Спосіб вирощування кукурудзи на зерно за фертигації

Реферат: Спосіб вирощування кукурудзи на зерно включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю. Мінеральні добрива вносять разом з поливною водою. UA 76904 U (12) UA 76904 U UA 76904 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільськогосподарського виробництва, зокрема до способів внесення засобів хімізації, що вносяться разом з поливною водою. Відомий спосіб вирощування кукурудзи на зерно при зрошенні [патент UA 58958, А01В 79/00], що включає дискування, внесення мінеральних добрив, ранню зяблеву оранку, боронування, внесення гербіцидів, культивацію, сівбу, вегетаційні поливи, збирання врожаю районованих для південного Степу України гібридів кукурудзи ранньої та середньоранньої груп стиглості. Недоліком способу є те, що не врахована специфіка ґрунтово-кліматичних умов північного Степу України та різні способи внесення мінеральних добрив на поливних землях. Найбільш близьким аналогом за технічною суттю та результатом є спосіб вирощування кукурудзи на зерно, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю [Циков B.C. Кукуруза: технология, гибриды, семена. Днепропетровск: Издательство "Зоря", 2003.-296 с.] Недоліком способу є значні затрати матеріальних та енергетичних ресурсів. Задачею корисної моделі є отримання високих врожаїв зерна кукурудзи в умовах зрошення за оптимального поєднання агротехнічних прийомів при раціональному використанні поливної води, мінеральних добрив, енергетичних та матеріальних ресурсів. Поставлена задача вирішується тим, що впровадження агротехнічних прийомів забезпечує оптимальне сполучення поливів і удобрення при вирощуванні кукурудзи на зерно, враховуючи тривалий періодом вегетації і споживання великої кількості елементів живлення, при цьому мінеральні добрива вносять разом з поливною водою дозою N180P90, розділивши її на дві частини по N90P45 у фази 10-12 листків і викидання волотей кукурудзи. В одному технологічному процесі поєднують удобрення і зрошення, враховуючи тривалий періодом вегетації і споживання великої кількості елементів живлення, в середньому для Степу України норми добрив для формування урожаю зерна на рівні 10 т/га становлять: азоту 180220, фосфору 90-120, калію 50-60 кг д. р. /га. Загальними ознаками продукту, що заявляється є основний та передпосівний обробіток ґрунту, сівба, догляд за посівами та збирання врожаю. Застосування добрив з поливною водою докорінно вирішує проблему рівномірного розподілу добрив в активному шарі ґрунту до рівня рівномірності розподілу поливної води. Крім того, важливою перевагою цього способу є можливість подачі добрив невеликими дозами протягом вегетаційного періоду, коли рослини їх найбільше потребують без пошкодження листя як механічно, так і через хімічні опіки. Спосіб був експериментально проведений в навчально-дослідному господарстві „Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету. Ґрунт-чорнозем звичайний малогумусний слабозмитий середньосуглинковий. Об'ємна маса шару ґрунту 0-70 см 3 складає 1,28 г/см , а найменша вологоємкість (НВ) - 21,5 %. Потужність гумусованого шару становить 65-70 см, а вміст гумусу в орному шарі ґрунту - 2,0-3,5 %. Нітратного азоту після 7 діб компостування (за Кравковим) в 100 г сухого ґрунту міститься 2,4-3,8, рухомого фосфору (в оцетокислій витяжці за Чіріковим) - 10,9-15,5, обмінного калію (за Масловою) - 20,0-24,4 мг/100 г ґрунту. Підґрунтові води залягають на глибині більше 15 м. Погодні умови за роки досліджень були в цілому сприятливими для вирощування кукурудзи в умовах зрошення. За вегетаційний період (травень - вересень) 2002 року випало 332 мм дощів, у 2003 р.-303 мм, а у 2004 році - 386 мм. У дослідах висівали середньоранній гібрид кукурудзи Піонер 3978, що добре відкликається на зрошення і був об'єктом досліджень. Строки і способи внесення мінеральних добрив вивчали за розрахованою дозою на одержання врожаю зерна 10 т/га. Передбачали також варіант без добрив. Технологія вирощування кукурудзи була загальноприйнятою для цієї культури в зоні північного Степу України. Поливи проводили дощувальним агрегатом ДДА-100МА. Мінеральні добрива дозували в поливну воду спеціальним гідропідживлювачем. Поливний режим передбачав підтримання вологості ґрунту в активному шарі не нижче 70-80 % НВ. Зрошувальна 3 норма становила 1500-2000 м /га. Із рідких мінеральних добрив застосовували азотно-фосфорний розчин 10:34 (N-10 %, Р 34 %), що отримують шляхом нейтралізації поліфосфорних кислот аміаком. Дози мінеральних добрив для одержання запланованого врожаю зерна кукурудзи 10 т/га обчислювали балансовим методом з урахуванням вмісту основних елементів живлення в орному шарі ґрунту. Розрахункові дози становили N180P90. Для вивчення ефективності внесення рідких комплексних добрив з поливною водою, в порівнянні з традиційним розкидним способом і визначення оптимальних параметрів фертигації при вирощуванні кукурудзи на зерно були розроблені різні варіанти. 1 UA 76904 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Технологічні схеми внесення мінеральних добрив були такими: 1 - під культивацію перед сівбою (карбамід + амофос) врозкид повною нормою N18OP90 (контроль); 2 - під культивацію перед сівбою (карбамід + РКД) повною нормою N18OP90 (контроль); 3 - вроздріб з поливною водою N6oP30 після сівби і N120P60 у фазі 10-12 листків; 4 - вроздріб з поливною водою: після сівби N50P25; у фазі 10-12 листків N50P25; у фазі викидання волотей N40P20; у фазі молочної стиглості зерна N40P20; 5 - вроздріб з поливною водою: у фазі 10-12 листків N60P30; у фазі викидання волотей N60P30; у фазі молочної стиглості зерна N60P30; 6 - вроздріб з поливною водою: у фазі 10-12 листків N90P45 і у фазі викидання волотей N90P45. Також в дослідах передбачали контрольний варіант без добрив. За першою схемою карбамід і амофос уносили перед культивацією. За другою та всіма наступними (з поливною водою), щоб зрівняти вміст азоту і фосфору до розрахункової дози рідких комплексних добрив добавляли карбамід. Дослідження показали, що норми і строки внесення рідких комплексних мінеральних добрив з поливною водою значно впливали на поживний режим ґрунту. Сприятливі умови зволоження і температури значно поліпшували азотний режим ґрунту за рахунок добрив і підвищення нітрифікаційної здатності. Відмічена максимальна кількість мінерального азоту в ґрунті на початку вегетації при внесенні туків під культивацію, що говорить про підвищення енергії нітрифікації. Розглядаючи вміст мінерального азоту в динаміці відмічали зменшення його в ґрунті від фази 5-6 листків до молочної стиглості зерна, що свідчить про значне споживання азоту кукурудзою в основні фази онтогенезу. До періоду інтенсивної потреби рослин кукурудзи в азоті (10-12 листків) NO3 у ґрунті було менше, ніж у період 5-6 листків на 32,0 %, а у фазі молочної стиглості зерна - на 62,4 %. У варіанті без добрив спостерігалась така ж сама тенденція до зменшення нітратного азоту в ґрунті (на 29,8 % та 50,8 %, відповідно). Це обумовлювалось інтенсивним зростанням нітрифікаційних процесів у ґрунті за рахунок створення оптимальних умов (вологість ґрунту на рівні 70-80 % НВ, температура повітря 20-25 С, добра аерація) і низьким споживанням NO3 рослинами кукурудзи на початку вегетації. У той же час при неодноразовому застосуванні добрив в дозі N18OP90 з поливною водою коливання нітратів у ґрунті на цей період були меншими і до того ж містилося їх, особливо у фазі молочної стиглості зерна, значно більше, що позитивно вплинуло на урожайність. Внесення мінеральних добрив з поливною водою в два терміни у фазі 10-12 листків і у фазі викидання волотей дозою N90P45 забезпечувало максимальну кількість нітратного азоту у фазі молочної стиглості зерна. У фазі повної стиглості зерна кукурудзи як за удобрювального зрошення, так і без добрив кількість мінерального азоту в ґрунті виявилась майже однаковою. На всіх удобрених фонах кількість продуктивних качанів виявилася майже однаковою, але абсолютна маса зернин в той же час відрізнялася (табл. 1). Значно більшою вона була за внесення добрив вроздріб з поливною водою. Маса 1000 зернин була максимальною - 335,8 г при внесенні дозою N90P45 в два строки (у фазі 10-12 листків і викидання волотей). Вона була мінімальною на ділянках, де добрива не застосовували. Встановлені відмінності в середній масі качана (табл. 1). Найбільша маса качана - 270 г відмічена також при внесенні туків у два строки (у фазі 10-12 листків і викидання волотей). Таблиця 1 Продуктивність гібрида Піонер 3978 в залежності від способів і строків внесення мінеральних добрив (середнє за 2002-2004 pp.) Варіант Без добрив (контроль) N18OP90 (карбамід + амофос) врозкид навесні під культивацію Кількість продуктивних качанів на 100 рослин 98 102 2 Маса одного качана, г Вихід зерна, % Маса 1000 зернин, г 190 79,9 265,5 225 79,4 286,6 UA 76904 U Продовження таблиці 1 N18OP90 під культивацію перед сівбою (карбамід + РКД) з поливною водою з поливною водою N6oP30 після сівби і N120P60 у фазі 10-12 листків з поливною водою: після сівби N50P25; у фазі 10-12 листків N50P25; у фазі викидання волотей N40P20; у фазі молочної стиглості зерна N40P20 з поливною водою: у фазі 10-12 листків N6oP30; у фазі викидання волотей N6oP30; у фазі молочної стиглості зерна N6oP30; з поливною водою: у фазі 10-12 листків N90P45 і у фазі викидання волотей N90P45. 5 10 103 225 80,6 282,6 102 230 79,6 298,4 104 250 82,5 305,6 103 240 83,5 318,4 103 270 82,8 335,8 В порівнянні з традиційною технологією внесення мінеральних добрив за фертигації збільшувалась маса одного качана від 5 до 45 г. Внесення туків вроздріб з поливною водою в порівнянні з одноразовим їх внесенням збільшувало вихід зерна на 1,9-2,9 % (за виключенням внесення туків у два строки - по N6oP30 і N120P60). Фертигація в різні строки створювала сприятливі умови для росту і розвитку рослин кукурудзи. Її позитивний вплив відмічали на збільшенні маси 1000 зернин, середньої маси качанів і виході зерна кукурудзи. Урожайність зерна гібрида Піонер 3978 за внесення мінеральних добрив з поливною водою була вищою, ніж за традиційної технології їх внесення (табл. 2). Стабільний приріст урожайності отримали при внесенні рідких комплексних добрив з поливною водою. Таблиця 2 Вплив способів і строків внесення мінеральних добрив на урожайність зерна гібрида Піонер 3978, т/га Варіант Без добрив (контроль) N18OP90 (карбамід + амофос) врозкид навесні під культивацію N18OP90 під культивацію перед сівбою (карбамід + РКД) з поливною водою з поливною водою N6oP30 після сівби і N120P60 у фазі 10-12 листків з поливною водою: після сівби N50P25; у фазі 10-12 листків N50P25; у фазі викидання волотей N40P20; у фазі молочної стиглості зерна N40P20 з поливною водою: у фазі 10-12 листків N6oP30; у фазі викидання волотей N6oP30; у фазі молочної стиглості зерна N6oP30; з поливною водою: у фазі 10-12 листків N90P45 і у фазі викидання волотей N90P45. НСР0,95 ц/га для способів і термінів - від 2,0 до 3,0 15 20 3,7 3,6 4,2 Середнє за три роки 3,8 9.9 8,2 9,7 9,3 9,6 8,4 9,8 9,3 10,0 8,7 10,1 9,6 10,9 8,7 10,1 9,9 11,0 8,7 10,3 10,0 11,6 9,2 10,5 10,4 2002 p. 2003 р. 2004 р. Максимальну урожайність зерна кукурудзи, в середньому за три роки, одержали за внесення N90P45 з поливною водою у фазі 10-12 листків і у фазі викидання волотей - 10,4 т/га. Доза добрив N180P90 найкраще себе окуплювала приростом урожайності за внесення її в два строки рівними частинами в фази 10-12 листків і викидання волотей (по N90P45). Вивчення ефективності застосування рідких комплексних добрив в системі інтенсивної технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах зрошення доцільно продовжити з 3 UA 76904 U 5 урахуванням сортових відмінностей і біотипів вирощуваних гібридів, а також періодів максимального споживання ґрунтової вологи і елементів живлення. Застосування запропонованої корисної моделі дозволить отримати високі врожаї зерна кукурудзи в умовах зрошення за оптимального поєднання агротехнічних прийомів при раціональному використанні поливної води, мінеральних добрив, енергетичних та матеріальних ресурсів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб вирощування кукурудзи на зерно, що включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що для впровадження агротехнічних прийомів, які забезпечують оптимальне сполучення поливів і удобрення при вирощуванні кукурудзи на зерно, враховуючи тривалий періодом вегетації і споживання великої кількості елементів живлення, при цьому мінеральні добрива вносять разом з поливною водою дозою N180P90, розділивши її на дві частини по N90P45 у фази 10-12 листків і викидання волотей кукурудзи. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4