Спосіб реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання

Реферат: Спосіб реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання здійснюють за допомогою лікувальної дозованої нордичної ходи. Щоденно проводять заняття лікувальною дозованою нордичною ходою на відкритому повітрі, до прийому їжі або не раніше ніж через 1 годину після їжі, зі спеціальними палками для нордичної ходи, індивідуальний підбір котрих проводять за формулою: довжина палок (см) = зріст (см)*0,7. Техніку лікувальної нордичної ходи здійснюють з формуванням рухового стереотипу "перехресного кроку", під візуальним контролем техніки виконання ходи, а також самоконтролю частоти пульсу під час проведення процедури. Лікувальну дозовану нордичну ходу проводять з урахуванням загального рухового режиму, на якому знаходиться пацієнт на початку занять, шляхом вибору протяжності маршруту, темпу ходи, кількості та тривалості зупинок для відпочинку. UA 79586 U (12) UA 79586 U UA 79586 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до медичної реабілітації, і призначена для відновного лікування хворих на серцево-судинні захворювання. Сучасні погляди щодо патогенезу серцево-судинних захворювань та механізмів впливу методів лікувальної фізичної культури (ЛФК) дозволяють розглядати останні як важливий фактор попередження і лікування багатьох захворювань системи кровообігу. В основі дії ЛФК полягає вдосконалення умовнорефлекторних та безумовнорефлекторних зв'язків, що регулюють та координують вплив центральної нервової системи на функцію серцево-судинної системи. Висока пластичність центральної нервової системи в результаті систематичних занять ЛФК викликає новий динамічний стереотип, що зумовлює точність і координацію відповідних реакцій основних систем організму, а також значну їх економізацію. Вплив методів ЛФК на гемодинаміку характеризується активізацією всіх основних та допоміжних гемодинамічних факторів (кардіального, екстракардіального судинного походження, тканинного обміну). Процес дозування фізичних навантажень, що приводить до підвищення адаптації і функціональних можливостей серцево-судинної системи забезпечується розвитком зв'язків між корою і м'язовою системою, створенням єдиної інтегральної функціонуючої системи, що характеризується більш високим рівнем працездатності. При цьому слід враховувати зростання скорочувальної функції міокарда, що відбувається за рахунок збільшення живлення міокарда під час виконання фізичних навантажень, активації кровотоку, введення в дію додаткових капілярів серцевого м'язу. Все це приводить до підсилення окисно-відновних процесів в міокарді, результатом чого є зростання пропульсивної його функції. Відомий спосіб реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця, у якому через 3-6 тижнів після нормалізації клінічного стану призначають цикл фізичних тренувань. Тренувальний цикл складається з двох етапів по 3 місяці кожний. В процесі тренувань здійснюють контроль за частотою серцевих скорочень, артеріальним тиском. Вираховують відношення холестерину ліпопротеїдів низької щільності до величини холестерину ліпопротеїдів високої щільності на початку та в кінці кожного циклу тренувань. Тренувальне навантаження розраховують з врахуванням вимірюваних параметрів і величини порогового навантаження в кінці попереднього етапу тренувань (пат. RU 2279844, МПК А61 В5/02, "Способ реабилитации больных ишемической болезнью сердца, перенесших острый коронарный синдром", опуб. 20.07.2006 г.). Відомий спосіб реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця шляхом визначення індивідуального тренувального навантаження, в якому використовують частоту серцевих скорочень як показник споживання міокардом кисню. Рекомендують рівень навантаження дозованою ходою, при якому частота серцевих скорочень досягає 70-90 % від порогової (Николаева Л.Ф., Аронов Д.М. Реабилитация больных ишемической болезнью сердцаМ.:Медицина, 1988.-288с.),75-85 % від порогової (Adams W.C., McHenry M.M., Bemauer E.M. Long-term physiologic adaptations to exercise with special reference to performance and cardiorecpiratory function in health and disease // Arner. J. Cardiol.-1974. V.33. P.765-775], 70-85 % від пороговсї ЧСС [Haber P., Niederberger M., Eder H. u.a. Erfahrungen mil Schwimmen zur Bewegungstherapie nach Myokardinfarkt // Ann. Cardiol. AngioL, 1982, V.31,3. P. 191-199; Buck K.De, Houston N., Hoskell N. et al. Exercise training soon after myocardial infarction // Amer. J. Cardiol., 1979. V.44,7. P. 1223-1229], 90 % від порогової ЧСС (Bengtsson К. Rehabilitation after myocardial infarction // Scand. I. rehab. Med., 1983. V.15,1 P.1-9]. Відомий спосіб реабілітації хворих ішемічною хворобою серця, у якому шляхом фізичних тренувань ходою, визначенням потужності навантаження за допомогою велоергометричної проби з виконанням кожної сходинки 3 хвилини, визначенням гемодинаміки та вирахуванням індивідуальної швидкості ходи, дозують потужність навантаження, додатково виконують проби з ходою, при цьому потужність навантаження під час проб з ходою за звичною швидкістю розраховують за розробленою формулою. І, якщо потужність навантаження не перевищує максимально виконану протягом 3 хвилин на велоергометрі, то тренувальну потужність навантаження дозують в межах від розрахованої до складаючої 50 % від порогової, визначеної під час велоергометрії. Якщо потужність навантаження перевищує максимально виконану під час велоергометрії, то верхня межа тренувального навантаження обмежується останньою, при цьому потрібну максимальну потужність навантаження при ході дозують шляхом розрахунку швидкості за формулою (пат. RU 2122826, МПК А61 В5/02, "Способ реабилитации больных ишемической болезнью сердца путем физических тренировок ходьбой", опуб. 10.12.1998г.). Відомий спосіб реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця (Клячкин Л.М., Голунова А.Г. Опыт построения программ физических тренировок при реабилитации больных ишемической болезнью сердца в кардиологическом санатории // Кардиология. 1985. N11. - С. 79-82) шляхом визначення ергометричних еквівалентів ходи, що дозволяє переходити від показників потужності, отриманих під час велоергометрії до складання індивідуальних програм дозованої 1 UA 79586 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ходи. Для цього рекомендують користуватися таблицями еквівалентних навантажень, в яких визначеним потужностям тренувального навантаження в залежності від маси тіла пацієнта відповідає число кроків за одну хвилину. За прототип прийнятий спосіб реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання (Николаева Л.Ф., Аронов Д.М. Реабилитация больных ишемической болезнью сердца. - М.: Медицина, 1988.-288 с.) шляхом фізичних тренувань ходою, при якому індивідуальний темп ходи визначається за допомогою формули регресії: Х=0,042Н +0,15ч + 65,5, де X - шуканий темп ходи (кроків за хвилину), Н - максимальна потужність навантаження, виконана за 3 хвилини на велоергометрі (кгм/хв), Ч - частота серцевих скорочень на висоті навантаження при велоергометрії (в хв.) Однак, всі вищезазначені способи не беруть до уваги залежність частоти серцевих скорочень при різних видах фізичного навантаження від їх амплітудно-частотної характеристики. При роботі на велоергометрі частота обертання педалей може бути оптимальною та неоптимальною, в результаті при незмінній потужності навантаження спостерігається достеменно менший приріст частоти серцевих скорочень в першому випадку. Також для проведення велоергометричних проб необхідна наявність спеціалізованого обладнання та кваліфікованих спеціалістів, що не завжди можливо в санаторно-курортних та диспансерно-поліклінічних умовах, де частіше всього проводять лікування фізичними навантаженнями хворих на серцево-судинні захворювання. Крім того дозування навантаження при проведенні лікувальної ходи обмежується частотою кроків за хвилину, не вказуються тривалість навантаження, протяжність маршруту, не враховується характер місцевості. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу реабілітації хворих серцево-судинними захворюваннями з використанням лікувальної дозованої нордичної ходи, що забезпечить підвищення фізичної працездатності, толерантності до фізичних навантажень, вторинну профілактику серцево-судинних захворювань шляхом зменшення факторів ризику, запобігання інвалідизації та покращення якості життя даної категорії хворих. Поставлена задача вирішується тим, що у способі реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання за допомогою лікувальної дозованої нордичної ходи, згідно з корисною моделлю, щоденно проводять заняття лікувальною дозованою нордичною ходою на відкритому повітрі, до прийому їжі або не раніше ніж через 1 годину після їжі зі спеціальними палками для нордичної ходи, індивідуальний підбір котрих проводять за формулою: довжина палок (см) = зріст (см)*0,7. Техніку лікувальної нордичної ходи здійснюють з формуванням рухового стереотипу "перехресного кроку", який полягає в активних поперемінних рухах плечей услід за викидом вперед рук перехресно з рухом ніг (ліва нога - права рука і навпаки), під візуальним контролем інструктора та самоконтролем частоти пульсу під час проведення процедури, до того ж лікувальну дозовану нордичну ходу проводять з урахуванням загального рухового режиму, на якому знаходиться пацієнт на початку занять, шляхом вибору протяжності маршруту, темпу ходи, кількості та тривалості зупинок для відпочинку. Інтенсивність фізичного навантаження залежить від рівня фізичної працездатності, яка визначається за допомогою тесту степергометрії. За результатами цих тестів визначають максимально можливе навантаження та відповідну йому максимальну частоту серцевих скорочень. Тренувальне фізичне навантаження за частотою серцевих скорочень повинна складати 75 % від максимальних значень, що доведено є найбільш раціональним для покращення функціональних можливостей серцево-судинної системи. Наприклад, якщо частота серцевих скорочень в спокої складає 80 ударів за хвилину, а під час проведення степергометрії досягла 150 ударів за хвилину, то тренувальна частота серцевих скорочень (75 % від максимальної) розраховується за формулою: ЧССтренувальна = ЧССспокою + 75 % (ЧССмакс. - ЧССспокою) = 80+75 %(150-80)=132 хвилину. Тренування з такою потужністю є підготовчим етапом для подальшого розширення рухових режимів та вдосконалення рухових можливостей хворих на серцево-судинні захворювання. Дозування фізичного навантаження під час проведення лікувальної дозованої нордичної ходи проводять з урахуванням загального рухового режиму, на якому знаходиться пацієнт на момент початку занять, шляхом вибору протяжності маршруту, темпу ходи, кількості зупинок для відпочинку та їх тривалості. Під час проведення занять інструктор ЛФК контролює самопочуття учасників, проводить контрольні вимірювання частоти пульсу. Для пацієнтів, що знаходяться на щадному режимі (перші 3-5 днів перебування на санаторно-курортному лікуванні) лікувальна дозована нордична хода призначається переважно 2 UA 79586 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 на рівній місцевості, на дистанцію до 3 км, в темпі 60-80 кроків за 1 хвилину, з 2-3 зупинками тривалістю 5 хвилин для відпочинку. Для пацієнтів, що знаходяться на щадно-тренувальному режимі (4-8 день перебування на санаторно-курортному лікуванні) лікувальна дозована нордична хода призначається також переважно на рівній місцевості, на дистанцію до 4 км, в темпі 80-90 кроків за 1 хвилину, з 2-3 зупинками тривалістю 5 хвилин для відпочинку. Для пацієнтів, що знаходяться на тренувальному режимі (3 9-го дня санаторно-курортного лікування) лікувальна дозована нордична хода призначається на рівній або пересічній о місцевостях (з підйомом 10=15 ), на дистанцію до 5 км, в темпі 90-100 кроків за 1 хвилину, з 2 зупинками тривалістю 5 хвилин для відпочинку. Одним з важливіших критеріїв безпеки проведення занять лікувальною дозованою нордичною ходою є правильна та своєчасна оцінка динаміки стану пацієнта при виконанні ним фізичного навантаження. Лікар та інструктор ЛФК повинні уважно стежити за реакцією хворих на розширення рухового режиму. Оцінка стану хворого під час занять можлива за такими ознаками: колір шкіряних покривів, їх вологість, вираз обличчя пацієнта, координація рухів, наявність задишки, ознак перевтоми. Поява патологічних реакцій або скарг на погіршення самопочуття є критерієм екстреного припинення занять пацієнтом. Знову до занять такий хворий допускається тільки після ретельного лікарського огляду та реєстрації електрокардіограми в динаміці. Таким способом проведено реабілітацію 45 хворим на ішемічну хворобу серця, асоційовану з артеріальною гіпертензією, які проходили лікування у відділенні реабілітації санаторія СБУ "Одеса". Корисна модель ілюструється прикладом. Хворий К., 1960 р. народження знаходився на санаторно-курортному лікуванні з діагнозом: ІХС: стенокардія напруження II ФК. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст, 2ст, помірний ризик. СН І. При первинному огляді скарги на періодичні болі стискаючого характеру в ділянці серця, тривалістю до 5 хвилин, виникаючі при прискоренні темпу ходи, що зникали самостійно під час відпочинку. Також скарги на епізоди прискореного серцебиття, перебої в роботі серця, періодичні головні болі. При об'єктивному огляді: загальний стан задовільний, AT140/80 мм.рт.ст., ЧСС - 82 уд. за хвилину, діяльність серця ритмічна, тони приглушені. За даними ЕКГ: синусовий ритм, ЧСС - 82 уд/хв. Електрична вісь серця не відхилена. Помірна гіпертрофія міокарда. Дифузні зміни міокарда. Після проведення тесту степергометріі на тлі добового моніторування ЕКГ розраховано ступінь зниження фізичної працездатності, який складав 27 %, та визначена тренувальна ЧСС, що складала 128 уд/хв. За даними добового моніторування ЕКГ та AT виявлено наявність шлуночкових та надшлуночкових екстрасистол, середня ЧСС за добу складала 86 ударів за хвилину, середня денна ЧСС - 84 уд/хв, середня нічна ЧСС - 76 уд/хв. Виявлено наявність епізодів елевацій та депресій сегменту ST. Хворому призначено в комплексі лікування заняття лікувальною дозованою нордичною ходою, починаючи з щадного рухового режиму (до 3км, темп 60-80 кроків за хвилину, 3 зупинки для відпочинку по 5 хвилин). Враховуючи добру переносимість зазначених навантажень та відсутність патологічних реакцій хворому розширено руховий режим і призначено на 4 день перебування в санаторному закладі щадно-тренувальний руховий режим занять (до 4 км, темп 80-90 кроків за хвилину, 3 зупинки для відпочинку по 5 хвилин). З 9-го дня призначено тренувальний руховий режим занять (до 5 км, темп 90-100 кроків за хвилину, 2 зупинки для відпочинку по 5 хвилин). Аналіз результатів лікування показав, що до закінчення курсу лікування покращився загальний стан хворого: зникли скарги на болі в ділянці серця та перебої в роботі серця, зникли головні болі, покращився сон та загальна переносимість фізичних навантажень. З боку серцевосудинної системи відмічались зниження ЧСС до 62 уд/хв., AT - до 125/70 мм рт. ст. За даними добового моніторування ЕКГ виявлено зменшення кількості шлуночкових та надшлуночкових екстрасистол, зменшення середньодобових значень ЧСС, відсутність епізодів елевацій та депресій сегменту ST. За даними степергометрії розраховано ступінь зниження фізичної працездатності, який зменшився на 15 %. Хворий закінчив курс санаторно-курортного лікування із значним покращенням. Зазначена у формулі корисної моделі послідовність проведення, дозування та контролю метода лікувальної дозованої нордичної ходи забезпечує удосконалення способу підвищення фізичної працездатності хворих серцево-судинними захворюваннями, сприяє вторинній профілактиці цих захворювань шляхом зменшення факторів ризику, запобігає інвалідизації та покращує якість життя даної категорії хворих. 60 3 UA 79586 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання за допомогою лікувальної дозованої нордичної ходи, який відрізняється тим, що щоденно проводять заняття лікувальною дозованою нордичною ходою на відкритому повітрі, до прийому їжі або не раніше ніж через 1 годину після їжі, зі спеціальними палками для нордичної ходи, індивідуальний підбір котрих проводять за формулою: довжина палок (см) = зріст (см)*0,7, а техніку лікувальної нордичної ходи здійснюють з формуванням рухового стереотипу "перехресного кроку", під візуальним контролем техніки виконання ходи, а також самоконтролю частоти пульсу під час проведення процедури, до того ж лікувальну дозовану нордичну ходу проводять з урахуванням загального рухового режиму, на якому знаходиться пацієнт на початку занять, шляхом вибору протяжності маршруту, темпу ходи, кількості та тривалості зупинок для відпочинку. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4