Спосіб профілактики йодного дефіциту у дітей грудного віку, які перебувають на природному вигодовуванні

Реферат: Спосіб йодної профілактики у дітей грудного, які перебувають на природному вигодовуванні, в регіоні помірного йодного дефіциту, причому з метою забезпечення адекватної тиреоїдної функції у дитини рекомендується профілактичний прийом матері препарату калію йодиду у фізіологічній дозі (200 мкг/добу) в 1 прийом протягом всієї лактації, а у другому півріччі життя 50 мкг/добу безпосередньо дитині, розтерши та додавши до будь-якої рідини. UA 80852 U (12) UA 80852 U UA 80852 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до педіатрії, загальної практики/сімейної медицини, дитячої ендокринології, та може бути використаний для профілактики йодного дефіциту у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з тим, що патологічні зміни, що виникають у гіпофізарно-тиреоїдній системі на фоні йодного дефіциту в грудному віці, негативно впливають на показники захворюваності, фізичного та психомоторного розвитку та інтелекту дитини. Діти першого року життя мають підвищений ризик розвитку йододефіцитних захворювань внаслідок високої потреби у тиреоїдних гормонах та йоді у перерахунку на 1 кг маси тіла. Низкою наукових досліджень останніх років доведено, що середні показники інтелектуального розвитку населення, що мешкає в регіонах з йодною недостатністю, є на 15-20 % нижчими за такі в регіонах із нормальним йодним забезпеченням. Це обумовлено зниженням синтезу тиреоїдних гормонів внаслідок недостатнього надходження йоду до організму. Гіпотроксинемія гальмує обмінні процеси, що відбуваються у головному мозку дитини, негативно впливає на процеси мієлінізації нервових волокон, формування асоціативних зв'язків та провідникової системи головного мозку, які обумовлюють здібності дитини до абстрактного мислення. Зниження функціональної активності щитовидної залози протягом перших років життя призводить до значного погіршення інтелектуальних здібностей дитини, однак профілактика йодного дефіциту в цей період може нормалізувати процеси психомоторного розвитку дитини. Головний мозок дитини залишається чутливим до дефіциту тиреоїдних гормонів протягом перших років життя, а за деякими джерелами - і значно довше. Якщо дефіцит йоду не ліквідувати, значно зростає ризик формування відхилень з боку показників інтелектуального розвитку, що негативно впливає на успішність навчання в школі, розвиток моторики, слуху та мовлення. Загальнонаціональне дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів, проведене в 2002 році Інститутом ендокринології та обміну речовин АМН України ім. В.П. Комісаренка, Інститутом медицини праці АМН України та Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ), довело актуальність проблеми йодного дефіциту для всієї території України, у тому числі для промислового сходу, центру та півдня країни. Популяційні дослідження в багатьох розвинутих країнах світу продемонстрували зниження рівня поширеності тиреоїдної патології після введення масової йодної профілактики, найбільш відомим способом якої є вживання йодованої солі (ВООЗ/ЮНІСЕФ/МРКЙДЗ, 2001, 2007). Однак, такий метод є ефективним при застосуванні серед дітей, починаючи з 3-річного віку, коли дитина вже може отримувати харчування із додаванням солі. Вживання йодованої солі жінками-годувальницями забезпечує немовля певною кількістю мікронутрієнту через грудне молоко, проте цієї кількості йоду недостатньо для покриття фізіологічної потреби як матері так і дитини (відповідно до рекомендацій ВООЗ щоденна норма вживання йоду під час лактації складає 250 мкг, а дитини - 90 мкг). Введення дітям продуктів вікового прикорму з додаванням йодованої солі також не здатне задовольнити їх потребу у мікронутрієнті. На першому році життя при фізіологічній потребі в натрії не більше 250 мг/добу надходження його у вигляді солі (хлориду) не перебільшує 0,636 г. Дозувати таку малу кількість солі було б нереальним, а надходження йоду, що містить сіль, склало б всього 15 мкг. Для задоволення потреби в йоді дитині на першому році життя потрібно було б отримувати 5-5,5 г йодованої солі, що пов'язане з суттєвим ризиком ускладнень з боку нирок внаслідок перевантаження натрієм. Натрій, що містить грудне молоко та натуральні продукти прикорму, повністю покриває добову потребу грудної дитини в цьому елементі, тому додаткового введення харчової солі малюки не потребують. Лише у віці близько трьох років потреба в натрії зростає, тому з цього віку можна додавати у їжу сіль, а значить, і вводити до щоденного раціону харчування йодовану сіль як засіб профілактики дефіциту йоду. Діти, які перебувають на штучному вигодовуванні та отримують адаптовані молочні суміші, мають змогу отримувати вікову норму йоду (на сьогодні всі дитячі молочні суміші збагачені йодом - 40-90 мкг йоду на 1 літр готового продукту), тобто отримують групову йодну профілактику. Існують способи профілактики йодного дефіциту та лікування йододефіцитних захворювань, які базуються на прийманні біологічно активних добавок, наприклад "Біостар плюс спіруліна" (Пат. № 41089 A UA, МПК7А61K33/18. Спосіб профілактики йодного дефіциту у дітей.-2001.), "Йодіс" (Пат. № 67154А UA, МПК7А61K33/18. Спосіб компенсації йодного дефіциту у дітей.2004). Однак сучасні міжнародні консенсуси забороняють використовувати для профілактики йодного дефіциту харчові добавки із неконтрольованим вмістом йоду, особливо виготовлені з водоростей. 1 UA 80852 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Тривалий час для профілактики зоба в ендемічних регіонах використовували спосіб, який базувався на прийманні калію йодиду у вигляді препарату антиструмін (Петеркова В.А., Герасимов Г.А., Свириденко Н.Ю. та співавт. Альтернативные методы проведения профилактики йодной недостаточности у детей // Педиатрия.-1996. - № 6. - С.72-77), але цей препарат містить високі дози йоду, що призводить до ускладнення схем прийому та до нерівномірного надходження йоду в організм, що загрожує розвитком йод індукованого гіпотиреозу. На сьогодні в Україні зареєстровані препарати калію йодиду, які містять фізіологічні вікові дози йоду, що значно спрощує проведення профілактичних та лікувальних заходів серед населення в будь-якому віці (Профілактика йоддефіцитних захворювань у дітей (методичні рекомендації) - Київ.-2009). Такий спосіб йодної профілактики є найбільш фізіологічним, оскільки дозволяє проводити індивідуальну профілактику йододефіцитних захворювань шляхом щоденного надходження до організму йоду в кількості, що відповідає потребам людини в залежності від віку та функціонального стану. Задачею створення корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу групової йодної профілактики в дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Така задача вирішується шляхом введення калію йодиду матері-годувальниці у рекомендованих для цього періоду дозуваннях (лактаційна профілактика) поряд із додержанням загальноприйнятих гігієнічних рекомендацій. Наша пропозиція щодо додаткового включення калію йодиду до схем йодної профілактики у дітей грудного віку базується на встановленій нами під час епідеміологічного дослідження та клінічного спостереження за дітьми закономірності, яка полягає у позитивному впливі дотації йоду на функціонування гіпофізарно-тиреїдної системи дітей. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: матерям, діти яких отримують виключно грудне молоко, призначають калію йодид у дозі 200 мкг/добу щоденно (лактаційна йодна профілактика). У випадках, коли мати хворіє на тиреотоксикоз будь-якого походження або має індивідуальну непереносимість препаратів йоду, призначають дитині 90 мкг/добу у розтертому вигляді, змішуючи з грудним молоком або іншою рідиною (водою, чаєм, соком). Діти у другому півріччі життя, які отримують віковий прикорм та вже меншу кількість грудного молока, отримують 50 мкг/добу калію йодиду. Для підтвердження ефективності заявленого способу профілактики йодного дефіциту у дітей було проведене динамічне спостереження за 64 дітьми протягом першого року життя, відібраних методом систематичної випадкової вибірки під час проведення 30-кластерного дослідження (рекомендації ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001,2007) на базі дитячих лікарень у місті Луганську (2 кластери). Дослідження проводилося після одержання висновку етичної комісії при Державному закладі "Луганський державний медичний університет", згоди керівників лікувально-профілактичних закладів та батьків дітей. Родинам дітей було запропоновано відповісти на запитання анкети, що включала питання щодо раціону харчування матерігодувальниці та застосування заходів йодної профілактики. Визначалися показники йодурії (реакція Sandell-Kolhoff) та вмісту йоду в грудному молоці (церій-арсенітовим методом після попередньої обробки фтороцтовою кислотою). Дітям проводилися антропометрія щоквартально, визначення добової йодурії, концентрації тиреотропіну за даними неонатального скринінгу на вроджений гіпотиреоз, в подальшому у віці 3, 6, та 12 місяців - вмісту ТТГ та вільного тироксину. Групи спостереження були рівнозначними за паритетом народження, гестаційним віком, статтю та вагою при народженні. При обробці результатів дослідження використовувалися стандартні засоби Microsoft Excel 2007 із розрахунком параметричних та непараметричних критеріїв (табл.). Таблиця Концентрація йоду в сечі дітей та матерів-годувальниць в залежності від застосування індивідуальної йодної профілактики Концентрація йоду в сечі Вік матерів, роки Медіана йодурії матері (мкг/л) Медіана йодурії дитини (мкг/л) Матері отримували йодну профілактику (n=31) 25,9±0,4 112,2 177,1 2 Матері не отримували йодної профілактики (n=33) 26,2±0,3 68,6 81,5 Ρ р>0,05 р