Спосіб вирощування соняшника в післяукісних посівах після жита на зелений корм

Реферат: UA 70086 U UA 70086 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до технології вирощування соняшника. Відомий спосіб вирощування соняшника в неполивних умовах включає обробіток ґрунту, внесення рекомендованих доз мінеральних добрив, сівбу з прикочуванням, догляд за рослинами, збирання у фазі повної стиглості насіння [1]. Недоліком цього способу є те, що він потребує значних витрат енергоносіїв, коштів і технічних засобів на внесення добрив, а також має порівняно низькі показники урожайності насіння та виходу олії з одиниці площі. Найбільш близьким до запропонованого способу є сівба соняшника в післяукісних посівах, проведення основного і передпосівного обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівба з прикочуванням, догляд за рослинами, збирання врожаю в оптимальні строки [2]. Істотним недоліком цього способу є те, що для отримання запланованого рівня врожайності соняшника підбирають гібриди з низьким вмістом в насінні олії та використовують сівбу за широкорядною схемою. Крім того, внаслідок низької густоти стояння рослин спостерігається зниження продуктивності рослин та виходу продукції з одиниці площі. Задачею корисної моделі є підвищення врожайності насіння соняшника в післяукісних посівах. Поставлена задача вирішується тим, що для сівби використовують гібрид Лиман; застосовують ширину міжрядь 15 см та формують густоту стояння в межах 90 тисяч рослин на гектар. Розробка заснована на результатах польових і лабораторних досліджень, які були проведені протягом 2007-2009 pp. на території Дослідного поля ННВАК Луганського національного аграрного університету "Колос". Дослід трифакторний. Фактор А (гібриди): Лиман, Деркул, Степок. Фактор В (густота стояння рослин): 50, 70, 90, 110 тис./га. Фактор С (ширина міжрядь): звичайний рядковий (міжряддя 15 см), вузькорядний (міжряддя 30 см), широкорядний-1 (міжряддя 45 см), широкорядний-2 (міжряддя 70 см). Дослід закладений методом розщеплених ділянок. Площа посівних ділянок третього 2 2 порядку - 70 м , облікових - 54 м . Повторність досліду чотирикратна. Структура досліду передбачала порівняння продуктивності досліджуваних гібридів з рекомендованою густотою стояння рослин 50 тис./га з сівбою соняшника традиційним способом з міжряддями 70 см (варіант широкорядний-2). 1-й варіант передбачав сівбу сівалкою СЗ-3,6. 2й варіант - сівбу соняшника сівалкою СЗ-3,6 з перекриванням сошників. У варіантах 1 і 2 догляд за посівами полягав у досходовому і післясходовому боронуваннях БЗСС-1 та обробці використання у післяпосівний період гербіциду Харнес (2 л/га). 3-й варіант передбачав сівбу соняшника у післяжнивний період після жита озимого на зелений корм сівалкою СКОН-4,2. 4-й варіант - сівбу соняшника традиційним способом просапною сівалкою СУПН-8. У варіантах 3 и 4 догляд за посівами полягав у досходовому й післясходовому боронуваннях БЗСС-1 та двохтрьох міжрядних культиваціях. За дефіцитом випаровуваності 2007 р. належить до сухого, 2008 р. - до середньоволого, 2009 р. - до середньосухого. В зв'язку з особливостями погодних умов у роки проведення досліджень відмічено суттєве коливання показників площі листкової поверхні досліджуваних гібридів соняшника. Так, у варіантах з гібридами Лиман і Деркул при густоті стояння рослин 90-110 тис./га за посушливих умов 2007 і 2009 років максимальну площу листя на 1 га посіву формували рослини, які розміщувалися з міжряддями 15 і 30 см. Збільшення ширини міжрядь до 45 та 70 см призводило до зменшення площі листкової поверхні посівів у 1,2-1,4 рази. У сприятливому за вологозабезпеченням 2008 р. спостерігалася аналогічна тенденція: найбільші показники площі листкової поверхні були зафіксовані на вузькорядних посівах на рівні 2 2 24,2-28,1 тис. м , тоді як на широкорядних посівах ці показники досягали лише 19,2-22,6 тис. м або були меншими на 7,1-46,3 %. 2 В середньому за роки проведення досліджень найбільша площа листя 20,2 тис. м /га відмічена у варіанті з гібридом Лиман, густоті стояння рослин 110 тис./га та міжрядді 15 см (таблиця 1). Найгірші показники площі асиміляційної поверхні були у варіанті з гібридом Степок при густоті стояння рослин 50 тис./га та міжрядді 70 см. 1 UA 70086 U Таблиця 1 Площа листкової поверхні 1 га посіву досліджуваних гібридів соняшника 2 залежно від густоти стояння рослин та ширини міжрядь, тис. м (середнє за 2007-2009 pp.) Гібриди Густота (фактор А) стояння рослин, тис./га (фактор В) Лиман 50 70 90 110 Деркул 50 70 90 110 Степок 50 70 90 110 Середнє по фактору С Середнє по фактору Спосіб сівби (фактор С) звичайний вузькорядний широкорядний-1 широкорядний-2 рядковий (міжряддя 30 (міжряддя 45 см) (міжряддя 70 см) (міжряддя 15 см) см) 17,5 19,0 19,3 20,2 17,8 18,3 18,9 19,8 16,4 17,0 17,3 18,3 15,3 16,8 18,4 18,4 16,7 17,0 17,1 18,5 14,6 16,3 16,3 17,2 13,4 15,1 16,0 16,7 15,0 15,0 14,6 15,1 13,1 14,2 14,9 14,9 16,9 18,3 14,0 15,4 16,6 16,6 14,6 14,4 15,4 15,8 13,5 14,6 15,1 15,3 15,1 В 15,1 16,6 17,6 18,0 16,1 16,2 16,5 17,3 14,4 15,5 15,9 16,4 А 14,8 16,8 16,5 15,6 2 НІР05, тис. м /га: для факторів: А - 0,52; В - 0,67; С - 0,49 5 В дослідах визначено закономірне підвищення площі листкової поверхні при загущенні рослин з 50 до 110 тис./га, та, навпаки, в напрямку звуження міжрядь з 70 до 15 см. Порівняльна оцінка показників урожайності соняшника свідчить про те, що найкращі результати в досліді забезпечує застосування для сівби гібриду Лиман, густота стояння рослин 90 тис. росл, на 1 га та здійснення сівби з міжряддям 15 см (Таблиця 2). Таблиця 2 Урожайність насіння гібридів соняшника залежно від густоти стояння рослин та способів сівби, ц/га (середнє за 2007-2009 pp.) Густота стояння Гібриди рослин, (фактор А) тис./га (фактор В) Лиман Деркул Степок 50 70 90 110 50 70 90 110 50 70 90 110 Середнє по фактору С Середнє по фактору Спосіб сівби (фактор С) звичайний рядковий (міжряддя 15 см) 13,3 14,0 14,3 12,6 12,8 13,5 14,2 13,2 12,1 12,6 12,8 11,8 13,1 вузькорядний широкорядний-1 широкорядний-2 (міжряддя 30 (міжряддя 45 см) (міжряддя 70 см) см) 13,2 13,3 13,4 11,6 12,9 12,8 13,9 12,4 12,2 12,3 12,6 11,1 12,2 12,5 12,5 10,7 12,2 11,0 12,1 11,5 11,5 11,4 11,6 10,5 12,4 12,4 12,2 10,4 12,0 11,0 11,6 10,9 11,5 11,4 11,3 10,1 12,6 11,6 В 12,8 13,0 13,1 11,3 12,5 12,1 12,9 12,0 11,8 11,9 12,0 10,9 А 11,4 12,6 12,4 11,7 НІР05, ц/га: для факторів: А - 0,32;В - 0,43; С - 0,29 10 В середньому по факторах урожайність гібридів Деркул і Степок була на 1,6 та 7,1 % нижче, ніж у варіанті з гібридом Лиман. По фактору В спостерігалась перевага густоти стояння рослин 2 UA 70086 U 5 10 90 тис./га при вирощуванні всіх досліджуваних гібридів. Зниження густоти стояння рослин або її підвищення викликало зменшення продуктивності соняшника на 0,9-13,7 %. З підвищенням ширини міжрядь встановлена чітка тенденція до зниження врожайності насіння соняшника. Так, при збільшенні ширини міжряддя з 15 см до 30 см, урожайність насіння знизилась на 0,5 ц/га (або на 3,8 %), а з 15 до 45 і 70 см - відповідно на 1,5-1,7 ц/га (або на 12,714,7 %). Згідно з лабораторниими дослідженнями встановлено, що найвищий вихід олії на рівні 7,4 ц/га був у варіанті з гібридом Лиман при густоті стояння 90 тис./га та звичайному рядковому способі сівби (Таблиця 3). Найменші показники виходу олії з гектару - 5,2 ц/га, були у варіанті з гібридом Степок при густоті стояння 50 тис./га та широкорядному способі сівби 70 см. Таблиця 3 Умовний збір олії при вирощуванні гібридів соняшника залежно від густоти стояння рослин та способів сівби, ц/га (середнє за 2007-2009 pp.) Густота стояння Гібриди рослин, (фактор А) тис./га (фактор В) Лиман Деркул Степок 50 70 90 110 50 70 90 110 50 70 90 110 Середнє по фактору С Середнє по фактору Спосіб сівби (фактор С) звичайний вузькорядний широкорядний-1 широкорядний-2 рядковий (міжряддя 30 (міжряддя 45 см) (міжряддя 70 см) (міжряддя 15 см) см) 6,8 6,8 6,3 6,4 7,2 6,7 6,4 6,3 7,4 6,8 6,4 6,3 6,4 5,9 5,5 5,3 6,5 6,6 6,3 6,2 6,9 6,5 5,6 5,6 7,3 7,1 6,2 6,0 6,8 6,3 5,9 5,6 6,2 6,2 5,9 5,9 6,4 6,3 5,9 5,8 6,6 6,4 5,9 5,8 6,1 5,7 5,4 5,2 6,7 6,4 6,0 В 6,6 6,7 6,7 5,8 6,4 6,2 6,6 6,2 6,1 6,1 6,2 5,6 А 6,4 6,3 6,0 5,9 НІР05, ц/га: для факторів: А - 0,12; В - 0,27; С - 0,20 15 20 Таким чином, запропонований спосіб дає можливість отримати високий рівень врожаю насіння соняшнику, вихід олії з одиниці площі, підвищити ефективність використання агроресурсів, покращити економічну й енергетичну ефективність технологічного комплексу та зменшити антропогенний вплив на довкілля. Джерела інформації: 1. Деменко В.М. Удосконалення елементів технології вирощування соняшника в умовах північно-східного Лісостепу України: Дис. канд. с-г. наук: 06.01.09 / Сумський держ. аграрний унт. - Суми, 1998.-192 с. 2. Бондаренко М.П. Підбір високопродуктивних сортів соняшника для вирощування насіння в північно-східному Лісостепу // Селекція і насінництво.-2002. - Вип. 86. - С. 236-241. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб вирощування соняшника в післяукісних посівах після жита на зелений корм, що включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу з прикочуванням, догляд за рослинами, який відрізняється тим, що для сівби використовують високоолеїновий гібрид Лиман, застосовують ширину міжрядь 15 см та формують густоту стояння рослин в межах 90 тисяч на гектар. 3 UA 70086 U Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4