Нафтоуглехімічний флотореагент

1. Нафтовугле хімічний флотореагент, що включає органічні речовини як збирачі і частково піноутворювачі на базі вуглехімічного компоненту метилнафталінової фракції (МНФВ), одержаної як продукт з частковим використанням вторинного донного залишку в процесі ректифікації нафталінвмісної сировини при централізованій схемі її переробки, і рідкого вуглеводневого палива нафтохімічного походження, який відрізняє ться тим, що як вуглеводневе паливо нафтохімічного походження використовують мазут топковий і гас, наприклад гас ТС-1, при наступному співвідношенні компонентів, % мас.: метилнафталінова фракція важка 75÷85 (МНФВ) U 2 (19) 1 3 30839 27 [1] розглянуті реагенти для флотації вугілля, а також стан флотації вугілля в СРСР і за кордоном. На стор.8-10 [1] описані найбільш поширені на початок 70-х років минулого століття аполярні реагенти-збирачі (відсульфурований гас; освітлювальний гас; тракторний гас; реагент АФ-2 - фракція +200°С конденсату шебелінського природного газу, який вже у той час був дефіцитом; реагент КЭЖ (КПЖ); реагент ДГЭС; дизельне паливо; масло, флотації "О"; моторин; окислений гас; газове масло). Зокрема, масло, флотації "О", є продуктом хімічної переробки коксової смоли і виходить після її нейтралізації і виділення фенолу (містить не більше 4% фенолів). Деякі збирачі (мило, аміни, гас) володіють пінотворним ефектом. Як піноутворювачі (вспінювачі) застосовуються різні технічні спирти і їх суміші, пірідинові основи. Поверхнево-активні реагенти при флотації вугілля грають в свою чергу не тільки роль піноутворювача, але частково також і збирача і пептизатора (збирача надтонких частинок). Оптимальний час контакту їх з пульпою невеликий - це 1хв. Як реагенти на вуглезбагачувальних фабриках широко застосовується ряд речовин, різних виробництв, що є відходами. Проте, багато відходів хімічної, нафтопереробної, вугле хімічної та інших галузей промисловості не можуть служити стабільною сировинною базою, оскільки поліпшення або зміна технології виробництва цільових продуктів приводить або до зміни властивостей відходів або до припинення їх виробництва. У групу реагентів з гідроксильною полярною групою включені феноли, аліфатичні спирти, зокрема сивушне масло, що є сумішшю цілого ряду спиртів, терпеновими спиртами, ароматичними спиртами, ефірами. У підгрупу фенолів включені: фенол (С6Н5ОН); крезол (СН3С6Н4ОН); трикрезол кам'яновугільний, який є сумішшю орто- (35-40%), мета- (25-28%) і паракрезолів (35-40%), нейтральних вуглеводнів, фенолів, похідних ксиленолу і вищих ароматичних вуглеводнів; ксиленол (діметілфенол); фенолокрезольна фракція; феноли сирої гасової фракції; легке масло; середнє масло; вбирне масло (на коксохімічних заводах воно є у великих кількостях, тому застосовується на вуглезбагачувальних фабриках чорної металургії), нафталінове масло, антраценове масло і ін. Реагент ТЭФ - важка етілідендіацетатна фракція, з якої одержують вторинну фракцію ТЭФ2, яка застосовувалася як флотореагент в Донбасі на Ново-Узловськой, Никітовськой, Дзержинської, Донецької і Беловської ЦЗФ. У 1975р. в СРСР став відомий і застосовується флотореагент ПАБ поліалкілбензол, в 1977-1979рр. аполярні ароматизовані реагенти - збирачі ААР-1 і ААР-2. Тонкі класи вугілля і в даний час продовжують успішно збагачуватися саме флотацією. Відомий Реагент Т-66 - стандартизований побічний продукт виробництва диметилдіоксиду (токсична речовина, ГДК у воді =0,01мг/л), при 4 поводженні з яким слід дотримуватися великої обережності. Флотореагенти Т-66 (оксаль), Т-92 виробництва Нижнєкамськнафтохім; а також ААР1 продовжують рекомендуватися до продажу в мережі ІНТЕРНЕТ. Пропонуються також: флотореагент КЭТГ0Л виробництва ЗAT "Сибурхимпром"; флотореагент натрієво-бутіловий (аерофлот); флотореагент серії FLOMIN для інтенсифікації процесів сепарації при флотації і ін. Така різноманітність типів флотореагентів обумовлена тим, що зважаючи на особливість складу кожного вугілля, що поступає на збагачення, або суміші вугілля необхідно підбирати оптимальний склад реагентів. Тому завдання подальшого пошуку нови х поєднань відомих речовин для отримання флотореагентів, що повніше задовольняють запити ЦОФ з погляду як технічних, так і економічних, а також екологічних вимог, є актуальною. Відомий "Флотореагент нафтовугле хімічний" згідно ТУ У 322-00190443-054-2000, розроблений інститутом УХІН в Україні: що діяли з 1.07.2000р. до 1.05.2006р. Дві модифікації флотореагенту ФН і ФНУ випускалися на Фенольному заводі і поставлялися на цілий ряд центральних збагачувальних фабрик вугілля в Донецькому регіоні України. Для виробництва флотореагенту використовувалася наступна сировина: 1) Смола поліалкілбензольна (ПАБ) згідно ТУ 38.10396-83; 2) Масло сивушне по ГОСТ 17071; 3) Масло вбирне по ТУ У 322-00190443-11797. Вміст смоли ПАБ у складі флотореагентів знаходився в межах 60÷90% по масі; Вміст масла сивушного 3÷10% мас; Вміст масла вбирного 20÷30% мас. Смола ПАБ купувалася в Росії і була основною нафтохімічним компонентом вказаного флотореагенту. Проте останніми роками смола ПАБ стала в Україні гостродефіцитним продуктом, вартість якого значно зросла. Тому авторами було поставлене завдання удосконалити рецептуру цього нафтовугле хімічного флотореагенту шляхом заміни основного дефіцитного нафтохімічного компоненту - поліалкілбензольної смоли (ПАБ) на недефіцитний вугле хімічний компонент виробництва Фенольного заводу, який дозволив би забезпечити технічні характеристики нового складу флотореагенту на рівні раніше вироблюваних флотореагентів ФН і ФНУ. Поставлене завдання розв'язувалося тим, що в нафтовугле хімічному флотореагенті, що включає органічні речовини як збирачі і частково піноутворювачі, згідно корисної моделі використовують метілнафталінову фракцію (МНФ) і гас, наприклад, гас ТС-1, при наступному співвідношенні компонентів, мас.ч.: Метілнафталінова фракція (МНФ) 85÷95; Гас ТС-1 5÷15. 5 30839 Діючий початок флотореагенту - нафталін і його похідні (метил- і диметил нафталін), аценафтен, флуорен, гас. Найбільш переважними з погляду заявника також є наступні конкретні склади вказаного нафтовугле хімічного флотореагенту. Конкретний композиційний склад флотореагенту: МНФ - 90% мас; ТС-1 - 10% мас. Для поліпшення пінотворних властивостей флотореагенту, що заявляється при пониженому вмісті гасу доцільним є додаткове введення в інший конкретний склад сивушного масла. Склад флотореагенту % мас: Метілнафталінова фракція (МНФ) 90 Гас ТС-1 5 Сивушне масло 5. Для зниження температури застигання, що дозволяє використовувати флотореагент, який заявляється в зимову пору року, доцільним є додаткове введення в двокомпонентний і трикомпонентний склади нафтовугільного флотореагенту до 2÷5% мас. за рахунок частини вмісту інши х компонентів палива пічного нафтовугле хімічного, переважно виробництва Фенольного заводу. Конкретний склад флотореагенту при наступному вмісті компонентів % мас: Метилнафталінова фракція (МНФ) 85÷90 Гас ТС-1 5÷10 Сивушне масло 2÷5 Паливо пічне нафтовуглехімічне 2÷5. Вищезгадане рішення було захищено патентом України на корисну модель "Нафтовугле хімічний флотореагент" за №24147, В03D1/004. На основі цього патенту в цитовані раніше технічні умови ТУ У 322-0090443-054-2000 на "Флотореагент нафтовуглехімічний" були внесені відповідні зміни, а також затверджений токсиколого-гігієнічний паспорт флотореагенту. До недоліків рішення слід віднести деяку нестабільність вживаного складу вугле хімічної метілнафталінової фракції, вироблюваної за застарілою технологією згідно ТУ 14-6-124-75, а також утруднення в забезпеченні нормованого значення, не нижче "-15°С", температури застигання флотореагенту при мінусових температурах навколишнього середовища. Для вирішення вказаної проблеми в частині температури застигання і застосовувалося введення в основний двокомпонентний склад флотореагенту додаткових добавок у вигляді сивушних масел і пічного палива. Відомий нафтовугле хімічний флотореагент по заявці на корисну модель №200708514 від 24.07.2007, B03D1/004 (позитивне рішення від 6.09.2007p.), розроблений авторами з використанням вдосконаленої метилнафталінової фракції. У нафтовугле хімічному флотореагенті, що включає органічні речовини як збирачів і частково піноутворювачів на базі вуглехімічного компоненту метилнафталінової фракції і рідкого вуглеводневого палива нафтохімічного 6 походження, який відрізняється тим, що як метилнафталінову фракцію використовують метилнафталінову фракцію важку (МНФВ), одержану як продукт з частковим використанням вторинного донного залишку при ректифікації нафталінвмістної сировини при централізованій схемі її переробки, з показниками, мас. %: нафталін, не більше 10 метилнафталін, не менше 70 продукти висококиплячих метилнафталінів, не більше 20 в кількості мас. % 60÷90, а як рідкого вуглеводневого палива нафтохімічного походження застосовують важкий нафтовий газойль (ВНГ) в кількості мас. % 10÷40. Що стосується складу флотореагенту, то величина температури застигання в основному визначає його низькотемпературні властивості. У знов запропонованій для використання важкій метилнафталінової фракції (МНФВ) вміст води понижений 0,5% замість 1,5%, а вміст метилнафталінів збільшений 70% замість 55% в тій, що застосовувалася раніше згідно вищезгаданому рішенню по заявці на патент України. По вазі знов використовувана метилнафталінова фракція важка (МНФВ) на 20% важче, ніж метилнафталінова фракція згідно ТУ 14-6-124-75. Комбінація метилнафталінової фракції важкої (МНФВ) з нафтохімічним важким нафтовим газойлем дозволила поліпшити технічні характеристики флотореагенту, зокрема, по температурі застигання. Вищезгадане позитивне рішення по заявці на патент України №200708514, B03D1/004 на корисну модель "Нафтохімічний флотореагент" через збіг із заявленим рішенням по функціональному призначенню і основній істотній ознаці - метилнафталінової фракції важкої (МНФВ) вибраний як прототип. Проте у зв'язку з існуючими світовими проблемами з нафтою і продуктами нафтохімічної переробки і змінами в технології переробки нафти виявився можливий дефіцит в своєчасному постачанні запланованого об'єму другого компоненту вказаного нафтовугле хімічного флотореагенту - важкого нафтового газойля. У основу корисної моделі поставлене завдання подальшого удосконалення рецептури нафтовугле хімічного флотореагенту на базі метилнафталінової фракції важкої шляхом підбору нової комбінації нафтовуглехімічних компонентів, що дозволить при необхідності безперешкодно замінити дефіцитний нафтохімічний компонент важкий нафтовий газойль, розширити сировинну базу і поліпшити техніко-економічні характеристики процесу флотації вугілля. Поставлене завдання розв'язується тим, що в нафтовугле хімічному флотореагенті, що включає органічні речовини як збирачів і частково піноутворювачів, на базі вуглехімічного компоненту - метилнафталінової фракції важкої (МНФВ), одержаної як продукт з частковим використанням вторинного донного залишку в процесі ректифікації нафталінвмістної сировини 7 30839 при централізованій схемі її переробки і рідкого вуглеводневого палива нафтохімічного походження, згідно корисної моделі, як рідке вуглеводневе паливо нафтохімічного походження використовують мазут і гас, наприклад гас ТС-1, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: метілнафталінова фракція важка (МНФВ) 75÷85 мазут топковий 12,5÷22,5 гас ТС-1 5,0. Конкретною відмінністю нафтовуглехімічного флотореагенту є те, що як метилнафталінову фракція важку (МНФВ) використовують МНФВ з показниками, мас. %: вміст води, не більше 0,5 вміст нафталіну, не більше 10 вміст метилнафталінів, не менше 70 вміст висококиплячих метилнафталінів, не більше 20. Іншою конкретною відмінністю нафтовугле хімічного флотореагенту є те, що як мазут топковий використовують звичайний мазут топковий зольний високосульфурний згідно ДСТУ 4058-2001 з показниками домішок, мас. %: зольність, не більше 0,14 масова частка сульфур у, не більше 3,5. Ще однією конкретною відмінністю нафтовугле хімічного флотореагнету є те, що він може додатково містити присадку 200А, ТУ У 623849235.083-2001 в кількості 0,005мас. %, для корегування висоти шару піни в умовах промислової флотації на ЦЗФ. Причинно-наслідковий зв'язок між відмітними ознаками того, що заявляється флотореагенту і технічним результатом, що досягається, полягає в наступному. Заявлена комбінація трьох основних компонентів дозволяє, в першу чергу, за рахунок модифікації метилнафталінової фракції і використання мазуту забезпечити основні технікоекономічні показники в процесі промислового використання флотореагенту. Як початкова сировина для виготовлення основоположного по масі компоненту модифікованої метилнафталінової фракції важкої використовується вторинний донний залишок, який збирається у вигляді відходу на Фенольному заводі в кількості 300-400т/місяц при існуючій схемі централізованої ректифікаційної переробки нафталінвмістної сировини. Раніше вказані відходи підлягають утилізації в повному об'ємі. Мазут є залишком після відгону від нафти бензину, лігроїну, гасу і фракції дизельного палива. Щільність вироблюваного мазуту варіюється в діапазоні 890-1000кг/м 3. Вміст сірки 0,8-3,5%, смол - до 60%, золи 0,1-0,5%. Мазут практично не застосовується для виготовлення флотореагентів для збагачення вугілля унаслідок високого піноутворення при флотації. У даному випадку комбінація низькосортного мазуту з МНФВ і 5% мас. гасу дає можливість його застосування при виготовленні флотореагенту і забезпечити всі 8 якісні показники на необхідному рівні, у тому числі і по значенню температури застигання при охолоджуванні. Додаткове введення при промисловій флотації вугілля безпосередньо в умовах ЦЗФ присадки 200А в мінімальних кількостях дозволить при необхідності корегувати величину шару піни. Не в останню чергу істотною перевагою того, що заявляється є порівняно низька вартість двох основних компонентів. Флотореагент нафтовугле хімічний виготовляється шляхом дозування початкових сировинних компонентів в певних співвідношеннях при безперервному перемішуванні, кожний з яких перевіряють на відповідність якісним показникам. Пінні характеристики модернізованої метилнафталінової фракції важкої (МНФВ) в порівнянні з основоположною метілнафталіновою фракцією згідно ТУ 14-6-124-75 були вказані по тексту раніше. Нижче приведені в таблиці 1 якісні характеристики палива ТС-1 згідно ГСТУ 320.00149943.011-99, в таблиці 2 - характеристики мазуту топкового згідно ДСТУ 4058-2001, в таблиці 3 - характеристики присадки 200А ТУ У 623849235.083-2001. У таблиці 4 приведені характеристики флотореагенту нафтовугле хімічного, що заявляється, на дослідну партію. Таблиця 1 Паливо ТС-1 для неактивних двигунів ГСТУ 320.00149943.011-99 Найменування показників Щільність при 20°С, кг/м 3, не менш Температура сполоху у закритому тіглі, °С, не нижче Вміст механічних домішок та води Значення 775 28 Відсутність Таблиця 2 Мазут топковий 100 зольний високосульфурний ДСТУ 4058-2001 Найменування показників В'язкість умовна при 80°С, умовні градуси, не більш Зольність, %, не більш Масова частка механічних домішок, %, не більш Масова частка води, %, не більш Вміст водорозчинних кислот та лугу Масова частка суль фуру, %, не більш Температура сполоху у відкритому тиглі, °С, не нижче Температура застигання, мінус °С, не вище Нижча теплота згоряння за перерахунком на сухе паливо, кДж/кг не менш Щільність при 20°С, кг/см 3 Норма для марки 16,0 0,14 1,0 1,0 Відсутність 3,5 110 25 39900 Не норм. 9 30839 Таблиця 3 Присадка-200А. ТУ У 6-23849235.083-2001 Найменування показників Характеристика і норма Зовнішній вигляд Безбарвна рідина, допускається опалесценція Ме ханічні домішки Відсутні Кінематична в'язкість, сСт, в межах: при 20°С 150-400 при 100°С 30-110 Температура сполоху у 255 відкритому тіглі, нижче °С, не Масова частка кремнію, 36-39 %, в межах Піногасяча Витримує іспит спроможність, с Таблиця 4 Флотореагент нафтовуглехімічний (дослідна партія) Найменування показників Щільність при 20°С, кг/м 3, не більш Об'ємна частка води, % не більш Фракційний склад, об'ємна частка відгону, % до 180°С, не більш; до 230°С, не більш Масова частка фенолів, %,не більш Характеристика і норма 1022 3,0 5,0 15,0 0,3 Для отримання флотореагенту в умовах заводу компоненти дозують шляхом закачування певних компонентів в схови ще, де відбувається перемішування насосом протягом 3-х годин. Потім суміш відстоюють протягом 2-х годин, після чого роблять повний аналіз флотореагенту. Перед навантаженням першої цистерни флотореагенту з схови ща відбирають пробу з пробовідбірного штуцера схови ща і проводять аналіз на гранично допустимий вміст води. Для проведення флотаційних дослідів, використовувався еталонний шлам крупністю 00,5мм донецького вугілля, що був живленням флотації Центральної збагачувальної фабрики "Самсонівська". Нижче приведені результати досліджень для трьох проб підібраних трьох складів флотореагенту, що заявляється з маркіровкою по убуванню вмісту мазуту М1, М2 і М3, трьох різних виробників (П1, П2 і П3) і для порівняння ще двох складів, широко вживаних на ЦЗФ Донбасу: імпортного флотореагенту "МОНТАНОЛ", який визнаний одним з кращих складів для вугілля Донбасу і флотореагенту складу - гас плюс добавка з розрахунку 250г/т вбирного масла марки 10 ПОД, який широко використовується із-за своєї доступності на 70% ЦЗФ Донбасу. Використовувалися проби об'ємом 200мл. Склади М1П1: М1П2; МП3: Метилнафталінова фракція важка (МНФВ) 150; Мазут топковий - 45; Гас - 5. Склади М2П1; М2П2; М2П3: Метилнафталінова фракція важка (МНФВ) 160; Мазут топковий - 35; Гас - 5. Склади М3П1; М3П2; М3П3: Метилнафталінова фракція важка (МНФВ) 170; Мазут топковий - 25; Гас - 5. Заздалегідь проводилося дослідження пінотворних властивостей шляхом визначення шару піни для кожного з п'яти вказаних складів флотореагентів. Стійкість піни може характеризуватися її об'ємом, що одержується з рідини, яка містить реагент, при пропусканні через неї повітря з постійною витратою. Для дослідження висоти шару піни використовувалася експериментальна установка, що складається з колби з фільтром, ротаметра, вентиля для регулювання витрати повітря. Були підготовлені водні розчини реагентів з концентрацією С=0,5; 1,0; 1,5 і 2,0мл/л. Для визначення висоти пінного шару (h) проводилося шість вимірювань. Середні значення вимірюваньпредставлені в таблиці 5. За одержаними даними був побудований графік залежності висота шару піни для вказаних п'яти складів, (Фіг.1). Криві на Фіг.1 свідчать, що вимірювання висоти шару піни на основних режимах по витраті реагенту 1÷1,2мг/л для цілого ряду проб на 1÷1,2см більше в порівнянні із зміряними значеннями висоти шару піни на аналогічному режимі по витраті реагенту для імпортного флотореагенту "МОНТАНОЛ" і на 1,5÷1,7см для флотореагенту "Гас плюс масло ПОД" є регульованим в промислових умовах флотації шляхом підбору потрібної витрати реагенту. Крім того, використання присадки 200А при мінімальній її кількості дозволить забезпечити ефективну експлуатаційну висоту шару піни. Таблиця 5 Результати вимірювань висоти шару піни Концентрація реагенту в воді, мл/л 0,5 1,0 1,5 2,0 Висота шару піни h, см М1П1 М2П1 М3П1 М1П2 М2П2 М3П2 1,95 2,65 2,98 3,07 1,91 2,57 2,95 3,11 1,92 2,60 3,00 3,03 2,78 3,50 4,15 4,28 3,08 3,78 4,06 4,20 2,95 3,69 4,12 4,31 Продовження таблиці 5 11 30839 12 1200 Визначення властивостей представлених реагентів, що флотують, здійснювалося в лабораторних умовах в машині флотації, типу ФЛ1 з об'ємом камери 650см 3. Для експериментів готувалися навішування початкового матеріалу масою 105г, що забезпечувало отримання щільності пульпи при флотації на рівні 160кг/м 3. Витрати реагентів приймалися 1200г/т і 1400г/т. Флотація шламів проводилася в однакових умовах. Час флотації складав 2 хвилини. Продукти збагачення піддавалися фільтрації, сушці і підготовці до проведення хімічного аналізу, визначалася зольність. Результати флотації із застосуванням дослідних реагентів представлені в табл.6, де g відсоток вугілля в концентраті, Ad - відсоток зольності. Конц-т Відходи Вихідні g, % 90,43 9,57 100,0 1400 Концентрація Висота шару піни h, см реагенту в воді, Гас+ М1П3 М2П3 М3П3 МОНТАНОЛ ПОД мл/л 0,5 2,33 2,46 3,10 1,92 1,77 1,0 2,61 2,70 3,36 2,56 2,20 1,5 2,87 3,05 3,98 3,03 2,34 2,0 3,01 3,10 4,24 3,17 2,68 Конц-т Відходи Вихідні 90,99 9,01 100,0 Витрата реагенту, г/т Продукт 1200 Конц-т Відходи Вихідні Приведені в таблиці 6 результати флотації в лабораторних умовах дослідних проб флотореагенту, що заявляється свідчать про деякий вплив вживаного мазуту. Результати флотації зразків М3П1, М3П2 для витрати 1200г/т, і зразків М3П3, М1П3 для витрати 1400г/т не тільки не поступаються, а навіть перевищують аналогічні показники для імпортного флотореагнету марки "МОНТАНОЛ". В порівнянні з показниками флотації для вживаного флотореагенту "Гас+масло ПОД" в кількості 250г/т при величині витрати 1200г/т не поступаються показникам флотації для заявлених зразків М1П1, М3П2, М3П3, а для витрати реагенту 1400г/т число не таких поступливи х по ефективності зразків зростає до шести: М1П3, М2П1, М2П3, М3П1, М3П2, М3П3. Таким чином, приведені результати порівняльних випробувань чотирьох складів флотореагенту, що заявляється і двох найбільш Таблиця 6 часто вживаних складів флотореагентів для флотації донецького вугілля на більшості ЦЗФ М1П1 М2П1 М3П1 Донбасу підтверджують його перспективність для Аd , % Аd , % Ad , % g, % промислового застосування, а також% g, % g, відповідність вимогам 10,46 новизни технічного до 88,96нормативним 87,56 11,14 86,91 10,56 11,04рішення. 60,25 12,44 60,30 13,09 54,44 100,0 16,56 100,0 16,66 100,0 16,3 1400 Конц-т Відходи Вихідні 89,77 10,23 100,0 11,00 65,52 16,58 Витрата реагенту, г/т Продукт 1200 Конц-т Відходи Вихідні g, % 88,78 11,22 100,0 М1П1 Ad , % 10,12 62,37 16,21 1400 Конц-т Відходи Вихідні 88,28 11,72 100,0 10,54 п 57,13 16,00 89,26 10,74 100,0 10,70 63,65 16,39 90,90 9,10 100,0 11,63 59,66 16,00 М2П2 Ad , % g, % 86,96 10,69 13,04 54,81 100,0 16,44 М3П2 Ad , % g, % 91,94 10,50 8,06 75,83 100,0 15,77 88,85 11,15 100,0 90,44 9,56 100,0 10,30 56,50 15,45 11,37 59,10 15,93 Конц-т Відходи Вихідні М1П3 Ad , % g, % 89,03 10,57 10,97 60,11 100,0 16,00 М2П3 Ad , % g, %, 88,62 11,51 11,38 59,04 100,0 16,92 М3П3 Ad , % g, % 90,26 10,25 9,74 66,54 100,0 15,73 1400 Конц-т Відходи Вихідні 90,62 9,38 100,0 90,0 10,0 100,0 91,98 8,02 100,0 Витрата реагенту, г/т Продукт Витрата реагенту, г/т Продукт 1200 11,21 60,73 15,85 МОНТАНОЛ 11,18 60,47 16,11 Гас+масло ПОД 10,65 76,94 15,97 Ad 10 74 16 11 76 16