Галогеносрібний фотографічний матеріал для медичної радіографії

Винахід відноситься до радіографічних медичних матеріалів, які використовують для флюорографії, мамографії і ангиографії. Відомий радіографічний матеріал(RM-1H), який складається із основи, на яку послідовно нанесені: желатиновий шар, світлочутливий шар із бромйодсрібної фотографічної емульсії, що включає ізометричні кристали галогеніду срібла, поліглюкін, пірокатехін, змочувач СВ-102-натрієва сіль ді-2-етилгексилового ефіру сульфобурштинової кислоти, гліцерин, дубитель-ацетат хрому, стабілізатор-натрієву сіль 2меркаптобензімідазол-5-сульфокислоти. захисний желатиновий шар, що включає змочувачи СВ-102, СВ1147, антистатик-паста метилметакрилата, KNO3, дубитель ацетат хрому. (Технологічний регламент №3КФМ-786 на виготування радіографічної медичної плівки РМ-Ш, АО "С вема", 1993г.) Вказанний матеріал має досить великий нанос металевого срібла(6,5г/м ) але недостатнє збереження властивостей матеріалу. Відомий також галогенсрібний фотографічний матеріал для радіографії, який складається із триацетатної чи поліетилентерефталатної основи і нанесенних на обидві сторони якої послідовно желатинового шару, світлочутливого шару із бромйодсрібної фотографічної емульсії, яка включає гомогенні плоскі чи плоскі латеральні кристалі галогеніду срібла з середнім розміром зерна 1,2-2,0мкм, стабілізатори-сірковмістні сполуки формул RSO2SA (A=R1 , Μ), або RSO2SLSO2R2, де R, R1, R2 - алкіл, аріл, М-іон лужного металлу, L-группа (СH2)m, m=0,1, або фенілмеркаптотетразол, або заміщений діоксибензол формули: де R1, R2 = SO3NH4, SO3Na, SO3K, при умові, що R1 і R2 Η одночасно, чи їх суміш, та спектральні сенсібілізатори [RU 2069385, G03C1/035, БИ №32, 20.11.96] (прототип). Ця плівка має високу рентгенову чутливiсть, але має також ряд істотних недолік: погані фізикомеханічні показники(міцність емульсійного шару не більше 200г, влагоємність(45-50)·10-4г/см 2, недостатнє збереження(12 місяців), велика вуаль деформації, експлуатація плівки при підвищеній вологості приводить до злипання витків плівки. Метою даного винаходу є збільшення гарантійного строку плівкі до 18-24 місяців, поліпшення фізикомеханічних параметрів плівки при збереженні сенситометричних показників, відсутність «залипання» витків плівки при неактинічному темно-червоному освітленні. Вказаний технічний результат досягається тим, що галогенсрібний фотографічний матеріал для медичної радіографії, що складається з основи і нанесених на неї послідовно желатинового шару, світлочутливого шар у, виконаного із бромйодсрібної емульсії, що включає стабілізатори - сірковмісну сполуку, похідне меркаптотетразолу й заміщений діоксибензол формули де R1, R2 =H, SO3M, де М-іон лужного металу, в кількості 0,5·10-4-1,0·10-2моля/моль срібла, спектральний сенсибілізатор в кількості (200-400)·10-6моля/моль срібла, і добавки поливу, та захисний желатиновий шар, світлочутливий шар виконаний із бромйодсрібної емульсії з середнім розміром мікрокристалів галогеніду срібла 0,7-1,2мкм або із сумішу емульсій з середніми розмірами мікрокристалів 0,8±0,05мкм і 1,1±0,1мкм в співвідношенні 1:2-2:1, та як сірковмісну сполуку світлочутли вий шар містить сполуку формули де R3=H, алкіл, Х-іон лужного металлу, чи залишок формули - (CH2) 2SO2S-С6Н 5, по хідне меркаптотетразолу - сполук у формули: де R4=NH2, NHCOCH3,H, а як спектральний сенсибілізатор сполуку формули: де Y=0, >N-C 2H5,S, Y1=S,O, B=5-CІ, 5,6-Cl, 5-COOC 2H5, A=H, нижчий алкіл, R5 R6=нижчий алкіл , (CH2) SO3, Z=4,5-бензо, β-нафто, Х= галоген, CH3C6H4SO3 ; [K]+= NH (алкіл)3, C5H5NH, або X- [Κ]+ відсутні в разі внутрішньої солі, при цьому світлочутливий шар додатково містить полімерний латекс, а захисний слой поліметилметакрилат і/або полімерний латекс, а на протилежний бік основи - желатиновий контршар, що включає поліметилметакрилат і/або полімерний латекс. Як полімерний латекс галогенсрібний фотографічний матеріал для медичної радіографії переважно містить латекс співполімера бутилакрилата, стірола и метакрилової кислоти формули: де n:m:g=7:0.5:0.5, і/або латекс полиетіл - співполімер метакрилової кислоти і етил акри лата формули: де х:у=70:30 Стабілізатори формул І, II, III переважно вводять в кількості (0,2-1,0)·10-2, (0,2-1,0)·10 -4, (0,2-1,0)·104 моля/моль срібла, відповідно. Запропонований фотографічний матеріал, виготовляємий з використанням бромйодсрібної емульсії з середнім розміром мікрокристалів галогенида срібла 0,7-1,2мкм або суміші емульсій з середніми розмірами мікрокристалів 0,8±0,05мкм і 1,1±0,1мкм в співвідношенні 1:2-2:1, що включає 3 стабілізатора формул І, II, III, а також нові спектральні сенсибілізатори формули ΙΥ і полімерний латекс формул Υ і ΥΙ, а в захисному і контршарі поліметилметакрилат і/або полімерний латекс формул Υ і ΥΙ, має більше роздільну здатність при рівній або більшій рентгенівській чутливості, досить більшу міцність і меншу вологоємність, що дозволяє проводити машине оброблення. Нові несиметричні сполуки формули ΙΥ одержують за способом-аналогом взаємодією 2метилзаміщених четвертинних солей бензімідазолу з 2-β-анилиновінильними похідними 4,5бензобензоксазолу в оцтовому ангідриді чи його суміші з піридином і триетиламіном [Тезисы докладов ΥII симпозиума Физика и химия полиметиновых красителей, М, 1999г., стр.24]. або взаємодією gсульфопропилбетаїнів 2-b-заміщенних бензотіазолів(бензоксазолів) з g-сульфопропилбетаїнами 2метилзаміщеними бензтiазолами або бензоксазолами в середовище органічних розчинників в присутності триалкіламіну [Патент РФ №1803415, МПК5 С09В23/08, від 29.01.89p., опубл. 23.02.93p, бюл. №11]. Бісчетвертинні сполуки формули ΙΥ одержують за способом-аналогом взаємодією gсульфопропилбетаїну з ортопропіоновим чи ортооцетовим ефіром у середовищі піридина у присутності льодяної оцтової кислоти. [Патент РФ №1073266, МПК С09В23/06 от 16.07.82]. Нижченаведені приклади ілюструють даний винахід, але не обмежують його. Приклад 1. Одержання сполуки IY1 (B=5-CI, Y=O, Y1=S, A=C2H5 , Z=, R5, R6=(CH2)3SO3-, [К]+= МН(С2Н5)3), триетиламонієва сіль 3,3'-ді(g-сульфонил)-5,5'-діхлор-9-етилоксакарбоціанінбетаїну. Суміш 0,58г(0,002моля) g-сульфопропилбетаїну, 0,74(0,002моля) g-сульфопропиі-2-b-етоксибутеніл-5хлорбензоксазолу, 1,0г фенолу і 0,56мл триетиламіну(0,004моля) нагрівають 45хв. при 100°С, залишають на ніч при 20°С. Осаджують ефіром. Залишок смоляний розчиняють у 3мл абс. спирту і знову осаджують 3 об'ємами ефіру. Операцію повторюють ще 2 рази. Залишають у холодильнику на ніч. Ефір декантують, знову розчиняють у 5мл абс. спирту і розбавляють 1 об'ємом ефіру. Осад відфільтровують, промивають спиртом, ефіром. Вихід - 0,39г(26,0%), т.пл. 239-240°С. Після кристалізації із абс. етилового спирту одержують оранжеві кристали, т.пл. 240-241°С, lмах=500нм (у етиловому спирті). Знайдено, %: С 50,41, 50,53; Н 5,94, 6,02; Ν 5,40, 5,52 (C 31H41CІ12N3O 8S2 ·Н2O) Обчислено, %: С 50,53, Н 5,89, N 5,70. Приклад 2. Одержання сполуки IY2 (B=COOC2H5 , Y=N, Y1=O, A=H, Ζ=β-нафτο, R5=R6=C2H5 , X-=J-, - 1,3,3'-триетил-5карбоетокси-4,5'-бензоімидаоксакарбоцианідйодіду. Суміш 0,39г йодетилату 1-етил-2-метил-5-карбоетоксибензімідазолу(0,001моля), 0,49г етилтозілату 2b-анилиновиніл-4,5-бензобеноксазола(0,001моля), 3мл піридина і 2мл оцтового ангідріду, 0,21мл триетиламіну(0,0015моля) доводять до кипіння і нагрівають при 130-135°С 5хв. Охолоджують і залишають у холодільнику на 2 доби. Осад отфільтровують, промивають на фильтрі 3мл води, 2мл етилового спирту, 3мл ефіру. Ви хід - 0,4г(63,8%), т.пл. 263-264°С. Після кристалізації із абс. етилового спирту одержують малинові кристали, lмах=502нм (у етиловому спирті). Знайдено, %: С 57,23, 57,22; Н 5,10 5,08; Ν 6,70, 6,65 (C30H32N3О 3J·H2 О) Обчислено, %: С 57,42, Н 5,14, N 6,69. Приклад 3. Одержання сполуки IY3 (В=СООС 2Н5, Y= >N-C2H5, Υ! =Ο, А=Н , Z=b-нафто, R5=R6=C2H5 , X-=CH3C6H4SO 3), т.е. 1,3,3'-триетил-5-карбоетокси-4,5'-бензоімидаоксакарбоцианінтозілат. Суміш 0,41г етилтозілату 1-етил-2-метил-5-карбоетоксибензімідазолу(0,001моля), 0,49г етилтозілата 2b-анилиновиніл-4,5-бензобеноксазола(0,001моля), 2мл оцтового ангідріду доводять до кипіння і прогрівають 5хв., потім добавляють 0,42мл(0,003моля) триетиламіну. Вихідні продукти переходять в розчин(все розчиняється). Суміш кип’ятять 5хв. при 130-135°С. Залишають після охолодження до 20°С на 2 доби. Осад відфільтровують, промивають на фільтрі от маточника сумішем 1мл ацетону і 2мл ефіру, потім 2мл абс. етилового спирту і 6мл ефіру. Вихід - 0,35г(52,0%), т.пл. 149-150°С. Після переосадження ефіром із абс. спирта одержують малинові кристали с т.пл. 150-151°С, λΜ8Χ=502нм (у етиловому спирті). Знайдено, %: С 66,10, 65,95; Н 5,60, 5,72; Ν 6,20, 6,30; S 4,80, 4,67, (C 37H39N3 SO6 ·H2O) Обчислено, %: С 66,15, Η 5,82, Ν 6,26, S 4,77. Приклад 4. Одержання сполуки IY4 (В=5,6-СІ, Y= >N-C2H5 , A=H, Z=, R 5=(C2H5) 3SO3-, R6=C2H5 , Х-/[К]+=відсутні), - 1,3'діетил-3-g-сульфопропил-5,6’,5'-трихлорімідаоксакарбоціанінбетаїна. Суміш 0,53г g-сульфопропилбетаїну 1-етил-2-метил-5,6 дихлорбензімідазолу(0,0015моля) 0,64г етилетилсульфату 2-b-анилиновініл-5-хлорбензоксазолу(0,0015моля), 5мл оцтового ангідріду нагрівають до кипіння (t бані =150°С) і прогрівають 5хв., потім додають 0,42мл триетиламіну(0,003моля) і кипятять 15хв. Реакційну масу залишають до наступного дня. Осад відфільтровують, промивають 10мл води, 10мл спирту, 10мл ефіру. Сушать. Ви хід - 0,48г(57,5 %), т.пл. 315-316°С. Після кипячения з абс. етанолом одержують 0,4г красних кристалів, т.пл. не міняється.. lмах=487нм (у етиловому спирті). Знайдено, %: - 51,7, 51,73; Н 4,35, 4,25; N 7,5, 7,45, (C24H24N3O 4S·H2O) Обчислено, %: С 51,75, Н 4,34, N 7,54. Приклад 5. Одержання сполуки IY5 (В = СІ, Y=Y1=S, А=СН 3, Z=4,5-бензо, R5,R6=(CH2)3SO3-, [K]+=NHC5H5), Н, пиридинової солі 3,3'-ді(g-сульфопропил)-9-метилтиакарбоціанінбетаїну. Суміш із 4,82г g-сульфопропилбетаїну 2-метилбензтіазолу(0,018моля), 5,76г(7,2мл) ортооцтовоетилового ефіру(0,036моля), 18мл сухого піридина і 3мл льодяної оцтової кислоти(у співвідношенні 6:1) кип’ятять 2 години при 120°С і залишають до наступного дня в холодільній шафі. Продукт отфільтровують, промивають на фільтрі 15мл ацетону, 15мл ефіру і очищають кристалізацією із 30мл етилового спирту. Ви хід - 4,0г (65%), т.пл. 239-240°С. lмах=502нм (у етиловому спирту). Знайдено, %: С 50,52, 50,74; Н 5,10, 5,06; N 5,79, 5,88; (C29H31N3S4 O6 ·2,5H2O) Обчислено, %: С 50,40, Н 5,25, N 6,08. Приклад 6(за прототипом). Для виготовлення радіографічного матріалу використовують бромйодсрібну емульсію, одержану методом двуструминної емульсіфікації, що включає гомогені плоскі мікрокрістали AgBrJ (d=1,6мкм, h=0,15мкм, d:h=10, Cv =60%, AgJ=3мол.%) в яку після сірко-золотої сенсибілізації вводять стабілізатори: сполуку RSO2SA(R=ізо -С4Н9, A=Na)B кількості 2·10-4моля/моль срібла, 1-феніл-5-меркаптотетразол в кількості 10·10-3моля/моль срібла. А на стадії підготовки до поливу в розплавлену емульсію вводять 4·103 моля/моль срібла спектрального сенсибілізатора трибутиламонієвої солі 3,3'-ді(g-сульфопропил)-4,5бензо-5'-метокси-9-етилтіакарбоціанінбетаїну в кількості 2·1022 моля/моль срібла, потім вводять добавки поливу: 0,1% розчин натрієвої солі 2-меркаптобензімідазол-5-сульфокислоти, 8мл 50%-ного розчину гліцерина, 20мл 4%-ного розчину змочувача СВ-102, дубитель 40мл 5%-ного хромацетату нейтралізованого. Захисний шар наносять із складу, що містить 80г желатини, 20мл 4 %-ного розчину змочувача СВ-102, 10мл 4%-ного розчину змочувача СВ-1147-дінатрієвої солі діетилового ефіру [N-g-децилоксипропіл-N-bкарбоксисульфопропіоніл] аспарагінової кислоти, 20мл 25%-ного розчину КNО3, 140мл 1%-ного розчину пасти поліметилметакрилата, 5мл 5%-ного розчину хромацетату, 1мл 50%-ного розчину фенола, воду до 1л. Після поливу, сушки і оздоблення плівки її експонують у рентгенівському сенситометрі відповідно з ОСТ 6-17-54-80 та проявляють у проявнику складу: метол-5г, гідрохинон-11г, Na2SO3 (безв.)-50г, метилфенідон-0,7г, Na2CO3(безв.)- 40г, КВr-3,6г, бензотриазол-0,09г, KSCN-0,9г, полиокс-100-0,9г. Для визначення міри "залипання" витків плівки розроблена спецiальна методика, яка включає витримування рулонів плівки у ексікаторі при різних термогігрометричних режимах і наступної візуальної оцінки: розмотується свавільно чи злипається. Значення температури, вологості і тривалості, при яких плівка розмотується свавільно, вважаються пригодними для нормальної експлуатації плівки споживача. Фізико-механічні властивості визначають по ОСТ В-6-17-427-76. Для визначення збереження фотовластивостів плівки її витримують у кімнатних умовах і периодично протягом гарантійного строку проводять рентгеносенситометричні випробування. Характеристики одержаного матеріалу приведені в табл.1. Приклад 7. Для виготовлення радіографічного матеріалу застосовують бромйодсрібну емульсію, одержану таким способом: В аппарат місткістю 100л вводять 19,5л знесоленої воді, 50мл феноксола масовою концентрацієй 10г/л і 700г желатини для фізичного визрівання. Після набухання протягом 20-30хв„ желатина плавиться при температурі 45°С протягом 30-60хв. і в неї вводять 3400мл зародишевої емульсії, перемішують протягом 15хв. при 500об/хв., доводять рВr до 2,25, вводять розчин стабілізатора- 5-метил-7-окси-1,3,4триазаіндоліцина в кількості 150мл з масовою концентрацією 10г/л і перемішують протягом 5хв. Потім протягом 15хв. з швидкістю 1,6л/хв. вводять розчин броміду амонію і азотнокислого срібла при швидкості перемішування 1000-1400об/хв. По закінченні подачі розчинів рВr протягом 1хв. доводять до 1,2 и в реактор вводять 1230мл аміаку (плотность 0,91). Продовження стадії перекристалізації - 30хв. Потім вводять 500мл оцтової кислоти об'ємної концентрації 5000мл/л и перемішують протягом 2хв. Емульсію перекачують в апарат осадження, добавляють 20л знесоленої води, охолоджують до 38°С и вводять 2000л розчину сульфополістирола масовою концентрацію 100г/л, потім вводять 1800мл оцтової кислоти масовою концентрацію 500г/л. Для промивки беруть по 60л знесоленої води, відстоюють 20-30хв., потім надосадкову рідку фазу зливають сифонуванням. Все 3 промивки. При першому диспергуванні в одержаний осад вводять 50мл феноксола масовою концентрацією 100г/л і 2500мл 40%-ного розчину бензолсульфіновокислого натрію. Тривалість першої диспергації 30хв. при температуреі 45°С і перемішуванні 800об/хв. Потім в реактор добавляють 2520г желатини заранее набухшої в 5л знесоленої води, перемішують при 500об/хв. протягом 30хв. і вводять розчин фенола об'ємною концентрацией 500мл/л в кількості 150мл. Температура хімічного визрівання - 47°С, швидкість перемішування - 500об/хв., порядок введення розчинів на партию 59\ кг: розчин спектрального сенсибілізатора-3-етил-5-(1’-метилгідро-1’,2'-пиридилиден-2')-тіазолідінтіон (2)он (4) з масовою концентрацієй 0,5г/л - 2840 мл, перемішування - 15хв.; розчин тіосульфату натрію з масовою концентрацією 1г/л - 420мл; розчин роданістого калію масовою часткою 1г/л - 1300мл. Через 60хв. з моменту введення тіосульфату натрію вводять розчин золотохлористоводородневої кислоти з масовою часткою 0,8г/л - 480мл. За 5хв. до кінця визрівання вводять стабілізатори I1 (R1=SO3Na, R2=H), II1 (R3=H, X=(CH2)2SO 2S-C6H5) і III1 (R4=NH2) в кількості 0,2·10-2, 0,5·10 -4 і 0,2·10 -4моля/моль Ag, відповідно(эм.1). Тривалість хімічного визрівання 135хв. Вміст металевого срібла в емульсії 114г/кг, розмір кристалів d=1,0 ± 0,1мкм. На стадії підготовки до поливу в емульсію вводять спектральний сенсибілізатор IY5 (В=Н, СІ, Y=Y1=S, A=CH3, Z=4,5-бензо, R5,R6=(CH2)3SO3- [K]+=NHC5H5), - пиридинову сіль 3,3'-ді(g-сульфопропил)-9 метилтіакарбоціанінбетаїну в кількості 300·10-6моля/моль Ag і усі добавки поливу(пірокатехін, змочувач, дубитель), а також латекс співполімера бутилакрилата, стирола и матакрилової кислоти 60мл/кг емульсії. В захисний шар також вводять латекс співполімера (V) в кількості 40г/л. Емульсію поливають на ПЭТФ-ну основу з контршаром такого складу: желатина - 30г, натрієва сіль - ді-2-етилгексилтетраетиленгликолевого ефіру сулфобурштинової кислоти - 2мл, паста поліметилметакрилата - 9г, натрієва сіль - 4,6-ді-хлор-2гидрокси-1,3,5,-триазина(3%) - 38мл, фенол(50%) - 1мл, вода до 1л. Матеріал експонують на рентгенсенсітометрі по ОСТ 6-71-54-80 і проявляють у проявнику такого складу: метол - 2г, гідрохінон - 8,8г, сульфіт натрію(б/в) - 72г, вуглекислий натрій - 40г бромід калію - 4г, вода до 1л. При експонуванні використовують екрани з максимумом люмінесценції λ=540нм 2-х типів: на основі ZnCd2S (екран-1) і сучасні гадолініві(екран 2) – на основі рідкоземельних металів. Фізико-механічні властивості визначають по ОСТ В-6-17-427-76. Характеристики матеріалу приведені в таблиці 1. Приклад 8. Емульсію виготовляють аналогічно прикладу 2, но на стадії кристалізації вводять 400г желатини, а рВr=1,6. При цьому середній розмір мікрокристалів 0,7-0,8мкм, вміст металевого срібла одержаної емульсії(ем. 2) - 110г/кг. Після хімічного визрівання вводять стабілізатори: сполуку І2 (R1=SO 3K, R2=Н), II 3 (R3=ізо-C4H9, X=Na) і 2 III (R4=NHCOCH3) в кількості 0,2·10 -2, 0,5·10 -4 і 0,5·10 -4моля/моль Ag, відповідно. На рефонді вводять спиртовий розчин сенсибілізатора IY1(В=5-СІ, Y=O, Y'=S, A=C 2H5, Z=, R5, 6 R =(CH2)3SO3-, [K]+=NH(C 2H5)3), триетиламонієва сіль 3,3'-ді(g-сульфонил)-5,5'-діхлор-9етилоксакарбоціанінбетаїну з максимумом сенсибілізації λ=542нм в кількості 300·10-6моля/моль срібла и сполуку V в кількості 100мл/л. В контршар вводять 12г/л пасти поліметилметакрилата. Емульсію поливають на ПЭТФ-ну основу, прокрашену в масі в голубий колір товщиною 175мкм. Показники одержаного фотоматеріалу, призначенного для мамографії, приведені в таблиці 1. Приклад 9. Для виготовлення фотоматеріалу використовують суміш емульсій 1 і 2 в співвідношенні 1:1. Наприкінці хімвизрівання в емульсію вводять стабілізатори: сполуки I1 (R1=H, R2=SO 3Na), II1 (R3= ізоС4Н9, X=Na) і III1 (R 4=H) в кількості 0,4·10 -2, 0,75·10-4 і 0,75·10-4моля/моль Ag, відповідно. На стадії підготовки до поливу в сумішну емульсію вводять спектральний сенсибілізатор IY2 (В= СООС2Н5, Υ , Υ'=Ο 5 А , Z=b-нафто, R5=R6=C2H5 , X-=J-, 1,3,3'-триетил-5-карбоетокси-4,5'Ν = Н = бензоімидаоксакарбоцианинийодід в кількості 200·10-6моля/моль срібла и сполуку V в кількості 240мл/кг, а в захисний шар - 150мл/л сполуки V. Далі аналогічно прикладу 2. Характеристики фотоматеріалу для флюорографії приведені в таблиці 1. Приклад 10. Аналогічно прикладу 8, но емульсії 1 і 2 змішують в співвідношенні 1:2. В емульсію після хімвизрівання введені стабілізатори: сполуки I1 (R1=SO3Na, R2=H), II 1 (R3=H, X=(CH2)2SO2S-C6H5) і III 1 (R4=H) в кількості 0,6·10-2, 1,0·10 -4 і 1,0·10 -4моля/моль Ag, відповідно. В захисний шар введено 3г/л пасти поліметилметакрилата, а в контршар додатково введен латекс поліетил - сполука VI в кількості 5г/л. Характеристики фотоматеріалу для флюорографії приведені в таблиці 1. Приклад 11. Аналогічно прикладу 9, но емульсії 1 і 2 змішують в співвідношенні 2:1. В емульсію після хімвизрівання введені стабілізатори: І3 (R1=R2=SO3Na), II1 (R3=H, X=(CH2)2SO2S-C6H5) і III1 (R4=NH2) в кількостях 1·10-2, 0,5·10-4 і 0,75·10-4моля/моль Ag, відповідно. Як спектральний сенсибілізатор вводять сполуку IY3 (В=СООС 2Н5з Y= >Ν-С2Н5 , Υ'=Ο, А=Н , Z=b-нафто, 5 R =R6=C2H5, X-=CH3C6H4SO3-), - 1,3,3'-триетил-5-карбоетокси-4,5'-бензімидаоксакарбоцианінтозілату в кількості 500·10-6моля/моль срібла. В захисний шар замість сполуки V вводять сполуку VI в кількості 10г/л, а в контршар вводять 50мл/л сполуки V. Характеристики фотоматеріалу приведені в таблиці 1. Приклад 12. Для виготовлення фотоматеріалу використовують емульсію 1, в яку після хімвизрівання вводять стабілізатори І2 (R1=SO3Na, R2=H), II3 (R3=ізо-С 4Н9, X=Na) і III2 (R4=H) в кількостях 0,8·10-2, 0,75·10-4 і 0,6·104 моля/моль Ag, відповідно. Як спектральний сенсибілізатор вводять сполуку IY4 (В=5,6-СI, Y= >N-C2H5, A=H, Z=, R 5=(C2H5)3SO3-, R6=C 2H5, Х-/[К]+ідсутні ), в = т.е 1,3'-діетил-3-g-сульфопропил)-5,6',5'трихлорімідаоксакарбоціанінбетаїн в кількості 150·10-6моля/моль срібла, а сполуку V вводять в кількості 200г/л. В захисний шар вводять 5г/л пасти поліметилметакрилату и 50г/л латекса поліетил (VI), а в контршар вводять 10г/л пасти поліметилметакрилата і 20г/л латекса поліетил (VI). Характеристики фотоматеріалу приведені в таблиці 1. Приклад 13. Для виготовлення фотоматеріалу емульсії 1 і 2 змішують в співвідношенні 1:2. В емульсію після хімвизрівання введені стабілізатори: І2 (R1=SO3Na, R2=H), II3 (R3= ізо-C4H9, X=(CH2)2SO 2S-C6H5) і III1 (R4=NH2) в кількостях 0,5·10 -2, 0,5·10 -4 і 0,9·10-4моля/моль Ag, відповідно. На стадії підготовки до поливу в емульсію вводять спектральний сенсибілізатор IV (див. приклад 13) в кількості 500·10-6моля/моль срібла и сполуку V в кількості 240г/л. В захисний шар вводять сполуку V в кількості 300г/л и 15г/л пасти поліметилметакрилата), а в контршар вводять 10г/л пасти поліметилметакрилату і сполуку V в кількості 100мл/л. Характеристики фотоматеріалу приведені в таблиці 1. Приклад 14. Аналогично прикладу 8, але замість спиртового розчину спектрального сенсибілізатора вводять водножелатиновий, який одержують таким способом: навеску барвника розчиняють в 10%-ному водножелатиновому розчину при t=55-65°С при постійному перемішуванні протягом 60-90хв. і о холоджують. Після чого застуденную масу розмільчають на "червяки" розміром (0,5-1,0)см и висушують в потоку теплого повітря до остатної вологості 10%. Можливо вводити добавки у виді застуденого геля. Характеристики одержаного фотоматеріалу приведені в таблиці 1, Як випливає з таблиці 1, зразки плівок, виготуваних по винаходу при рівній чи більшій рентгенівській чутливості мають більшу роздільну здатність, істотно більшу міцність та меншу вологомісткість, що дозволяє проводити оброблення в машині(дані таблиці 2 свідчать за те, що сенситометричні показники плівок відповідають вимогам ТУ). В теперішній час в Росії використовують як вітчизняні флюорографи так і імпортні. Вітчизняні флюорографи мають червону індикацію для впечатування даних про пацієнта, імпортні - зелену. В связку с чим в Росії використовуються плівки які мають максимум сенсибілізації тільки в зеленій області спектру, і плівки, які мають додаткову сенсибілізацію в червоній області спектру. При використанні гадолінієвих екранів плівка може мати більше низьку світову чутливість і отож, більшу роздільну здатність(зрівни 7,8,13). Отак, використовування того чи др угого фо томатеріалу залежить від застосованої апаратури і підсилюючих люмінесцентних екранів. Отож, розроблені фотоматеріали можуть бути використані відповідно потрібній зоні сенсибілізації для будь-якого типу флюорографів.