до кормів додавали меланін, загибель тварин була відсутня, що є свідченням підвищення резистентності тварин. На 3-й день у частини поросят, яким до кормів додавали меланін, зареєстрована підвищена частота випорожнення з кишечника, яка самостійно проходила на 5-й день дачі меланіну. 2 UA 118009 U Таблиця Вплив меланіну, продуцентом якого є дріжджеподібні гриби Nadsoniella nigra штам Х-1, на збереженість поголів'я поросят при відлученні № 1 2 3 4 Серії експериментів n Контроль (чисті комбікорми): ТзОВ "Сторожове" Чутівського району Полтавської області Дослід (комбікорми+меланін): ТзОВ "Сторожове" Чутівського району Полтавської області Контроль (чисті комбікорми) ПП "Агроекологія" с. Михайлики Шишацького району Полтавської області Дослід ПП (комбікорми+меланін) "Агроекологія" с. Михайлики Шишацького району Полтавської області Кількість поросят, Відсоток поросят, що загинули що загинули 100 14 14 40 0 0 100 3 3 100 0 0 Примітка: n - кількість тварин в групі. 5 10 15 20 25 30 35 Таким чином, наведені дані свідчать про високу ефективність застосування меланіну. Адже меланін у поросят в період їх відлучення від свиноматок усуває їх захворюваність та на 100 % зменшує загибель тварин, що свідчить про підвищення резистентності організму тварин. Використання запропонованого способу дозволяє усувати загибель молодих поросят в сільськогосподарських підприємствах, що спеціалізуються на вирощуванні свиней, завдяки широкому спектру властивостей меланіну (антиоксидантних, антистресових, протизапальних, імуномоделюючих, фото-, радіо- цитопротекторних, протипухлинних та інших). Джерела інформації: 1. Шах А. Вплив відлучення на вміст еритроцитів і гемоглобіну у крові поросят / А. Шах // Вісник львівського університету. Серія біологічна. - 2003. - Вип. 32., - С. 206-210. 2. Дробышева Φ. Повышение резистентности и сохранности поросят-отъемышей / Φ. Дробышева, Ε. Втюрина, В. Палунина // Свиноводство. - 2003. - № 3. - С. 24-25. 3. Поліщук А.А. Шляхи ефективного вирощування і відгодівлі свиней / А.А. Поліщук // Сільський господар. - 2004. - № 1-2. - С. 25-26. 4. Запрометов М.Н. Биохимия фенольных соединений / Запрометов Μ.Η. - Μ.: Наука, 1993. 272 с. 5. Жеребин Ю.Л. Протеолитические свойства фитомеланиновых пигментов Helianthus anuus / Ю.Л. Жеребин, Т.Μ. Литвина // Химия природных соединений. - 1991. - № 6. - С. 856-858. 6. Голиков П.П. Изменение в глюкокортикоид-связывающей функции транскортина при острых гастродуоденальных кровотечениях / ПП. Голиков, Г.В. Пахомова, Л.Ф. Тверитнева // Вопросы медицинской химии. - 1995. -Т. 41. - С. 48-50. 7. Лазебник Л.В. Роль стресса в этиопатогенезе дуоденальной язвы у молодых пациентов / Л.В. Лазебник, В.Г. Арбузова, Г.Н. Соколова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. - 2002. - № 5. - С. 30-37. 8. Kollias N. Photoprotection by melanin / N. Kollias, R.M. Sayre, L. Zeise // J Photochem Photobiol B. - 1991. V. 9, № 2. P. 135-160. 9. Meredith P. The physical and chemical properties of eumelanin / P. Meredith, T. Sarna // Pigment Cell Res. - 2006. - V. 19, № 6. - P. 572-594. 10. Ortonne J.P. Photoprotective properties of skin melanin / J.P. Ortonne // Br. J. Dermatol. 2002. - V. 146, Suppl 61. - P. 7-10. 11. Geng J. Photoprotection of bacterial-derived melanin against ultraviolet Α-induced cell death and its potential application as an active sunscreen / J. Geng, W. Tang, X. Wan // J Eur Acad Dermatol Venereol. - 2008. - V. 22. - P. 852-858. 12. Чижанська Η.В. Дослідження механізмів антистресової дії меланіну: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. біол. наук: спец 03.00.13 - "Фізіологія людини і тварин" / Чижанська Н.В. - 2008. - 20 с. 3 UA 118009 U 5 10 15 20 25 13. Горчакова Л.А. Адаптогенний вплив фітомеланіну при дії іонізуючого опромінення та стресу / Л.А. Горчакова, Л.П. Дерев'янко, М.Ю. Скачек // Вісник наукових досліджень. - 1999. - № 2. – С. 23-27. 14. Щерба В.В. Антиоксидантные свойства меланиновых пигментов грибов / В.В. Щерба, В.Г. Бабицкая, В.Π Курченко // Прикладная биохимия и микробиология. - 2000. - Т.36, № 5. - С. 569-574. 15. Корхут В.В. Ліки навколо нас / Корхут В.В. - К.: Здоров'я, 1993. - 232 с. 16. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / [ред.-упоряд. А.М. Гродзинський] - К.: "Українська Енциклопедія" ім. М.П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр "Олімп", 1992. - 544 с. 17. Mimura T. Studies on Biological Activities of Melanin from Marine Animals. IV. Influence of Fr. SM II (Squid melanin) on a High Molecular Glycoprotein (Peak I) Level in Rat Gastric Mucosa, and Properties of Peak I as a Gastric Mucosal Defencive Factor / T. Mimura, K. Maeda, Y. Oda. // Chem. Pharm. Bull. (Tokyo). - 1985. - V. 33, № 5. - P. 2061-2068. 18. Пат. 1805968 Российская Федерация Способ получения средства, обладающего противоязвенной и адаптогенной активностью / Рыжова Г.Л., Кравцова С.С., Богданова И.И. опубл. 1993. - Бюл. - № 12. 19. Жеребин Ю.Л. Исследование антиокислительных свойств эномеланина / Ю.Л. Жеребин, В.М. Сава, А.А. Колесник // Доклады АН СССР. - 1982. - Т. 263, № 1. - С. 112-115. 20. Савицький Я.М. Вплив меланіну на секреторну функцію шлунка, процеси цитопротекції та моторику проксимального відділу травної системи: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец 14.03.03 - "Нормальна фізіологія" / Савицький Я.М. - 2002. - 20 с. 21. Савицький Я.М. Меланіни в регуляції моторної функції проксимального відділу травного тракту та секреції шлункових залоз / Я.М. Савицький, В.Й. Кімакович, Т.В. Берегова // Практична медицина. - 2002. - № 3. - С. 55-59. 22. Томін Є.Ф. Вікова динаміка росту та розвитку молодняку свиней різних генотипів на відгодівлі / Є.Ф. Томін // Вісник аграрної науки. - 2007 - № 11. - С. 82-85. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 1. Спосіб підвищення рівня резистентності та життєздатності молодняку свиней, що включає введення в організм речовини з антиоксидантними та антистресовими властивостями, який відрізняється тим, що як речовина з антиоксидантними та антистресовими властивостями використовується меланін, який вводять протягом 8 днів (3 дні до та 5 днів після відлучення) з розрахунку 0,1 мг/кг один раз на добу, розчиненому у фізіологічному розчині. 2. Спосіб підвищення рівня резистентності та життєздатності молодняку свиней за п. 1, який відрізняється тим, що продуцентом меланіну є дріжджеподібні гриби Nadsoniella nigra штам Х-1. 40 Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4