Спосіб розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід
Номер патенту: 37982
Опубліковано: 15.05.2001
Автори: Рєпін Олександр Григорович, Хивренко Олег Якимович, Сторчак Сергій Олександрович, Бизов Володимир Федорович, Сирічко Віталій Олександрович, Щєлканов Владлен Олександрович, Вітряк Віктор Олексійович, Хівренко Володимир Олегович, Андрєєв Борис Миколайович, Чередниченко Олег Євгенович, Плотников Володимир Федорович, Гаркуша Анатолій Федорович
Формула / Реферат
(21) 2000052727
(54) (57)
Дата прийняття
рішення
05.01.2001 р.
Спосіб розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід, камерною системою, яка передбачає поділ очисного блока на камеру міжкамерні щлнки і стелнку, пошарову відбійку від висячого боку до лежачого камерних запасів руди і включень пустих порід із шдповерхо-вих виробок на очисний простір камери, масове обвалення стелини буровибуховим способом і випуск відбитої рудної маси через випускні отвори, відрізняьочнйся тим, що відповідно до винаходу камерні запаси руди і включення пустих порід відбивають роздільно рудними і породними похилими шарами, паралельними напластуванню, при цьому товщину породних шарів, що відбиваються, визначають з умови
,
де aп - товщина, породного шару, що відбивається, м; 1к - довжина очисного простору камери на момент відбінки на нього породного шару, м; α - кут
падіння рудного тіла, град; φ- кут природного укосу відбитих порід, град;
kp - коефіцієнт розпушення відбитих порід, kp = 1,3 -1,6; hn - висота підповерху, м; m - кількість підповерхів, що одночасно відбиваються у камері, відбіику шарів пустих порід учиняють після повного випуску з очисного простору камери руди попередніх відбитих шарів, при цьому пусті породи роздрібнюють на куски, середній діаметр яких визначають за умовою
де dорп - середній діаметр кусків відбитої породи, м; dво - діаметр випускного отвору, м; kп - коефіцієнт, що враховує можливість проходу відбитих кусків породи через випускний отвір, kп£2, прилягаючу до необвалених камерних запасів руди частину навалу відбитих порід вибухом зосереджених зарядів ВР, що розташовують по ширині камери в площині контакту відбитих порід і необва-леного рудного масиву в двох рівках і підривають по черзі, відкидають убік висячого боку рудного тіла і утворюють при цьому огороджуючий породний штабель подовжню вісь якого орієнтують по нормалі до напрямку очисної виїмки в камері, а бічну поверхню з боку необвалених камерних запасів руди формують під кутом природного укосу відбитих порід φ, при цьому зарядн другої черги розташовують на рівні горизонту підсікання камери, а висоту розташування зарядів першої черги над рівнем горизонту підсікання камери визначають по формулі
,
де h1 - висота розташуваиїїя зарядів ВР першої черги над рівнем горизонту підсіканна камери, м; Lп - ширина навалу відбитих порід на рівні горизонту підсікання камери, яку визначають по формулі
,
сумарний розмір зарядів першої черги визначають по формулі
де q - еталонна питома витрата ВР при формуванні зарядів викиду в розпушених скельних породах, кг/м3; k3 - коефігаєнт умов роботи зарядів ВР, k3= 0,4 - 0,6; bK - ширина камери, м; сумарний розмір зарядів другої черги визначають по формулі
,
при масовому обваленні стелини руду роздрібнюють на куски, середній діаметр яких визначають за умовою
,
де dcpcp - середній діаметр кусків руди, відбитоі при масовому обваленні стелини, м; kΦ - коефіцієнт фільтрації, що враховує можливість проходу відбитих при масовому обваленні стелини кусків руди через породні куски на днищі блока, kΦ³5.
Текст
Спосіб розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід, камерною системою, яка передбачає поділ очисного блока на камеру, міжкамерні цілики і стелину, пошарову відбійку від висячого боку до лежачого камерних запасів руди і включень пустих порід із підповерхових виробок на очисний простір камери, масове обвалення стелини буровибухо вим способом і випуск відбитої рудної маси через випускні отвори, відрізняє ться тим, що відповідно до винаходу камерні запаси руди і включення пустих порід відбивають роздільно рудними і породними похилими шарами, паралельними напластуванню, при цьому товщин у породних шарів, що відбиваються, визначають з умови A (54) СПОСІБ РОЗРОБКИ КРУТОСПАДНИХ РУДНИХ ТІЛ, ЩО МІСТЯТЬ ВКЛЮЧЕННЯ ПУСТИХ ПОРІД 37982 d ср.р.с. £ єнт фільтрації, що врахо вує можливість проходу відбитих при масовому обваленні стелини кусків руди через породні куски kф ³5. d ср. п kф де dср.р.с. - середній діаметр кусків руди, відбитої при масовому обваленні стелини, м; kф - коефіці Винахід відноситься до гірничовидобувної промисловості і може бути використаний при підземній відробці крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід. Відомий спосіб розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід, із забійним сортуванням і роздільною виїмкою руди і пустої породи. Руду і включення пустих порід відбивають буровибуховим способом. У очисному вибої з рудної маси вручну відсортовують пусту породу, яка потрапила до неї. Руду видають на відкаточний горизонт. Пустою породою закладають відгороджені розпірним кріпленням від руди породні секції виробленого простору (див.: Справочник по горнорудному делу / Под ред. A.M. Терпигорева. - М.: Металлургиздат, 1952. - С. 401-402, рис. 254, б). До недоліків даного способу відносять: сортування рудної маси і переміщення пустої породи з очисного вибою до породних секцій виробленого простору роблять вручну, що обумовлює низьку продуктивність добувних робіт; створення у виробленому просторі секцій для складування пустої породи потребує додаткових трудови х і матеріальних витрат. Найбільш близьким технічним рішенням із відомих є спосіб розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід, камерною системою, яка передбачає поділ очисного блока на камеру, міжкамерні цілики і стелину, пошарову відбійку від висячого боку до лежачого камерних запасів руди і включень пустих порід із підповерхови х виробок на очисний простір камери, масове обвалення стелини буровибуховим способом і випуск відбитої рудної маси через випускні отвори. (див.: Борисенко С.Г. Технология подземной разработки рудных месторождений. – К.: Вища шк., 1987. - С. 136, рис. 5.8). До недоліків даного способу відносять: відбійка включень пустих порід і руди в очисній камері ведеться з однаковими параметрами БВР, при цьому порода відбивається з кускуватістю, яка дорівнює кускуватості руди; відбійку руди і включень пустих порід на очисний простір камери учиняють спільно, при цьому через їхнє змішування знижується вміст корисного компонента в рудній масі; куски пустої породи разом із рудою випускаються з очисного простору і далі по технологічному ланцюжку видаються на денну поверхню, у результаті чого значно зростають витрати на випуск, доставку, відкатку, підйом і збагачення рудної маси. Метою даного винаходу є удосконалення способу розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід, за рахунок зміни технології відробки камерних запасів і параметрів відбійки включень пустих порід і стелини, що забезпечить зниження засмічення добутої р уди породами нерудних включень, які відробляються разом із камерними запасами руди. Поставлена мета досягається тим, що камерні запаси руди і включення пустих порід відбивають роздільно рудними і породними похилими шафами, паралельними напластуванню, при цьому товщин у породних шарів, що відбиваються, визначають з умови 2 aп £ l k × sin a × sin j , 2 × k p × h п × m × sin(a + j) (1) де ап - товщина породного шару, що відбивається, м; lk - довжина очисного простору камери на момент відбійки на нього породного шару, м; a - кут падіння рудного тіла, град; j - кут природного укосу відбити х порід, град; kр - коефіцієнт розпушення відбитих порід, kp=1,3-1,6; hп - висота підповерху, м; m - кількість підповерхів, що одночасно відбиваються у камері. Відбійку шарів пустих порід учиняють після повного випуску з очисного простору камери руди попередніх відбитих шарів. При цьому питому витрату ВР на відбійку пустих порід зменшують до розміру, що забезпечує їхнє роздрібнення на куски, середній діаметр яких визначають за умовою d d ср.п ³ в.о , (2) kn де dср.п - середній діаметр кусків відбитої породи, м; dв.о - діаметр випускного отвору, м; kп - коефіцієнт, що врахо вує можливість проходу відбитих кусків породи через випускний отвір, kп £ 2. Прилягаючу до необвалених камерних запасів руди частину навалу відбитих порід вибухом додаткових зарядів ВР відкидають убік висячого боку рудного тіла і утворюють при цьому огороджуючий породний штабель, поздовжню вісь якого орієнтують по нормалі до напрямку очисної виїмки в камері, а бічну поверхню з боку необвалених камерних запасів руди формують під кутом природного укосу відбитих порід j. Як додаткові, використовують зосереджені заряди ВР, що розташовують по ширині камери в площині контакту відбити х порід і необваленого рудного масиву в двох рівнях і підривають по черзі. Висоту розташування зарядів першої черги над рівнем горизонту підсікання камери визначають по формулі sina h1 = L g , (3) 2 cos j де h1 - висота розташування зарядів ВР першої черги над рівнем горизонту підсікання камери, м; Lп - ширина навалу відбитих порід на рівні горизонту підсікання камери, яку визначають по формулі Ln = 2 × k p × a п × h п × m × sin(a - j) , (4) sin a × sin j Заряди другої черги розташовують на рівні горизонту підсікання камери. 2 37982 Сумарний розмір зарядів першої черги визначають по формулі поділ очисного блока на камеру 6, міжкамерні цілики і стелину 7. Шар руди 1 відбивають із підповерхових бурових виробок 8 на відрізну щілину 9 і випускають через випускні отвори 10. Включення пусти х порід 4 відбивають шаром товщиною aп із середнім діаметром кусків dcp.п., при цьому заповнюють відбитою породою випускні отвори 10 і утворюють на днищі камери навал 11. У площині контакту навалу обваленої породи 11 і рудного шару 2. на висоті h1 від горизонту підсікання камери 12. розташовують і підривають зосереджені заряди ВР 13 розміром Q1. На рівні горизонту підсікання камери розташовують і підривають зосереджені заряди ВР 14 розміром Qп. При цьому формують породний штабель 15 із кутом нахилу j його бічної поверхні 16. Відбивають шар руди 2. Рудн у масу 17 випускають через вільні від породи випускні отвори 18. Включення пустих порід 5 відбивають аналогічно породному шару 4, заповнюють породою випускний отвір 18 і вибухом додаткових зарядів ВР формують породний штабель. Відбивають шар руди 3 і випускають рудну масу через випускний отвір 19. Запаси руди В стелині 7 обвалюють масовим вибухом із середнім діаметром кусків руди dср.р.с і випускають через заповнені породою і вільні випускні отвори 10, 18 і 19. Товщин у породних шарів а п, згідно з винаходом, визначають з умови розташування штабеля відбитих порід на днищі очисного простору камери Sш an = , (8) kp × hn × m 2 æ æ sin(a - j) ö ö ÷÷ ´ Q I = q × k 3 × b k ç L п ç sin j ç ç 2 cos j ÷ ÷ øø è è 2 ´ ctg (a - j) , (5) де q - еталонна питома витрата ВР при формуванні зарядів викиду в розпушених скельних породах, кг/м 3; kз - коефіцієнт умов роботи зарядів ВР, kз=0,4-0,6; b k - ширина камери, м. Сумарний розмір зарядів другої черги визначають по формулі 2 æ æ a + jö ö ç sinç ÷÷ ç è 2 ø÷ Q п = q × k 3 × bk × ç L n × ´ 2 cos j ÷ ç ÷ ç ÷ è ø æ a+jö ´ ctg2 ç (6) ÷, è 2 ø Масове обвалення стелини учиняють із збільшеною питомою витратою ВР, що забезпечує роздрібнення руди на куски, середній діаметр яких визначають за умовою d ср.п d ср. р. с. £ , (7) kф де dср.р.c - середній діаметр кусків руди, відбитої при масовому обваленні стелини, м; kф - коефіцієнт фільтрації, що врахо вує можливість проходу відбитих при масовому обваленні стелини кусків руди через породні куски на днищі блока, kф ³ 5. Таким чином, зниження засмічення руди, що добувається, породами з нерудних включень забезпечують за рахунок роздільної відбійки шарів руди і порід похилими шафами, паралельними напластуванню, повного ви пуску відбитої руди з камери перед відбійкою кожного породного шару. відбійки порід шарами з товщиною, яку визначають за умовою розміщення породного штабеля в очисному просторі камери, роздрібнення порід із ку скуватістю, що запобігає їхню прохідність через випускні отвори, відкидання відбитих порід від необвалених камерних запасів руди вибухом додаткових зарядів ВР, формування огороджуючого породного штабеля із нахилом його бічної поверхні з боку шару р уди, що відбивають наступним, під кутом природного укосу відбитих порід і масового обвалення стелини із середнім діаметром кусків руди, що забезпечує їхню фільтрацію через породні куски на днищі блока. Суть запропонованого способу пояснює фіг. 13: на фіг. 1 подана технологічна схема відробки камерних запасів руди з включеннями пустих порід на стадії формування відкритого очисного простору камери; на фіг. 2 - схема утворення вибухом огороджуючого породного штабеля із навала відбитих порід; на фіг 3 - технологічна схема відробки камерних запасів руди з включеннями пустих порід після створення огороджуючого породного штабеля. Спосіб розробки здійснюють таким чином. Крутоспадне рудне тіло, що складається з шарів руди 1-3 і вміщує включення пустих порід 4, 5 відпрацьовують у напрямку від висячого боку до лежачого камерною системою, що передбачає де Sш - площа поперечного перетину огороджуючого породного штабеля, м. Визначається з рішення трикутника АСК, фіг. 3 AC2 × sina × sinj . (9) 2 × sin(a + j ) Позначивши АС=lk і підставивши значення Sш із (9) у (8), після перетворень одержимо вираз (1). Середній діаметр кусків відбитої породи dcp.п , що заявляється, визначають за умовою запобігання їхньої прохідності через випускні отвори. Випуск кусків породи з виробленого простору можливо запобігти тільки за умови дотримання певного співвідношення між їхнім середнім діаметром dcp.п і діаметром випускного отвору, що залежить від умов утворення склепіння над випускним отвором і визначається розміром коефіцієнта kп, що вра ховує можливість проходу відбити х кусків породи через випускний отвір. Звідси випливає, що для того, щоб забезпечити зависання кусків породи над випускним отвором, склепіння їхньої динамічної рівноваги повинне мати ширину, що перевищує діаметр випускного отвору. У сипучих середовищах мінімальне склепіння динамічної рівноваги складається з трьох часток. Оскільки в ідеальному середовищі (тобто при відсутності тертя, зчеплення і повторного розпушення) ширина такого параболічного склепіння за умови найщільнішого упаковування дорівнює діаметрам двох часток, то для найбільше ймовірних природних умов значення kп можна прийняти в межах 2-3. Очевидно, що середній діаметр кусків породи при, цьому відповідає умові, яка описана формулою (2). Sш = 3 37982 Висоту розташування зарядів першої черги QІ над рівнем горизонту підсікання камери hІ визначають з умови їхнього розташування в точці Е і забезпечення вибухового скидання породної призми BDE у верхній частині навалу відбитої породи АВС, фі г. 2. Оголена в результаті вибухового скидання породної призми сторона DE є вільною поверхнею воронки викиду DCE зосередженого заряду другої черги QІІ , розташованого в точці С. Для воронки викиду DCE справедлива умова DC= СЕ. Звідси випливає, що hI = DC × sina , (10) де DC - бічна поверхня огороджуючого породного штабеля, яку формують під кутом природного укосу відбитих порід j . Виходячи з того, що поверхня навалу відбитих порід вільно формується під кутом природного укосу, приймаємо Ð BAC= j і дійдемо висновку, що Δ ADC - рівнобедрений. Отже: AC DC = . (11) 2 × cos j Позначивши АС як Lп - ширину навалу відбитих порід на рівні горизонту підсікання камери, з урахуванням (10) і (11) одержимо підтвердження справедливості вираження (3). Значення Lп визначено з умови Sн=kp×aп×hп×m, (12) де SН - площа поперечного перетину навалу відбитих порід, м. Визначається з рішення косокутного трикутника АВС, фі г. 2 Підставивши (17) і (18) у (14), визначимо розмір зарядів другої черги відповідно до формули (6). Сформований із зазначеними параметрами і по поданій технологи огороджуючий породний штабель запобігає розкидання руди кожного наступного шару, що відбивається, по всій площі очисного простору камери і забезпечує її концентрацію в зоні вільних від породи випускних отворів. Визначення оптимальних умов фільтрації обваленої руди зі стелини через прошарок відбитої породи зроблене на основі лабораторних і промислових дослідів. Встановлено, що фільтрація обваленої руди через породний штабель починається при співвідношенні середніх діаметрів кусків руди dcp.p.c і породи dcp.n, як 1:4. Таким чином, умову (7), згідно з винаходом, і розмір коефіцієнта фільтрації kф можна вважати достовірними. Для шахт Кривбасу характерний такі фактичні дані - довжина відкритого очисного простору камери на момент відбійки на нього породного шару lk=20 м; кут падіння рудного покладу a =70°, кут природного укосу відбитих порід j =40°; коефіцієнт розпушення відбитих порід kр=1,3, висота підповерху hп=25 м; кількість підповерхів, що одночасно відбиваються у камері m=1. Виходячи з цього, відповідно до (1), товщина породних шарів, що відбиваються an £ £ 3,95 » 4,0 м. 2 × 13 × 25 ×1 × sin( o + 40o ) , 70 За умови, що в ша хта х Кривбасу в середньому dн.о=1,8 м, значення dср. п відповідно до формули (2) складе 0,9 м. Виходячи з (4), ширина навалу відбитих порід на рівні горизонту підсікання камери L п2 × sina × sinj . (13) 2 × sin(a - j) Підставивши значення SН із (13) у (12), після перетворень одержимо вираз (4). Визначення значень розмірів зарядів ВР QІ і QІІ, згідно з винаходом, зроблено на підставі формули Q=q×kз×bk×W2×n2 , (14) де W - лінія найменшого опору (ЛНО), м; n - показник до вибуху. Для зарядів ВР, що підриваються в першу чергу, із рішення трикутників АВС і BEF (ди в. фіг. 2) одержимо значення ЛНО æ sin(a - j) ö ÷, WI = EF = L n × ç sina (15) ç 2cos j ÷ è ø і показника дії вибуху SH = Lп = 2 ×13 × 4,0 × 25× 1× sin(70o - 40o ) , o sin70o × sin40 = 147 м. , Висота розташування зарядів ВР першої черги над рівнем горизонту підсікання камери відповідно до (3) складає h I = 14,7 × sin70o = 9,0 м. 2 × cos 40o Для сланців, котрими найбільше часто подані включення пустих порід, при формуванні зарядів викиду в розпушених масивах, значення еталонної питомої витрати ВР складає q=0,85 кг/м 3. Отже, при ширині камери bк =25 м вибухове скидання верхньої частини навалу відбитих порід забезпечується при вибуху зосереджених зарядів сумарним розміром QІ, обумовленим формулою (5) nI = tgÐFEB = tg( 90o - a + j ) = = ctg(a - j ) . (16) Підставивши (15) і (16) у (14), визначимо розмір зарядів першої черги відповідно до формули (5). Для зарядів ВР, що підриваються в другу чергу, із рішення три кутників АВС і СЕР одержимо значення sin(a - j ) WII=CP=Lп× 2 cos j і показника дії вибуху æ 180o - a - j ö ÷= n II = tgÐPCE = tgç ç ÷ 2 è ø æ a + jö = ctgç ÷. è 2 ø 400× sin70o × sin40o 2 æ æ sin 70 - 40o ) öö ( o ÷÷ × QI = 0, 85× 0, 14× 25× ç14 7× çsin o , 40 o ç ç 2× cos40 ÷÷ è øø è 2 o o × ctg (70 - 40 ) » 550 кг. Заряд другої черги, що відкидає відбиту породу від необваленого рудного масиву і формує огороджуючий породний штабель, відповідно до (6) складає (18) 4 37982 йом і рудопідготовку 1 тонни рудної маси по технології за винаходом і звичайній, грн/т; Кр2 і К р1 коефіцієнти розубоження руди породами з нерудних включень по технології, за винаходом і звичайній, частки од.; Ар - річний обсяг видобутку чистої р уди з очисного блока, т. Витрати на видобуток, доставку, підйом і рудопідготовку 1 тонни рудної маси по технології, що заявляється і звичайній приблизно рівні, оскільки в технології, що заявляється, перевитрата ВР на створення додаткових зарядів і посилене подрібнення стелини компенсується зменшеною витратою ВР на відбійку породних шарів. Тому витрати З2 і З1 виключаються з подальших розрахунків, як рівноцінні У способі за винаходом коефіцієнт розубоження Кр2 в 3 рази менше ніж Кр1. За умови, що Кр1=0,15, приймаємо Кр2=0,05. Підставивши у формулу (19) ціни, що відповідають якості рудної маси, яка добувається по технології за винаходом і базовою, значення коефіцієнтів розубоження і характерного для шахт Кривбасу річного обсягу видобутку чистої руди з одного очисного блока, отримаємо річний економічний ефект 28,4 ö æ 36,5 Э= ç ÷ × 300000» 15 млн. грн , ç ÷ è 1 - 0,05 1 - 0,15 ø 2 æ æ 70o + 40o ö ö ç ç ÷÷ sin ç ç ÷÷ 2 ø÷ × QII = 0,85 × 0,6 × 25 × ç14,7 × è ç 2 × cos40o ÷ ç ÷ ç ÷ è ø æ 70o + 40o ö ÷ » 390 кг. × ctg2 ç ç ÷ 2 è ø Середній діаметр кусків руди, відбитої при масовому обваленні стелини, виходячи з умов (2) і (7), складає 0,9 d ср .р .с. £ £ 0,18 м. 5 Лабораторне моделювання і експерименти в природних умовах дозволили встановити, що при даних параметрах способу розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід, забезпечується зниження засмічення руди породами нерудних включень у 3-4 рази. Економічна ефективність способу розробки, згідно з винаходом, визначається по формулі æЦ - З ö 2 - Ц 1 - З1 ÷ × А , Э=ç 2 (19) ç 1 - К р2 1 - К р1 ÷ р è ø де Ц2 і Ц1- ціна 1 тонни рудної маси, добутої, відповідно, по технології за винаходом і звичайній, грн/т; З2 і З1- витрати на видобуток, доставку, під Фіг. 1 5 37982 Фіг. 2 Фіг. 3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 6
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for development of steep ore bodies that have inclusions of waste rock
Автори англійськоюByzov Volodymyr Fedorovych, Storchak Serhii Oleksandrovych, Syrichko Vitalii Oleksandrovych, Cherednychenko Oleh Yevhenovych, Harkusha Anatolii Fedorovych, Vitriak Viktor Oleksiiovych, Plotnykov Volodymyr Fedorovych, Riepin Oleksandr Hryhorovych, Khivrenko Oleh Yakymovych, Schelkanov Vladlen Oleksandrovych, Andreev Borys Mykolaiovych, Khivrenko Volodymyr Olehovych
Назва патенту російськоюСпособ разработки круто падающих рудных тел, которые содержат включения пустых пород
Автори російськоюБизов Владимир Федорович, Сторчак Сергей Александрович, Сиричко Виталий Александрович, Чередниченко Олег Евгеньевич, Гаркуша Анатолий Федорович, Витряк Виктор Алексеевич, Плотников Владимир Федорович, Репин Александр Григорьевич, Хивренко Олег Ефимович, Щелканов Владлен Александрович, Андреев Борис Николаевич, Хивренко Владимир Олегович
МПК / Мітки
МПК: E21C 41/16
Мітки: розробки, тіл, рудних, крутоспадних, спосіб, порід, включення, містять, пустих
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/6-37982-sposib-rozrobki-krutospadnikh-rudnikh-til-shho-mistyat-vklyuchennya-pustikh-porid.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід</a>
Попередній патент: Спосіб підготовки виробничого середовища з вуглеводвмісної сировини до ферментації
Наступний патент: Пристрій для вимірювання зусиль у технологічному обладнанні
Випадковий патент: Безперервний спосіб одержання поліамідів з амінонітрилів (варіанти)