Спосіб лікування пухлин в експерименті

Реферат: Спосіб лікування пухлин в експерименті, при якому вплив здійснюють на поверхню тіла, розташовану в проекції області локалізації пухлини спрямованим когерентним електромагнітним гіпервисокочастотним лазерним випромінюванням нетеплової інтенсивності з 2 довжиною хвилі в діапазоні 80-337 мкм при щільності потужності в інтервалі 0,1-10,0 мвт/см , з частотою модуляції в межах 1-10 Гц і формою модульованого сигналу, близькою до прямокутної зі скважністю, регульованою в межах 1-10, при цьому рівень частоти обертання площини поляризації лінійно-поляризованого гіпервисокочастотного випромінювання регулюють і встановлюють в межах (27π-n2π) рад/сек., де n=1, 2……10, в кількості 10-20 сеансів по 15-30 хвилин кожний, з інтервалом 2-5 діб. UA 72825 U (12) UA 72825 U UA 72825 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до методів лікування за допомогою електромагнітних хвиль, і призначена для лікування широкого спектру різних захворювань, а саме пухлин, шляхом застосування електромагнітного гіпервисокочастотного лазерного випромінювання. Широко відоме застосування у медицині електромагнітних хвиль, які використовуються як лікувальні та діагностичні засоби (Пресман А.С. Электромагнитные поля и живая природа. - М.: Наука, 1968). Відомий спосіб впливу на регуляцію функції клітини за допомогою електромагнітного випромінювання, в якому з метою впливу на механізми, які регулюють функціональну активність генів, застосовують електромагнітний вплив хвиль нетеплової інтенсивності з малими енергіями квантів, наприклад хвилями міліметрового діапазону (а.с. СССР № 552090 кл. A61N5/02, 1977). Суттєвим недоліком цього способу є те, що міліметрові хвилі мають малу глибину проникнення у м'язову тканину. Зменшення амплітуди хвилі при її проникненні в тканину біооб'єкта можна характеризувати глибиною проникнення "" - відстань, на якій амплітуда хвиль зменшується в 2,72 разу. Наприклад, при довжині хвилі =10 см (частота коливань f=3 ГГц) глибина проникнення в м'язову тканину та шкіру становить =15 см, а при =8 мм (f=3 7,4 ГГц) 8=0,3 мм). Таким чином, міліметрові хвилі не можуть проникати глибоко в уражену область біооб'єкта, що збільшує час лікування та знижує його ефективність. Останнім часом набули поширення комбінаційні (сполучені) методи лікування за допомогою електромагнітних хвиль. Відомим є спосіб терапії пухлин шляхом опромінювання, при якому кожен сеанс опромінювання проводять у два прийоми: спочатку дають дозу 5-20 рад, а потім решту дози з інтервалом між прийомами у часі в 5-15 хвилин. (А.С. СРСР № 597370, МКЛ A61N5/10). Спосіб краще за інші існуючі тим, що дозволяє виключити токсичну дію сенсибілізаторів, проте недоліки даного способу полягають у недостатньо високому лікувальному ефекті та недостатньо швидкій сенсибілізації пухлин. Відомий також спосіб променевої терапії пухлин шляхом введення в організм різноманітних хімічних речовин, що посилюють дію радіації з наступним проведенням курсу променевого лікування загальновживаними разовими дозами (Локшина A.M. і Пелевина Н.Н. Медицинская радіологія.-1973 г. - № 3 - с. 70-74). Такий спосіб недостатньо ефективний, тому що для сенсибілізації пухлин потрібні такі концентрації препарату, які можуть бути досягненні лише при введені великих доз, що є токсичними для організму. Найбільш близьким за суттю до способу терапії, що заявляється, є спосіб терапевтичного впливу на організм слабким електромагнітним випромінюванням НВЧ діапазону, заснованого на тому, що терапевтичне впливання НВЧ діапазону на організм людини здійснюється через полозкову випромінюючу антену, виконану у вигляді аплікатора і підключену до НВЧ генератора (Пономаренко О.М., Новикова Л.В. Бороборатне скло. Технологія. Структура. Властивості Херсон, 2000 – С. 133). Недоліком цього способу є відсутність достатнього впливу на пухлинний процес, а також відсутність ефекту захисту інших органів, а також медпрацівників від несанкціонованої дії електромагнітного випромінювання НВЧ діапазону при здійсненні терапевтичної дії зони лікування полозковою випромінюючою антеною, виконаною у вигляді аплікатора і підключеною до НВЧ генератора. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування пухлин, в якому за рахунок зміни діапазону електромагнітного опромінювання досягається вплив на апоптоз клітин, за рахунок чого відбувається уповільнення пухлинного росту. Поставлена задача вирішується в способі лікування пухлин в експерименті, який здійснюють шляхом електромагнітного опромінювання, згідно з корисною моделлю, вплив здійснюють на поверхню тіла, розташовану в проекції області локалізації пухлини спрямованим когерентним електромагнітним гіпервисокочастотним лазерним випромінюванням нетеплової інтенсивності з 2 довжиною хвилі в діапазоні 80-337 мкм при щільності потужності в інтервалі 0,1-10,0 мвт/см , з частотою модуляції в межах 1-10 Гц і формою модульованого сигналу, близькою до прямокутної зі скважністю, регульованою в межах 1-10, при цьому рівень частоти обертання площини поляризації лінійно-поляризованого гіпервисокочастотного випромінювання регулюють і встановлюють в межах (2-n2) рад/сек., де n=1,2……10, в кількості 10-20 сеансів по 15-30 хвилин кожний, з інтервалом 2-5 діб. 1 UA 72825 U 5 10 15 20 25 30 35 Експериментальною моделлю служили щури-пухлиноносії масою 160-180 г з підшкірно перевитою карциномою Герена. Штам щурячої карциноми Герена був отриманий з Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Е. Кавецкого НАН України. Пухлину перевивали шляхом імплантації під шкіру 20 % суспензії клітин з розрахунку 4 мл/кг. Починаючи з 7-9 доби після перевивки і через кожні 2-3 доби робили виміри діаметра пухлини в трьох напрямках і розраховували обсяг пухлини. Як джерело електромагнітного випромінювання використовують експериментальну малогабаритну спеціалізовану лазерну установку, розроблену в ІРЕ АН України і пристосовану для медичних цілей. Параметри випромінювання склали: гіпервисокочастотне лазерне 2 випромінювання з довжиною хвилі 0,337 мм; потужність випромінювання - 1600 мкВт/см (доза 2 1,44 Дж/см ); площа опромінення - 1 см. Опроміненню піддавалась зона росту пухлини у режимі двократного опромінення (через два дні на третій). У І серії експериментів тварин виводили з досліду через добу після останнього впливу. В II серії спостереження проводили протягом 30 діб від початку експерименту. У ході проведення досліджень експериментальних тварин було розподілено на такі групи: I група (контрольна) - тварини, пухлини яких не піддавали ніякому впливу; II група (дослідна) - тварини, пухлини яких піддавались ГВЧ-опроміненню на зону росту пухлини і плантарну ділянку однієї зі стоп; III група (порівняльна) - тварини, пухлини яких піддавали локальному рентгенівському опроміненню. Кількісними параметрами оцінки ефективності застосованих впливів служили показники змін 3 об'єму пухлини в динаміці експерименту (V см ), середня питома швидкість росту пухлини (ф, 3 см /добу) та час подвоєння її об'єму (Та, доба), а також відсоток гальмування росту пухлини (ТГО, %) під впливом опромінення. Встановлено, що ГВЧ-випромінювання, також як і рентгенівське, сприяє гальмуванню росту пухлини, яке зростає залежно від терміну дослідження. Результати дослідження динаміки росту карциноми Герена в умовах дії ГВЧ- та рентгенівського опромінення і кількісні характеристики змін темпу її росту наведені в табл. 1, 2. Рентгенівське опромінення в сумарній дозі 10 Гр викликає у значно більшому ступені гальмування росту пухлини порівняно з ГВЧ-опроміненням, зокрема, на різних термінах після впливу. Так, через добу після останнього сеансу опромінення (15-та доба спостережень) ГРП досягає в середньому 26 % при рентгенівському опроміненні та 7 % при ГВЧ-опроміненні (Табл. 1). Однак наприкінці досліджень (30 доба) об'єм пухлин був порівняний у групах з різним типом випромінювання і достовірно відрізнявся від контролю. Відставання росту пухлини складало відповідно 32 % при ГВЧ та 47 % при рентгенівському опроміненні. Таблиця 1 3 Динаміка росту карциноми Герена в умовах рентгенівського та ГВЧ-опромінення (см ) Терміни спостережень 12 доба(доба 15 доба (доба Серії 10 доба(до після ГРП після другого ГРП досліджень опромінення) першого (%) сеансу (%) сеансу опромінення) опромінення) Група 1 5,85±0,90 8,82±0,72 14,05±0,93 (контроль) Група 2 (ГВЧ5,26±0,24 7,83±0,28 11 12,98±1,2 7 опромінення) Група 3 (хопромінен5,22±0,45 7,78±0,30 11 10,28±0,82* 26 ня) 21 доба (10 30 доба (20 доба після ГРП доба після ГРП двох сеансів (%) двох сеансів (%) опромінення) опромінення) 32,7±1,8 40,0±1,3 24,9±0,72* 23 26,2±1,2* 32 17,2±1,2* 47 21,0±0,82* 47 Примітка. * - достовірність різниці в порівнянні з контролем (р