Застосування алуніту кормової добавки для профілактики отруєнь свиней важкими металами

Реферат: Застосування алуніту - основного сульфату алюмінію та калію природного походження, що являє собою готову до вживання подрібнену (менше 1 мм) масу з адсорбційними, в'яжучими, бактерицидними, іонообмінними властивостями та який є джерелом кремнію, алюмінію, заліза, калію, кальцію, сірки, срібла, кобальту, міді, марганцю, молібдену, цинку - як кормової добавки для профілактики отруєнь свиней важкими металами. UA 120846 U (12) UA 120846 U UA 120846 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до технології вирощування свиней у зонах техногенного забруднення важкими металами, а саме до допоміжних кормових факторів (силікатів, цеолітів або бентонітів); кормів, спеціально пристосованих до свиней; кормів для молодняку домашніх тварин, відібраних від матки, і може бути використана для зменшення впливу важких металів на продуктивність та якість продукції свинарства. Серед важких металів особливо велику небезпеку становить ртуть, що з давніх часів застосовується у господарській діяльності при спалюванні палива, виробництві сталі, цементу, фосфатів, виплавці металів, застосуванні деяких фунгіцидів та ін. Ртуть у навколишньому середовищі метилюється мікроорганізмами, а сорбція ґрунтом і водою забезпечує постійний колообіг. Це - ферментативна отрута, що блокує сульфгідрильні групи ферментів клітинного дихання. В результаті порушуються вуглеводний, білковий, кальцієвий обміни та функція нервової системи Кадмій. Найбільшими забруднювачами агроценозів є стічні води та добрива, особливо фосфорні. Широко використовується у техніці, особливо у металургії, виробництві акумуляторів. В районах видобутку цинкової і свинцевої руди, реєструється висока концентрація кадмію в рослинах. Накопичується у тварин переважно у печінці, нирках. При хронічній інтоксикації тварин кадмієм спостерігаються клінічні ознаки: зниження споживання корму, зниження маси тіла і кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка, альбумінів, сульфгідрильних груп ферментів у крові тварин. Арсен (миш'як). Накопичується переважно у кореневій системі, а у ріпака - також і в надземній частині. Після потрапляння в організм, швидко розподіляється по органах і тканинах. Найбільше акумулюється у шкірі, шерсті та копитному розі тварин. Викликає порушення функцій нирок, органів дихання, провокує онкологічні захворювання. Свинець. Хронічна інтоксикація переважно відбувається внаслідок вживання забруднених кормів і призводить до порушення синтезу гемоглобіну, гемолізу еритроцитів, зниження вмісту ціанокобаламіну. Характерні для тварин: загальне пригнічення, відсутність апетиту, зменшення середньодобових приростів, схуднення, зниження молочної продуктивності, блідість слизових оболонок, кульгавість, парези і паралічі задніх кінцівок, коматозний стан. Іноді - безсимптомно. Найбільше забруднюється молоко [1, 2]. Відомі способи зменшення негативного впливу важких металів, серед яких особливо небезпечними є: ртуть, кадмій, миш'як, свинець на фізіолого-морфологічні та метаболічні процеси в організмі свиней, а також на м'ясну продуктивність молодняку на вирощуванні та відгодівлі, санітарно-гігієнічні показники одержаної продукції. Так, пектини (полісахариди у плодах та коренеплодах) за рахунок карбоксильних груп, здатні зв'язувати у травному тракті іони важких металів з утворенням нерозчинних комплексів пектатів та пектинатів, які виводяться з організму [3, 4]. Сапоніти у формі борошна, в дозі 0,5 г/кг маси тіла тварини при згодовуванні з кормом для адсорбції важких металів з кормів лактуючим коровам, уже через 30 діб показало зниження рівнів свинцю, міді та кадмію нижче МДР (максимально допустимого рівня) [5]. Також, введення в раціон мінералів природного походження - цеолітів за рахунок суми їх властивостей (адсорбуючих, іонообмінних), призводить до поліпшення діяльності травного тракту з підвищенням перетравності кормів, що сприяє збільшенню економічної ефективності їх використання. Ці кристалогідрати після видалення кристалізаційної води, зберігають будову своєї кристалічної решітки і пор, що займають 50 % об'єму кристалу та мають активну сорбуючу поверхню. В пори можуть бути адсорбовані невеликі молекули і особливо активно та надовго атоми або катіони важких металів і далі виводитись через кишечник. Молекули органічних речовин за рахунок порівняно з важкими металами, меншої молекулярної маси адсорбуються слабше і десорбуються швидше, що в значній мірі запобігає їх виведенню з організму, що особливо важливо для молекул поживних речовин. Великі молекули в пори за своїми розмірами не можуть потрапити і адсорбуються лише поверхнею кристалу. Крім цього за рахунок іонообмінних властивостей природні цеоліти є джерелом надходження до організму корисних макро- та мікроелементів. Результати досліджень підтверджують ефективність цеолітового борошна дрібного помелу для адсорбції важких металів як кормових добавок з розрахунку 4 г/кг ваги тварини [5, 6, 7, 8, 9, 10, 11]. Відомий препарат, у складі якого міститься глинистий матеріал: бентоніт (ТУ 2-043-1165-87), каолін (ГОСТ 19608-74), цеоліт (ТУ 113-23-91-52-89), крейду збагачену (ГОСТ 12085-88) [12]. Але, для ефективного впливу на зниження транслокації та кумуляції важких металів в організмах і продуктах тваринництва, слід застосовувати достатньо великі дози цеолітів. Наприклад, поросяті вагою 50 кг потрібно одноразово ввести з кормом 200 г цеолітового борошна дрібного помелу, вартість чого робить такий захід економічно мало виправданим. 1 UA 120846 U 5 10 15 20 25 30 35 40 В основу корисної моделі поставлена задача розробити дешеву кормову добавку для свиней різних вікових і технологічних категорій, здатної ефективно та вибірково гальмувати всмоктування токсичних важких металів. Поставлена задача вирішується тим, що застосовують алуніт - основний сульфат алюмінію та калію природного походження, що являє собою готову до вживання подрібнену (менше 1 мм) масу з адсорбційними, в'яжучими, бактерицидними, іонообмінними властивостями та який є джерелом кремнію, алюмінію, заліза, калію, кальцію, сірки, срібла, кобальту, міді, марганцю, молібдену, цинку - як кормова добавка для профілактики отруєнь свиней важкими металами. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у тому, що за новим призначенням - як добавка до кормів свиней, застосовується дешевий, доступний та більш ефективний матеріал природного походження алуніт, що достатньо активно адсорбує важкі метали. При цьому за рахунок додаткових іонообмінних властивостей здійснюється обмін адсорбованих важких металів на корисні макрота мікроелементи. Крім цього за рахунок в'яжучої дії каоліну на білки слизової оболонки шлунково-кишкового тракту проявляється протизапальна, протимікробна дія та гальмуються чутливі рецептори. Останнє рефлекторно зменшує тонус кишечника, що до двох разів уповільнює проходження корму через шлунково-кишковий тракт та активізує секрецію травних ферментів і в результаті підвищує ефективність використання кормів. Технічний результат: зниження всмоктування катіонів важких металів у шлунково-кишковому тракті; зменшення кумуляції важких металів в організмі тварини; зниження транслокації важких металів в організмі тварини і продукції тваринництва; надходження в організм корисних макро- та мікроелементів; додаткова в'яжуча, протимікробна і протизапальна дії на шлунково-кишковий тракт; підвищення ефективності використання кормів; суттєве зниження фінансових витрат на профілактику отруєнь важкими металами. Відомості, що підтверджують можливість здійснення корисної моделі. Для здійснення корисної моделі використовується алуніт природного походження, будьякого з відомих видів, що за вмістом важких металів відповідає фармакопейній статті "Bolus alba. Глина біла" (не більше 0,0025 %). Це - сипучий порошкоподібний продукт без запаху, добре розчиняється у воді, адсорбує аміак, меркаптани та радіоактивні речовини. Алунітова кормова добавка застосовується шляхом додавання до корму в кількості 1-10 % від його сухої маси постійно або періодично. Конкретні приклади застосування корисної моделі. Одним з критеріїв оцінки токсичної дії важких металів на організм тварин є вивчення характеру їх впливу на клінічний стан системи кровотворення. Кров виступає як форпост організму, оперативно віддзеркалюючи усі зміни, що відбуваються в його різних системах. Так, для вивчення впливу введеного до раціону алуніту в кількості 5,5 % від сухої речовини кормів на вміст гемоглобіну і еритроцитів, було сформовано по дві групи свиноматок (по одній контрольній і по одній - дослідній): холості свиноматки, свиноматки на 100-й добі поросності і свиноматки на 15-й добі лактації. Результати зведено в таблицю 1: Таблиця 1 Вміст гемоглобіну та еритроцитів у крові свиноматок. М±м, n=3 Показник Еритроцити Т/л Гемоглобін г/л Еритроцити Т/л Гемоглобін г/л Еритроцити Т/л Гемоглобін г/л Групи Дослідна, з додаванням до Контрольна, звичайний раціон раціону 5,5 % алуніту Холості свиноматки 5,70±0,23 6,41±0,20 95,0±0,11 93,60±0,11 100-а доба поросності ± 5,80±0,13 7,30±0,41 105,0±0,31 113,0±0,64 15-а доба лактації 5,30±0,14 5,80±0,32 92,0±0,16 107,0±0,19 2 UA 120846 U 5 10 З таблиці 1 видно, що введення алуніту збільшило в крові свиноматок на 100-й добі поросності та на 15-й добі лактації рівень гемоглобіну від 5,0 до 8,0 г/л, але зменшило його рівень на 1,4 г/л у холостих свиноматок. У всіх групах збільшились кількості еритроцитів від 0,1 до 1,71 Т/л у порівнянні з контролем. Вищий рівень гемоглобіну вказує на підвищений рівень оксигенації тканин організму, активізацію окисно-відновних процесів, що в результаті сприяє збереженості поросят протягом підсисного періоду. Також для вивчення впливу алунітової кормової добавки на вміст важких металів в продукції свинарства, аналогічно було сформовано по дві групи свиноматок (по одній контрольній і по одній - дослідній): холості свиноматки, свиноматки на 100-й добі поросності і свиноматки на 15-й добі лактації. Результати зведено в таблицю 2: Таблиця 2 Коефіцієнт концентрації важких металів у м'язовій тканині і внутрішніх органах свиней %, М±м, n=3 Елемент Свинець Кадмій Ртуть Миш'як Свинець Кадмій Ртуть Миш'як Свинець Кадмій Ртуть Миш'як 15 20 25 30 35 Контрольна. Звичайний раціон М'язова тканина 0,154±0,011 0,020±0,001 0,124±0,010 0,101±0,020 Нирки 0,534±0,090 0,817±0,140 0,046±0,001 0,092±0,008 Печінка 0,195±0,090 0,317±0,030 0,457±0,019 0,082±0,080 Групи Дослідна з додаванням до раціону 5,5 % алуніту 0,148±0,010 0,019±0,001 0,013±0,021 0,087±0,003 0,430±0,013 0,654±0,019 0,274±0,021 0,077±0,009 0,232±0,024 0,235±0,040 0,319±0,110 0,063±0,009 Встановлено, що найвищий коефіцієнт переходу важких металів в організм свиней був у контрольної групи. У тварин, що додатково до основного корму отримували 5,5 % алуніту, коефіцієнти переходу були значно нижчими: по ртуті - у 3,5 рази, кадмію - у 5,8 рази порівняно з контролем. Висновок: введення до раціону свиней алуніту в кількостях одноразового згодовування 5,5 % від сухої маси корму - зменшує перехід важких металів (ртуті, кадмію, миш'яку та свинцю) у м'язову тканину і внутрішні органи свиней та збільшує рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів у крові свиней, що позитивно впливає на стан здоров'я свиней, їх продуктивність та якість продукції. Перелік використаних інформаційних джерел: 1. Хмельницкий Г.А. Ветеринарная токсикология: учебное пособие - Хмельницкий Г.А., Локтионов В.В., Полоз Д.Д. - М.: Агропроимздат, 1987. - С. 132-140. 2. Хмельницький Г.О. Максимально допустимий рівень ряду небезпечних хімічних елементів у раціонах тварин / Г. Хмельницький, Д. Засєкін, М. Павленко, Ю. Новожицька // Ветеринарна медицина України. 1999. - № 12. - С. 26-27. 3. Макаревич Т.В. Ефективність виведення сполук ртуті з організму свиней при застосуванні у раціоні пектиновміщуючого препарату / Т.В. Макаревич // Ветеринарна медицина України. 2000. - № 2. - С. 36-37. 4. Вікторова Ю.П. Біогенна міграція сполук ртуті в системі грунт-вода-корми-організм овець: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. вет. Наук: спец. 16,00,06 "Гігієна тварин та ветеринарна санітарія / Ю.П. Вікторова. - К., 2002. - 19 с. 5. Зіновчук Н.В. Аналіз негативних екологічних впливів на сільське господарство України / Н.В. Зіновчук // Вісник ДАУ. - 2006. - № 1. - С. 143-150. 6. Дельва Ю.В. Микроэлементозы как этиология заболеваний почек / Ю.В. Дельва, Е.М. Нейко // Урология и нефрология. - 1990. - № 1. - С. 72-75. 3 UA 120846 U 5 10 15 7. Засєкін Д.А. Природний цеоліт як фактор зменшення рівня важких металів в організмі тварин / Д.А. Засєкін, Д.О. Мельничук, І.В. Калінін // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 3. - С. 36-37. 8. Шайкин В.И. Оценка антитоксических свойств природных цеолитов и бентонитов при свинцовой интоксикации / Шайкин В.И., Давыдова Т.А., Шайкин СВ. // Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. - Новосибирск, 1997. - С. 329-332. 9. Вяйзенен Г.Н. Тяжелые металлы в кормах и продуктах животноводства / Вяйзенен Г.Н., Савин В., Токарь А.И. и др. // Комбикормовая промышленность - 1996. - № 7. - С. 22-23. 10. Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. / за ред. В.С. Білецького. - Д.: Східний видавничий дім, 2004-2013. 11. Українська радянська енциклопедія: (у 12-ти т.) / гол. ред. М.П. Бажан; редкол.: О.К. Антонов та ін. - 2-ге вид. - К.: Головна редакція УРЕ, 1974-1985. 12. Патент (не діє) 22125 Україна, МПК А61К 31/00, А61К 31/00 (2006.01). Препарат для профілактики і лікування авітамінозів хутрових звірів та птиці "Хутромікс" / ТОВ НВФ "Вітагал" (UA) - № 95063063; заявлено 29.06.1995; опубліковано 30.04.1998, бюл. №2). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Застосування алуніту - основного сульфату алюмінію та калію природного походження, що являє собою готову до вживання подрібнену (менше 1 мм) масу з адсорбційними, в'яжучими, бактерицидними, іонообмінними властивостями та який є джерелом кремнію, алюмінію, заліза, калію, кальцію, сірки, срібла, кобальту, міді, марганцю, молібдену, цинку - як кормової добавки для профілактики отруєнь свиней важкими металами. 25 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4