Спосіб діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту

7 CMJ, відповідає 16 ступеню1™""""'. Контур л, ехогенність - помірно знижена, ехоструктуне однорідна, за рахунок чергування дрібних фільних та дрібновогнищевих фіброзних змін, ула ущільнена. За бальною шкалою. (контур=0)+(ехогенність= 1 )+(ехоструктураI )+(капсула= 1) Підсумок діагностичного Інтегрального коенту = 4 балів, тобто можлива наявність хро>го аутоімунного тиреоїдиту або його немає, діагноз був підтвержен гормональним дослїдіям (FT* - 108,62 шгюі/1 (норма 50-140)) та ІМ антитіл (АМА= 1.300), мало місце легке зання без порушення функції щитовидної заСпосіб ультразвукової діагностики хронічнотоімунного тиреоїдиту був застосований у 306 их Результат полягав у підвищенні ефективІ ранньої діагностики хронічного аутоімунного о'диту з можливістю її клінічної оцінки за виЇНІСТЮ запалення й використання для контроїфективності процесу лікування через деякий Література. 1 Эпштейн Е.В , Матящук С И . Атлас-рудство по ультразвуковому исследованию щиідной железы. - Запорожье: Знание, 1997.-128 2. Ультразвуковая диагностика заболеваний эвидной железы /А.Ф.Цыб, В С.Паршин, Нестайко и др. - М.: Медицина, 1997. - 332 с. ство «Патенті» МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ХРОНІЧНОГО АУТОІМУННОГО ТИРЕОІДИТУ (21)2000127424 (22)22.12.2000 (24) 15 06 2001 (46) 15 06.2001, Бюл №5, 2001 р (72) Камінський Олексій Валентинович, Пріна Ольга Миколаївна, Кісельова Ірина Олександрівна (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЇМ. О О БОГОМОЛЬЦЯ (57) Спосіб діагностики хронічного аутоімунного тиреоідиту шляхом ультразвукового дослідження щитовидної залози, який відрізняється тим. що додатково визначають ехоструктурні зміни тканини, зниження ступеня м ехогенності, коефіцієнт значності ехографічних показників, обчислюють діагностичний інтеграпьний коефіцієнт та по їх зміні діагностують аутоімунний тиреоїдит. Винахід відноситься до медицини, зокрема до ендокринології1 та ультразвукової діагностики і може бути використаний для діагностики дифузної патології' щитовидної' залози, зокрема хронічного аутоімунного тиреоїдиту У патології щитовидної залози у піспяаварійний період авари на ЧАЕгС істотне місце належить хронічному аутоімунному тиреоїдиту. Він займає одне з центральних місць у структурі захворювань щитовидної1 залози. Ультразвукове дослідження займає особливе положення у діагностиці тиреоїдної патології, бо дозволяє досліджувати структурний та судинний стан щитовидної залози без використання складних та інвазивних методів. Однак, до нинішнього часу ультразвукові ознаки хронічного аутоімунного тиреоідиту носять розрізнений несистематизований характер, не розроблені чіткі критерії, алгоритм та єдиний протокол ультразвукової діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Це б могло сприяти стандартизації даних та порозумінню між спеціалістами різних медичних установ. Дослідники не приділяють належної уваги деталізації змін, що виявляються при ультразвуковому досліджені, не класифікували їх по ступеню вираженості, не зіставляли з клінічним перебігом хронічного аутоімунного тиреоїдиту, тим більш не розробили комплексну оцінку змін, що виявляються. Відома методика ультразвукової діагностики аутоімунного тиреоїдиту [1] Вона враховує зміни ехогенності та ехоструктури щитовидної залози, наявність фіброзних прошарків, чергування гіпо- та гіперехогенних ділянок, але дозволяє діагностувати лише явні та виражені випадки хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Ця методика не дає можли для ранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту, не дає чіткого клінічного трактування стадії та вираженості запалення, немає можливості зіставляли ступінь ехоструктурної неоднорідності з вираженістю запального процесу, зіставляти з клінічними та лабораторними методами діагностики, що значно заважає використанню методики для визначення ефективності проведеної терапії' хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Між тим, способом обраним нами в якості прототипу є спосіб ультразвукової діагностики аутоімунного тиреоїдиту [2J, який включає визначення неоднорідності тканини щитовидної залози за допомогою ультразвукового дослідження. Однак даному способу притаманні певні недолікинеможливо чітко розподілити виявлені зміни, розподілити їх по ступені вираженості запалення, не дозволяє дати при їх застосуванні чітку клінічну оцінку змін при ультразвуковому дослідженні для діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту Враховуючи недоліки описаних вище методик, ми пропонуємо оригінальний спосіб ультразвуковоГ діагностики хронічного аутоімуннрго тиреоїдиту Задача винаходу: у підвищенні ефективності ранньої' ультразвукової діагностики, удосконалення та стандартизації існуючих критеріїв з урахуванням клінічних та лабораторних даних. Технічний результат, що досягався: полягає у деталізації, розподіленні за розмірами й кількістю виявлених змін, з подальшою бальною їх оцінкою, що дозволяє дати їм клінічне трактування. Поставлена задача, зіідно винаходу, досягається тим, що додатково визначають ехоструктурні зміни тканини, зниження ступеню її ехогенності, після чо CM о> со о> со ного часу на апараті з лінійним чи секторним датчиком із частотою 7,5 МГц Усі ультразвукові дослідження проводились при однакових умовах використання апаратури, а саме - контролювалися масштаб та коефіцієнт підсилення . Технічні параметри апаратури, такі як підсилення, контраст та інші, були встановлені на початку досліджень І в подальшому не змінювалися. Визначення ехогенності проводилося з використанням кольорової шкали. При виборі стандартних параметрів ультразвукових досліджень враховували оптимальний режим й необхідність отримання максимального по площі зображення часток залози в кожній проекції. Далі проводився аналіз отриманих характеристик Уперше нами використано детальне вивчення інтенсивності змін ехографічних параметрів (зниження ехогенності, неоднорідність ехоструктури, визначалася в прямій та боковій проекції" та була розподілена на ознаки. До ознак (параметрів) неоднорідності ехографічної структури тканини залози були віднесені 1) дрібні гідрофільні дільниці; 2) середні й великі гідрофільні дільнииі, 3) дрібні (дрібно вогнищеві) фібрознозмінені дільниці; 4) середні й великі (великовогнищеві) фібрознозмінені дільниці; 5) гіпо- і гіпер-ехогенні дільниці, 6) дільниці різноманітної ехогенності; 7) сполучнотканинні прошарки, що придають залозі часточкову структуру Виявлення цих ознак у купі із ступенем зниження ехогенності дає змогу згрупувати зміни ехоструктури у фупові ехофафічні зміни та оцінити по цих двбх показниках, дати попередню клінічну оцінку ступеню запалення (табл 1). Залежність групових ехофафічних змін у щитовидній залозі від ступеню запалення при хронічному аутоімунному тиреоідиті Таблиця 1 1 OflHOpiflh 2. Дрібні гідрофіп 3 Дрібновогнищеві фібро 4. Середні й великі гідр 5 Середні і великі фібро; 6. Сполучно-тканинні npoujapt часточкову с 7 Чергування гіпо- та гіпер 8 Чергування дільниць різне ЕхоструктурнІ зміни Зниження ехогенності Ступінь запалений 9. Ехогенність не 1 Однорідна ЩЗ Не змінена Відсутнє 10 Ехогенність помір 2. Дрібні гідрофільні дільниці Помірне зниження або Відсутнє 11 Ехогенність зі Відсутнє 12 Ехогенність эиaч^ Відсутнє або помірно 13 Контур чіті 14 Контур не чі 15. Капсула не ущі 16 Капсула ущіп не змінена 4. Дрібновогнищеві фібрознозмінені Помірне зниження або дільниці 3. не змінена Чергування дрібних гідрофільних Помірне зниження виражене та дрібновогнищевих фіброзних змін 6. Чергування середніх і великих гідрофіль Помірне зниження них і фібрознозмінених дільниць 5. або знижена Чергування гіпо- та гілерехогенних Знижена або значно знижена Чергування дільниць різноманітної Знижена або значно знижена Чергування гідрофільних, фібрознозміч Виражене або значно виражене ехогенності 8. Помірно виражене або виражене дільниць 7. Помірно виражене Знижена або значно знижена иених дільниць, сполучно-тканинних Виражене або значно виражене прошарків, що придадуть залозі часточкову структуру Для поліпшення оцінки змін ехографічних показників при хронічному аутоімунному тиреоідиті Коефіцієнти значимості ехоїрафічних показників складені з найбільш На підставі даних коефіцієнтів, по ви* ним змінам при ультразвуковому дослідженні товидно) залози, обчислюється методом п мовування діагностичний інтегральний коєфп але використовуючи не більше 2 показників структури Його застосування значно спрс оцінку наявності й ступеню запалення в щито т и залозі, оскільки дає інтегральне уявлення основні ультразвукові зміни (ехогенність, ех PVKTVDa. контугЛ ппи vnnuitjun»ju і.,™;........— УКРАЇНА (19) UA «11)39692 «з А і» (51) 7А61В8/08 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОПИС ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ХРОНІЧНОГО АУТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ(21)2000127424 (22)22.12.2000 (46) 15 06.2001, Бюл. № 5, 2001 р. (72) Камінський Олексій Валентинович, Гіріна Ольга Миколаївна, Кісельова Ірина Олександрівна (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЇМ. О О БОГОМОЛЬЦЯ (57) Спосіб діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту шляхом ультразвукового дослідження щитовидної залози, який відрізняється тим, що додатково визначають ехоструктурні зміни тканини, зниження ступеня її ехогенності, коефіцієнт значності ехофафічних показників, обчислюють діагностичний інтегральний коефіцієнт та по їх зміні діагностують аутоімунний тиреоїдит. Винахід відноситься до медицини, зокрема до ендокринології та ультразвукової діагностики і може бути використаний для діагностики дифузної патології' щитовидної залози, зокрема хронічного аутоімунного тиреоїдиту. У патології щитовидної залози у пісяяаварійний період аварії на ЧАЕС істотне місце належить хронічному аутоімунному тиреоїдиту. Він займає одне з центральних місць у структурі захворювань щитовидної залози. Ультразвукове дослідження займає особливе положення у діагностиці тиреоїдної патології, бо дозволяє досліджувати структурний та судинний стан щитовидної залози без використання складних та інвазивних методів. Однак, до нинішнього часу ультразвукові ознаки хронічного аутоімунного тиреоїдиту носять розрізнений несистематизований характер, не розроблені чіткі критерії, алгоритм та єдиний протокол ультразвукової діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Це б могло сприяти стандартизації даних та порозумінню між спеціалістами різних медичних установ. Дослідники не приділяють належної уваги деталізації змін, що виявляються при ультразвуковому досліджені, не класифікували їх по ступеню вираженості, не зіставляли з клінічним перебігом хронічного аутоімунного тиреоїдиту, тим більш не розробили комплексну оцінку змін, що виявляються. Відома методика ультразвукової діагностики аутоімунного тиреоїдиту [1J. Вона враховує зміни ехогенності та ехоструктури щитовидної залози, наявність фіброзних прошарків, чергування гіпо- та гіперехогенних ділянок, але дозволяє діагностувати лише явні та виражені випадки хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Ця методика не дає можливості застосовувати ультразвукове дослідження для ранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту, не дає чіткого клінічного трактування стадії та вираженості запалення, немає можливості зіставляли ступінь ехоструктурної' неоднорідності з вираженістю запального процесу, зіставляти з клінічними та лабораторними методами діагностики, що значно заважає використанню методики для визначення ефективності проведеної терапії хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Між тим, способом обраним нами в якості прототипу є спосіб ультразвукової діагностики аутоімунного тиреоїдиту [2], який включає визначення неоднорідності тканини щитовидної залози за допомогою ультразвукового дослідження. Однак даному способу притаманні певні недоліки: неможливо чітко розподілити виявлені зміни, розподілити їх по ступені вираженості запалення, не дозволяє дати при їх застосуванні чітку клінічну оцінку змін при ультразвуковому дослідженні для діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту. Враховуючи недоліки описаних вище методик, ми пропонуємо оригінальний спосіб ультразвукової діагностики хронічного аутоімуннрго тиреоїдиіу. Задача винаходу: у підвищенні ефективності ранньої ультразвукової діагностики, удосконалення та стандартизації існуючих критеріїв з урахуванням клінічних та лабораторних даних. Технічний результат, що досягався: полягає у деталізації, розподіленні за розмірами й кількістю виявлених змін, з подальшою бальною їх оцінкою, що дозволяє дати їм клінічне трактування. Поставлена задача, зіідно винаходу, досягається тим, що додатково визначають ехоструктурні зміни тканини, зниження ступеню її ехогенності, після чого визначають коефіцієнт значності ехографічних (24)15 06.2001 CD ш 39692 показників, інтегральний діагностичний коефіцієнт, та по їх зміні діагностують тяжкість захворювання. Спосіб здійснюється наступним чином. Ультразвукове дослідження щитовидної залози проводилося у положенні сидячи або лежачи. Дослідження виконувалося в режимі реального часу на апараті з лінійним чи секторним датчиком із частотою 7,5 МГц. Усі ультразвукові дослідження проводились при однакових умовах використання апаратури, а саме - контролювалися масштаб та коефіцієнт підсилення . Технічні параметри апаратури, такі як підсилення, контраст та інші, були встановлені на початку досліджень І в подальшому не змінювалися. Визначення ехогенності проводилося з використанням кольороаої шкали. При виборі стандартних параметрів ультразвукових досліджень враховували оптимальний режим й необхідність отримання максимального по площі зображення часток залози в кожній проекції. Далі проводився аналіз отриманих характеристик Уперше нами використано детальне вивчення інтенсивності змін ехографічних параметрів (зниження ехогенності, неоднорідність ехоструктури, ущільнення капсули) та запалення з поділом їх по ступеню вираженості (за трьохбальною шкалою)- 0 - зміни відсутні, 1 - помірно висловлені зміни, 2 виражені зміни, 3 - значні зміни. Ультразвукова (ехографічна) неоднорідність тканини щитовидної залози визначалася в прямій та боковій проекції та була розподілена на ознаки. До Ознак (параметрів) неоднорідності ехографічної структури тканини залози були віднесені 1) дрібні гідрофільні дільниці; 2) середні й великі гідрофільні дільниці; 3) дрібні (дрібно вогнищеві) фібрознозмінені дільниці; 4) середні й великі (великовогнищеві) фібрознозмінені дільниці; 5) гіпо- і гіпер-ехогенні дільниці; 6) дільниці різноманітної зхогенності; 7) сполучнотканинні прошарки, що придають залозі часточкову структуру. Виявлення цих ознак у купі із ступенем зниження ехогенності дає змогу згрупувати зміни ехоструктури у групові ехофафічні зміни та оцінити по цих двбх' показниках, дати попередню клінічну оцінку ступеню запалення (табл. 1). Залежність групових єхофафічних змін у щитовидній залозі від ступеню запалення при хронічному аутоімунноМу тиреоїдиті Таблиця 1 Ехоструктурні зміни Зниження ехогенності Ступінь запалення 1. Однорідна ЩЗ Не змінена Відсутнс 2. Дрібні гідрофільні дільниці Помірне зниження або Відсутнє не змінена 4. Дрібновогнищеві фібрознозмінені Помірне зниження або дільниці 3. не змінена Чергування дрібних гідрофільних Помірне зниження та дрібновогнищевих фіброзних змін 6. Чергування середніх і великих гідрофіль Помірне зниження або знижена Чергування гіпо- та гіперехогенних Знижена або значно знижена дільниць 7. Чергування дільниць різноманітно» Чергування гідрофільних, фібрознозмк Помірно виражене Помірно виражене або виражене Знижена або значно знижена ехогенності 8. Відсутнє або помірно виражене них і фібрознозмінених дільниць 5. Відсутнє Виражене або значно виражене Знижена або значно знижена иених дільниць, сполучно-тканинних Виражене або значно виражене прошарків, що придадуть залозі часточкову структуру Для поліпшення оцінки змін єхофафічних показників при хронічному аутоімунному тиреоїдиті та уточнення ступеня вираженості запалення ми запровадили коефіцієнти значимості цих показників та діагностичний інтегральний коефіцієнт. Коефіцієнти значимості єхофафічних показників складені з найбільш важливих ультразвукових ознак хронічного аутоімунного тиреоідиту і вони оцінені по ступеню важливості у балах (табл. 2). 39692 Показники Таблиця 2 Коефіцієнти значимості ехографічних показників ЕхографічнІ показники Коефіцієнти значимості ехографічних показників Ехоструктура 1. Однорідна ЩЗ 0 2. Дрібні гідрофільні дільниці 1 3 Дрібновогнищеві фібрознозмінєні дільниці 1 4. Середні й великі гідрофільні дільниці 2 5. Середні і великі фібрознозмінєні дільниці 2 6. Сполучно-тканиині прошарки, що придають залозі 7 часточкову структуру Чергування гіпо- та гіперехогенних дільниць 2 3 8. Чергування дільниць різноманітної ехогенності 3 9. Ехогенність не змінена 0 10 Ехогенність помірно знижена 1 11 Ехогенність знижена 2 12. Ехогенність значно знижена 3 13. Контур чіткий 0 14. Контур не чіткий 1 15. Капсула не ущільнена 0 16 Капсула ущільнена 1 Ехогенність f * Контур Капсула І На підставі даних іфефіцієнтів, по виявленим змінам при ультразвуковому дослідженні щитовидної залози, обчислюється методом підсумовування діагностичний інтегральний коефіцієнт але використовуючи не більше 2 показників ехоструктури. Його застосування значно спрощує оцінку наявності й ступеню запалення в щитовидній залозі, оскільки дає інтегральне уявлення про основні ультразвукові зміни (ехогенність, ехоструктура, контур) при хронічному аутоімунному тиреоїдиті, як кількісних, так і якісних Оцінка діагностичний інтегральний коефіцієнт здійснюється таким чином: 0-2 балів - відсутнє запалення; 3-5 балів - можлива наявність хронічного аутоімунного тиреоідиту; 5-8 балів - виражений хронічний аутоімунний тиреоі'дит; більш ніж 9 балів - значно виражений хронічний аутоімунний тиреоїдит. При визначенні діагностичного інтегрального коефіцієнту у 3-5 балів хронічний аутоімунний гиреоїдит може бути відсутнім або наявним У такому випадку потрібно провести обов'язкове дослідження сироватки кров! пацієнта иа тиреоідні антитіла та вмісту тиреоїдних гормонів. 39692 Практично у всіх пацієнтів понад 5 балів діагностичний інтегральний коефіцієнт визначаються в сироватці крові підвищені рівні антимікросомальних антитіл, а при цитологічному дослідженні пунктатів щитовидної залози підвищена кількість лімфоцитів. Приклади клінічного застосування методу Спостереження №1. Хвора Калюжна Ніна Григорьевна, 50 років, мешкає: м, Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 15, кв. 26. Діагноз: Гіпотиреоз, тяжка форма у стадії декомпенсації. Хронічний аутоімунний тиреоїдит, атрофічний фіброзний варіант, прогресуючий перебіг. Знаходилася на стаціонарному лікуванні з 17 04 2000 р. по 06.05.2000 р. Ультразвукове дослідження щитовидної залози: Об'єм за Мікі Праворуч=5,94 см 3 . Лізоруч= 8,85 см 3 . Контур - не чіткий, ехогенність знижена, ехоструктура - не однорідна, за рахунок чередування дільниць різноманітної ехогенносгі. Атрофія залози (фіброз). Капсула ущільнена значно. За бальною шкалою: (контур= 1 )+(ехогенність=2)+(ехоструктура= =3)+(капсула=1) Підсумок діагностичного інтегрального коефіцієнту - 7 балів, тобто має місце виражений хронічний аутоімунний тиреоїдит. Цей діагноз був підтвержен гормональним дослідженням (ТТГ = =27,3 mu/mi (норма 0,3-4,05) на фоні приймання 200 мкг тироксину, FT-4 = 7,7 pmol/l (норма 9-20)) та рівнем антитіл (АМА= 1:2400) Спостереження №2. Хвора Дмитренко Валентина Іванівна, 61 рік, меншає* м. Київ, вул. Корольова, буд. 108, кв. 45. Діданоз: Хронічний аутоімунний тиреоїдит, гіпертрофічний варіант. Зоб 16 ступеня. Еутиреоз. Знаходилась на стаціонарному лікуванні з 25.09.2000 р. по 16.10.2000р. Ультразвукове дослідження щитовидної залози. Об'єм за Мікі Праворуч= 18,20 см. Ліворуч= =15.77 см 3 , відповідає 16 ступеню(за в о о з ) . Контур чіткий, ехогенність - помірно знижена, ехоструктура - не однорідна, за рахунок чергування дрібних гідрофільних та дрібновогнищевих фіброзних змін. Капсула ущільнена. За бальною шкалою. (контур=0)+(ехогенність= 1 )+(ехоструктура= =1 +1 )+(капсула= 1) Підсумок діагностичного інтегрального коефіцієнту = 4 балів, тобто можлива наявність хронічного аутоімунного тиреоїдиту або його немає. Цей діагноз був підтвержен гормональним дослідженням (FT4 = 108,62 шгюі/1 (норма 50-140)) та рівнем антитіл (АМА= 1:300), мало місце легке запалення без порушення функції щитовидної залози. Спосіб ультразвукової діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту був застосований у 306 хворих. Результат полягав у підвищенні ефективності ранньої діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту з можливістю її клінічної оцінки за вираженістю запалення й використання для контролю ефективності процесу лікування через деякий час. Література. 1 Эпштейн Е.В , Матящук С И . Атлас-руководство по ультразвуковому исследованию щитовидной железы. - Запорожье: Знание, 1997.-128 с. 2. Ультразвуковая диагностика заболеваний щитовидной железы /А.Ф.Цыб, В С.Паршин, Г.В Нестайко и др. - М.: Медицина, 1997. - 332 с. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 - 7 2 - 8 9 (03122) 2 - 5 7 - 0 3