Спосіб кількісної оцінки динаміки коронарного атеросклерозу

Реферат: Спосіб кількісної оцінки динаміки коронарного атеросклерозу включає отримання та порівняльний аналіз коронарограм, оцінювання змін коронарного русла. Здійснюють отримання та оцінювання коронарограм окремо в правій та лівій коронарних артеріях до та після оперативного втручання, виявляють нові вогнища атеросклерозу та визначають збільшення розміру вогнищ, що існували попередньо у відсотках від просвіту судини. Потім визначають показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища. UA 78773 U (12) UA 78773 U UA 78773 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології і може бути використана для оцінки стану коронарного русла, наприклад, перед виконанням операції коронарного стентування або шунтування і вибору подальшої тактики лікування після оперативного втручання. За даними літератури відомо, що існує велика кількість методів діагностики ураження коронарної судинної системи. Нині як стандарт в оцінці стану коронарного русла у хворих ішемічною хворобою серця використовується коронароангіографія. За допомогою цього методу можна визначити тип кровопостачання серця, локалізацію і ступінь обструкції коронарних артерій, поширеність атеросклеротичного ураження коронарних судин, наявність або відсутність колатерального кровообігу (Фуркало Н.К., Яновский Г.В., Следзевская И.К. Клиникоинструментальная диагностика поражений сердца и венечных сосудов. – К.: Здоровья, 1990. 192 с). Проте такий метод діагностики не дозволяє отримати кількісну інформацію про функціонуючі коронарні судини і величину коронарного кровотоку, що важливо враховувати при оцінці рівня коронарного резерву у хворих ішемічною хворобою серця. Метод не дозволяє оцінити динаміку коронарного атеросклерозу. Також залишається не ясною тактика подальшого ведення хворого. За наявності неповного відновлення кровотоку після оперативного втручання виникає необхідність точнішої оцінки міри відновлення коронарного кровотоку для вирішення питання про вибір тактики лікування цього пацієнта: виконати ще одне оперативне втручання або продовжити медикаментозне лікування. Відомий спосіб оцінки результату коронарного стентування (RU2003124115, МПК А61М25/10, дата публікації заявки: 27.01.2005), при якому в ураженій коронарній артерії виконують коронарографію, візуально оцінюють поширеність атеросклеротичного ураження, імплантують необхідну кількість стентів, а потім виконують контрольну коронарографію і візуально оцінюють результат стентування. Проте такий метод діагностики також не дозволяє отримати кількісну інформацію про функціонуючі коронарні судини. Метод не дозволяє оцінити динаміку коронарного атеросклерозу. Також після оперативного втручання виникає необхідність точнішої оцінки міри відновлення коронарного кровотоку для вирішення питання про вибір тактики лікування цього пацієнта: виконати ще одно оперативне втручання або продовжити медикаментозне лікування. У літературі останніх років є відомості про можливість кількісної оцінки коронарного кровотоку за допомогою магнітно-резонансної томографії, позитронно-емісійної томографії (Грамович В.В., Синицын В.Е., Гордин М.П., Стукалова О.В., Самко А.Н., Устюжанин Д.В., Терновой С.К. Количественная оценка перфузии миокарда с помощью магнитно-резонансной томографии у больных хронической ишемической болезнью сердца // Кардиология. - 2004. - № 8. - С. 4-12) и чрезпищеводной ультразвуковой допплерографии (Врублевский А.В., Бощенко А.А., Семенова Ю.В., Рыбальченко Е.В., Карпов Р.С. Снижение коронарного резерва как предиктор гемодинамически значимого стенозирования передней нисходящей артерии // Кардиология. - 2003. - № 7. - С. 35-40). Проте ці методи не отримали доки широкого поширення в кардіологічній практиці: магнітнорезонансною томографія і позитронно-емісійною томографія - із-за недоступності устаткування і високої вартості дослідження, черезстравохідна ультразвукова допплерографія - у зв'язку з неможливістю діагностики ураження коронарної судинної системи в середніх і дистальних ділянках в результаті невізуалізації цих сегментів. Відомий метод кількісної оцінки функціонуючих кровоносних судин (RU 2006138752, МПК А61В5/00, дата публікації заявки: 10.05.2008), що включає дослідження коронароангіограм, при якому квадратно-вузлову тест-сітку накладають на зображення коронароангіограми кожної проекції правою і лівою коронарних артерій, потім підраховують кількість точок сітки, які лягли на видимі судини коронароангіограми і обчислюють коронарографічний судинний індекс за формулою: КСИ   S1 / n   Di / n / 900  100% 55 , де КСИ - коронарографічний судинний індекс; Si - кількість точок, що потрапили на видимі судини коронароангіограми певної проекції лівої коронарної артерії; Di - кількість точок, що потрапили на видимі судини коронароангіограми певної проекції правої коронарної артерії; n - число проекцій лівої коронарної артерії; n1 - число проекцій правої коронарної артерії; 1 UA 78773 U 5 10 15 900 - загальна кількість точок на сітці і при величині коронарографічного судинного індексу менше 40 % відносна об'ємна щільність функціонуючих коронарних судин розцінюється як низька, при величині коронарографічного судинного індексу від 40 % до 50 % як середня і при величині коронарографічного судинного індексу більше 50 % як висока. Проте, цей метод використовується тільки в морфології. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу кількісної оцінки динаміки коронарного атеросклерозу в якому за рахунок застосування нових дій, порядку здійснення дій, застосуванню нового показника та його граничних значень забезпечується можливість сумарної кількісної оцінки динаміки коронарного атеросклерозу, що забезпечує можливість більш точного вибору подальшої тактики лікування після оперативного втручання. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб кількісної оцінки динаміки коронарного атеросклерозу, включає отримання та порівняльний аналіз коронарограм та оцінювання змін коронарного русла. Новим у способі є те, що здійснюють отримання та оцінювання коронарограм окремо в правій та лівій коронарних артеріях до та після оперативного втручання, виявляють нові вогнища атеросклерозу та визначають збільшення розміру вогнищ, що існували попередньо у відсотках від просвіту судини, потім визначають показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища Р за формулою: P a1  a2  ...  an  n 20 , an 25 30 35 40 45 де - показник збільшення атеросклеротичного вогнища у відсотках, визначений як різниця між наявним та попереднім розмірами вогнища, що виражено у відсотках від просвіту судини; n - кількість вогнищ, в яких виявлено зміни. та при від'ємних значеннях показника середнього збільшення атеросклеротичного вогнища Р роблять висновок про регрес коронарного атеросклерозу, а при позитивних значеннях Р роблять висновок про прогресування коронарного атеросклерозу. Застосування у способі нових дій, порядку здійснення дій, та застосування нового показника забезпечує можливість сумарної кількісної оцінки динаміки коронарного атеросклерозу, що забезпечує можливість більш точного вибору подальшої тактики лікування після оперативного втручання. Спосіб ілюструється прикладами його застосування. Приклад 1. Пацієнт Ш. 50 років., діагноз ІХС: стенокардія напруження ФК III, постінфарктний (2004) кардіосклероз, нечаста суправентрикулярна, шлуночкова екстрасистолія, атеросклероз коронарних судин (КВГ 17.05.07), гіпертригліцеридемія, ГХ III, 2 ст. ризик 3, СН І. ЦД 2 тип в ст. субкомпенсації, ожиріння І, в зв'язку з яким проведено аорто-коронарне шунтування 01.12.2008 р. та контрольне обстеження 19.11.2009 р. Пацієнту проводилася коронарографія шляхом катетеризації гирл коронарних артерій з введенням рентгеноконтрастної речовини, встановлення рентгенівської трубки під певним кутом до тіла пацієнта і проведення зйомки з отриманням коронарограм, здійснено порівняльний аналіз коронарограм та оцінювання змін коронарного русла по коронарограмах окремо в правій та лівій коронарних артеріях до та через 1 рік після оперативного втручання, не виявлено нових вогнищ атеросклерозу та не визначено збільшення розміру вогнищ, що існували попередньо у відсотках від просвіту судини, та визначено показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища. Результат досліджень через рік після оперативного втручання представлено в Таблиці 1, а через три роки після оперативного втручання в Таблиці 2. Таблиця 1 ПКА* Розмір вогнища % ЛКА** Кількість вогнищ (n) До оперативного втручання Через рік після оперативного втручання а (різниця) До оперативного втручання Через рік після оперативного втручання. а (різниця) * Права коронарна артерія ** Ліва коронарна артерія 2 1 100 100 0 30 30 0 2 100 100 0 UA 78773 U Змін в коронарних артеріях не відбулося, розрахунок показника Р не проводиться (n=0), в даному випадку прогресування не відбулося. Таблиця 2 ПКА* Розмір вогнища % ЛКА** Кількість вогнищ (n) До оперативного втручання Через 3 роки після оперативного втручання а (різниця) До оперативного втручання Через 3 роки після оперативного втручання а (різниця) 1 100 95 -5 30 29 -1 * Права коронарна артерія ** Ліва коронарна артерія 5 10 15 20 Показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища ПКА: РПКА = (а1):n = (-5 %):1 = -5 % Показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища ЛКА: РЛКА = (а1):n = (-1 %):1 = -1 % В зв'язку з від'ємним рівнем показника Р роблять висновок про регрес коронарного атеросклерозу. Приклад 2. Пацієнт М. 56 p., діагноз: ІХС: стенокардія напруження ФК III та спокою, постінфарктний кардіосклероз, атеросклероз коронарних судин (КВГ 6.03.08), гіпертригліцеридемія, ГХ III, СН І ЦД 2 тип, середньої важкості в стані субкомпенсації, в зв'язку з яким проведено аорто-коронарне шунтування 23.04.2008 р. та контрольне обстеження 15.05.2009 р. Пацієнту проводилася коронарографія шляхом катетеризації гирл коронарних артерій з введенням рентгеноконтрастної речовини, встановлення рентгенівської трубки під певним кутом до тіла пацієнта і проведення зйомки з отриманням коронарограм, здійснено порівняльний аналіз коронарограм та оцінювання змін коронарного русла по коронарограмах окремо в правій та лівій коронарних артеріях до та після оперативного втручання, виявлено нові вогнища атеросклерозу та визначено збільшення розміру вогнищ, що існували попередньо у відсотках від просвіту судини, та визначено показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища. Результат досліджень представлено в Таблиці 3. 25 Таблиця 3 ПКА* Розмір вогнища % ЛКА** Кількість вогнищ (n) До оперативного втручання Через рік після оперативного втручання а (різниця) До оперативного втручання Через рік після оперативного втручання а (різниця) 1 0 50 50 0 100 100 2 0 30 30 0 90 90 3 0 30 30 * Права коронарна артерія ** Ліва коронарна артерія 30 35 Показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища ПКА: РПКА = (а1+а2):n = (50 % + 30 %):2 = 40 % Показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища ЛКА: РЛКА = (а1 + а2 + а3):n = (100 % + 90 % + 30 %):3 = 73,33 % В зв'язку з рівнем показника Р роблять висновок про значне прогресування коронарного атеросклерозу. Приклад 3. Пацієнт Б. 57 р. діагноз: ІХС: стенокардія напруження ФК III та спокою, постінфарктний (2008) кардіосклероз, суправентрикулярна та шлуночкові екстрасистолії, епізоди нестійкої шлуночкової тахікардії, атеросклероз коронарних судин (КВГ 12.02.09), комбінована дисліпідемія, ГХ III, 2 ст. ризик 4, СН IIА зі збереженою систолічною функцією ЛШ. 3 UA 78773 U 5 10 ЦД 2 тип, в стані субкомпенсації, вторинна потреба в інсуліні, ожиріння І, в зв'язку з яким проведено аорто-коронарне шунтування 24.02.2009 р. та контрольне обстеження 09.04.2010 р. Пацієнту проводилася коронарографія шляхом катетеризації гирл коронарних артерій з введенням рентгеноконтрастної речовини, встановлення рентгенівської трубки під певним кутом до тіла пацієнта і проведення зйомки з отриманням коронарограм, здійснено порівняльний аналіз коронарограм та оцінювання змін коронарного русла по коронарограмах окремо в правій та лівій коронарних артеріях до та після оперативного втручання, виявлено нові вогнища атеросклерозу та визначено збільшення розміру вогнищ, що існували попередньо у відсотках від просвіту судини, та визначено показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища. Результат досліджень представлено в Таблиці 4. Таблиця 4 ПКА* Розмір вогнища % ЛКА** Кількість вогнищ (n) До оперативного втручання Через рік після оперативного втручання а (різниця) До оперативного втручання Через рік після оперативного втручання а (різниця) 1 60 100 40 40 100 60 2 50 100 50 60 100 40 3 4 5 0 30 30 0 90 90 0 50 50 * Права коронарна артерія ** Ліва коронарна артерія 15 Показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища ПКА: РПКА = (а1 + а2):n = (40 % + 50 %):2 = 45 % Показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища ЛКА: РЛКА = (а1 + а2 + а3 + а4 + а5):n = (60 % + 40 % + 30 % + 90 % + 50 %):5 = 54 % В зв'язку з рівнем показника Р роблять висновок про помірне прогресування коронарного атеросклерозу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб кількісної оцінки динаміки коронарного атеросклерозу, що включає отримання та порівняльний аналіз коронарограм, оцінювання змін коронарного русла, який відрізняється тим, що здійснюють отримання та оцінювання коронарограм окремо в правій та лівій коронарних артеріях до та після оперативного втручання, виявляють нові вогнища атеросклерозу та визначають збільшення розміру вогнищ, що існували попередньо у відсотках від просвіту судини, потім визначають показник середнього збільшення атеросклеротичного вогнища Р за формулою: P 30 35 a1  a2  ...  an  , n де an - показник збільшення атеросклеротичного вогнища у відсотках, визначений як різниця між наявним та попереднім розмірами вогнища, що виражено у відсотках від просвіту судини; n - кількість вогнищ, в яких виявлено зміни, та при від'ємних значеннях показника середнього збільшення атеросклеротичного вогнища Р роблять висновок про регрес коронарного атеросклерозу, а при позитивних значеннях Р роблять висновок про прогресування коронарного атеросклерозу. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4