Мітка для риби

Реферат: UA 70087 U UA 70087 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до рибництва. Відомі способи мічення риби: за допомогою підрізання плавців, застосування барвників, термального таврування, використання електронних чипів [Товстик В.Ф. Рибництво. - Харків: Еспада, 2004. - С. 212-216; Шерман І.М., Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва. - К.: Вища освіта, 2005. - С. 190-197; Гринжевський М.В., Грициняк І.І., Шерман І.М. Бонітування і облік племінних риб. /Організація селекційно-племінної роботи в рибництві. - К.: «Рибка моя», 2006. - С 244-248]. Найближчим технічним рішенням є гідростатична мітка Леа [Сабодаш В.М. Рыбоводство. Μ.: ООО «Издательство ACT», 2004. - С. 209-210]. Вона є пластинкою, на якій витиснено відповідний номер. На одному боці пластинки є отвір, в який вставлено кільце для прикріплення до тіла риби. Ця мітка має ряд недоліків. Якщо її виготовити з поліетиленової плівки, як це сказано, то вона швидко пошкоджується. Потрібно також мати відповідний пристрій для витиснення номера (якщо мітка виготовлена з іншого матеріалу). Для того, щоб ідентифікувати номер рибу потрібно перед цим виловити. Задачею корисної моделі було створення такого пристосування, яке б не мало зазначених недоліків, було просте у виготовленні і експлуатації і яким можна було користуватися (ідентифікувати рибу), не виловлюючи її зайвий раз, тобто не піддаючи стресу. Поставлена задача вирішується тим, що мітку виготовляють із фольги, яка не іржавіє і не окислюється. На фользі за допомогою препарувальної голки наносять номер. Номер роблять шляхом пророблення отворів по контуру відповідного цифрового чи літерного позначення. Такі отвори, просвічуючись, добре видні у воді і рибу не потрібно зайвий раз відловлювати, щоб ідентикувати номер. Мітку за допомогою степлера (або вручну) прикріплюють до зябрової кришки риби. Мітка для риби (фіг. 1) включає в себе власне мітку (1), на якій зроблені відповідні позначення (номер) (2) і шпильку (3), якою мітку прикріплюють до зябрової кришки риби. Приклад конкретного виконання. Мітку (1) виготовляли (штампували) із фольги за допомогою свердла для виготовлення пробок. На мітці, за допомогою препарувальної голки, робили відповідне позначення (номер) (2), а також отвори під шпильку (4), якщо мітку прикріплювали вручну. Номер робили за допомогою отворів за контуром відповідної цифри, що давало змогу легко його бачити у воді, не відловлюючи рибу. Спіймавши рибину, піднімали зяброву кришку і за допомогою степлера або вручну, використовуючи шило, прикріпляли мітку (Фіг. 2). Прикріпивши мітки з ідентичним номером до обох зябрових кришок, рибу відпускали. Мітки були надійно прикріплені, не заважали рибам плавати. Номери на мітках було добре видно незалежно від положення риби у воді і її не потрібно зайвий раз відловлювати. При необхідності ловили тільки рибу з потрібним номером. Конструкція мітки для риби і спосіб її прикріплення дає можливість: - легко і швидко виготовляти мітку; - мітити рибу не травмуючи її; - візуально легко відмічати потрібну рибу не відловлюючи її; - не заважати рибі під час її переміщення у воді; - експлуатувати мітку протягом тривалого часу (протягом життя риби). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Мітка для риби, що включає власне мітку, виготовлену з фольги і прикріплену шпилькою до зябрової кришки за допомогою степлера чи вручну, яка дає змогу ідентифікувати рибу, не відловлюючи її додатково. 1 UA 70087 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2