Стоматологічний ендодонто-ендоосальний імплантат

Стоматологічний ендодонто-ендоосальний імплантат, що являє собою металевий стрижень із різьбою та елемент з'єднання з ключем у дисталь 3 42433 стабілізуючої властивості, забезпечити підвищення ефективності фіксації та стабілізації зуба після резекції верхівки кореня більш ніж 1/3 кореня при хронічному верхівковому деструктивному періодонтиті верхньої щелепи фронтальної ділянки. Поставлену задачу вирішують створенням стоматологічного ендодонто-ендоосального імплантату, що включає металевий стрижень із різьбою та елемент з'єднання з ключем у дистальній частині. Вироблений вибір відрізняється тим, що додатково в конструкцію імплантату введена циліндрична коренева частина. Тому конструкція імплантату поєднує у своїй будові внутрішньокісткову, кореневу та коронкову частини. Геометрична форма внутрішньо-кісткової частини представлена з різьбою на зовнішній поверхні кроком 3мм, довжиною 7-10мм, діаметром 1,25мм. Циліндрична коренева частина виконана у вигляді з гладкої поверхні, діаметром 1,45мм, довжиною 1114мм, коронкова частина потовщеної, діаметром 1,7мм, а елемент з'єднання з ключем виконаний у вигляді прорізу, глибиною 2мм. На Фіг.1 зображений загальний вигляд ендодонто-ендоосального імплантату, де 1 - внутрішньо-кісткова частина імплантата з різьбою; 2 - коренева частина імплантата; 3 - коронкова частина з елементом з'єднання з ключем у вигляді прорізі. Запропонований стоматологічний ендодонтоендоосальний імплантат виготовляють у вигляді металевого стрижня з різьбою на зовнішній поверхні внутрішньокісткової частини імплантату. Довжина внутрішньокісткової частини дорівнює 710мм, діаметр 1,25мм, крок різьби 3мм (1). Коренева частина має циліндричну форму з гладкою поверхнею, її довжина дорівнює 11-14мм, діаметр 1,45мм (2). Коронкова частина виконана потовще 4 ною з елементом механічного з'єднання для ключа у вигляді прорізу. Діаметр коронкової частини дорівнює 1,7мм, глибина прорізу 2мм (3). Внутрішньо-кісткова частина з різьбою (1) забезпечує фіксацію імплантату в кістковій тканині. Коренева частина циліндричної форми з гладкою поверхнею (2) має більший діаметр (1,45мм) порівняно з діаметром внутрішньо-кісткової частини (1,25мм) що забезпечує повне притискання імплантату до зуба, а зменшений діаметр внутрішньо-кісткової частини забезпечує вільне проходження через кореневий канал. Це дозволяє запобігти виникненню контамінації. Виконання коронкової (3) частини потовщеною з елементом механічного з'єднання для ключа у вигляді прорізу, забезпечує краще притискання імплантату до кісткової тканини при його вгвинчуванні. Шляхом морфометричних досліджень були визначені розміри коронкової та кореневої частин зуба. Ми надали перевагу панорамному рентгенологічному методу, який має фіксовану укладку, за рахунок якої у пацієнтів кожен зуб має однаковий коефіцієнт погрішності. Для дослідження був розроблений метод вимірювання, який включав в себе, вимірювання дослідженого зуба у пацієнтів перед його видаленням з хірургічних показань. Після видалення дослідного зуба проводилось одонтометричне дослідження на нативному та негативному препараті зуба. Для отримання достовірних результатів, дослідження зазначених параметрів проводилось тричі, обчислювали середнє значення, і фіксували результати. Результати одонтометричних досліджень на верхній щелепі показали, що висота коронок (табл. 1) медіальних різців становила 6,75±0,125мм, тоді як на нижній щелепі - 6,5±0,1мм. Таблиця 1 Морфометричні показники розмірів довжини коронкової частини зубів (М±m) Зуби центральні різці бокові різці ікла Нижня щелепа ліворуч праворуч 6,5±0,38 6,5±0,27 6,0±0,32 6,1±0,29 6,5±0,32 6,6±0,37 Як показали наші дослідження бокові різці мають менші розміри і, відповідно, складають 5,75±0,125мм і 6,06±0,068мм. Висота коронок ікол верхніх щелеп дорівнює 6,88±0,1мм, а нижньої щелепи - 6,56±0,063мм. Довжина коренів зубів фронтальної групи верхніх і нижньої щелеп відрізняється (табл. 2). На верхніх щелепах довжина коренів медіаль Верхня щелепа ліворуч праворуч 6,87±0,40 6,63±0,37 55б2±0,26 5,87±0,35 6,87±0,40 6,87±0,29 ного різця дорівнює 14,94±4,38мм, тоді як на нижній - 15,31±0,56мм. Довжина кореня латерального різця верхньої щелепи має розміри 14,94±0,31мм, а нижньої - 15,31±0,06мм. Найбільшу довжину коренів мають ікла, як верхньої так і нижньої щелеп. Їх довжина відповідно складає 16,63±0,25мм і 17,0±0,125мм. 5 42433 6 Таблиця 2 Морфометричні показники розмірів довжини кореня зубів (М±m) Зуби центральні різці бокові різці ікла Нижня щелепа ліворуч праворуч 15,88±0,35 14,75±0,56 15,25±0,53 15,37±0,53 17,12±0,30 16,87±0,40 Верхня щелепа ліворучправоруч 15,37±0,46 14,5±0,60 15,25±0,36 14,6±0,26 16,88±0,35 16,4±0,26 Таблиця 3 Морфометричні показники розмірів довжини зуба (М±m) Зуби центральні різці бокові різці ікла Нижня щелепа ліворуч праворуч 22,38±0,42 21,25±0,62 21,25±0,75 21,50±0,75 23,63±0,46 23,75±0,59 Дані, які наведені у таблиці свідчать про те, що для кожної групи зубів, та щелеп має бути виготовлено індивідуальний імплантат з відповідними розмірами коронкової та кореневої частини з обов'язковим урахуванням деструкції кістки. Аналіз результатів морфометричного дослідження дав нам змогу оцінити висоту коронок зубів і довжину коренів, яке в свою чергу допомогло нам визначитися з розмірами імплантатів для фронтальної групи зубів, та індивідуально приблизити імплантати до природного розміру конкретного зуба. Довжина внутрішньокісткової частини імплантату визначались на основі проаналізованих літературних джерел, та клінічних даних при яких до виконання операції резекції верхівки кореня є протипоказання, внаслідок деструкції кісткової тканини навколо ураженого кореня від 7 до 10мм в діаметрі. Верхня щелепа ліворуч праворуч 22,13±0,67 21,13±0,81 20,88±0,44 20,50±0,50 23,75±0,45 23,25±0,53 Довжина імплантату проектувалася з розрахунку довжини кореня зуба плюс розмір дефекту та додатково 3мм (як мінімум), що необхідні для первинної фіксації імплантату. Тому загальна довжина імплантату коливалась від 18 до 24мм з кроком до 1мм. Імплантати більшої довжини застосовувались при високих альвеолярних паростках. Співвідношення розмірів внутрішньокісткової і внутрішньокореневої частини залежали від клінічних умов, а саме: величини дефекту кісткової тканин, розміру частини кореня що планується видалятися під час операції резекції верхівки кореня. Тому нами було запропоновано 16 розмірів імплантатів, що враховували практично всі клінічні ситуації, у пацієнтів зі значною резорбцією кісткової тканини. Нами представлена таблиця 4 розрахунків довжини імплантатів в залежності від розмірів коренів та кісткового дефекту: Таблиця 4 Розміри довжини імплантатів Діаметр кісткового дефекта 11 7 8 9 10 18 19 20 21 Довжина кореневої частини зуба (мм) 12 13 Довжина імплантатів (мм) 19 20 20 21 21 22 22 23 Результати проведених досліджень, запропонованої ендодонто-ендоосальної конструкції, свідчать про те, що не зважаючи на зменшення довжини імплантату збереглися його стабілізуючі властивості, підвищилася фіксація зуба після оперативного втручання (резекції верхівки кореня більш ніж 1/3 розміру кореня). Поєднання в будові запропонованого ендодонто-ендоосального імплантату різьбової та гладкої циліндричної форм, забезпечує рівномірне розподілення вектору функціональних осьових навантажень у губчастому 14 21 22 23 24 шарі кістки на більшу площину кісткової тканини, що дозволяє застосовувати розроблену конструкцію з повною фіксацією імплантату в кістковій частині з подальшим стабілізуванням ураженого зубу. Запропонований стоматологічний ендодонтоендоосальний імплантат виготовляють та обробляють із спеціально виготовлених пластин титанового сплаву Ti-6A1-4V, використовуючи методики точіння, піскоструминної обробки і травлення кислотами. Точіння проводять твердосплавними різцями - ВК-8. Піскоструминна обробка - порошком 7 титан оксидної кераміки з частинками абразиву діаметром 75мкм, під тиском 3-5 атмосфер. Травлення проводять сумішшю кислот: азотною 85% та фтористоводневою 15%. Результати обробки поверхні зразків вивчались мікроскопічно при збільшені у 750 разів, на інструментальному мікроскопі та на профілометрі-профілографі фірми SIMENS. Таким чином запропонована ендодонтоендоосальна конструкція може бути використана для лікування хронічних верхівкових періодонтитів із значною формою деструкції кісткової тканини, за рахунок фіксації та стабілізації рухомого зуба після резекції верхівки кореня, понад 1/3 розміру кореня ураженого зубу, з подальшим ортопедичним лікуванням заміщення зубних дефектів як знімним так і незнімними конструкціями з опорою на пролікований зуб. Використання запропонованої конструкції ендодонто-ендоосального імплантату у повсякденній стоматологічній практиці, дасть можливість значно покращити ефективність лікування хронічних верхівкових періодонтитів та дозволить зберегти уражений зуб від видалення. Пацієнт Г., 1959 р.н., звернувся за допомогою до Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки 8.03.2008 р. зі скаргами на періодичний біль та загострення запального процесу в ділянці зуба на лівій верхній щелепі. З анамнезу стало відомо, що вперше зуб почав турбувати приблизно три роки тому. Неодноразово проводилось лікування у терапевта-стоматолога. Об'єктивно: 21 зуб запломбований, відмічалася косметична реставрація. Зуб при пальпації та перкусії слабо болісний, рухомий II стадії. Ясна в ділянці 21 гіперемійовані, набряклі, при пальпації слабо болісні. В проекції верхівки кореня відмічався норицевий хід. На Фіг.2 панорамного знімку в ділянці 21 зуба відмічалася перфорація кореня на межі між верхній та середній третинами кореня. Просліджується осередок підвищеної рентген-проникності кісткової тканини в ділянці дистально-апікальної частини 42433 8 кореня ураженого зуба з нечіткими контурами розмірами понад 8мм. Для хірургічного лікування необхідно видалити більш 1/3 кореня, що протипоказано для операції резекції верхівки кореня. Було прийнято рішення провести резекцію верхівки кореня з застосуванням ендодонто-ендоосального імплантату. Згода пацієнта на проведення операції була отримана та обговорено дату проведення оперативного втручання. 13.03.2007 р. була проведена операція резекції верхівки кореня з застосуванням ендодонтоендоосального імплантату. Після оперативного втручання ускладнень не було, загоєння первинне. З метою контролю стану положення імплантату було проведене рентгенологічне дослідження після оперативного втручання в той же день (Фіг.3). Оцінка ефективності проведеного лікування здійснювалася за допомогою загально-клінічних ознак, та панорамного рентгенологічного дослідження, які проводилося через рік після проведеного лікування. При аналізі даних об'єктивного дослідження було відмічено що пацієнт скарг до пролікованого зуба не пред'являє, норицевий хід закрився та на всьому періоді після лікування більше не відкривався, зуб нерухомий, ознак запалення не відмічалося. На Фіг.4 рентгенологічне дослідження панорамних знімків через рік після оперативних втручань надало змогу оцінити стан кісткової тканини, та ознаки остеоінтеграції імплантату. Розміри зон осередку деструкції післяопераційних дефектів цілком заповнилися новоствореною кістковою тканиною, зливаючись зі здоровою. Необхідно відзначити, що кісткова структура альвеолярного паростка щелепи відновлялася у всіх пролікованих пацієнтів в більш скорочені терміни за рахунок використання остеотропного матеріалу, яким заповнювався дефект кісткової тканини. 9 42433 10 11 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 42433 Підписне 12 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601