Спосіб освоєння прибережної території з високим і крутим берегом

1. Спосіб освоєння прибережної території з високим і крутим берегом, який характеризується тим, що природну берегову лінію штучно подовжують за рахунок виконання в прибережній території судноплавних заглиблень, що утворюють малі гавані з набережними і пляжами, а в прилягаючій до берегової лінії акваторії створюють штучні морські гідротехнічні споруди, при цьому планування штучно створеної прибережної території малих гаваней виконують у ви гляді терас із забудовою архітектурними спорудами різного призначення, а при будівництві споруд на прибережній території й в акваторії використовують природний матеріал, добутий при виконанні судноплавних заглиблень у береговій лінії і при терасуванні берегової лінії малих гаваней. 2. Спосіб освоєння прибережної території з високим і крутим берегом за п. 1, який відрізняється тим, що лінії малих гаваней і штучних морських гідротехнічних споруд виконані, наприклад, зигзагоподібними. 3. Спосіб освоєння прибережної території з високим і крутим берегом за п. 1, який відрізняється тим, що морські гідротехнічні споруди виконані, наприклад, у вигляді молів чи пірсів, гасителів енергії хвиль - хвилеломів, водобійних колодязів чи стінок, водобоїв, розтічників. U 2 (11) 1 3 21271 пам’ятники Криму. При цьому традиційні принципи формування взаємодії архітектури і ландшафту, особливо в унікальних умовах Чорноморського узбережжя Криму, повинні бути розвиті до рівня взаємозв’язку просторових систем забудови і природного оточення. Однак, вільних територій для нового будівництва в традиційно-престижних районах Чорноморського узбережжя Криму зараз практично не залишилося через величезне антропогенне навантаження Південного берега Криму, у зв’язку з чим виникла потреба в нетрадиційних архітектурно-ландшафтних рішеннях. Концепція, викладена в технічному рішенні, яке заявляється, може бути ефективно реалізована на ізольованих (локальних), таких що пустують, так званих «непрестижних» ділянках узбережжя Криму, що дозволить освоїти нові малонавантажені ділянки Чорноморського узбережжя, переважно, з високим і крутим берегом, що проте мають унікальні природно-кліматичні і ландшафтні умови. При цьому основні зусилля повинні бути сконцентровані на якісному поліпшенні функціональнопланувальної й архітектурно-просторової організації навколишнього середовища. Реалізація пропонованих технічних рішень, незважаючи на високі матеріальні, трудові, фінансові і тимчасові витрати, дозволить створити нові незвичайні і престижні місця проживання, відпочинку, туризму шля хом створення локальних, відособлених групових систем населених місць і курортних районів. Якщо колись задача зводилася до виконання окремої природної форми, то в корисній моделі, що заявляється, вона передбачає встановлення ієрархії просторових відносин всіх елементів ландшафту, у т.ч. і штучно створених, яки попадають у поле зору, і виявлення її засобами архітектурної забудови. Тому розгляд композиційних питань у дійсній корисній моделі з погляду своєрідності необхідно починати на рівні, на якому визначається архітектурно-художній вигляд узбережжя в цілому, формуються великі панорами забудови, сприймані з трас морського пасажирського транспорту, переходячи потім до окремих містобудівних комплексів, уписаним в окремі малі гавані з набережними і пляжами, але які утворять єдиний архітектурнопланувальний і естетичний задум. Найважливішою частиною такої задачі є визначення об’єктивних просторових меж, у яких повинне формуватися цілісну композиційну взаємодію архітектури і ландшафту. Ці межі повинні бути по суті просторовими границями містобудівних композицій, які можна прочитати як архітектурно-природні просторові системи. У якості природних просторових детермінант у Кримському прибережному ландшафті виступають: гірська гряда, що обмежує приморські території з боку материка; гірські миси, що членують прибережну смугу на окремі ділянки; берегова лінія, що формує малюнок примикання прибережного ландшафту до відкритого морського простору; окремі пагорби і скелі, що утворять "пластичну фактур у" території; річкові долини і яри, що дода 4 ють просторовим структурам динаміку їхнього розкриття. Вони легко проглядаються з моря і високих крапок рельєфу. Утворені ними структури складають відмітні ознаки тієї чи іншої території, збереження і виявлення яких сьогодні є актуальнішою містобудівною задачею, тому що процес урбанізації узбережжя Криму стає усе більш активним і унікальної риси його ландшафту вже в ряді місць придушуються забудовою. Для корисної моделі, що заявляється, штучно створеними просторовими домінантами будуть нові штучні лінії берега з причалами, набережними і пляжами, що утворять малі гавані, а також створені в прилягаючій до берегової лінії акваторії штучні морські гідротехнічні спорудження, і нарешті, завертаючою просторовою домінантою буде терасування штучне створеної прибережної території малих гаваней із забудовою архітектурними спорудженнями різного призначення. При цьому в корисній моделі, що заявляється, як головний критерій прийняті межі зорового сприйняття ландшафту, у яких виявляються відмітні ознаки просторової структури, тобто представляється можливим зіставити глибинні плани, висоти і контури штучних і природних форм, їхнього співвідношення по масах, що складають найбільш загальні індивідуальні ознаки ландшафту як "цільної картини". Структурно-візуальна оцінка Чорноморського узбережжя Криму на регіональному рівні дозволяє виділити десять характерних ландшафтів на шляху від Євпаторії до Феодосії з наступним їх членуванням на фрагменти, усередині яких можливе формування ансамблевої єдності в забудові, а, отже, реалізація технічних рішень, закладених у дійсній корисній моделі, потрібно рішення не тільки пропорційних, але і масштабних, пластичних і колірних відносин забудови і природного оточення. Містобудівні об’єкти на узбережжя завжди відкриті для найбільш цільного панорамного сприйняття з боку моря. Це сприяє композиційному ув’язуванню архітектурного і природного силуетів. В архітектурі і містобудуванні відомі і широко використовуються так називані терасові елементи, коли просторове середовище організується за принципом "сходинок". У спеціальній і популярній літературі освітлені різні методи і прийоми використання ефекту природного і штучного терасування місцевості і створення незвичайних по архітектурі, ергономіці і дизайну житлових і суспільних комплексів [див. наприклад. Терасові комплекси (огляд), М., ЦНТИГСА, 1973р., 29с]. Прибережні терасіруємі ділянки в корисній моделі, яка заявляється, нахилені убік моря, завдяки чому архітектурні панорами легко можуть прочитуватися на всю глибину з розкриття. Наявність у структурі ландшафту підви щених крапок огляду дозволяє бачити так називаний п’ятий фасад архітектурних об’єктів і обдивлятися панорами з високим обрієм. У цих випадках виключається і поняття другорядного фасаду. Вигини берегової лінії в сполученні з різновисотними формами рельєфу утворить безліч крапок ракурсного сприйняття. Крім того, забудову архітектурними спорудження 5 21271 ми ведуть з урахуванням висоти вищерозташованої тераси, причому на верхній терасі розташовують самі високі спорудження, що дозволяє одержати ефект "першого ряду", при якому з будь-якого вікна спорудження мається вид на море. У дійсній корисній моделі забудову кожної малої гавані можливо, як варіант, звести в оригінальному архітектурному стилі, що створить неповторний привабливий візуальний ефект. Крім того, з метою залучення туристів і відпочиваючих оригінальними архітектурнопланувальними рішеннями забудову кожної малої гавані можливо виконати копіюючи в зменшеному масштабі реальну гавань світу. У роботі "Містобудівний розвиток Чорноморського узбережжя Криму" [Збірник наукових праць. Київ. 1984р., с.42-43] відзначено, що в умовах переважного панорамного сприйняття найбільш загальним критерієм оцінки просторостворюючих властивостей ландшафту може служити характер його розкриття. Виходячи з цього виділені п’ять основних типів структури ландшафту Криму: 1 - розкритий, що спостерігається переважно в умовах рівнинний територій; 2 - фронтально-розкритий з переважним напрямком руху простору уздовж берегової лінії й обмеженням його в поперечному напрямку панорами; 3 - глибинно-розкритий, який характеризується яскраво вираженим рухом простору всередину прибережної території; 4 - направлено-розкритий, для якого характерне обмеження простору з трьох сторін з відкриттям убік моря; 5 - замкнутий, визначальний простір, що не має яскраво вираженого напрямку руху, обмежений з усіх боків гірськими утвореннями. Тут слід особливо зазначити, що в корисній моделі, яка заявляється, відбувається не просте використання одного з типів ландшафту, перерахованих у ви щевказаній роботі, а виконується трансформація одного типу ландшафту, до речі, не самого престижного - 1-го, у новий тип ландшафту - 2, 3 чи 4, що значно підсилює ефект панорамного сприйняття і значно підвищує естетичну і рекреаційну цінність перетворення в цілому. На урбанізованих ділянках узбережжя, де неминуче нашарування штучни х і природних форм, дуже важливо до ухвалення рішення на стадії генплану провести ретельний аналіз умов зорового сприйняття структурних особливостей природного простору для того, щоб врахува ти їхній як об’єктивний градоформируючий фактор. При цьому варто звернути увагу на освітленість. Та сама просторова система (природна чи архітектурноприродна) у різний час дня може восприниматься панорамно на усю її глибину чи силуетно, однопланове. В усіх випадках необхідно забезпечити вільну орієнтацію в даному просторі, тобто прочитання архітектурно-просторової композиції. Важлива роль у цьому належить природним і архітектурним домінантам. Домінування якої-небудь природної форми забезпечується скоріше не перевагою її фізичних розмірів в оточенні, а контрас 6 том відносин горизонтальних і вертикальних утворюючих, тобто її місцем у структурі простору. У зв’язку з цим варто сказати, що в корисній моделі, яка заявляється, легко забезпечити зазначені характеристики освітленості архітектурнопросторового середовища, тому що всі знайдені цікаві рішення досить легко моделюються за допомогою комп’ютерної графіки, що дозволить після твердження загальної концепції освоєння прибережної території на стадії проектування знайти і реалізувати кращі архітектурно-дизайнерські рішення. В організації природно-містобудівних комплексів вирішальну роль варто відвести виявленню осей природних просторів. Утворити структурну основу ландшафту, вони підкоряють собі всю безліч просторостворюючих елементів, інтегрують їх у єдину просторову систему. Природні чи архітектурні домінанти повинні фіксувати увагу глядача на головних просторостворюючих елементах системи. Однак надмірне захоплення архітектурними домінантами, що акцентують будь-яку скількинебудь активну природну форму, приводить до її руйнування. І при реалізації дійсної корисної моделі для архітекторів і дизайнерів мається велике поле вибору кращих варіантів планувальних рішень, тому що в кінцевому рахунку природний невиграшний тип ландшафту в технічному рішенні, яке заявляється, штучно перетвориться в новий, цікавий і ефектний тип ландшафту, у якому мається можливість реалізації будь-якого красивого архітектурно-дизайнерського рішення з акцентом на будьяку заздалегідь обрану тему, форму, елемент. Загальновідомі архітектурно-планувальні рішення споруджень житлового, адміністративного і курортно-рекреаційного характеру, що зводяться на прибережній території, у тому числі і безпосередньо в берегової лінії [наприклад, Кривобоков Е.М. Ар хітектурно-планувальна організація курортних комплексів у складних інженерно-геологічних умовах Південного берега Криму. Автореферат дисертації. М. 1986р.; Успенський И.С. і ін. Інженерний захист берегів Чорного моря і раціональне використання прибережних територій. Київ. 1968р.; Питання удосконалювання конструкцій морських берегових споруджень. М. 1984р.]. У цих і інших роботах описані різні способи освоєння прибережних територій Чорного моря, у т.ч. і в умовах гірського берега і з різними гідротехнічними спорудженнями в прилягаючій акваторії. Однак у цих роботах немає прикладів суттєвої зміни берегової лінії в зоні будівництва, що є одної з головних переваг корисної моделі, яка заявляється, у порівнянні з відомими архітектурнопланувальними рішеннями. Одним з головних пріоритетів при реалізації корисної моделі, яка заявляється, є ідея організації такого середовища, що була б здатна відновити фізичні і духовні сили людини за рахунок зміни звичного ритму життя, відходу з повсякденних умов перебування, напруженої атмосфери великих міст. Це досягається за рахунок створення локальних ізольованих місць курортно-рекреаційного ха 7 21271 рактеру - маленьких відособлених гаваней з компактною забудовою, зі своєю атмосферою відпочинку, зі своїм стилем життя, з тісним контактом із природою і задоволенням потреб кожної людини у виборі того чи іншого виду відпочинку. Таким чином, можна припускати, що реалізація рішень, закладених у корисній моделі, яка заявляється, крім задач, зазначених вище, забезпечить повноцінний відпочинок людей, що постійно проживають у великих містах, а також створить оптимальні умови для цілорічного туризму і курортно-рекреаційного відпочинку, і створити курортні центри з готельними комплексами, кемпінгами, мініпортами і причалами. Реалізація вищевказаних те хнічних рішень, яки заявляються в дійсній корисній моделі, у безпосередній близькості до культурно-історичної зони міста-героя Севастополя, є ще одним з позитивних факторів, що визначають майбутній інтерес до корисної моделі як цілісній композиційній взаємодії архітектури і ландшафту Південного берега Криму. А тому що приклади освоєння прибережної території з високим і крутим берегом не реалізовані на практиці і не описані в проаналізованому автором патентної документації і спеціальній літературі, то можна зробити висновок, що дана корисна модель є ПІОНЕРНОЇ і не має аналогів і прототипу. Задачею корисної моделі є розробка нового способу освоєння прибережної території з досягненням технічного результату - збільшення ресурсів при функціонально-планувальній і архітектурно-просторовій організації навколишнього середовища. Поставлена задача досягається тим, що в "Способі освоєння прибережної території з високим і крутим берегом", який характеризується тим, що природну берегову лінію штучно подовжують за рахунок виконання в прибережній території судноплавних поглиблень, що утворять малі гавані з набережними і пляжами, а в прилягаючій до берегової лінії акваторії створюють штучні морські гідротехнічні спорудження, при цьому планування штучно створеної прибережної території малих гаваней виконують у вигляді терас із забудовою архітектурними спорудженнями різного призначення, а при будівництві споруджень на прибережній території й в акваторії використовують природний матеріал, добутий при виконанні судноплавних поглиблень у береговій лінії і при терасуванні берегової лінії малих гаваней, крім того, лінії малих гаваней і штучних морських споруджень виконані, наприклад, зиґзаґоподібними, а морські гідротехнічні спорудження виконані, наприклад, у вигляді молов, пірсів чи гасителів енергії хвиль - хвилеломів, водобійних колодязів чи стінок, водобоїв, растекателей, при цьому набережні, пляжі і морські гідротехнічні спорудження виконані, наприклад, за допомогою переносу природного матеріалу чи намиву піску чи грунту, крім того, набережні і морські гідротехнічні спорудження виконують берегозахісну функцію і функцію біологічно-позитивних споруджень, а забудову архітектурними спорудженнями ведуть з ураху 8 ванням висоти вищерозташованої тераси, причому на верхній терасі розташовують самі високі спорудження з одержанням ефекту "першого ряду", при якому з будь-якого вікна спорудження мається вид на море, при цьому забудову кожної малої гавані ведуть в оригінальному архітектурному стилі і/чи копіюючи в зменшеному масштабі реальну гавань світу. Новим у способі, що заявляється, є максимальне і раціональне використання природноархітектурних ресурсів при освоєнні прибережної території з високим і крутим берегом. Новими суттєвими ознаками способу, який заявляється, є: - природну берегову лінію штучно подовжують; - берегову лінію штучно подовжують за рахунок виконання в прибережній території судноплавних поглиблень; - судноплавні поглиблення утворять малі гавані з набережними і пляжами; - у прилягаючій до берегової лінії акваторії створюють штучні морські гідротехнічні спорудження; - планування штучно створеної прибережної території малих гаваней виконують у вигляді терас; - тераси забудовують архітектурними спорудженнями різного призначення; - при будівництві споруджень на прибережній території й в акваторії використовують природний матеріал; - природний матеріал добувають при виконанні судноплавних поглиблень у береговий лінії і при терасуванні берегової лінії малих гаваней. Приватними суттєвими ознаками способу, який заявляється, є: - лінії малих гаваней і штучни х морських споруджень виконані, наприклад, зигзагоподібними; - морські гідротехнічні спорудження виконані, наприклад, у вигляді молів, пірсів чи гасителів енергії хвиль - хвилеломів, водобійних колодязів чи стінок, водобоїв, растекателей; - набережні, пляжі і морські гідротехнічні спорудження виконані, наприклад, за допомогою переносу природного матеріалу чи намиву піску чи грунту; - набережні і морські гідротехнічні спорудження виконують берегозахісну функцію; - морські гідротехнічні спорудження виконують функцію біологічно-позитивних споруджень; - забудову архітектурними спорудженнями ведуть з урахуванням висоти вищерозташованої тераси, причому на верхній терасі розташовують самі високі спорудження; - забудову архітектурними спорудженнями ведуть з одержанням ефекту "першого ряду", при якому з будь-якого вікна спорудження мається вид на море; - забудову кожної малої гавані ведуть в оригінальному архітектурному стилі і/чи копіюючи в зменшеному масштабі реальну гавань світу. Між суттєвими ознаками технічного рішення, що заявляється, і досягаемого з їхньою допомогою технічним результатом існує наступний причиннонаслідковий зв’язок. 9 21271 Дійсно, досягнення зазначеного вище технічного результату - збільшення ресурсів при функціонально-планувальній і архітектурно-просторовій організації навколишнього середовища - неможливо при відсутності кожного з суттєви х ознак корисної моделі, зазначених у першому пункті формули корисної моделі, яка заявляється. Наприклад, якщо природну берегову лінію не подовжують штучним шляхом за рахунок виконання в прибережній території судноплавних поглиблень з утворенням малих гаваней з набережними і пляжами, то зникає головна перевага корисної моделі, що заявляється, у порівнянні з відомими рішеннями - подовження берегової смуги для рекреаційного використання, тобто зникає просторовий ресурс. Якщо судноплавні поглиблення виконані без утворення малих гаваней з набережними і пляжами, то стає неможливої організація повноцінного відпочинку проживаючих, відпочиваючих і туристів у цій зоні, тому що поруч немає інших зон відпочинку з пляжами, тобто зникає рекреаційний ресурс. У корисній моделі, що заявляється, у прилягаючій до берегової лінії акваторії створюють штучні морські гідротехнічні спорудження, що виконують природоохоронні функції, зокрема гасителів енергії хвиль - хвилеломів, водобійних колодязів чи стінок, водобоїв, растекателей, крім того, моли чи пірси можуть служити базою для будівництва причалів і пристаней. Якщо немає штучних морських гідротехнічних споруджень, то малі гавані залишаються незахищеними, а пляжі і набережні будуть піддаватися швидкому розмиву, при цьому суттєво зменшується ресурс надійності проекту в цілому. Виконання планування штучно створеної прибережної території малих гаваней у вигляді терас, забудовуваних архітектурними спорудженнями різного призначення дозволяє максимально корисно використовувати весь периметр малих гаваней, багаторазово збільшуючи довжину берегової лінії. При відсутності терасування прибережної території корисна площа забудови суттєво зменшується, таким чином, це може привести до значного зменшення просторового ресурсу. Використання при будівництві споруджень на прибережній території й в акваторії природного матеріалу, який добувають при виконанні судноплавних поглиблень у береговій лінії і при терасуванні берегової лінії малих гаваней, дозволяє суттєво знизити матеріальні і фінансові витрати і раціонально використовувати всі надані природою ресурси. Інші приватні суттєві ознаки дозволяють конкретизувати варіанти реалізації корисної моделі, яка заявляється. Проведений заявником аналіз рівня техніки, що включає пошук по патентних і науковотехнічних джерелах інформації, з виявленням джерел, яки містять інформацію про аналоги технічного рішення, що заявляється, дозволяє установити, що заявником не виявлені аналоги, ідентичні способу, який заявляється. 10 Тому можна затверджувати, що корисна модель, яка заявляється, відповідає умові охороноздатності за критерієм "новизна". Крім того, корисна модель промислове застосовна, тому що технічне рішення. яке заявляється, дозволяє використовувати його при освоєнні прибережних територій з високим і крутим берегом, наприклад, на Південному березі Криму в районі Севастополя, а також у зонах південно-західного узбережжя Криму. Можливість здійснення корисної моделі, яка заявляється, підтверджується описом, що нижче приводиться, його практичної реалізації. Корисна модель, яка заявляється, може бути реалізована в такий спосіб. Спосіб освоєння прибережної території з високим і крутим берегом полягає в тім, що природну берегову лінію з високим і крутим берегом штучно подовжують за рахунок виконання в прибережній території судноплавних поглиблень з утворенням малих гаваней з набережними і пляжами. Судноплавні поглиблення в береговій лінії виконують шляхом розробки скельних порід, вапняків і піщаників, з яких, переважно, складаються прибережні території Південного берега Криму. Розробку скельних порід ведуть, наприклад, за допомогою гідроклинових пристроїв без використання вибухови х те хнологій. Розробку грунту ведуть за допомогою бульдозерів, землерійно-фрезерних машин, а за допомогою каменерізних агрегатів добувають вапняки і піщаники, використовуючи прибережну розроблювальну територію як тимчасовий кар’єр для видобутк у будівельного каменю. При досягненні рівня води наступне поглиблення дна майбутньої гавані виконують за допомогою спеціальної землерийної техніки, земснарядів і іншої техніки для намиву гр унту. У прилягаючій до берегової лінії акваторії створюють штучні морські гідротехнічні спорудження, наприклад, у вигляді молів, пірсів чи гасителів енергії хвиль -хвилеломів, водобійних колодязів чи стінок, водобоїв, растекателей. При цьому набережні, пляжі і морські гідротехнічні спорудження виконують, наприклад, за допомогою переносу природного матеріалу чи намиву піску або грун ту. Слід зазначити, що набережні і морські гідротехнічні спорудження виконують берегозахісну функцію для гасіння енергії хвиль. Крім того, морські гідротехнічні спорудження виконують також функцію біологічно-позитивних споруджень, здатних поліпшити екологічну обстановку в морській зоні, що примикає, тому що понтичний вапняк, з якого, в основному, у Криму складають морські гідротехнічні спорудження, є субстратом для прикріплення водоростей і сидячих морських тварин. Відомо [Яценко В.А. Порт на морському березі. М., изд-во "Думку", 1985p.], що за рік підвідна частина кам’яних накидів молів покривалася водоростями, мідіями й іншими гідробіонтами. Потім формується багатий біологічний литоконтур. Усе це дозволяє прогнозувати успішну реалізацію прогресивного способу берегоукріплення 11 21271 створення штучни х молів і пірсів, яки виконують роль активних гідротехнічних споруджень. Виконання планування штучно створеної прибережної території малих гаваней у вигляді терас із забудовою архітектурними спорудженнями різного призначення дозволяє не тільки значно збільшити загальну корисну площу архітектурної забудови, але і для кожного спорудження одержати ефект "першого ряду", при якому з будь-якого вікна спорудження мається вид на море, тому що забудову архітектурними спорудженнями ведуть з урахуванням висоти вищерозташованої тераси, причому на верхній терасі розташовують самі високі спорудження. Це суттєво підвищує престижність і реалізаційну вартість споруджень, споруджуваних при здійсненні даної корисної моделі. Слід зазначити, що при будівництві споруджень на прибережній території й в акваторії використовують природний матеріал, добутий при виконанні судноплавних поглиблень у береговій лінії і при терасуванні берегової лінії малих гаваней, Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 12 що дозволяє суттєво знизити матеріальні і фінансові витрати на будівельні матеріали і їхню доставку, а також раціонально використовувати всі ресурси при розробці берегової лінії. При цьому берегова лінія гавані й обведення гідротехнічних споруджень можуть бути виконані, наприклад, у вигляді зигзага, а забудову кожної малої гавані можна вести в оригінальному архітектурному стилі, чи, наприклад, копіюючи в зменшеному масштабі реальну гавань світу, що додасть загальній панорамі кожної гавані неповторний колорит і зачарування. Таким чином, з огляду на усе ви щевикладене, можна зробити висновок, що задача, поставлена в дійсній корисній моделі - розробка нового способу освоєння прибережної території - виконана з досягненням технічного результату - збільшення ресурсів при функціонально-планувальній і архітектурно-просторовій організації навколишнього середовища. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601