Спосіб оцінки функціонального стану передміхурової залози

Спосіб оцінки функціонального стану передміхурової залози, що включає проведення морфо 3 54231 ристовували програму «Органела», розроблену на базі лабораторії електронної мікроскопії Інституту проблем патології. В епітеліоцитах простати підраховували співвідношення двох типів гранул «темних», електронно-щільних новосинтезованих та дозрілих - «світлих» гранул, що декретуються з клітини. Різні типи гранул підраховували на негативах, отриманих при однаковому збільшенні, які містили фрагменти епітеліоцитів секреторних ацинусів простати, зріз яких пройшов через центр клітини. Визначали об'ємну і числову щільність різних типів гранул, середню їх площу та фактор форми гранул. Морфометричний аналіз показав, що у інтактних тварин 85% гранул складають «темні» гранули, а на «світлі» гранули припадає лише 15%. Це ж підтверджується показником кількісної щільності, яка дорівнює 3,15+1,18/мкм3 для «темних» та 0,28±0,05/мкм3 для «світлих» гранул. При цьому варіабельність клітин за кількістю гранул більш виражена для «темних» гранул (фіг. 1 А), тоді як 4 «світлі», дифундуючи гранули, представлені приблизно в однаковій незначній кількості (фіг. 1 Б), що пов'язано, скоріш усього, з інтенсивним видаленням секрету з клітини. «Темні» гранули невеликі за розмірами (їх середня площа дорівнює 2,20±0,02*10-2мкм2), округлої форми, про що свідчить фактор форми - 0,839±0,007. Вони займають 7,0±0,6% об'єму цитоплазми. Показник середньої площі «світлих» гранули статистично значуще більше, ніж «темних» (табл.). Слід відмітити, що, хоча в обох популяціях більшість складають дрібні форми, серед «світлих» гранул збільшені за розмірами гранули спостерігаються у більшій кількості, ніж серед «темних» (фіг. 2 А та 2 Б). Ця ж закономірність виявляється і при аналізі розподілу дрібних гранул за площею (фіг. 3 А та 3 Б). Внаслідок наявності серед «світлих» гранул крупних форм, не дивлячись на значно меншу їх кількість у порівнянні з «темними», об'єм, який вони займають у цитоплазмі, удвічі перевищує цей же показник для «темних» гранул (табл.). Таблиця Стереологічні показники гранул в інтактних щурів , через 60 діб після екстремальної гіпертермії (ГТ), сумісної дії гіпертермії з фізичним навантаженням (ГТ+Фн) та Гінго білоба (ГТ+Гб) Групи спостережень Кількість, % Контроль ГТ ГТ+ФН ГТ+Гб 85 33 31 15 Контроль ГТ ГТ+ФН ГТ+Гб 15 67 69 85 Кількісна Площа гранул * 10-2 щільність, мкм2 3 1/мкм «темні» гранули 7,0±0,6 3,15±1,18 2,20±0,02 2,1±058* 0,42±0,09* 12,1±0,63* 2,7±0,8* 6,16±2,01* 2,48±0,13 1,3±0,5 3,15±1,18 2,20±0,02 «світлі» гранули 14,3±0,6 0,28±0,05** 13,45±2,52** 10,4±2,2*,** 0,49±0,05* 32,40±1,46*,** 11,4±1,5** 7,82±1,46* 6,52±0,40*,** 12,2±1,6 12,69±1,98 4,25±0,23 Об'ємна щільність, % Через 60 діб після екстремальної гіпертермії гранули зазнають суттєвих змін, що підтверджується і кількісними показниками. Так, відбувається перерозподіл «темних» та «світлих» гранул у бік збільшення числа останніх, які в цій групі спостережень удвічі перевищують кількість «темних» (табл.). І хоча середній показник кількості гранул в одиниці цитоплазми для обох типів гранул статистично однотипний, аналіз характеру розподілу клітин за цим показником свідчить про їх відмінність (фіг. 1 А та 1 Б). Це відбувається внаслідок появи після дії гіпертермії клітин, в яких були представлені тільки «світлі» гранули, а «темні» відсутні. Одночасно зникає клас клітин із значною кількістю «темних» гранул (фіг. 1 А), що призводить до виразного зменшення їх кількісної щільності у порівнянні з контролем (табл.). В той же час з'являються клітини із збільшеним числом «світлих» гранули (фіг. 1 Б), що відображується на показнику їх кількісної щільності (табл.). Дія гіпертермії позначається і на розмірах гра Фактор форми 0,839±0,007 0,859±0,010 0,885±0,008 0,877±0,017 0,763±0,033 0,901±0,006 0,900±0,007 0,882±0,007 нул. Середня площа «темних» гранул збільшується більш ніж у 5 раз, а «світлих» у 2,5 рази. Разом з тим, показник площі останніх залишається статистично значуще вищим, чим «темних» (табл.). Аналіз розподілу гранул за площею свідчить про появу в цій експериментальній групі гіпертрофованих форм «світлих» гранул, які не були притаманні клітинам у контролі на фоні зниження числа дрібних форм (фіг. 2 Б). Одночасно і у класі дрібних гранул відбувається перерозподіл у бік збільшення їх розмірів (фіг. 3 Б). Внаслідок обернено пропорційної зміни кількості та розмірів «світлих» гранул призводить до того, що показник їх об'ємної щільності залишається статистично не зміненим, тоді як «темні» гранули займають значно менший об'єм, чим у контролі (табл.). Таким чином, після дії гіпертермії зменшується кількість клітин з «темними» гранулами, загалом, і їх насиченість гранулами, зокрема, що свідчить про порушення процесів синтезу. Збільшення розмірів цих гранул, ймовірно, можливо розглядати як 5 прояв компенсаторних процесів. Зміни, які відбуваються зі «світлими» формами, відображують, скоріш усього, порушення процесів секреції у клітинах. Вплив гіпертермії сумісно з фізичним навантаженням призводить до подальшого посилювання змін. Продовжують, майже вдвічі, переважати «світлі» гранули. Кількісна щільність і «темних», і «світлих» гранул в клітинах збільшується та перевищує відповідні показники і в контролі, і при дії гіпертермії (табл.). Слід відмітити, що середні показники обох типів гранул статистично однотипні, але суттєво відрізняються за характером гістограм (фіг. 1 А та 1 Б). Більш чим 40% клітин містять тільки «світлі» гранули, зникають клітини з незначним числом «темних» та «світлих» гранул, з'являються клітини з великою їх кількістю (фіг. 1 А та 1 Б). При цьому статистично ймовірно зменшується середня площа обох типів гранул. Для «темних» гранул він стає статистично однотипним з показником у контролі, але гістограми їх розподілу суттєво відрізняються між собою. У інтактних тварин гістограма площі «темних» гранул близька до нормального розподілу, тоді як у групі тварин, які зазнали дії гіпертермії та фізичного навантаження, вони представлені тільки найдрібнішими формами (фіг. 3 А). Показник середньої площі «світлих» гранул знижується ще виразніше і стає меншим у порівняні не тільки з аналогічним показником в попередній групі, а й у контролі (табл.). Разом з тим, розкид цих гранул за площею має більший діапазон, ніж у «темних» гранул (фіг. 3 А та 3 Б). Об'єм, який займають «темні» гранули в цитоплазмі, залишається на тому же статистичному рівні, що і в групі без фізичного навантаження, що ймовірно нижче, чим у контролі (табл.). Насиченість цитоплазми «світлими» гранулами, тобто їх об'ємна щільність не відрізняється від контрольного показника (табл.). Таким чином, збільшення числа клітин без «темних» гранул дає підставу говорити про сповільнення процесів синтезу, тоді як одночасна поява клітин із значною їх кількістю може бути ознакою порушення переходу цих гранул до процесів секреції. Дуже виразне зменшення розмірів «світлих» гранул, в свою чергу, свідчить, скоріш усього, про зрив компенсаторних процесів, які проявлялися гіпертрофією цих гранул і були притаманні клітинам щурів після впливу гіпертермії. Застосування Гінго білоба при гіпертермії також впливало на кількісні показники гранул. Співвідношення гранул ставало дзеркально протилежним тому, що спостерігалося у контролі. «Темні» гранули складали лише 15% у популяції гранул. Разом з тим, їх кількісна щільність дорівнювала 3,15±1,18/мкм3, що не відрізнялося від контролю (табл.), де на ці гранули припадала 85%. Не дивлячись на статистичну однотипність цього показника у порівнювальних групах, гістограми розподілу клітин за ним суттєво відрізнялися і від контрою, і від попередніх груп спостережень (фіг. 1 54231 6 А). На відміну від групи з фізичними навантаженнями, де більшість клітин не мали «темних» гранул, а містили тільки «світлі», число таких клітин значно зменшувалося, як і клітин із великою їх кількістю (фіг. 1 А), тобто збільшувалося число клітин з «темними» гранулами. Середня площа цих гранул аналогічна цьому показнику у контролі (табл.), але гістограма свідчить, що вони представлені тільки дрібними, тобто знов синтезованими, формами, що відрізняє їх від контрольної гістограми (фіг. 2 А, 3 А). Це дає підставу припустити, що Гінго білоба в деякій мірі покращувала процеси синтезу, які страждали при гіпертермії. Значне підвищення відсотка «світлих» гранул відображувалося на показнику кількісної щільності, який виразно перевищував цей же показник у всіх попередніх групах (табл.), а розподіл клітин за їх кількістю свідчить про те, що в цій експериментальній групі присутні клітини із великою кількістю «світлих» гранул (рис. 1 Б). При цьому вони мають незначний розмір, що підтверджується і зменшеним показником середньої площі (табл.) і гістограмою, яка зазнає зсуву наліво, тобто у бік дрібних форм (фіг. 2 Б; 3 Б). Збільшення кількості на фоні зменшення розмірів «світлих» гранул при одночасному знижені числа «темних» форм може відбуватися внаслідок деякої активізації процесів синтезу, переходу до секреції та видалення секрету з клітин під впливом Гінго білоба у щурів, що зазнали гіпертермії, хоча повного відновлювання цих процесів не відбувається. Спосіб успішно апробований при проведенні оцінки функціонального стану простати за умови експериментальної гіпертермії та її корекції Гінго білоба. Таким чином, даний спосіб досить точний при оцінці функціонального стану передміхурової залози і може бути рекомендованим для впровадження в клінічну медицину. Література 1. Ткачук В.Н., Горбачев А.Г., Агулянский Л.И. Хронический простатит. - Л.: Медицина, 1989. 206с. 2. Усович А.К. Морфометрические параметры инволютивных изменений сосудисто-тканевых взаимоотношений предстательной железы мужчин.// Проблемы теоретической медицины и фармации: сб. научн. трудов. - Витебск. - 1997. - С. 1922. 3. Nemeth J.A., Lee С. Prostatic ductal system in rats: regional variation in stromal organization// Prostate. - 28 (2), 1996, P. 124-128. 4. O.B. Люлько, В.П. Стусь, С.В. Берестенко, І.С. Шпонька, О.В. Дорохова. Морфологічні та морфометричні зміни в передміхуровій залозі експериментальних тварин при дії шкідливих факторів гірничодобувної промисловості. // Урологія. 2002. - № 2. - С 69-79. 5. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрія. Руководство. - М.: Медицина, 1990. - 384 с. 7 54231 8 9 54231 10 11 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 54231 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601