Спосіб виготовлення стільникової плити перекриття

Реферат: UA 73250 U UA 73250 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі будівництва і може бути використана при спорудженні житлових та громадських будівель, до огороджувальних конструкцій яких пред'являються вимоги по теплозвукоізоляції та міцності. Корисна модель також може бути використана в інших галузях народного господарства: суднобудуванні, транспорті тощо. Відомий спосіб виготовлення монолітної трьохшарової конструкції та конструктивне рішення цієї плити, що включає встановлення структурних зв'язків між прошарками з арматури, який характеризується створенням можливостей передачі структурного шуму через ці зв'язувальні елементи, що призводить до погіршення ізоляційних властивостей панелі [див. патент Японії №59-14132, МПК Е04В1/76, 1984]. Відомий також спосіб улаштування монолітного залізобетонного перекриття та його конструкція [патент UA №65787, МПК Е04В5/00, 2004]. Монолітне перекриття стільникового типу містить ребра жорсткості, арматурні каркаси, які утворюють несучі головні та другорядні балки, розміщені у взаємно перпендикулярних напрямках, що мають різну ширину, та з'єднані жорстко між собою, а також легкобетонний заповнювач. Цю конструкцію виготовляють шляхом створення монолітних прошарків із залізобетону за допомогою опалубки з робочою арматурою та каркасом. Найбільш близьким до пропонованого способу є технологія виготовлення плити перекриття, що включає операції розкладки арматурних сіток нижнього та верхнього шарів плити, встановлення перфокартонних плит з утворенням між ними порожнин, в які встановлюють арматурні просторові каркаси у взаємно перпендикулярних напрямках і які заливають бетонною сумішшю, утворюючи таким чином перехресні ребра балки плити перекриття. Відомий спосіб включає формування нижнього армованого бетонного шару плити і також верхнього армованого шару плити разом з ребрами-балками [див. US 5398470, Е04С2/26, 1995]. Спосіб забезпечує виготовлення плити перекриття без переставляння опалубки, також забезпечує зменшення ваги плити, значну міцність та певні її теплозвукоізоляційні властивості. Але поряд з цим відомий спосіб не забезпечує виготовлення плити перекриття з можливістю її суміщення з стінними огороджувальними конструкціями, плита, виготовлена цим способом, має все ж таки недоліки. Відома також плита перекриття та спосіб її виготовлення з допомогою утворення просторових порожнеч, а також опалубно-ізоляційних елементів, які розташовані між елементами несучого каркаса і які контактують з бетоном [патент RU №2054099, МПК Е04В5/00, Е04С2/04, 1996]. Недоліком цього рішення є недостатня жорсткість конструкції плити, що призводить до зниження звукоізоляції в області низьких частот, а також складність у виготовленні вкладишів у вигляді сендвичів з роздільними прошарками, що ускладнює процес виготовлення плити. Монолітне перекриття стільникового типу згідно з технічним рішенням за UA №65787 має недоліком недостатню жорсткість конструкції плити, що обумовлене наявністю легкобетонного прошарку на всю висоту інструкції і, як наслідок, зниження звукоізоляції в області середніх частот, виникнення провалу в частотній характеристиці звукоізоляції від повітряного шуму в цьому діапазоні частот, а також підвищену трудомісткість виготовлення конструкції. Найближчим аналогом до пропонованої плити перекриття є плита перекриття стільникового типу, описана в US 5398470, яка містить нижній та верхній армовані сіткою бетонні шари, балки, армовані просторовими арматурними каркасами розташованими взаємно перпендикулярно один до одного, у порожнинах між каркасами установлені плити з пінополістиролу, верхні га нижні сітки з'єднані вертикальними стрижнями, які пронизують пінополістирольні плити. Недоліки плити в області теплозвукоізоляції та з огляду на можливість забезпечення надійної сумісної просторової роботи з іншими конструкціями споруди обумовлені способом її виготовлення, а також певними конструктивними особливостями. Задачею, поставленою при розробці даної корисної моделі, було забезпечення ефективної теплозвукоізоляції плити перекриття в області середніх частот, спрощення її виготовлення завдяки усуненню трудомістких операцій по пересуванню опалубки та можливість забезпечення високожорсткого зв'язку та сумісної просторової роботи плити перекриття зі стіновою огороджувальною конструкцією; покращення якості поверхневого шару плити. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виготовлення стільникової плити перекриття, який включає встановлення опалубки, розкладку сітки нижнього шару плити, розкладку арматурних просторових каркасів взаємно перпендикулярно один до одного, укладання плит з перфокартонного матеріалу, розкладку сітки верхнього шару плити та операції формування нижнього і верхнього бетонних шарів та балок плити, згідно з корисною моделлю, після розкладання сітки нижнього шару спочатку розкладають каркаси несучих балок, а потім 1 UA 73250 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 другорядних балок з утворенням порожнин-стільчиків між каркасами, після чого укладають бетон нижнього шару плити, на який на відстані від каркасів в порожнини-стільники встановлюють інвентарні плити-вкладиші з перфокартонного матеріалу, між якими укладають бетонну суміш, формуючи головні несучі та другорядні балки, після чого по контуру плити по утвореній поверхні укладають додаткову опалубку з лицьової цегли, розкладають сітку верхнього шару та заливають й бетонною сумішшю, на якій, після її часткового затвердіння, розміщують прошарок напівсухого сипучого. У подальшому корисна модель пояснюється конкретним прикладом його виконання та кресленням, на яких показано: на Фіг. 1 - загальний вигляд плити; на Фіг. 2 - вузол з'єднання з колоною; на Фіг. 3 - фрагмент армування вузла; на Фіг. 4 - вузол з'єднання плити перекриття із стінкою, яка є додатковою опалубкою при виготовленні плити перекриття; на Фіг. 5 - розміщення вкладишів між другорядними балками; на Фіг. 6 - армування стержневою арматурою. Плита перекриття містить несучі головні балки 1, другорядні балки 2, розташовані всередині та по контуру плити 3, які розміщені у взаємно перпендикулярних напрямках та утворюють стільники, а також штучні вкладиші заповнювача 4, переважно з інвентарних плит перфокартону, які заповнюють стільники між балками. Плита включає верхній шар 5 та нижній шар 6. Несучі балки містять каркас 7, а другорядні - каркас 8, з випусками арматури 9 та 10 відповідно в нижній та верхній зонах. Плита перекриття на Фіг. 2 розміщена безпосередньо навколо колони 11 з арматурними вертикальними каркасами 12. По верхній площині шару 5 розміщений прошарок 13 з напівсухого сипучого матеріалу з високими дисипативними втратами, наприклад - напівсухої піщаної суміші з цементною складовою. Спосіб виготовлення плити перекриття включає встановлення опалубки (на кресленнях не показано), розкладку арматурної сітки 9 нижнього шару плити та каркасів 7, 8, арматурних каркасів 12. Після армування виконують наступні визначені операції, які надають перевагу запропонованому способу, а саме: встановлюють опалубку, роблять розмітку контуру плити з балками 1, 2; розкладають сітки нижнього шару 9 згідно із проектом, розкладають об'ємні каркаси 7 несучих балок 1, а потім другорядних балок 2. Після чого укладають бетон нижнього шару та встановлюють ізолюючі штучні перфокартонні вкладиші 4, формуючи таким чином опалубку для приймання бетону для головних несучих 1 та другорядних балок 2. Можливий варіант виконання корисної моделі з укладкою по контуру плити опалубки з лицьової цегли 14 та звичайної цегли 15. Після цього укладають сітку 10 верхнього шару бетонної плити перекриття та укладають по ній бетон. Після часткового затвердіння бетону по ньому розміщують прошарок напівсухого сипучого матеріалу з високими дисипативними втратами. Таке рішення дозволяє забезпечити досягнення поставленої задачі завдяки: - підвищенню модуля втрат в системі коробчаста плита з легкими масовими елементами та дисипативний прошарок; - збільшенню втрат енергії при проходженні через систему з різними жорсткостями та модулями втрат; - суттєвому зменшенню одиниці щільності плити перекриття; - можливості безперервного циклу монтажу перекриттів будівлі; - зменшенню витрат матеріалу, особливо бетону та металу; - можливість забезпечення високожорсткого зв'язку та сумісної просторової роботи плити перекриття з іншими будівельними конструкціями; - бездефектна структура поверхні плити. Проведені дослідження підтвердили високу ефективність запропонованого рішення, що дозволяє впровадити його в будівництво без значних витрат труда та коштів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб виготовлення стільникової плити перекриття, який включає встановлення опалубки, розкладку сітки нижнього шару плити, розкладку арматурних просторових каркасів взаємно перпендикулярно один до одного, укладання вкладишів з перфокартонного матеріалу, розкладку сітки верхнього шару плити та операції формування нижнього і верхнього бетонних шарів та балок плити, який відрізняється тим, що після розкладки сітки нижнього шару спочатку розкладають каркаси несучих балок, а потім - другорядних балок з утворенням 2 UA 73250 U 5 порожнин-стільників між каркасами, після чого укладають бетон нижнього шару плити, на який на відстані від каркасів в порожнини-стільники встановлюють інвентарні вкладиші з перфокартонного матеріалу, між якими укладають бетонну суміш, формуючи головні несучі та другорядні балки, після чого по контуру плити по утвореній поверхні укладають додаткову опалубку з лицьової цегли, розкладають сітку верхнього шару та заливають її бетонною сумішшю, на якій, після її часткового затвердіння, розміщують прошарок напівсухого сипучого матеріалу. 3 UA 73250 U 4 UA 73250 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5