Спосіб проведення інтеграції прицільно-навігаційного комплексу на гелікоптері типу ми-24

1. Спосіб проведення інтеграції прицільнонавігаційного комплексу на гелікоптері типу МИ-24, за яким комплекс комплектують цифровим прицільно-обчислювальним комплексом, що забезпечує прийом і обробку інформації від датчиків параметрів польоту, зберігання в незалежній пам'яті балістичних характеристик усієї номенклатури вживаного озброєння, обчислення прицільних поправок при застосуванні авіаційних засобів поразки, обчислення координат цілі, обмін інформацією з іншими системами гелікоптера, багатоканальною оглядово-прицільною системою, що складається з телевізійного та тепловізійного каналів, лазерного далекоміра та інфрачервоного пеленгатора, і яка пов'язана входами та виходами, відповідно, з цифровим прицільно-обчислювальним комплексом та комплексом навігації, пілотажу і електронної індикації, до складу якого входять два багатофункціональні індикатори пілота та оператора, що призначені для відображення навігаційної інформації і які обслуговуються спеціалізованими обчислювальними комплексами, багатофункціональний пульт управління оператора, система супутникової навігації і повітряних сигналів, датчики та пристрої, кабіну гелікоптера комплектують окулярами нічного бачення, що забезпечують екіпажу можливість спостереження закабінного простору гелікоптера в умовах природної нічної освітленості на місцевості і виконання зльоту, пілотування, заходу на посадку і посадки на необладнані і непідготовлені майданчики, а також спостереження показань приладів в 2 (19) 1 3 59514 4 пов'язана з будівельною віссю гелікоптера, прицілювання та захват цілі виконують шляхом відповідної зміни пілотом за допомогою органів управління польотом просторового положення гелікоптера та суміщенням центру прицільної марки з зображенням цілі на відбивачі візирної голівки, адаптацію приладів з вбудованою підсвіткою до спектральних характеристик окулярів нічного бачення виконують шляхом відключення електричних кіл вбудованого підсвічування, підсвічування всіх приладів забезпечують за допомогою зовнішніх конструкцій з світлодіодами відповідного кольору, що обрамлюють прилади, світлодіоди в зовнішніх конструкціях, що обрамлюють прилади, орієнтують в площинах, паралельних шкалам приладів, як чорну неблікуючу фарбу використовують емаль поліуретанову матову. 2. Спосіб проведення інтеграції прицільнонавігаційного комплексу на гелікоптері типу МИ-24 за п. 1, який відрізняється тим, що при використанні окулярів нічного бачення блокують ввімкнення нерухомої фари зовнішньокабінного світлотехнічного устаткування. Корисна модель відноситься до авіаційної техніки, зокрема, до прицільно-навігаційних комплексів літальних апаратів, в тому числі і гелікоптерів. З метою підвищення бойових можливостей і продовження терміну служби гелікоптерів МИ-24 (МИ-35), які за льотними даними і комплексом озброєння цілком відповідають сьогоднішнім вимогам, але через застарілі навігаційне і прицільне устаткування вже не можуть використовуватися з максимальною ефективністю, розробник гелікоптерів ВАТ "МВЗ им. М. Л. Миля" і основний серійний завод "Роствертол" запропонували програми їх глибокої модернізації при проведенні капітального ремонту з технічним оглядом і одночасним продовженням терміну служби і ресурсів основних агрегатів гелікоптера з установкою різного устаткування, у тому числі, за бажанням замовника, і іноземного виробництва [1]. Модернізація здійснюється з метою продовження життєвого циклу гелікоптерів, підвищення їх тактико-технічних і економічних показників, забезпечення їхнього цілодобового застосування, поліпшення умов роботи екіпажу, підвищення захисту людей і конструкції машини, а також завантаження і вивантаження військ і техніки. Зокрема, другий блок модернізації ("Забезпечення цілодобового бойового застосування") передбачає оснащення екіпажу окулярами нічного бачення, адаптацію світлотехнічного устаткування кабіни, а також оснащення цифровим радіоелектронним устаткуванням з електронною індикацією і комплексами озброєння на базі цілодобових оглядово-прицільних систем. Відомий спосіб вдосконалення оглядовоприцільних систем літальних апаратів, принципи якого знайшли застосування в пат. РФ № 2119646, 6 МПК G01C23/00, "Система прицілювання гелікоптера всепогодного і цілодобового застосування", за яким в систему прицілювання гелікоптера, що складається з обчислювача кутових поправок, диференціального пристрою, блока датчиків вихідної інформації, системи керування зброєю та оптичного візирного пристрою, кінематично зв'язаного з першим індикатором і блоком керування і сполученого відповідними зв'язками з першим блоком датчиків кутів і першим блоком датчиків кутових швидкостей, додатково вводять другий візирний пристрій, що працює в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль, та зв'язані з ним другий індикатор, другий блок датчиків кутів, другий блок датчиків кутових швидкостей, третій візирний пристрій, що працює в міліметровому і сантиметровому діапазоні довжин хвиль, та зв'язані з ним третій індикатор, третій блок датчиків кутів, третій блок датчиків кутових швидкостей, відповідні блоки комутації, формувач еталонної дальності та пристрій порівняння, для пошуку цілей використовують перший, другий чи третій індикатори, електрично зв'язані з першим, другим чи третім візирними пристроями, при виявленні цілі на одному з індикаторів, за допомогою блоку керування дистанційно розвертають всі візирні пристрої до сполучення рухомого маркера з зображенням вибраної цілі на екрані обраного індикатора і застосовують режим автоматичного супроводження цілі, після чого обраний візирний пристрій використовують як ведучий (головний), а інші - як відомі, що повторюють рухи ведучого візирного пристрою, при цьому ведучий канал визначає кутові координати цілі і її кутові швидкості в тривимірному просторі, що являються вихідними даними для обчислювача кутових поправок. Позитивом такого способу вдосконалення системи прицілювання гелікоптера є можливість використання гелікоптера цілодобово і не залежно від погодних умов. До основних недоліків такого способу модернізації оглядово-прицільної системи вертольота можна віднести його складність, пов'язану з багатоканальністю, недостатню точність обчислювання поправок, що викликано спрощеним способом вибору еталонної дальності для розрахунків, та загальновідомі недоліки використання аналогових сигналів в прицільних системах [2]. Відомий приклад [3] способу модернізації вертольота МИ-24 шляхом заміни прицільнонавігаційного комплексу, за яким прицільнонавігаційний комплекс комплектують цифровим прицільно-обчислювальним комплексом, що забезпечує прийом і обробку інформації від датчиків параметрів польоту, зберігання в незалежній пам'яті балістичних характеристик усієї номенклатури вживаного озброєння, обчислення прицільних поправок при застосуванні авіаційних засобів поразки, обчислення координат цілі, обмін інформацією з іншими системами гелікоптера, багатоканальною оглядово-прицільною системою, що складається з телевізійного та інфрачервоного 5 каналів, лазерного далекоміра та інфрачервоного пеленгатора, і яка пов'язана входами та виходами, відповідно, з цифровим прицільнообчислювальним комплексом та комплексом навігації, пілотажу і електронної індикації, до складу якого входять два багатофункціональні індикатори пілота та оператора, що призначені для відображення навігаційної інформації і які обслуговуються спеціалізованими обчислювальними комплексами, багатофункціональний пульт управління оператора, система супутникової навігації і повітряних сигналів, датчики та пристрої, кабіну гелікоптера комплектують окулярами нічного бачення, що забезпечують пілоту можливість спостереження закабінного простору гелікоптера в умовах природної нічної освітленості на місцевості і виконання злету, пілотування, заходу на посадку і посадки на необладнані і непідготовлені майданчики, а також спостереження показань приладів в кабіні повз окуляри нічного бачення, для чого світлотехнічне устаткування внутрішньокабінного простору адаптують до спектральних характеристик окулярів нічного бачення заміною ламп накалювання світлодіодами та світлофільтрами відповідного кольору, а елементи внутрішньої обробки забарвлюють чорною неблікуючою фарбою. Позитивом такого способу модернізації прицільно-навігаційного комплексу гелікоптера є підвищення тактичної ефективності вертольота шляхом використання його цілодобово і не залежно від погодних умов. До основних недоліків такого способу модернізації гелікоптера можна віднести його складність, пов'язану з необхідністю встановлення оглядовоприцільної системи на гіростабілізовану платформу, що потребує значного доопрацювання планера гелікоптера, збільшені похибки прицілювання внаслідок необхідності врахування практично постійного відхилення нульових кутомірних координат діаграм направленості каналів оглядовоприцільної системи від будівельної осі гелікоптера. В основу створення корисної моделі поставлена задача зменшення часових та матеріальних витрат під час інтеграції прицільно-навігаційного комплексу на гелікоптері типу МИ-24, поліпшення технічних характеристик, покращення спостереження закабінного простору гелікоптера через бінокуляри та показань приладів в кабіні повз бінокуляри окулярів нічного бачення, продовження строку служби і ресурсу гелікоптера. Зазначена задача вирішується тим, що в способі проведення інтеграції прицільно-навігаційного комплексу на гелікоптері типу МИ-24, за яким комплекс комплектують цифровим прицільнообчислювальним комплексом, що забезпечує прийом і обробку інформації від датчиків параметрів польоту, зберігання в незалежній пам'яті балістичних характеристик усієї номенклатури вживаного озброєння, обчислення прицільних поправок при застосуванні авіаційних засобів поразки, обчислення координат цілі, обмін інформацією з іншими системами гелікоптера, багатоканальною оглядово-прицільною системою, що складається з телевізійного та тепловізійного каналів, лазерного далекоміра та інфрачервоного пеленгатора, і яка 59514 6 пов'язана входами та виходами відповідно з цифровим прицільно-обчислювальним комплексом та комплексом навігації, пілотажу і електронної індикації, до складу якого входять два багатофункціональні індикатори пілота та оператора, що призначені для відображення навігаційної інформації і які обслуговуються спеціалізованими обчислювальними комплексами, багатофункціональний пульт управління оператора, система супутникової навігації і повітряних сигналів, датчики та пристрої, кабіну гелікоптера комплектують окулярами нічного бачення, що забезпечують екіпажу можливість спостереження закабінного простору вертольота в умовах природної нічної освітленості на місцевості і виконання злету, пілотування, заходу на посадку і посадки на необладнані і непідготовлені майданчики, а також спостереження показань приладів в кабіні повз окуляри нічного бачення, для чого світлотехнічне устаткування внутрішньокабінного та зовнішньокабінного просторів адаптують до спектральних характеристик окулярів нічного бачення заміною ламп накалювання та світлофільтрів світлодіодами відповідного кольору, на рухому посадково-пошукову фару зовнішньокабінного світлотехнічного устаткування при застосуванні окулярів нічного бачення встановлюють світлофільтр, адаптований до спектральних характеристик окулярів нічного бачення, елементи внутрішньої обробки забарвлюють чорною неблікуючою фарбою, згідно з корисною моделлю, оглядово-прицільну систему жорстко закріплюють на планері гелікоптера і орієнтують паралельно будівельній осі планера вертольота при нульових показниках азимутального кута та кута місця, управління положенням осей діаграм спрямованості каналів оглядовоприцільної системи здійснюють за допомогою багатофункціонального пульта управління оператора в режимі ручного супроводження цілей або автоматикою супроводження оглядово-прицільної станції в режимі автосупроводження цілі, дані координат цілей всіх каналів оглядово-прицільної системи використовують в цифровому прицільнообчислювальному комплексі для управління місцеположенням маркера на багатофункціональних індикаторах, що відповідає, з урахуванням поправок на упередження, реальним відхиленням будівельної осі планера гелікоптера від напрямку на ціль, прицілювання та захват цілі виконують шляхом відповідної зміни пілотом за допомогою органів управління польотом просторового положення гелікоптера та суміщенням місцеположення маркера на багатофункціональних індикаторах з відміткою вибраної цілі, у випадку вимкнутої оглядовоприцільної системи при застосуванні некерованого озброєння гелікоптера та пошуку, розпізнавання та ідентифікації цілі пілотом за допомогою прицільнообчислювального комплексу визначають прицільні дані відповідно до параметрів польоту гелікоптера та вибраного типу озброєння, формують прицільну марку на відбивачі візирної голівки прицільнообчислювального комплексу з відповідними координатами відносно нерухомої сітки, яка жорстко пов'язана з будівельною віссю гелікоптера, прицілювання та захват цілі виконують шляхом відповідної зміни пілотом за допомогою органів управлін 7 ня польотом просторового положення гелікоптера та суміщенням центру прицільної марки з зображенням цілі на відбивачі візирної голівки, адаптацію приладів з вбудованою підсвіткою до спектральних характеристик окулярів нічного бачення виконують шляхом відключення електричних кіл вбудованого підсвічування, підсвічування всіх приладів забезпечують за допомогою зовнішніх конструкцій з світлодіодами відповідного кольору, що обрамлюють прилади, світлодіоди в зовнішніх конструкціях, що обрамлюють прилади, орієнтують в площинах, паралельних шкалам приладів, як чорну неблікуючу фарбу використовують емаль поліуретанову матову, крім того, при використанні окулярів нічного бачення блокують ввімкнення нерухомої фари зовнішньокабінного світлотехнічного устаткування. До відмінних від найближчого аналога ознак запропонованого способу проведення інтеграції прицільно-навігаційного комплексу на гелікоптері типу МИ-24 належить: - оглядово-прицільну систему жорстко закріплюють на планері гелікоптера і орієнтують паралельно будівельній осі планера гелікоптера при нульових показниках азимутального кута та кута місця; - управління положенням осей діаграм спрямованості каналів оглядово-прицільної системи здійснюють в режимі ручного супроводження цілей тільки за допомогою багатофункціонального пульта управління оператора або автоматикою супроводження оглядово-прицільної станції в режимі автосупроводження цілі; - дані координат цілей всіх каналів оглядовоприцільної системи у випадку її застосування використовують в цифровому прицільнообчислювальному комплексі для управління місцеположенням маркера на багатофункціональних індикаторах, що відповідає, з урахуванням поправок на упередження, реальним відхиленням будівельної осі планера гелікоптера від напрямку на ціль, при цьому прицілювання та захват цілі виконують шляхом відповідної зміни пілотом за допомогою органів управління польотом просторового положення гелікоптера та суміщенням місцеположення маркера на багатофункціональних індикаторах з відміткою вибраної цілі; - у випадку вимкнутої оглядово-прицільної системи при застосуванні некерованого озброєння гелікоптера та пошуку, розпізнавання та ідентифікації цілі пілотом за допомогою прицільнообчислювального комплексу визначають прицільні дані відповідно до параметрів польоту гелікоптера та вибраного типу озброєння, формують прицільну марку на відбивачі візирної голівки прицільнообчислювального комплексу з відповідними координатами відносно нерухомої сітки, яка жорстко пов'язана з будівельною віссю гелікоптера, при цьому прицілювання та захват цілі виконують шляхом відповідної зміни пілотом за допомогою органів управління польотом просторового положення гелікоптера та суміщенням центру прицільної марки з зображенням цілі на відбивачі візирної голівки; 59514 8 - адаптацію приладів з вбудованою підсвіткою до спектральних характеристик окулярів нічного бачення виконують шляхом відключення електричних кіл вбудованого підсвічування, підсвічування всіх приладів забезпечують за допомогою зовнішніх конструкцій з світлодіодами відповідного кольору, що обрамлюють прилади; - світлодіоди в зовнішніх конструкціях, що обрамлюють прилади, орієнтують в площинах, паралельних шкалам приладів; - як чорну неблікуючу фарбу використовують емаль поліуретанову матову; - при використанні окулярів нічного бачення блокують ввімкнення нерухомої фари зовнішньокабінного світлотехнічного устаткування. Корисна модель пояснюється фіг. 1, на якій представлений штатний зовнішній вигляд одного з приладів (покажчика СУП-7 радіокомпаса АРК-У2) на панелі приладів гелікоптера, фіг. 2, на якій показаний можливий варіант зовнішньої конструкції, що обрамлює покажчик СУП-7 при адаптації внутрішньокабінного світлотехнічного устаткування, на фіг. 3 показаний зовнішній вигляд покажчика СУП7 радіокомпаса АРК-У2 після доопрацювання. На фіг. 1 прилад 1 закріплений на панелі приладів за допомогою чотирьох гвинтів 2, в якості індикаторів режимів роботи 3 та 4 використані лампи розжарювання з відповідними кольоровими ковпачками, крім того, над приладом закріплений шильд 5 з назвою основного приладу („АРК-У2") за допомогою гвинтів 6. На фіг. 2 корпус 7 зовнішньої конструкції, що обрамлює покажчик СУП-7, виконаний підковоподібним з дугоподібним заглибленням в задній частині, що закривається накривкою 8, причому в корпусі 7 та накривці 8 виконані наскрізні отвори 9, що співпадають за розташуванням з відповідними різьбовими отворами на приладі 1 для гвинтів 2. В накривці 8 виконані отвори для світлодіодних індикаторів 10 та 11, що замінюють відповідні індикатори 3 та 4. Крім того, в накривці 8 з внутрішньої сторони через отвори 12 одночасно з шильдом 5 кріпиться плата з елементами живлення світлодіодів 10, 11 та 13, причому останні (на фіг. 2 показано 3 світлодіоди 13) використовуються для підсвічування приладу 1. На фіг. 3 показано покажчик СУП-7, доопрацьований відповідно до пропонованої корисної моделі. Завдяки тому, що оглядово-прицільну систему жорстко закріплено на планері вертольота і орієнтовано паралельно будівельній осі планера гелікоптера при нульових показниках азимутального кута та кута місця, цифровий прицільнообчислювальний комплекс отримує дані про положення осей діаграм направленості всіх каналів оглядово-прицільної системи відносно будівельній осі планера гелікоптера, що залежать або від положення органів багатофункціонального пульта управління оператора в режимі ручного супроводження цілей, або від сигналів автоматики супроводження оглядово-прицільної станції в режимі автосупроводження цілі, на які накладаються завади, викликані механічними збуреннями планера гелікоптера при польоті. Враховуючи різні спект 9 ральні характеристики цих двох складових даних кутових координат та координат дальності цілей всіх каналів оглядово-прицільної системи та високий темп надходження даних від оглядовоприцільної системи, в цифровому прицільнообчислювальному комплексі можливий для застосування алгоритм фільтрації завадової складової даних для отримання фактичних координат цілей. Це в результаті призводить до більш точного управління місцеположенням маркера на багатофункціональних індикаторах, що відповідає, з урахуванням поправок на упередження, реальним відхиленням будівельної осі планера гелікоптера від напрямку на ціль. При цьому прицілювання та захват цілі пілот виконує шляхом відповідної зміни за допомогою органів управління польотом просторового положення гелікоптера та суміщенням місцеположення маркера на багатофункціональних індикаторах з відміткою вибраної цілі. Аналогічним чином, у випадку вимкнутої оглядово-прицільної системи при застосуванні некерованого озброєння гелікоптера та пошуку, розпізнавання та ідентифікації цілі пілотом в прицільнообчислювальному комплексі з застосуванням алгоритму фільтрації завадової складової даних визначаються прицільні дані відповідно до параметрів польоту вертольота та вибраного типу озброєння, формується прицільна марка на відбивачі візирної голівки прицільно-обчислювального комплексу з відповідними координатами відносно нерухомої сітки, яка жорстко пов'язана з будівельною віссю гелікоптера. Відмінність прицілювання та захвату цілі при цьому відрізняється лише тим, що пілот виконує суміщення центру прицільної марки з зображенням цілі на відбивачі візирної голівки прицільно-обчислювального комплексу. В усіх випадках забезпечується підвищення тактико-технічних характеристик гелікоптера завдяки можливості цілодобового бойового застосування. Ще більшу ефективність цілодобового застосування гелікоптера дає використання пілотом окулярів нічного бачення, що потребує відповідної адаптації світлотехнічного устаткування гелікоптера, яка полягає в заміні ламп розжарювання світлодіодами відповідного кольору - вузькосмуговими джерелами світла, що розташовуються необхідним чином у світлоформуючих елементах разом із кріпленням і забезпечують бажаний колір, діаграму спрямованості й інтенсивність. Для спрощення адаптації світлотехнічного устаткування гелікоптера до характеристик окулярів нічного бачення пропонується наступний порядок доопрацювання гелікоптера. В приладах з, вбудованою підсвіткою адаптацію до спектральних характеристик окулярів нічного бачення першочергово розпочинають шляхом відключення електричних кіл вбудованого підсвічування. Далі формують окреме коло напруги живлення світлодіодного устаткування та прокладають нові джгути для світлодіодного устаткування з відповідними новими з'єднувачами біля приладів. Підсвічування всіх приладів забезпечують за допомогою зовнішніх конструкцій з світлодіодами відповідного кольору, що обрамлюють прилади. Це пояснюється фіг. 1, фіг. 2 та фіг. 3. В новому джгутові наявні сигнали 59514 10 напруги живлення світло діодів 13 для підсвічування шкали приладу 1 та управління підсвіткою світлодіодних індикаторів 10 та 11. Доопрацювання, таким чином, полягає в тому, що демонтують індикатори 3 та 4 та їх ковпачки, в отвори, що утворилися після демонтажу індикаторів 3 та 4 виводять з'єднувачі нового джгута, які заводять у отвори з нижньої сторони корпуса 7 та під'єднують до відповідних з'єднувачів плати під накривкою 8 (на фіг. 2 не показано). Прилад 1 від'єднують від панелі приладів (викручують гвинти 2), встановлюють корпус 7 та з'єднують його з панеллю приладів та приладом 1 за допомогою двох нижніх гвинтів 2. Перевіряють функціонування всіх світлодіодів 10, 11 та 13 відповідно до нормативних документів, встановлюють накривку 8 на корпус 7 і фіксують її за допомогою двох гвинтів 2, з'єднуючи при цьому додатково корпус 7 з панеллю приладів та приладом 1. Отвори для світлодіодів 13 в корпусі 7 виконані паралельно нижній поверхні корпусу 7 (лінії О - О' та А - А' на фіг. 2), а значить і паралельно шкалі приладу 1, що дає найменше фонове засвічування в окулярах нічного бачення пілота та дозволяє вести спостереження навколишнього простору і зчитувати показання приладів без зміни положення окулярів на голові пілота. Пропонований метод заміни ламп розжарювання світлодіодами при адаптації світлотехнічного устаткування внутрішньокабінного простору забезпечує значне зменшення часових та матеріальних витрат внаслідок своєї простоти та можливості використання спеціалістів низької кваліфікації. Як додатковий засіб зниження випадкового блікового засвічування пропонується при використанні окулярах нічного бачення блокувати ввімкнення нерухомої фари зовнішньокабінного світлотехнічного устаткування. Відповідно до [3] усі елементи внутрішньої обробки обтягують чохлами з чорної тканини або забарвлюють чорною матовою неблікуючою фарбою. В пропонованому способі в якості чорною матової фарби для забарвлення елементи внутрішньої обробки кабіни гелікоптера використовують емаль поліуретанову матову, що забезпечує найменші рівні блікування та ореолів в окулярах нічного бачення пілота. Отже, запропонована корисна модель дозволяє зменшити часові та матеріальні витрати під час інтеграції прицільно-навігаційного комплексу на гелікоптері типу МИ-24, покращити його технічні характеристики, покращити спостереження пілотом закабінного простору гелікоптера через бінокуляри та показань приладів в кабіні повз бінокуляри окулярів нічного бачення, продовжити строк служби І ресурс гелікоптера. Джерела інформації: 1. www.mi-helicopter.ru Розділ сайта: Основная деятельность » Модернизация » Вертолет Ми8/Ми-17 » Доработки вертолетов типа Ми-8/Ми-17 для эксплуатирующих организаций. 2. Гришуткин В. Г. Лекции по авиационных прицельных системам стрельбы, Киев, КВВАИУ, 1980. 11 59514 3. www.vadimvswar.narod.ru Розділ сайта: ALL_OUT » AiKOut02 » Mi24m » Вадим Синявский. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 12 Из второго поколения - в четвертое. Модернизация вертолета Ми-24. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601