Спосіб регулювання та перевірки параметрів пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом

Корисна модель відноситься до авіаційної техніки, зокрема, до допоміжних засобів регулювання та перевірки пілотажно-навігаційного обладнання літальних апаратів. Пілотажно-навігаційний комплекс літального апарата призначений для вирішення завдань пілотування, навігації, злету, посадки літального апарата та видачі екіпажеві, іншим системам літального апарата різноманітної пілотажно-навігаційної інформації. Працездатність всіх складових частин пілотажно-навігаційного комплексу, тобто відповідність технічних параметрів складових частин їх нормованим значенням, наведеним в експлуатаційній документації, гарантує безпеку та регулярність польотів літального апарата. Забезпечують працездатність пілотажно-навігаційного комплексу відповідне його технічне обслуговування під час використання за призначенням, а також ремонт (капітальний, середній чи за технічним станом в залежності від його об'єму і періодичності та стану літального апарата) - комплекс операцій з відновлення справності чи працездатності пілотажно-навігаційного комплексу, якщо технічні параметри, строки служби вхідних елементів і т.ін. вийшли за межі норм. Регулювання та перевірка пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата на відповідність технічним вимогам, у тому числі на відповідність технічним вимогам в об'ємі випробувань після капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом, звичайно проводиться за допомогою відповідних спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів), що призначені для перевірки складових частин пілотажнонавігаційного комплексу, комплексного контрольно-вимірювального стенда, що призначений для регулювання та перевірки пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата в цілому, із застосуванням стандартизованих засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), що забезпечують вироблення тестових сигналів, вимірювання інформативних параметрів, реєстрацію результатів вимірювання тощо. Відомий приклад [1] способу регулювання та перевірки радіоелектронної апаратури літального апарата (куди входить пілотажно-навігаційний комплекс), за яким радіоелектронну апаратур у поділяють на таку, що може бути демонтована з літального апарата і відправлена в ремонтний цех, і таку, демонтаж якої утруднений, і ремонт якої проводиться на борту літального апарата. Далі послідовно в часі поетапно виконують операції щодо перевірки загальної працездатності та відповідності технічних параметрів нормованим значенням для всього виробу, розбирання виробу на субблоки (модулі), їх ремонту та перевірки загальної працездатності і відповідності технічних параметрів нормованим значенням для кожного субблока (модуля). У випадку невідповідності параметрів нормованим значенням проводять регулювання субблоків (модулів), встановлення субблоків (модулів) в блоки, перевірку загальної працездатності та відповідності технічних параметрів нормованим значенням для кожного блока, у випадку невідповідності параметрів нормованим значенням проводять регулювання блоків, проводять перевірку загальної працездатності та відповідності технічних параметрів нормованим значенням для всього виробу, у випадку невідповідності параметрів нормованим значенням проводять комплексне регулювання виробу. Далі виріб встановлюють на технологічне приробляння (в робочому або форсованому режимі), оформлюють документацію та передають для встановлення на літальний апарат. До основних недоліків такого способу ремонту, регулювання та перевірки параметрів апаратури можна віднести дуже велику кількість операцій з регулювання та перевірки параметрів конструктивних одиниць (субблоків, блоків, виробу в цілому), що значно збільшує загальний час ремонту і знаходження виробу поза експлуатацією. Сучасні ремонтні підприємства використовують різні прийоми для зменшення часових затрат на ремонт, регулювання та перевірку параметрів авіаційного обладнання літальних апаратів, у тому числі й обладнання пілотажно-навігаційного комплексу. Наприклад, за поточно-вузловим способом ремонту авіаційного устаткування на підприємстві цикл ремонту поділений на кілька технологічних етапів [2]. У загальному випадку на першому етапі літальний апарат підлягає попередній дефектації та повному розбиранню. Під час розбирання літальний апарат умовно поділяють на відповідну кількість технологічних відсіків, для кожного з яких складається технологічний перелік, у якому наводяться всі дані для організації проходження апаратури відсіку через відповідні структурні підрозділи підприємства. На наступному етапі ремонту агрегати та обладнання літального апарата надходять до відповідних цехів та дільниць підприємства, де за допомогою відповідного спеціалізованого устаткування виконуються технологічні операції, зазначені в технологічному переліку. На третьому етапі ремонту проводиться перевірка працездатності систем технологічних відсіків за допомогою спеціалізованого устаткування та монтаж відремонтованого обладнання всіх технологічних відсіків на літальний апарат. На четвертому етапі ремонту за допомогою спеціалізованого наземного комплексу передпольотної перевірки проводиться перевірка працездатності всіх систем літального апарата. П'ятий, завершальний, етап ремонту полягає в проведенні льотних випробувань літального апарата. Пересічно під час застосування такого способу проведення ремонту аналіз виявлених дефектів та встановлення причин їх появи, відновлення робочих місць для налагодження апаратури літального апарата вимагає значних часових затрат та високої кваліфікації обслуговуючого персоналу. Найбільш близьким по своїй технічній суті до пропонованого технічного рішення є спосіб ремонту самостійних систем авіаційного обладнання [3], який також виконується в кілька етапів: 1) систему поділяють на такі блоки та агрегати, які можуть бути демонтовані з літального апарата, і блоки та агрегати, ремонт яких проводиться безпосередньо на літальному апараті; 2) вивчають документацію, проводять вхідний контроль, результати якого фіксують в робочій супроводжувальній документації; 3) переміщують блоки та агрегати на дільницю очищення, де проводять їх очи щення від накопиченого бруду з дотриманням вимог охорони здоров'я; 4) проводять ретельну дефектацію блоків та контроль технічних параметрів за допомогою спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів; 5) розподіляють вузли, блоки, прилади, агрегати на три відповідні поточні лінії, в залежності від результатів вхідного контролю: - блоки та агрегати, що потребують ремонту з розбиранням та відновленням вхідних елементів; - блоки та агрегати, значення технічних параметрів яких вийшли за межі нормованих допусків; - блоки та агрегати, значення технічних параметрів яких не вийшли за межі нормованих допусків, але наявні пошкодження корпусів та покриттів. В залежності від того, на яку поточну лінію надійшли блоки та агрегати системи, вони проходять різні ланцюжки технологічних операцій, але всі вони завершуються перевіркою в присутності представників відділу технічного контролю технічних параметрів на відповідність значенням, нормованим в ремонтній документації, та передачею блоків та агрегатів для встановлення на систему або на літальний апарат безпосередньо. І в даному випадку аналіз виявлених дефектів та встановлення причин їх появи, відновлення робочих місць для налагодження апаратури системи авіаційного обладнання або окремих її складових частин вимагає значних часових затрат та високої кваліфікації обслуговуючо го персоналу. У той же час, вра ховуючи потенціал сучасної вимірювальної апаратури та контрольно-вимірювальних стендів, є можливість значно прискорити процеси як аналізу виявлених дефектів і ремонту апаратури, так і процеси регулювання та перевірки параметрів продукції, зокрема, пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата. В основу створення корисної моделі поставлена задача зменшення часових витрат під час ремонту, регулювання та перевірки параметрів пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата, підвищення достовірності перевірки параметрів пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата, зниження необхідної кваліфікації обслуговуючого персоналу. Зазначена задача вирішується тим, що в спосіб регулювання та перевірки параметрів пілотажнонавігаційного комплексу літального апарата під час проведення капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом, за яким пілотажно-навігаційний комплекс літального апарата поділяють на функціонально закінчені складові частини, а саме, інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів, навігаційний комплекс, систему автоматичного управління, прилад навігаційний плановий, командно-пілотажний прилад, комплект пультів управління і контролю, блок комутації інформації та блок комутації кіл електроживлення, для всіх складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата визначають самостійні блоки, прилади, агрегати, які можуть бути демонтовані з борту літального апарата, та блоки, прилади і агрегати, демонтаж яких утр уднений, перші з них направляють до відповідних спеціалізованих дільниць (цехів) ремонту, ремонт других проводять на літальному апараті, ремонт виконують послідовно в часі в кілька етапів, на першому етапі ремонту проводять попередній вхідний контроль блоків, приладів, агрегатів складових частин пілотажнонавігаційного комплексу літального апарата з використанням даних експлуатаційних формулярів, паспортів, актів, на другому етапі ремонту блоки, прилади і агрегати складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата очищають від накопичених під час експлуатації пилових та інших домішок із забезпеченням вимог з охорони праці, на третьому етапі ремонту проводять дефектацію блоків, приладів, агрегатів складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата та контроль їх технічних параметрів за допомогою відповідних спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів), на четвертому етапі ремонту, в залежності від результатів перевірки технічних параметрів, їх поділяють на три групи, кожній з яких визначають певний комплекс операцій, до першої групи об'єктів відносять такі блоки, прилади і агрегати складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата, що потребують ремонту із розбиранням та відновленням вхідних елементів, об'єкти першої групи послідовно в часі проводять технологічним ланцюжком, який містить визначення системи розбирання об'єкта, розбирання та очистку вхідних елементів, дефектацію та перевірку технічних параметрів, проведення відновлювальних операцій, збирання об'єкта з відновлених елементів, регулювання та перевірку параметрів об'єкта в об'ємі приймально-здавальних випробувань, кліматичні випробування (при необхідності), передачу відремонтованого об'єкта для встановлення до складової частини пілотажно-навігаційного комплексу чи безпосередньо на літальний апарат, до другої гр упи об'єктів відносять такі блоки, прилади і агрегати складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата, у яких технічні параметри під час вхідного контролю вийшли за межі норм, об'єкти другої групи послідовно в часі проводять технологічним ланцюжком, який містить регулювання та перевірку параметрів об'єкта в об'ємі приймально-здавальних випробувань, кліматичні випробування (при необхідності), передачу відремонтованого об'єкта для встановлення до складової частини пілотажно-навігаційного комплексу чи безпосередньо на літальний апарат, до третьої групи об'єктів відносять такі блоки, прилади і агрегати складових частин пілотажнонавігаційного комплексу літального апарата, у яких електричні параметри під час вхідного контролю не вийшли за межі технічних норм, але наявні пошкодження корпусів та покриттів, об'єкти третьої групи послідовно в часі проводять технологічним ланцюжком, який містить проведення відновлювальних слюсарно-механічних робіт, відновлення лакофарбних покриттів та пояснювальних написів, кліматичні випробування (при необхідності), передачу відремонтованого об'єкта для встановлення до складової частини пілотажно-навігаційного комплексу чи безпосередньо на літальний апарат, на п'ятому етапі ремонту проводять збирання складових частин пілотажнонавігаційного комплексу літального апарата та перевірку їхніх параметрів за допомогою відповідних спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів), у випадку відповідності параметрів складових частин пілотажно-навігаційного комплексу нормованим в ремонтній документації значенням переходять до наступного етапу ремонту, в іншому випадку проводять регулювальні операції відповідно до настанов ремонтної документації і проводять повторну перевірку параметрів складових частин пілотажнонавігаційного комплексу літального апарата, на шостому етапі ремонту встановлюють складові частини бортового радіоелектронного обладнання на літальній апарат та відновлюють електричні зв'язки між складовими частинами пілотажно-навігаційного комплексу, на сьомому етапі ремонту за допомогою спеціалізованого наземного стендового комплексу передпольотної перевірки проводять перевірку працездатності всіх складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата, у випадку позитивного результату перевірки переходять до наступного етапу ремонту, в іншому випадку за допомогою настанов експлуатаційної документації спеціалізованого наземного стендового комплексу передпольотної перевірки визначають вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення складових частин пілотажно-навігаційного комплексу в належний стан, на восьмому етапі ремонту проводять льотні випробування складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата на всіх режимах роботи, згідно з винахідницьким задумом на четвертому етапі ремонту перевірку параметрів цифрових блоків, приладів, агрегатів складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата проводять за допомогою установки автоматизованого тестового контролю, на п'ятому етапі ремонту перевірку блоків, приладів, агрегатів інформаційного комплексу висотно-швидкісних параметрів, навігаційного комплексу, системи автоматичного управління, приладу навігаційного планового, командно-пілотажного приладу проводять одночасно під керуванням вузла управління комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда пілотажно-навігаційного комплексу, витримуючи механічні, електричні та часові параметри повідомлень, сигналів та зовнішніх впливів, перевірку параметрів комплекту пультів управління і контролю, блока комутації інформації та блока комутації кіл електроживлення проводять за допомогою відповідного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда з контролерним блоком, який забезпечує процес перевірки, вузлом органів управління, за допомогою якого вибирають тип об'єкта контролю, що перевіряється, та контрольним монітором, на одній частині якого відображаються інструкції щодо дій персоналу при всіх можливих результатах контролю, а на іншій - плани з результатами контролю, послідовно в часі всі органи управління об'єкта контролю, вибраного із комплекту п ультів управління і контролю, блока комутації інформації та блока комутації кіл електроживлення пілотажнонавігаційного комплексу, встановлюють у належні положення відповідно до інструкцій на першій частині контрольного монітора спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда, а на табло іншої частини контрольного монітора визначають результати контролю, при цьому в якості контролерного блока, вузла органів управління та контрольного монітора спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда може бути використана персональна електронно-обчислювальна машина з відповідним апаратним та програмним забезпеченням. До відмінних від прототипу ознак запропонованого способу регулювання та перевірки параметрів пілотажнонавігаційного комплексу літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом належить те, що на четвертому етапі ремонту перевірку параметрів цифрових блоків, приладів, агрегатів складових частин пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата проводять за допомогою установки автоматизованого тестового контролю, на п'ятому етапі ремонту перевірку блоків, приладів, агрегатів інформаційного комплексу висотно-швидкісних параметрів, навігаційного комплексу, системи автоматичного управління, приладу навігаційного планового, командно-пілотажного приладу проводять одночасно під керуванням вузла управління комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда пілотажнонавігаційного комплексу, витримуючи механічні, електричні та часові параметри повідомлень, сигналів та зовнішніх впливів, перевірку параметрів комплекту пультів управління і контролю, блока комутації інформації та блока комутації кіл електроживлення проводять за допомогою відповідного спеціалізованого контрольновимірювального стенда з контролерним блоком, який забезпечує процес перевірки, вузлом органів управління, за допомогою якого вибирають тип об'єкта контролю, що перевіряється, та контрольним монітором, на одній частині якого відображаються інструкції щодо дій персоналу при всіх можливих результатах контролю, а на іншій - плани з результатами контролю, послідовно в часі всі органи управління об'єкта контролю, вибраного із комплекту пультів управління і контролю, блока комутації інформації та блока комутації кіл електроживлення пілотажнонавігаційного комплексу, встановлюють у належні положення відповідно до інструкцій на першій частині контрольного монітора спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда, а на планах іншої частини контрольного монітора визначають результати контролю, при цьому в якості контролерного блока, вузла органів управління та контрольного монітора спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда може бути використана персональна електронно-обчислювальна машина з відповідним апаратним та програмним забезпеченням. Корисна модель пояснюється Фіг.1, на якій зображено можливий варіант поділу пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата на складові частини, Фіг.2, на якій представлений варіант пристрою, що реалізує запропонований спосіб регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом, Фіг.3, на якій представлена послідовність операцій запропонованого способу регулювання та перевірки параметрів пілотажнонавігаційного комплексу літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом. Пілотажно-навігаційний комплекс 1 літального апарата може бути поділений на функціонально закінчені складові частини, як мінімум, на інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів 2, навігаційний комплекс 3, систему автоматичного управління 4, прилад навігаційний плановий 5, командно-пілотажний прилад 6, комплект пультів управління і контролю 7, блок комутації інформації 8 та блок комутації кіл електроживлення 9 тощо. Всі складові частини пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата, які з'єднані між собою бортовими електричними джгутами 10, взаємодіючи разом забезпечують виконання переліку функцій, який визначений експлуатаційною документацією на пілотажно-навігаційний комплекс літального апарата. Для проведення ремонту, регулювання та перевірки параметрів пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата в об'ємі випробувань, що визначені ремонтною документацією, служить комплексний спеціалізований контрольно-вимірювальний стенд 11 пілотажно-навігаційного комплексу, до складу якого входить ряд контрольновимірювальних стендів (наборів стендів) 12, призначених для регулювання та перевірки складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата (для ідентифікації однотипних ознак пристрою на Фіг.2 введені нижні індекси, які означають: 2 - відноситься до інформаційного комплексу висотно-швидкісних параметрів 2, 3 - до навігаційного комплексу 3, 4 - до системи автоматичного управління 4, 5 - до приладу навігаційного планового 5, 6 - до командно-пілотажного приладу 6) та спеціалізованого контрольновимірювального стенда 13 для регулювання та перевірки комплекту пультів управління і контролю 7, блока комутації інформації 8 та блока комутації кіл електроживлення 9. Входи складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата та їх ви ходи з'єднані з відповідними сигнальними виходами та входами спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12. До вимірювальних входів та вимірювальних виходів спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12 підключені виходи програмно керованих стандартизованих ЗВТ 14 для видачі керуючих тестових стимулюючи х впливів та входи програмно керованих стандартизованих ЗВТ 15 для вимірювання інформативних параметрів складових частин пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата відповідно. На Фіг.2 умовно зображено тільки по одному зі стандартизованих засобів вимірювальної техніки 14 та 15, але в загальному випадку їх кількість може бути довільною і залежить від кількості та типів параметрів, які контролюються під час регулювання та перевірки складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата. Входи програмного керування всіх програмно керованих стандартизованих ЗВТ 14 та 15 з'єднані разом з мережевими входами/виходами спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12 і разом утворюють інтерфейсний канал загального користування 16, до якого також під'єднані вузол управління 17 комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда пілотажно-навігаційного комплексу 11 та контролерний блок 18, який входить до складу спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 13. До складу спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 13 входять також вузол органів управління 19 та контрольний монітор 20, з'єднані з контролерним блоком 18. До сигнальних входів та ви ходів контролерного блока 18 під'єднані виходи та входи складових частин 7...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата відповідно. До складу пристрою входять також установка автоматизованого тестового контролю 21, яка призначена для регулювання та перевірки цифрових блоків, приладів та агрегатів систем 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата, і спеціалізований наземний комплекс передпольотної перевірки 22, що застосовується для перевірки працездатності всіх систем 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата перед льотними випробуваннями. Таким чином, програмно керовані входи стандартизованих засобів вимірювальної техніки 14 та 15, мережеві входи спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12, інтерфейсні порти вузла управління 17 комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда пілотажно-навігаційного комплексу 11 та контролерного блока 18 спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 13 об'єднані в канал загального користування 16, завдяки чому можливий обмін необхідною інформацією між відповідними елементами пристрою, перетворюючи його в автоматизований комплекс з проведення ремонту, регулювання та перевірки складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата. Пілотажно-навігаційний комплекс 1 літального апарата поділяють на такі функціонально закінчені складові частини, для яких на авіаремонтному підприємстві наявне технологічне оснащення. Наприклад, інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів 2, навігаційний комплекс 3, систему автоматичного управління 4, прилад навігаційний плановий 5, командно-пілотажний прилад 6, комплект пультів управління і контролю 7, блок комутації інформації 8 та блок комутації кіл електроживлення 9. Для всіх складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата визначають самостійні блоки, прилади, агрегати, які можуть бути демонтовані з борту літального апарата і відправлені до спеціалізованих дільниць (цехів) ремонту, та блоки, прилади і агрегати, демонтаж яких утруднений і ремонт яких повинен проводитись на борту літального апарата. В загальному випадку послідовно в часі на першому етапі ремонту проводять попередній вхідний контроль блоків, приладів і агрегатів складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу літального 1 апарата з використанням даних експлуатаційних формулярів, паспортів, актів. На другому етапі ремонту блоки, прилади і агрегати складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата очищають від накопичених під час експлуатації пилових та інших домішок із забезпеченням вимог з охорони праці. На третьому етапі ремонту проводять дефектацію блоків, приладів, агрегатів складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата та контроль їхніх електричних параметрів за допомогою відповідних спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12 та спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 13. На четвертому етапі ремонту, в залежності від типу об'єктів, що ремонтуються, і результатів перевірки параметрів, їх поділяють на три групи, кожній з яких визначають певний комплекс операцій. До першої групи об'єктів відносять такі блоки, прилади і агрегати складових частин 2...9 пілотажнонавігаційного комплексу 1 літального апарата, що потребують ремонту із розбиранням та відновленням вхідних елементів. Об'єктам першої групи визначають послідовність технологічних операцій, які проводять послідовно в часі, а саме: - визначають систему розбирання об'єкта (повна чи часткова); - розбирають об'єкти та очищають їх вхідні елементи від пилу та бр уду; - проводять дефектацію об'єктів; - перевіряють їх електричні параметри на відповідність значенням, нормованим в ремонтній документації; - проводять відновлювальні операції (заміняють елементи, які вийшли з ладу або строк експлуатації яких закінчився); - збирають об'єкт з відновлених елементів; - регулюють та перевіряють параметри об'єкта в об'ємі приймально-здавальних випробувань; - проводять кліматичні випробування об'єкта (при необхідності); - передають відремонтований об’єкт для встановлення до складової частини пілотажно-навігаційного комплексу чи безпосередньо на літальний апарат. До другої групи об'єктів відносять такі блоки, прилади і агрегати складових частин 2...9 пілотажнонавігаційного комплексу 1 літального апарата, у яких електричні параметри під час вхідного контролю на першому етапі ремонту вийшли за межі технічних норм. Об'єктам другої гр упи визначають послідовність технологічних операцій, які проводять послідовно в часі, а саме: - регулюють та перевіряють параметри об'єкта в об'ємі приймально-здавальних випробувань; - проводять кліматичні випробування об'єкта (при необхідності); - передають відремонтований об'єкт для встановлення до складової частини пілотажно-навігаційного комплексу чи безпосередньо на літальний апарат. Ураховуючи, що складові частини 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата в великій мірі (50% і вище) використовують цифрову обробку сигналів, вузьким місцем в технологічному процесі є ремонт, регулювання та перевірка великої кількості вузлів, що використовують обробку цифрованих сигналів, навіть не зважаючи на те, що кожний цифровий пристрій складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата має режим власного діагностування, оскільки такий режим функціонує лише при повному або частковому збиранні такого пристрою. Для зменшення часових втрат у запропонований спосіб введено перевірку параметрів цифрових конструктивних вузлів за допомогою установки автоматизованого тестового контролю 21, яка дозволяє при мінімальному втр учанні операторів-регулювальників одночасно перевіряти кілька цифрових блоків, приладів, агрегатів, і в програмному забезпеченні якої для кожного типономіналу цифрового блока, приладу, агрегату підготовлений контрольний тест такого об’єму, що за позитивного результату проходження тесту гарантується 100% вірогідність справності даного цифрового конструктива, в іншому випадку на табло установки автоматизованого тестового контролю 21 виводяться інструкції для обслуговуючого персоналу, наприклад, позиційний номер інтегральної мікросхеми об'єкта контролю, вихідні сигнали якої не відповідають нормі, послідовність дій для більш складних випадків відмов і т.ін. Цим самим значно (до 30%) скорочуються часові затрати на процес регулювання та перевірки параметрів цифрових блоків, приладів, агрегатів, зменшуються вимоги до кваліфікації персоналу. Регулювання та перевірка інших блоків, приладів і агрегатів складових частин 2...9 проводиться на спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендах (наборах стендів) 12 та спеціалізованому контрольновимірювальному стенді 13, які, крім перевірки складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата в цілому, забезпечують також процес регулювання та перевірки параметрів блоків, приладів і агрегатів відповідних складових частин. До третьої групи об'єктів відносять такі блоки, прилади і агрегати складових частин 2...9 пілотажнонавігаційного комплексу 1 літального апарата, у яких електричні параметри під час вхідного контролю на першому етапі ремонту не вийшли за межі технічних норм, але в них наявні пошкодження корпусів та покриттів. Об'єктам третьої групи визначають послідовність технологічних операцій, які проводять послідовно в часі, а саме: - проводять відновлювальні слюсарно-механічні роботи, ліквідовуючи пошкодження корпусів, елементів кріплення тощо; - відновлюють лакофарбні покриття та пояснювальні написи; - проводять кліматичні випробування об'єкта (при необхідності); - передають відремонтований об’єкт для встановлення до складової частини пілотажно-навігаційного комплексу чи безпосередньо на літальний апарат. На п'ятому етапі ремонту проводять збирання складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата та перевірку їх параметрів. Під час регулювання та перевірки складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата їх стан змінюється за допомогою керованих тестових стимулюючих впливів, наприклад, тестових електричних сигналів із заданими параметрами, що надходять на складові частини 2...6 від спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12. Керовані тестові стимулюючі впливи формуються за допомогою програмно керованих джерел сигналів 14 (програмно керовані барокамери, програмно керовані генератори високочастотних сигналів, синтезатори частоти тощо). Стан складових частин 2...6, що залежить від сукупності керованих тестових стимулюючи х впливів, відображається в сукупності інформативних параметрів на виходах складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата, які через спеціалізовані контрольно-вимірювальні стенди (набори стендів) 12 надходять на входи вимірювачів сигналів 15 (програмно керовані вольтметри, перетворювачі напруга-код, цифрові осцилографи тощо), побудованих на принципах відомих те хнічних рішень, наприклад, [4], де описаний сучасний цифровий запам'ятовуючий осцилограф ЦЗО-04/08/16. Перед початком процесу контролю за допомогою діагностичної програми, яка зберігається в пам'яті вузла управління 17 комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда пілотажно-навігаційного комплексу 11, до спеціалізованих контрольновимірювальних стендів (наборів стендів) 12 заносять сукупність еталонних тестових впливів та сукупність нормованих значень параметрів (віртуальні еталони), які разом характеризують значення відповідного параметра складової частини 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата, а також проводять самоконтроль апаратури спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12 та її ініціалізацію, після чого керовані тестові стимулюючі впливи можуть надходити на складові частини 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата, а вихідні сигнали складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата - на відповідні входи спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12. За даними діагностичної програми вузла управління 17 в каналі загального користування 16 послідовно з'являються кодограми, які несуть як адресну інформацію (кожному програмно керованому елементові комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 11 призначено індивідуальний адрес, який зберігається діагностичною програмою), так і управляючу інформацію, що визначає необхідні дії програмно керованого елемента комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 11. При цьому відбувається налагодження на роботу з відповідними режимами та параметрами як спеціалізованих контрольновимірювальних стендів (наборів стендів) 12, так і стандартизованих засобів вимірювальної техніки 14 та 15. Передача даних у зворотному напрямку - від стандартизованих засобів вимірювальної техніки 14 та 15 до вузла управління 17, де за допомогою діагностичної програми вони зберігаються в пам'яті та використовуються для аналізу і видачі рекомендацій регулювальникам, відбувається аналогічно. Значне зменшення часових затрат можливе ще й тому, що наявна можливість проводити регулювальні та приймальні роботи одночасно на всіх складових частинах 2...6, оскільки вони є сукупністю функціонально закінчених пристроїв. З іншої сторони, під час експлуатації пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата його складові частини 2...6 взаємодіють між собою в різних режимах роботи, обмінюючись відповідними сигналами та командами. Забезпечити повну відповідність режимів роботи складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата під час ремонту та перевірки параметрів за допомогою апаратури спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12 економічно не вигідно, оскільки це підвищить їх вартість в багато разів, тому спеціалізовані контрольно-вимірювальні стенди (набори стендів) 12 забезпечують для перевірки необхідно обмежену кількість режимів роботи складових частин 2...6 пілотажнонавігаційного комплексу 1 літального апарата, задають статичні значення параметрів сигналів і т. п. У той же час, ураховуючи наявність всіх складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата біля комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенду пілотажно-навігаційного комплексу 11, а також його апаратурну та програмну оснащеність, є можливість комплексної перевірки відповідних режимів роботи складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата з дотриманням часових співвідношень для більш достовірного визначення їх параметрів у випадках, коли ці складові частини повинні взаємодіяти між собою. Наприклад, сумісна перевірка відпрацювання системи висотомірів і системи повітряних сигналів інформаційного комплексу висотно-швидкісних параметрів 2 та бортової цифрової обчислювальної машини навігаційного комплексу 3, автоматичного радіокомпаса інформаційного комплексу висотно-швидкісних параметрів 2 та приладу навігаційного планового 5 тощо. У всіх таких випадках керовані тестові стимулюючі впливи формуються за допомогою програмно керованих джерел сигналів 14, що підключені до відповідних спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 12. У визначений час (всі програмно керовані елементи комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда пілотажно-навігаційного комплексу 11 працюють в системі єдиного локального часу) через спеціалізовані контрольно-вимірювальні стенди (набори стендів) 12 стан складових частин 2...6 надходить на входи вимірювачів сигналів 15, де фіксується час реакції відповідної складової частини 2...6 також у системі єдиного локального часу, після чого інформація надходить до вузла управління 17 комплексного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда пілотажнонавігаційного комплексу 11. Таким чином, на п'ятому етапі ремонту з'являється можливість більш повно провести перевірку стану складових частин 2...6 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата з урахуванням їх взаємодії, при мінімальних часових затратах, використовуючи можливості сучасної те хніки. Регулювання та перевірка параметрів комплекту пультів управління і контролю 7, блока комутації інформації 8 та блока комутації кіл електроживлення 9, враховуючи їх призначення та велику кількість сигналів, що ними комутуються, є дуже одноманітною процедурою. В даному випадку необхідно перевірити спрацьовування сотні органів комутації складових частин 7...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата, визначити наявність ще більшої кількості командних та інформаційних сигналів та їх відповідність нормованим в ремонтній документації значенням, що, по-перше, призводить до великих часових втрат, а по-друге, зважаючи на рутинність та одноманітність операцій, до можливих помилок обслуговуючого персоналу. Ураховуючи однотипність перевірок та можливість їх формалізації, в запропонованому способі ці рутинні функції перекладені на спеціалізований контрольно-вимірювальний стенд 13, з максимальною автоматизацією процесу за допомогою додаткового устаткування, а саме контролерного блока 18, вузла органів управління 19 та контрольного монітора 20. За допомогою клавіатури вузла органів управління 19 спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 13 проводять вибір типу об'єкта контролю, наприклад, однієї із пультових панелей комплекту пультів управління і контролю 7. На основі опитування та аналізу стану клавіатури вузла органів управління 19 контролерний блок 18 за допомогою відповідної частини вбудованого програмного забезпечення (області програмної пам'яті постійного запам’ятовуючого пристрою контролерного блока 18) розпочинає процес перевірки даної пультової панелі. На одній (наприклад, лівій) частині екрана контрольного монітора 20 спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 13 відображається зовнішній вигляд пультової панелі, що перевіряється, на якому кольором або змінною яскравістю зображення виділяється той орган управління, з якого необхідно розпочати перевірку пультової панелі. Додатково в цій же частині екрана виводиться текст з інструкціями для персоналу, наприклад, «Встановити тумблер БАР-КП А в положення БАР. Натиснути клавішу ввести на стенді». На іншій (правій) частині екрана контрольного монітора 20 виводяться зображення всіх індикаторів пультової панелі та контрольні табло, на яких відображаються результати контролю. Обслуговуючий персонал виконує операції, наведені в лівій частині екрана контрольного монітора 20, і спостерігає результати контролю, які відображаються на правій частині екрана. У випадку позитивних результатів перевірки інструкції змінюються, пропонуючи розпочати перевірку наступного елемента пультової панелі, і так аж до останнього. Якщо результати перевірки якогось елемента пультової панелі негативні (табло в правій частині екрана контрольного монітора 20 червоного кольору, табло з написом «тест не пройшов» і т.ін.), то в лівій частині екрана виводиться набір інструкцій для персоналу, в яких вказана послідовність операцій, що необхідно виконати для приведення пультової панелі в належний стан. Такий спосіб перевірки значно полегшить обслуговування та експлуатацію спеціалізованого контрольновимірювального стенда 13, призведе до мінімального впливу людського фактора на результати перевірки параметрів комплекту пультів управління і контролю 7, блока комутації інформації 8 та блока комутації кіл електроживлення 9, що дозволить знизити необхідну кваліфікацію обслуговуючо го персоналу, зменшить число помилок, підвищить достовірність результатів перевірки параметрів. Є очевидним, що у випадку комплектування персональної електронно-обчислювальної машини спеціалізованими чи вбудованими (що використовують інтерфейс шин ISA або РСІ), чи зовнішніми (що використовують інтерфейс USB або СОМ портів) пристроями, які б узгодили рівні контрольованих сигналів та команд, а також встановлення на її жорсткий диск відповідного програмного забезпечення, вона могла б виконувати всі ті функції, що покладені на збірку з контролерного блока 18, вузла органів управління 19 і контрольного монітора 20. На шостому етапі ремонту встановлюють складові частини 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу на літальній апарат та відновлюють електричні зв'язки між складовими частинами 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу за допомогою бортових електричних джгутів 10. На сьомому етапі ремонту за допомогою спеціалізованого наземного стендового комплексу передпольотної перевірки 22 проводять перевірку працездатності всіх складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата, у випадку позитивного результату перевірки переходять до наступного етапу ремонту, в іншому випадку за допомогою настанов експлуатаційної документації спеціалізованого наземного стендового комплексу передпольотної перевірки 22 визначають вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата в належний стан. На восьмому, завершальному, етапі ремонту проводять льотні випробування складових частин 2...9 пілотажно-навігаційного комплексу 1 літального апарата на всіх режимах роботи, успішний результат льотних випробувань є критерієм позитивного результату капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом. Кожна складова частина пристрою для реалізації способу регулювання та перевірки параметрів пілотажнонавігаційного комплексу літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом відома в техніці або складається з відомих вузлів, тому практична реалізація запропонованої корисної моделі не викликає сумнівів. Прикладами стандартизованих ЗВТ для вимірювання сукупності інформативних параметрів можуть служити програмно керовані високочастотні вольтметри, програмно керовані вольтметри постійної напруги, програмно керовані аналого-цифрові перетворювачі, програмно керовані аналізатори спектру тощо . Прикладами стандартизованих ЗВТ для видачі сукупності керованих тестових стимулюючи х впливів можуть служити програмно керовані барокамери, програмно керовані кліматичні камери, програмно керовані генератори високочастотних сигналів, програмно керовані генератори імпульсних сигналів, програмно керовані генератори кодових послідовностей тощо. Програмно керовані стандартизовані ЗВТ, в сукупності із спеціалізованими контрольно-вимірювальними стендами (наборами стендів), дозволяють створити пристрій для реалізації способу регулювання та перевірки параметрів пілотажно-навігаційного комплексу літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом, що автоматизує процес перевірки параметрів, майже повністю виключаючи людський фактор. Отже, запропонована корисна модель дозволяє значно зменшити, особливо в автоматичному режимі, часові витрати під час ремонту, регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата, підвищити достовірність перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата, знизити необхідну кваліфікацію обслуговуючого персоналу. Література: 1. Давыдов П.С., Вайнштейн Л.Г., Техническое обслуживание и ремонт радиоэлектронного оборудования летательных аппаратов. Учебное пособие. - М.; МИИГА, 1980. 2. Стандарт предприятия. Система управления качеством. Типовой технологический процесс ремонта авиационного оборудования. ЛГАРЗ, 1998. www.lsarp.com.ua/organiz ms.html. 3. Яшкир Н.А., Основы восстановления и ремонта авиационного оборудования воздушных судов. Учебное пособие. - Киев; КИИГА, 1974. 4. Цифровой запоминающий осциллограф ЦЗО-04/08/16. Руководство по эксплуатации. - Томск; ТЗИП, 2002. www.rudshel.ru.