Цитопротекторний препарат

Цитопротекторний препарат на основі глюконової кислоти та іонів магнію, який характеризується тим, що він вибраний з групи, що складається з координаційної сполуки диГАМК-Mgглюконату на основі γ-аміномасляної кислоти і глюконату магнію, сукцинатоглюконату магнію, аскорбінатоглюконату магнію, гліцинатоглюконату магнію і їх комбінацій. UA (21) u200503573 (22) 15.04.2005 (24) 12.01.2009 (46) 12.01.2009, Бюл.№ 1, 2009 р. (72) КУТНЯК ВІКТОР ПАВЛОВИЧ, КОЗЛОВСЬКИЙ ВАДИМ ОЛЕКСІЙОВИЧ, КУДРЯВЕЦЬ ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ, UA (73) КУТНЯК ВІКТОР ПАВЛОВИЧ, КОЗЛОВСЬКИЙ ВАДИ М ОЛЕКСІЙОВИЧ, UA 2 (19) 1 3 38772 міокард (Mosby's, 2003). Дійсно, прийом нітросполук на фоні порушень мозкового кровообігу зменшує швидкість відтоку крові з порожнини черепа, що може викликати набухання, набряк і, як наслідок, стискання мозку з порушенням функцій ЦНС. Папаверин і дротаверин при пероральному застосуванні дуже поволі всмоктуються із шлунково-кишкового тракту і виявляють слабу судинорозширювальну дію, тоді як їх внутрішньовенне введення може різко знижувати артеріальний тиск (аж до колапсу) і порушува ти серцевий ритм (іноді до зупинки серця). Тому ці препарати вважають за краще вводити внутрішньом'язово. Це скорочує термін прояву лікувального ефекту до 15-20хв. і практично виключає вказані ускладнення. Проте нітросполуки, папаверин і дротаверин не мають явно вираженої цитопротекторноїдії. Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем, ніфедипин, циннарізін, німодипин і ін.) менш токсичні, ніж нітросполуки, досить легко засвоюються і виявляють цитопротекторний ефект. Проте їх застосування з такою метою обмежено через побічні ефекти. Так, верапаміл і дилтіазем нерідко пригноблюють роботу серця. Ніфедипин мало впливає на міокард, але часто викликає гіпотензію. Циннарізін практично не дає побічних ефектів, але його ефективність при лікуванні гіпоксії головного мозку незначна. Недостатньо ефективний в цій якості і відносно новий препарат вказаного класу німодипин (який, до речі, дає помітні побічні ефекти). Блокатори b-адренорецепторів, снодійні і транквілізатори також можуть впливати на функціональну активність клітин (і відповідних тканин і органів). Проте вони "вузько спеціалізовані". Зокрема b-блокатори переважно діють на серце, а транквілізатори і снодійні засоби - на мозок. Тому для придушення патологічних процесів в декількох життєво важливих органах їх доводиться застосовувати в комбінаціях, що істотно збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Далі, всі вживані в медицині b-блокатори порушують роботу: ЦНС, викликаючи неуважність, депресію і слабкість, дихального апарату, викликаючи бронхоспазм (аж до розвитку астми), і серцевосудинної системи, пригноблюючи провідну систему серця і скоротність міокарду і викликаючи гіпотонію, брадикардію і синдром Рейно. І, нарешті, ці препарати не бажані при вагітності і цукровому діабеті. Побічні ефекти застосування транквілізаторів і снодійних включають порушення функцій ЦНС (аж до коми) і пригноблення функцій серцево-судинної системи, що обмежує їх застосування в клінічній практиці. Дійсно, цитопротекторний ефект цих препаратів продемонстрований в основному експериментальне, а в клінічній практиці їх застосовують рідко [Попищук Н., Трещинский А. Интенсивная терапия при остром ишемическом инсульте // Doctor. - 2003, №3, с.21-23]. 4 Тому особливу увагу приділяють препаратам, які позитивно впливають на біохімічні процеси в клітинах. До них належать давно відомі антиоксиданти [Поварова О.В., Каленикова Е.И., Городецкая Е.И., Медведев О.С. Ан тиоксиданты как нейропротекторы при ишемическом инсульте II Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2003, №4, с.69-73] і відносно нові ноотропні засоби. Ноотропи регулюють роботу серцево-судинної системи в цілому [Тюренков И.Н., Перфилова В.Н. Роль ГАМК-ергической системы мозга в регуляции кровообращения // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2001, №6, с.68-72], а практично нетоксичний еталонний пірацетам ефективний при гіпоксії мозку і міокарду і рекомендований до широкого застосування [див.: 1. ор cit Машковский М.Д., т.1, с.224; 2. Orgogozo J.M. Piracetam in treatment acute stroke II Pharmacopsychiatry. - 1999, v.32, Supp11, pp.2532]. На жаль, пірацетам ефективний як цитопротекгор тільки у великих дозах (6-12г на прийом), які важко досягти навіть в клінічних умовах. Тому давно початий і донині продовжується пошук ефективніших, безпечніших і зручніши х в застосуванні цитопротекторних засобів з практично незалежною від етіологічних чинників дією. З них нині найбільш уживані сполуки магнію, оскільки іони Mg беруть участь в багатьох ферментативних реакціях і тому відіграють важливу роль в регуляції метаболізму, включаючи синтез АТФ. Вони також здатні модулювати роботу рецепторів і цим регулювати клітинну активність. Терапевтична ефективність препаратів магнію практично однакова у хворих з його низькою і нормальною концентрацією в крові, їх тривале застосування покращує стан хворих на ІХС і сприяє регресу атеросклерозу, а при інфаркті міокарду знижує ризик раптової смерті (Шилов A.M., Святов И.С., Кравченко В.В. и др. Применение препаратов магния для профилактики нарушений ритма сердца у больных острым инфарктом миокарда II Российский кардиологический журнал. - 2002, №1, с. 16-19). І, нарешті, іони Mg однаково корисні для регулювання коронарного і мозкового кровотоку і послаблення наслідків ішемії [Чекман И.С. Биохимическая фармакодинамика. Киев: Здоров'я, 1991]. На жаль, сульфат магнію, що звичайно використовується в терапії, практично не всмоктується із шлунково-кишкового тракту і має властивості проносного. Тому його вводять тільки парентерально. Це призводить до швидкої дисоціації солі, скорочення тривалості лікувального ефекту і насичення рідких середовищ організму людини сульфа т-аніонами. Цей небажаний ефект можна виключити застосуванням такої органічної солі, як оротат магнію (інакше - магнерот). Проте він теж погано розчинний в середовищах на водяній основі і має проносну дію, а оротат-аніони при тривалому 5 38772 застосуванні магнерота сприяють жировій дистрофії печінки, що вимагає медикаментозної корекції [Смирнов В.А. Витамины. М.: Медицина, 1974]. Цитопротекторну дію на фоні ішемічного і реперфузійного пошкодження міокарду виявляє аспарагінат магнію, який звичайно застосовують разом з аспарагінатом калію у ви гляді популярного препарату "пан ангін" (ор cit Чекман І.С.). Він практично нешкідливий для людини в типових терапевтичних дозах, бо аспарагінат-аніони можуть включатися в метаболічні процеси і повністю утилізува ти в пластичних обмінах. Цей препарат на основі органічної (аспарагінової) кислоти можна вважати найближчим за технічною суттю до пропонованого далі препарату. На жаль, явно виражений цитопротекторний ефект звичайно досягається лише за умови комбінування похідних аспарагінової кислоти з іншими цитопротекторами. В основу корисної моделі покладена задача шляхом зміни складу створити такий цитопротекторний препарат на основі органічної кислоти, який при введенні в людський організм проявляв би комплексну цитопротекторну дію і тим самим знижував би ризик ускладнень при профілактиці і лікуванні гіпоксії різної етіології. Ця задача вирішена тим, що цитопротекторний препарат на основі органічної кислоти згідно з винаходом містить щонайменше аніони глюконової кислоти і, відповідно, в найпростішому випадку е чистою глюконовою кислотою (інакше званою 2,3,4,5,6пентагідроксикапронова або 2,3,4,5,6пентаоксигексанова кислота). Як буде показаний далі на прикладах, навіть чиста глюконова кислота виявляє цитопротекторну дію незалежно від причин гіпоксії і обумовлених нею порушень функцій клітин таких важливих органів, як мозок і серце. Глюконова кислота легко засвоюється організмом, практично нетоксична, не дає побічних ефектів і легко засвоюється в метаболічних процесах як корисний анаболіт. Додаткова відмінність полягає в тому, що цитопротекторний препарат є чистим глюконатом магнію. Він найефективніший при гіпоксичних станах на фоні дефіциту катіонів магнію в організмі. Наступні додаткові відмінності полягають в тому, що цитопротекторний препарат е або координаційною сполукою диГАМК-Mg-гпюконат на основі глюконата магнію і g-аміномаспяної кислоти (далі - ГАМК), або подвійною сіллю, що вибрана з групи, яка складається з сукцинатоглюконату, аскорбінатогпюконату, апіцинатогпюконату магнію і їх комбінацій. Ці препарати ефективні при важких гіпоксичних станах організму в цілому і легко засвоюються в метаболічних процесах. Найкращі варіанти здійснення корисної моделі. Далі суть корисної моделі пояснюється: описом способів отримання цитопротекгорних препаратів згідно з винаходом і експериментальних лікарських форм на їх основі, 6 описом експериментів по перевірці ефективності цитопротекгорних препаратів на лабораторних моделях пошкодження клітин і методичними рекомендаціями по застосуванню цитопротекторних препаратів. 1. Способи отримання цитопротекторних препаратів Глюконова кислота (емпірична формула С6Н12О7) як така і глюконат магнію (емпірична формула дигидрата С 12Н22 MgО14*2Н2O) доступні на ринку хімічних реактивів і для здійснення винаходу повинні мати якість не нижче «хч» (хімічно чисті). За бажанням глюконат магнію можна отримати нейтралізацією глюконової кислоти, узятої у вигляді водного розчину dглюконолактона, що легко гідролізується, практично еквімолярною кількістю оксиду або гідроксиду магнію. ДиГАМК-Mg-глюконат (емпірична формула дигідрата С20Н40MgN2O 18*2Н2O), одержували з глюконата магнію і g-аміномасляної кислоти (емпірична формула С 10Н16 МgО11) таким чином. Спочатку в дистильованій воді при перемішуванні і нагріванні на водяній бані поволі розчиняли певну кількість (наприклад, 0,1 моля) глюконата магнію. Розчин охолоджували до температури 35-40°С і поступово при перемішуванні вводили розрахункову кількість ГАМК в мольному відношенні до глюконату магнію 2:1. Готову координаційну сполуку виділяли з розчину розпилювальним сушінням. Сукцинатоглюконат магнію (емпірична формула С 10Н16 MgO 11) і аскорбінатоглюконат магнію (емпірична формула дигидрата С12Н26 MgО 13*2H2О) одержували розчиненням в 50% водному розчині глюконової кислоти еквімолярних кількостей янтарної або аскорбінової кислот і поступовим введенням в отриманий розчин при інтенсивному перемішуванні еквімолярної (з розрахунку на катіон) кількості оксиду (або гідроксиду) магнію. Після повного засвоєння джерела магнію розчин охолоджували на крижаній бані, залишки води відділяли на фільтрі Шота, а осад сушили до постійної маси. Гліцинатоглюконат магнію (емпірична формула C8H15 MgNO9) одержували розчиненням еквімолярних кількостей гліцинату магнію і глюконату магнію, які доступні на фармацевтичному ринку, в підігрітій до 40-50°С воді при постійному перемішуванні. Потім воду випаровували, а залишок сушили до постійної маси. Експериментальні лікарські форми вказаних сполук одержували їх розчиненням в ізотонічному водному розчині хлориду натрію або глюкози. 2. Експерименти на лабораторних моделях пошкодження клітин Для оцінки цитопротекторної активності і особливостей дії вказаних вище препаратів використовували такі експериментальні моделі пошкодження клітин: гіпоксію мозку внаслідок оклюзії обох сонних артерій у щурів [Спасов А.А., Косолапов В.А., Островский О.В. и др. Противоишемические свойства нового антиоксидантного средства энок 7 38772 сифола II Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2003, №4, с.17]; гіпоксію серця внаслідок перфузії ізольованих сердець щурів по Лангендорфу; загальну гіпоксію організму внаслідок гіперкапнії; іонізуюче опромінення всього організму. Маніпуляції (окрім іонізуючого опромінення) виконували під етамінал-натрієвим наркозом в 8 дозі 40мг/кг. Цитопротекторну активність оцінювали по кількості тварин, що вижили, біохімічним показникам активності ферментів тканинного дихання і кількості АТФ, як основної енергетичної речовини. Препарати вводили в ізотоксичних дозах (5% від LD50). Препаратом порівняння служив піра-цетам. Числові дані обробили статистично. Таблиця 1 Вижив ання щурів при гіпоксії мозку на фоні попереднього вв едення цитопротекторних препаратів Вихідна чисельність 10 7 7 7 10 7 6 6 Група контроль пірацетам глюконов а кислота глюконат магнію диГАМК-Mg-глюконат сукцинатоглюконат Mg аскорбінатоглюконат Mg гліцинатоглюконат Mg через 12год. 5(50±15) 4(57±19) 5(71±17) 6(86±13) 9(90±9)* 5(71±17) 5(83±13) 5(83±13) Вижило, абс.(%) через 24год. 0(0) 1(14±13) 2(29±17) 4(57±19)* 6(60±15)* 2(29±17) 2(33±19) 2(33±19) через 48год. 0(0) 0(0) 2(29±17) 3(43±19)* 4(40±15)* 2(29±17) 2(33±19) 2(33±19) *р