Спосіб лікування хворих на герпетичні кератити

Реферат: Спосіб лікування хворих на герпетичні кератити включає інстиляції в уражене око інтерферону, антибактеріального препарату флоксалу, противірусного препарату гелю вірган, субкон'юнктивальні ін'єкції реаферону та внутрішньом'язові ін'єкції ербісолу, призначення флогензиму. UA 80697 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕРПЕТИЧНІ КЕРАТИТИ UA 80697 U UA 80697 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до офтальмології, і може бути використана для лікування герпетичних кератитів. Герпесвірусна інфекція - розповсюджена інфекція людини, яка займає друге місце після грипу як причина смертності від вірусних захворювань, та найбільш розповсюджена вірусна інфекція людини, яка викликає захворювання ока. Герпес рогівки складає більш половини усіх запальних захворювань рогівки часто із багатократним рецидивуванням. Кожен наступний рецидив протікає більш важко, з подовженням тривалості лікування, та збільшенням ускладнень, які навіть можуть призвести до оперативного втручання, та інвалідизувати пацієнта. Лікування герпетичних кератитів залишається складним завданням та пошук нових методів лікування дуже актуальний. В офтальмології застосовуються протигерпетичні препарати: етіотропні хіміопрепарати та імунокорегуючі. Етіотропні препарати - це препарати ацикловіра та його сімейства: валацикловір, ганцикловір, пенцикловір, фамцикловір). Неспецифічна імунотерапія досягається застосуванням індукторів інтерферону, які комбінують етіотропну та імуномодулюючу дію: аміксин, неовір, циклоферон. Специфічна імунотерапія проводиться із застосуванням герпетичної вакцини та герпетичного імуноглобуліну. При цьому результатом лікування є покращення зорових функцій пацієнта, але повне відновлення зорових функцій майже не відбувається. Після перенесеного захворювання залишаються незворотні зміни рогівки та високий ризик рецидиву захворювання. Завдяки довічної персистенції вірусу в організмі існуючі способи лікування не забезпечують елімінації патологічного агенту із організму та не стримують патологічної втрати зорових функцій. Найбільш близьким аналогом є спосіб лікування хворих на герпетичні кератити (Патент UA №58853, МПК A61F9/01, заявл. № 2002118939, от 11.11.2002, опубл. 15.08.2003, бюл. № 8, 2003 p.), що включає інстиляції в уражене око інтерферону по 120-200 МО 5-6 раз на добу, антибактеріального та противірусного препаратів, субкон'юнктивальні ін'єкції реаферону по 200 МО один раз на добу, внутрішньом'язові ін'єкції ербісолу по 2,0 мл. Як антибактеріальний препарат в інстиляціях використовували 30 % сульфацилу натрію 3 рази на добу, а як противірусну - 3 % мазь зовіракс 3 рази на добу. Лікування проводилося 15-20 днів поспіль. До недоліків найближчого аналога належить те, що використовувані препарати не виявляють симптоматичної дії (діють безпосередньо на вірус герпесу й виявляють імунну модуляцію), а у хворих герпетичним кератитом відзначається виражений набряк рогівки, порушення гемоциркуляції переднього відрізка ока, утворення фібрину. У частини хворих відмічається тривалий перебіг хвороби зі значною втратою гостроти зору, розвитком ускладнень, які навіть можуть призвести до оперативного втручання та інвалідизувати пацієнта. Сульфацил натрію має лише бактеріостатичну дію (протидіє розмноженню патогенних мікроорганізмів) і не вбиває мікробну клітину. Також сульфацил натрію важко переноситься хворими внаслідок печії від його застосування. У зв'язку з широким використанням сульфацилу натрію в лікуванні супутньої бактеріальної інфекції при герпетичних кератитах, все більша кількість збудників захворювань стає стійкою до дії цього препарату. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб лікування герпетичних кератитів шляхом застосування ферментного препарату, у складі якого присутні протеолітичні ферменти тваринного та рослинного походження, та ефективних антибактеріального та противірусного препаратів, що дозволить прискорити одужання пацієнтів та знизити частоту ускладнень захворювання. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі лікування хворих на герпетичні кератити, що включає інстиляції в уражене око інтерферону по 120-200 МО 5-6 раз на добу, антибактеріального та противірусного препаратів, субкон'юнктивальні ін'єкції реаферону по 200 МО один раз на добу, внутрішньом'язові ін'єкції ербісолу по 2,0 мл, згідно з корисною моделлю, додатково призначають флогензим по 5 пігулок 3 рази на добу впродовж 3 тижнів, потім 3 пігулки 3 рази на добу впродовж 3 тижнів, причому як антибактеріальний препарат призначають флоксал 4 рази на добу, як противірусний препарат призначають гель вірган 5 разів на добу. Флогензим має протизапальну, фібрінолітичну, імуномодулюючу, протинабрякову дію, тому що являє собою ферментний препарат, у складі якого присутні протеолітичні ферменти тваринного та рослинного походження - трипсин, бромелаїн та ангіопротектор рутин. Бромелаїн та трипсин сприяють швидкому розщепленню клітинних фрагментів та метаболічних продуктів запального процесу, рутин відновлює проникність стінок судин, що приводить до зменшення набряку рогівки, більш швидкому розщепленню фібрину кута передньої камери, та відновленню кровообігу кон'юнктиви та райдужки. Трипсин має значну фібринолітичну дію, бромелаїн протинабряклу, рутин покращує кровообіг. Використання в лікуванні герпетичних кератитів 1 UA 80697 U 5 10 15 20 25 30 флогензиму поліпшує клінічну картину захворювання і функціональні показники органа зору, що прискорює одужання пацієнтів. Флоксал в інстиляціях має більш широкий спектр протимікробної дії, ефективніший проти супутньої бактеріальної інфекції, яка часто супроводжує герпетичну та краще переноситься хворими, ніж його відомі аналоги. Флоксал має бактерицидні властивості (інгібує ензим ДНКгіразу, яка міститься в мікробній клітині та вбиває мікробну клітину). Вірган в інстиляціях більш ефективний проти вірусу герпеса ніж його попередники, інгібуючи вірусну ДНК-полімеразу, проникаючи в вірусну ДНК і блокуючи її. Спосіб здійснюється наступним чином. Після встановлення діагнозу герпетичного кератиту, хворим призначають введення препаратів: інстиляції в уражене око інтерферону по 150-200 МО 5-6 разів на добу, флоксал 4 рази на добу, гель вірган 5 разів на добу, субкон'юнктивальні ін'єкції реаферону по 200 МО щоденно один раз на добу, ербісол по 2 мл внутрішньом'язово 15-20 днів поспіль в залежності від досягнутого ефекту, перорально флогензим по 5 пігулок 3 рази на добу впродовж 3 тижнів, потім 3 пігулки 3 рази на добу впродовж 3 тижнів. Запропонований спосіб був апробований в умовах клініки у 53 хворих (53 ока) з герпетичними кератитами у віці від 25 до 75 років, чоловіки - 32, жінок - 15. Первинний офтальмогерпес спостерігався у 45 хворих, рецидивуючий у 8 хворих. Хворі були поділені на 2 групи: основну (25 хворих) та контрольну (28 хворих). В клінічному статусі у всіх хворих до лікування спостерігалися рогівковий синдром, поява інфільтратів та помутніть рогівки, преципітати та фібрин у куті передньої камери, деепітелізація, зниження чутливості рогівки. Порівняльна характеристика лікування у двох групах проводилась з обліком характеристик: термінів розсмоктування інфільтратів, епітелізації рогівки, ліквідації запальних явищ, динаміки гостроти зору. Вивчались параметри площі запалення рогівки, швидкість купіювання набряку, за допомогою аналізу кератотопографічних даних. Регресія запального процесу відбувалась раніше в основній групі, ніж у контрольній Застосування флогензиму в основній групі прискорює резорбцію інфільтратів: на 8,2±0,2 і 11,4±0,3 день (р < 0,01) в основній і контрольній групах відповідно Перикорнеальна ін'єкція зникає на 11,3±0,2 день в основній групі та на 12,4±0,1 день - в контрольній (р < 0,05). Терміни лікування хворих основної групи в стаціонарі складали 12,5±0,3 днів, контрольної - 16,3 днів ± 0,01 (Таблиця 1). В процесі лікування у всіх хворих відбувалось поступове підвищення гостроти зору (Таблиця 2), на 10-й день лікування більша частина пацієнтів основної групи мала гостроту зору в межах 0,6-1,0 (72 %), в контрольній групі в межах 0,6-1,0 (46,4 %). 35 Таблиця 1 Порівняльна характеристика ефективності лікування хворих основної та контрольної груп у днях Епітелізація рогівки Група хворих Основна n=25 Контрольна n=28 Р< Резорбція інфільтратів початок кінець початок кінець 4,4±02 7,3±03