Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічні герпетичні хоріоретиніти

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічні герпетичні хоріоретиніти, що включає проведення загальнозміцнюючих процедур та вживання полівітамінів, який відрізняється тим, що додатково вводять донатор оксиду азоту глутаргін. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вводять глутаргін всередину по 0,25 г тричі на день протягом 30-40 діб поспіль. (19) (21) u200913122 (22) 16.12.2009 (24) 11.05.2010 (46) 11.05.2010, Бюл.№ 9, 2010 р. (72) ЛОСКУТОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, СОБАКАР ІРИНА ЮРІЇВНА (73) ЛОСКУТОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, СОБАКАР ІРИНА ЮРІЇВНА 3 ючою активністю, який, крім того, володіє помірним протизапальним ефектом. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Після завершення лікування з приводу загострення ХГХ, реконвалесценту в якості курсу медичної реабілітації призначають глутаргін усередину по 0,25г тричі на день протягом 30-40 діб поспіль. Дана схема введення глутаргіну створена нами досвідним шляхом з урахування результатів імунологічного моніторингу пацієнтів, що хворіють на ХГХ, і є складовою частиною предмету корисної моделі. Нами було встановлено, що саме така схема введення глутаргіну забезпечує максимальний імунокоригуючий ефект на підставі відновлення синтезу NO в осіб, що хворіють на ХГХ та підлягають проведенню медичної реабілітації. При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу медичної реабілітації профілактики розвитку рецидиву ХГХ було обстежено 76 хворих віком від 28 до 56 років і розділені на дві групи. Обидві групи рандомізовані за віком, статтю, частотою рецидивів ХГХ. Хворі першої групи (43 особи - 18 чоловіків і 25 жінок) одержували курс медичної реабілітації згідно до відомого способу-прототипу, хворі другої групи (33 особи - 14 чоловіків і 19 жінок) - згідно до заявленого способу. До початку проведення медичної реабілітації у обстежених в обох групах були однотипові клінічні прояви патології та лабораторні зсуви. У хворих, що перенесли загострення ХГХ та підлягали про 49875 4 веденню медичної реабілітації, відмічалися помірно виражені залишкові явища перенесеного захворювання, такі, як загальна слабкість, нездужання, знижена працездатність, слизотеча, свтлобоязнь. У частини обстежених відмічався також субфебрилітет (37,1-37,4°С) у вечірній час. При офтальскопії відмічалася інфільтрація роговиці, гіперемія та ін'єкція кон'юнктиви, фолікулярна реакція, а при об'єктивному огляді спостерігалася чутливість регіональних (передньошийних) лімфатичних вузлів. При проведенні курсу медичної реабілітації реконвалесцентів основної групи досить швидко зникли симптоми, що характеризували залишкові явища перенесеного захворювання (таблиця 1). При цьому встановлено, що швидкість ліквідації вказаної симптоматики у хворих першої групи була суттєво більшою, ніж у другій. У групі, яка лікувалася за допомогою заявленого способу (перша група), тривалість збереження субфебрилітет знижувалася на 3,9±0,15 дні (Р