Спосіб оцінки ступеня тяжкості залізодефіцитної анемії у жінок репродуктивного віку із захворюваннями тканин пародонта

Спосіб оцінки ступеня тяжкості залізодефіцитної анемії у жінок репродуктивного віку із захворюваннями тканин пародонта, що включає дослідження крові, який відрізняється тим, що в сироватці крові визначають концентрацію циркулюючих імунних комплексів великого, середнього та малого розміру на спектрофотометрі при дов 3 ного віку, що страждають на залізодефіцитну анемію, спостерігається більш висока розповсюдженість захворювань тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота [11]. Як відомо, залізодефіцитна анемія - це стан, пов'язаний зі зниженням кількості еритроцитів та концентрації гемоглобіну (менше 130 г/л у чоловіків і 120 г/л - у жінок) та гематокриту (менше 39 % у чоловіків і 36 % - у жінок), коли кров не може доставляти достатню кількість кисню до всіх систем організму. Оскільки захворювання носить вторинний характер, тобто ускладнює перебіг інших захворювань, анемія може досягати значної вираженості, що несприятливо відображується на працездатності хворих, а іноді, навіть, являє загрозу для життя. Поряд з цим, однією з причин ускладнення перебігу залізодефіцитної анемії як у здорових, так і у вагітних жінок, є порушення стану імунної системи [13]. Так, дані літератури свідчать про те, що у жінок під час вагітності спостерігається падінням рівня CD3+ (Т) лімфоцитів, абсолютного та відносного числа CD4+ (хелпери/індуктори) лімфоцитів, зниженням імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+), що свідчить про виражену імуносупресію порівняно із невагітними жінками. Адаптаційна фізіологічна імуносупресія наступає з ціллю запобігання імунному конфлікту двох організмів: матері та дитини, але вона має бути оптимальною: недостатня імуносупресія призводить до імунологічного конфлікту, до порушення гомеостазу та захисних механізмів плода на початку вагітності, а потім і новонародженого [14]. Приєднання залізодефіцитної анемії під час вагітності ускладнює перебіг останньої, викликаючи додаткові порушення в імунній системі, які заключаються в пригніченні тимусзалежної ланки імунітету (CD3+, CD4+, CD8+ лімфоцитів), гальмуванні синтезу IgG і компенсаторні активації тимусзалежної NK-ланки імунної відповіді. Виявлено залежність між змінами в імунній системі і вираженістю дефіциту заліза. [15]. Серед основних факторів імунної системи важливе значення мають стабільність функціонального стану імунокомпетентних клітин, відсутність дисбалансу імунних факторів захисту та агресії, в тому числі про - та протизапальних цитокінів, відсутність порушень в системі фагоцитозу та дисбалансу циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) з різною молекулярною масою. Найбільшу пошкоджуючу дію виявляють патогенні ЦІК середнього (середньомолекулярні з константою седиментації 11-19 S) та малого (дрібномолекулярні з константою седиментації 19 S), ум. од. ЦІК середнього розміру, (11-19 S), ум. од. ЦІК малого розміру, (