Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с, асоційованого з фіброзом печінки

Реферат: Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С, асоційованого з фіброзом печінки включає використання гепатопротекторів в комплексній схемі лікування та частотно-резонансної терапії в противірусному режимі. Додатково застосовують препарати антифібротичної дії, а саме дуоамітон 2 капсули вранці, дуолітон 2 капсули увечері. UA 75714 U (12) UA 75714 U UA 75714 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до лікування хронічного гепатиту "С" (ХГС), і може застосовуватись в практичній діяльності інфекціоністів, гастроентерологів, терапевтів, педіатрів і сімейних лікарів. У структурі захворювань печінки, які серед усіх причин смерті знаходяться на десятому місці, великий відсоток належить хронічним вірусним гепатитам (ХВГ) [1]. За статистичними даними, близько 170 млн. осіб в світі інфіковані HCV. Щорік фіксується 3-4 млн. нових випадків зараження HCV, причому в 80 % з них настає хронізація процесу. У 76 % випадків захворювання є причиною розвитку гепатоцелюлярної карциноми і служить свідченням для проведення 65 % трансплантацій печінки в розвинених країнах. Фіброз і цироз печінки розвивається в 20-30 % хворих вірусним гепатитом С протягом 20-30 років. По прогнозам учених, через 10-20 років смертність від HCV-інфекції і її наслідків збільшиться в 3 рази і значно перевищить цей показник при Віл-інфекції [6]. При вірусних ураженнях печінки відбувається накопичення надлишкової кількості колагену, що і формує фіброз печінки [3]. Медіаторами індукованої фіброплазії в цих випадках є фібронектин і чинник, що активує фібробласти. Розвиток фіброзу печінки пов'язаний з вірусною дією, яка сприяє пошкодженню судинних стінок внутрішньопечінкових гілок комірної вени з подальшим розвитком імунозапального процесу в періпортальному просторі [3, 5]. Однією з основних причин низької реабілітації хворих на ХВГ вважають недостатнє використання комплексних методів лікування, які б гальмували розвиток фіброзу печінки [1, 3]. Саме тому важливою є проблема пошуку і впровадження в практику нових лікарських препаратів і методів, які б мали за мету досягнути гальмування прогресування та регрес фіброзу печінки. Одним зі способів лікування ХГС є застосування препаратів що мають гепатопротекторну, протифібротичну та імуномодулюючу дію. Це насамперед Біциклол [2, 4]. Діюча речовина Біциклолу синтезована на основі схизандрину С, отриманого з лимонника китайського. Даний спосіб є аналогом до заявленого. Біциклол має властивість зменшувати концентрацію вірусу, захищати печінку від хімічних токсинів і вірусів завдяки захисту мембрани гепатоцитів, поліпшувати білковосинтетичну функцію печінки. Але цей препарат як і інші гепатопротектори не впливає на розвиток фіброзу печінки та не впливає на стан імунної системи. Спосіб, що є прототипом до заявленого, включає методику лікування ХГС, яка має пряму противірусну дію, характеризується низьким відсотком побічних ефектів та є неінвазивною і рентабельною. Це досягається тим, що застосовується імуномодулюючий компонент, активна біорезонансна терапія в противірусному режимі, та гепатопротектори в комплексній схемі лікування, причому як імуномодулюючий компонент використовуються рослинні засоби Цитофіл № 4 та Цитофіл № 13. Цей спосіб лікування ХГС здійснюється наступним чином. При діагностуванні ХГС і визначенні у хворого генотипу і вірусної загрузки призначають активну біорезонансну терапію (БРТ) і пасивну БРТ в комплексі з сеансами лікування на апараті Lanta-Z (виробництва Альтимед) 2-й режим, 2 рази на добу, протягом 6-12 місяців. А також фітопрепарати Цитофіл № 4, Цитофіл № 13 по 10-15 крапель 3 рази на добу. Перевагами заявленого способу є: - Використання як противірусного лікування частотно-резонансної терапії; - Застосування як імуномоделюючого компонента рослинних засобів; - Біодоступність і рентабельність методу. Але використання цього методу [2] не впливає на регрес фіброзу печінки. Тому ми пропонуємо вдосконалити метод і розробити такий спосіб лікування, який би сприяв гальмуванню процесів фібротизації печінки. Як препарат, що має антифібротичну дію доцільно використовувати дуоамітон і дуолітон, які отримані з використанням сучасних наукових технологій, що забезпечує максимальне збереження і стабільність компонентів даних препаратів. Основними речовинами, що входять до складу дуоамітону та дуолітону, є поліпептиди, що містять амінокислоти і недиференційований клітинний матеріал; гексози та тригліцериди, які забезпечують тканини живленням і енергією, покращуючи вуглеводний і ліпідний обмін; моногліцериди, які використовуються організмом для утворення тригліцеридів; цинк, мідь і марганець - є структурними компонентами ферментів. Дуоамітон та дуолітон також містять антиоксиданти, вітаміни А і Е, жирні кислоти, що в клітинних мембранах нормалізують процеси окислення, а це позитивно позначається на їх функціональному стані. Загальними ознаками способу, що заявляється, та прототипу є використання частотнорезонансної терапії та гепатопротекторів в комплексній схемі лікування. 1 UA 75714 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відмітними ознаками є застосування препаратів антифібротичної дії, а саме дуоамітон 2 капсули вранці, дуолітон 2 капсули увечері. Відзначена сукупність ознак, які характеризують заявлений спосіб, в відомій техніці не виявлена. Суть способу не випливає з відомого рівня техніки. Лікування хворих на ХГС, асоційований з фіброзом печінки, згідно з корисною моделлю, здійснюється наступним чином: хворому призначається на тлі базової терапії активна біорезонансна терапія на апараті Lanta-Z (виробництва Альтимед) 2-й режим, 2 рази на добу, протягом 9 місяців; фітопрепарати Цитофіл № 4, Цитофіл № 13, Гепатофіл по 10-15 крапель 3 рази на добу, протягом 9 місяців; з метою гальмування фіброзу призначають дуоамітон 2 капсули вранці, дуолітон 2 капсули увечері, протягом 1 місяця 1 раз у півроку. Використання заявленого способу лікування ХГС ілюструється наступними клінічними прикладами. Приклад 1. Хвора Г., 45 років звернулась в Міжнародний медичний центр 01.08.2011 року зі скаргами на періодичний біль в правій половині живота сухість та гіркоту в роті, нудоту, печію, загальну слабкість. З анамнезу: хронічний гепати С встановлено в грудні 2009 року. При огляді стан хворої середньої тяжкості. Шкіра звичайного кольору. Набряків немає. Тони серця ритмічні, приглушені. AT=120/80 мм.рт.ст., пульс - 70 уд./хв. Над легенями дихання везикулярне, хрипів немає. Язик вологий, обкладений білим нальотом. Живіт при пальпації помірно болісний в епігастрії та підребір'ї. Печінка та селезінка не пальпуються. Загальній аналіз крові.(от 01.08.2011) гемоглобін - 145г/л, еритр.-4.7, кол.пок. - 0,93, лейк. 5,6, ШОЕ - 11 мм/час, паличк. - 2 %, сегм. - 54 %, лімф. - 38 %, моноц. - 6 %, тромбоц. - 325. Біохімічній аналіз крові:(от 01.08.2011) загальний білок - 80, білірубін загальний - 14,9, прямий - немає, лужна фосфатаза - 0,72, АлАТ - 5.7, глюкоза - 4,0, амілаза - 9,6. ПЦР РНК HCV (14.12.2009) - виявлено. Генотип 1 в. 5 6 Кількісне визначення РНК вірусу гепатиту С 5,0 × 10 МЕ/мл. - відпов. 2,0 × 10 копій/мл (від 14.12.2009 р.) ФиброТест (BioPredictive, Франція) (14.12.2009) - F 2 (фіброз 2 стадії) УЗД: (от 28.10.2009) Печінка 134 × 72 мм, контури рівні, чіткі, ехогенність підвищена, паренхіма дрібнозерниста. Портальна вена 12 мм. Холедох 6 мм. Жовчній міхур 70 × 21 мм, стінка ущільнена 2,5 мм, в просвіті в'язка жовч. Селезінка 60 × 133 мм, збільшена, вена 7 мм. Підшлункова залоза 25 × 16 × 19 мм, контури рівні, чіткі, ехогенність підвищена, паренхіма дрібнозерниста. Висновок: УЗ ознаки дифузних змін паренхіми печінки, спленомегалії, хронічного холециститу. Діагноз. Хронічний вірусний гепатит С, з високою активністю, асоційований з фіброзом печінки. Лікування: хворій призначена активна біорезонансна терапія на апараті Lanta-Z (виробництва Альтимед) 2-й режим, 2 рази на добу, протягом 9 місяців; фітопрепарати Цитофіл № 4, Цитофіл № 13, Гепатофіл по 10-15 крапель 3 рази на добу, протягом 9 місяців; дуоамітону 2 капсули вранці, дуолітону 2 капсули увечері, протягом 1 місяця 1 раз у півроку. Контрольні виміри: Загальній аналіз крові: (от 02.03.2012) гемоглобін - 130 г/л, еритр. - 4,9, кол.пок. - 0,9, лейк. 5,6, ШОЕ - 5 мм/час, паличк. - 2 %, сегм. - 60 %, лімф. - 34 %, моноц. - 4 %, тромбоц. - 325. Біохімічній аналіз крові:(от 02.03.2012) загальний білок - 80, білірубін загальний - 13, прямий - немає, лужна фосфатаза - 0,72, АлАТ - 3,24, глюкоза - 4,0, амілаза - 9,6. 5 6 ПЦР от 29.02.2012 року - 3,29 × 10 МЕ/мл. - відп. 1,29 × 10 копій/мл. ФиброТест (BioPredictive, Франція) от 29.02.2012-F 1 (фіброз 1 стадії) УЗД: (от 02.03.2012) Печінка 120 × 70 мм, контури рівні, чіткі, ехогенність підвищена, паренхіма дрібнозерниста. Портальна вена 12 мм. Холедох 6 мм. Жовчній міхур 70 × 21 мм, стінка ущільнена 2.5 мм, в просвіті в'язка жовч. Селезінка 60 × 133 мм, збільшена, вена 7 мм. Підшлункова залоза 25 × 16 × 19 мм, контури рівні, чіткі, ехогенність підвищена, паренхіма дрібнозерниста. Висновок: УЗ ознаки дифузних змін паренхіми печінки, спленомегалії, хронічного холециститу. Таким чином, після проведеного лікування загальний стан хворої значно покращився. Зник біль в епігастрії, зменшились диспепсичні розлади. Покращилися біохімічні показники крові, головне зменшився показник вірусної загрузки та зафіксований регрес фіброзу печінки. Приклад 2. Хвора А., 40 років, звернулась амбулаторно в Міжнародний медичний центр 26.06.2011 року за консультаціями зі скаргами на біль в правому підребер’ї давлючого характеру без чіткого зв'язку із прийомом їжі, періодичний біль в епігастрії, загальну слабкість. З анамнезу: хронічний гепатит С встановлено в лютому 2009 року. 2 UA 75714 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 При огляді стан хворої середньої тяжкості. Шкіра звичайного кольору. Набряків немає. Тони серця ритмічні, приглушені. AT=120/80 мм.рт.ст., пульс - 64 уд./хв. Над легенями дихання везикулярне, хрипів немає. Язик вологий, обкладений білим нальотом. Живіт при пальпації помірно болісний в епігастрії та підребер’ї. Печінка та селезінка не пальпуються. Загальній аналіз крові: (от 26.06.2011) гемоглобін - 130 г/л, еритр. - 4,4, кол.пок. - 0,92, лейк. - 7.4, ШОЕ - 12 мм/час, еоз. - 4 % паличк. - 8 %, сегм. - 62 %, лімф. - 18 %, моноц. - 8 %, тромбоц. - 349. Біохімічній аналіз крові: (от 26.06.2011) загальний білок - 82, білірубін загальний - 12.8, прямий - немає, лужна фосфатаза - 0.62, АлАТ -2.75, глюкоза - 4.9, амілаза - 24. ПЦР РНК HCV (16.02.2009) - виявлено. Генотип 3а. 5 6 Кількісне визначення РНК вірусу гепатиту С 5,29 × 10 МЕ/мл.-2,12 × 10 копій/мл. ФиброТест (BioPredictive, Франція) от 16.02.2009-F 3 (фіброз 3 стадії) УЗД: (от 26.06.2011) Печінка 195 × 96 мм, збільшена, край закруглений, ехогенність підвищена, паренхіма неоднорідна, дистальне затухання ультразвуку, стінки судин ущільнені. Портальна вена 13 мм. Холедох 6 мм. Жовчний міхур з перегинами в області дна та шийки 118 × 3 0 мм, стінка ущільнена 3 мм, в просвіті в'язка жовч. Селезінка 110 × 52 мм, збільшена, вена 7 мм. Підшлункова залоза 28 × 17 × 25 мм, контури нерівні, нечіткі, ехогенність підвищена, паренхіма неоднорідна. Висновок: УЗ ознаки стеатогепатиту, хронічного панкреатиту, хронічного холециститу. У хворої хронічний гепатит, асоційований з вірусом С з високою активністю. Лінування: Хворій призначена активна біорезонансна терапія на апараті Lanta-Z (виробництва Альтимед) 2-й режим, 2 рази на добу, протягом 8 місяців; фітопрепарати Цитофіл №4, Цитофіл №13, Гепатофіл, Гастрофіл по 10-15 крапель 3 рази на добу 10 місяців; дуоамітон вранці 2 капсули, дуолітон увечері 2 капсули, протягом 1 місяця 1 раз у півроку. Контрольні виміри: Загальний аналіз крові: (от 05.02.2012) гемоглобін - 120г/л, еритр. - 4,5, кол.пок. - 0,9, лейк. 5,8, ШОЕ - 8 мм/час, паличк. - 1 %, сегм. - 70 %, лімф. - 28 %, моноц. - 1 %, тромбоц. - 324. Біохімічній аналіз крові: (от 05.02.2012) загальний білок - 82, білірубін загальний - 10,6, прямий - немає, лужна фосфатаза - 0,51, АлАТ -1,38, глюкоза - 4,9, амілаза - 16,0. 5 5 ПЦР от 25.01.2012 року- 1,29 × 10 МЕ/мл - відп. 5,17 × 10 копій/мл ФиброТест (BioPredictive, Франція) от 25.01.2012-F 2 (фіброз 2 стадії) УЗД: (от 05.02.2012) Печінка 170 × 95 мм, збільшена, ехогенність підвищена, паренхіма неоднорідна, дистальне затухання ультразвуку, стінки судин ущільнені. Портальна вена 13 мм. Холедох 6 мм. Жовчний міхур з перегинами в області дна та шийки 118 × 30 мм, стінка ущільнена 3 мм, в просвіті в'язка жовч. Селезінка 100 × 52 мм, збільшена, вена 7 мм. Підшлункова залоза 25 × 16 × 20 мм, контури нерівні, нечіткі, ехогенність підвищена, паренхіма неоднорідна. Висновок: УЗ ознаки стеатогепатиту, хронічного панкреатиту, хронічного холециститу. Таким чином, в результаті проведеної терапії покращилися клініко-лабораторні показники: знизилась активність АлАТ, AcAT, майже в два рази зменшився показник вірусної загрузки. Зазначена позитивна динаміка асоціювалося з регресом фіброзу печінки. Самопочуття хворої значно покращилося: зменшився біль, тяжкість в шлунку, з'явився апетит. Під час лікування алергічних реакцій і побічних ефектів не відзначалось. Інших лікарських засобів протягом лікування вона не приймала. Заявлений спосіб лікування ХГС, асоційованого з фіброзом печінки, застосований у 22 хворих, які знаходились під спостереженням у клініці Міжнародного медичного центра. Ускладнень, побічних ефектів терапії та алергічних реакцій не спостерігалося. Результатом лікування є зниження рівня вірусної загрузки, регрес фіброзу печінки, покращення загального стану хворих. Таким чином спосіб є промислово придатним. Джерела інформації: 1. Нові рекомендації Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки: лікування вірусного гепатиту С // Сучасна гастроентерологія №6(62)2011. - С. 5 2. Деклараційний патент України на корисну модель 56770 кл. А61К 36/00 Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту "С"/ Доровських А.В.,Філіппов Ю.А., Зак М.Ю., Орлик С. В. (Україна).- № u2010 08643; Заявл. 12.07.2010; Опубл.25.01.2011. Бюл. № 2 3. Э.П. Яковенко, А.В. Яковенко, А.Н. Иванов Фиброз печени: механизмы развития и вопросы терапии // Фарматека №12 - 2011. - С. 1-6. 4. Боброва І.А., Матяш В.І., Шевчук В.Б. Біциклол - нестандартна терапія хронічних вірусних гепатитів //Мат-ли науково-практичної конференції з міжнародною участю "Хвороби печінки в практиці клініциста". - Харків, 2007. - С. 58 3 UA 75714 U 5. Sherlock S. IV International symposium on Viral Hepatitis: summary // J. Hepatology. - 2005.-22 (suppl. 1). - P. 160-163. 6. Lui G. T. The anti-virus and hepatoprotective effect of Bicyclol and the mechanism of action // Chin. J. New Drugs.-2010. - V. 10. - P. 325-327. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С, асоційованого з фіброзом печінки, який включає використання гепатопротекторів в комплексній схемі лікування та частотнорезонансної терапії в противірусному режимі, який відрізняється тим, що додатково застосовують препарати антифібротичної дії, а саме дуоамітон 2 капсули вранці, дуолітон 2 капсули увечері. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4