Електричний спосіб контролю технічного стану свинцево-кислотних акумуляторних батарей

Електричний спосіб контролю технічного стану свинцево-кислотних акумуляторів і акумуляторних батарей з електролітом, який полягає в тому, що акумулятори акумуляторної батареї піддають розряду постійним струмом протягом деякого часу при температурі електроліту 18-27 °С, тестують напруги на всіх акумуляторах, визначають контрольний акумулятор, який відрізняється тим, що спочатку визначають густину електроліту r m у кожному з m акумуляторів, потім визначають напругу Up розімкнуйого ланцюга батареї і напругу Up,m розімкнутого ланцюга на кожному з акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою напругою розімкнутого ланцюга, надаючи йому номер (1,1), після чого виконують заряд акумуляторів акумуляторної батареї постійним струмом, рівним 0,05-0,5 номінальної ємності Сн батареї протягом 20-50 с, у процесі заряду визначають зарядну напругу Uз батареї і зарядну напругу Uз,m на кожному з акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою зарядною напругою, СТАНУ 82129 1 ТЕХНІЧНОГО (11) КОНТРОЛЮ UA (54) ЕЛЕКТРИЧНИЙ СПОСІБ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ ОПИС (19) ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 3 82129 4 менше суми розрядних напруг Up,m акумуляторів, то діагностують дефект струмоведучих деталей. Винахід відноситься до електротехнічної промисловості, а саме, до виробництва акумуляторів і акумуляторних батарей. У сучасному акумуляторобудуванні широко застосовуються електричні способи контролю технічного стану акумуляторів і акумуляторних батарей (виробів). Ці процедури займають важливе місце, як у виробничому циклі, так і при технічній експертизі рекламацій, оскільки дозволяють діагностувати й усувати дефекти, тим самим забезпечуючи високу якість виробів, що випускаються. Практика показує, що найпоширенішими дефектами акумуляторних батарей, як знову виготовлених, так і тих, що надійшли по рекламаціях від споживачів, являються наступні чотири несправності: - коротке замикання електродів; - пасивація (сульфатація) електродів; дефекти струмоведучих деталей (міжелементних з'єднань, борнів, полюсних містків); - низький ступінь зарядженості. Перераховані дефекти або відразу роблять акумуляторні батареї непридатними, або ж помітно знижують їхні технічні характеристики і виводять їх з ладу під час подальшої експлуатації. У науковій і патентній літературі запропоновано безліч електричних способів контролю технічного стану акумуляторів і акумуляторних батарей, від найпростіших до дуже складних, що вимагають застосування дорогої апаратури. Ми розглянемо ті з них, що дозволяють застосовувати суцільний (100%) контроль виробів протягом досить короткого проміжку часу. Відомий електричний спосіб контролю технічного стану акумуляторних батарей у місцях контакту міжелементних з'єднань, який полягає в тому, що за допомогою зарядженої конденсаторної батареї через досліджуване зварене з'єднання пропускається імпульс струму, потужність якого достатня для розігріву місця звареного шва, при цьому вимірюють час розряду конденсаторної батареї від початку розряду до заданої конечної величини падіння напруги на звареному шві для даного типу акумуляторної батареї, і по величині цього часу розряду судять про якість звареного з'єднання [А.с. СРСР №1266424, МПК4 Н01М 2/22, 10/42, В23K11/10, заявлено 06.12.84]. Спосіб дозволяє ефективно визначати дефекти зварювання, використовуючи явище значного розігріву звареного шва від імпульсу струму, що пропускається, з огляду на залежність омічного опору шва від якості зварювання. Така перевірка доцільна на стадії зборки батарей після зварювання її міжелементних з'єднань. Головними недоліками цього способу являються наступні: спосіб неможливо застосовувати для контролю технічного стану незварюваних з'єднань у батареї, наприклад, болтових; спосіб неможливо застосовувати для контролю технічного стану акумуляторних батарей у цілому, оскільки з його допомогою не протестуєш окремі акумулятори. Відомий спосіб контролю технічного стану свинцево-кислотних акумуляторних батарей за допомогою вольтметра постійного струму класу точності не нижче 1,5 із внутрішнім опором не менш 300Ом/В за ГОСТ 8711 і джерела постійного струму напругою 2В. Відсутність короткого замикання в електродному блоці фіксується по відсутності відхилення стрілки вольтметра, підключеного до виводів акумулятора послідовно з джерелом постійного струму (напругою 2В). Аналогічно, відсутність провідності між електродами фіксується по відсутності відхилення стрілки вольтметра, підключеного до виводів акумулятора. Цей спосіб застосовувався у вітчизняній воєнній промисловості і дозволяв тестувати тільки сухозаряджені батареї (без електроліту) [ГОСТ У 22759-84]. Спосіб дозволяє визначати дефекти, що створюють провідність і короткі замикання в електродному блоці. До недоліків цього способу відноситься те, що він не дозволяє перевіряти свинцево-кислотні батареї з електролітом (на винятковий випуск яких переходить сучасне акумуляторобудування), а також той факт, що практика показала низьку надійність цього способу. Крім того, такий спосіб не може застосовуватися для контролю якості міжелементних з'єднань в акумуляторній батареї. Відомий, поширений на автоматичних лініях зборки, електричний спосіб суцільного контролю технічного стану свинцево-кислотних акумуляторів і акумуляторних батарей [SOVEMA S.p.a., http://www.sovema.it] полягає в тому, що на полюсні містки блоку електродів від зовнішнього джерела електричної енергії подають напругу (постійну чи перемінну) фіксованого рівня (500 чи 1000В), а потім у ланцюзі, що утворився, у якому електродні блоки служать навантаженням, вимірюють величину струму. Якщо струм перевищує встановлену контрольну позначку (так називаний, струм відсічення), то це свідчить про наявність дефекту й електродний блок відбраковується, після чого провадиться заміна його справним блоком. Такий спосіб тестування дозволяє зменшити кількість бракованих виробів після закінчення зборки. До головного недоліку цього способу відноситься те, що він не дозволяє перевіряти акумулятори й акумуляторні батареї з електролітом, тобто вироби, готові до експлуатації, а також вироби, повернуті споживачами по рекламаціях. Ще одним істотним упущенням є той факт, що цей спосіб неефективний для контролю якості 5 зварювання міжелементних з'єднань, у зв'язку з чим контроль зварювання здійснюється іншими способами. Як модернізацію приведеного вище тесту можна розглядати електричний спосіб контролю технічного стану акумуляторів і акумуляторних батарей, відповідно до якого на автоматичних лініях зборки електродні блоки акумуляторів піддаються декільком послідовним циклам перевірки, причому на першому циклі вимірюють і реєструють провідність блоку електродів при напрузі 5-30В впродовж 0,005-0,3с, на другому циклі - його провідність при напрузі 300-600В впродовж 0,005-0,3с, на третьому циклі провідність при напрузі 1000-1700В впродовж 0,005-0,1с і на четвертому циклі - провідність при напрузі 2000-4000В впродовж 0,002-0,005с. Для визначення ступеня зволоженості електродних пластин сухозаряджених акумуляторів попередньо заміряють FPC на їхніх полюсних виводах протягом 0,005-0,3с [Патент України №51163, МПК7 Н01М10/04, 10/42, G01R31/36. Опубл. 15.02.2005, бюл. №2]. Усі вимірювані величини порівнюють з контрольними величинами, що служать критерієм відбраковування. До переваг такого способу перевірки відноситься мінімізація дефектних виробів по закінченні зборки. Головним недоліком цього способу є той факт, що він не дозволяє перевіряти готові до експлуатації акумулятори й акумуляторні батареї з електролітом, а також вироби, повернуті по рекламаціях. Крім того, такий спосіб не може використовуватися при тестуванні якості зварювання міжелементних з'єднань. Відомий електричний спосіб контролю технічного стану акумуляторів і акумуляторних батарей з електролітом, який полягає в тому, що виріб піддають розряду, перед яким і під час якого у фіксовані моменти часу (0, t1, t2=2t1 в межах 0,30,5с) вимірюють падіння напруги на виводах виробу, розраховують величину ΔU, що представляє собою зміну напруги на виводах у різні моменти часу процесу розряду, що дозволяє перевірити технічний стан виробу, а також оцінити його електричні параметри, відповідно до електричної схеми заміщення акумулятора [Патент РФ №2101806, МПК6 Н01М10/48, G01R31/36. Опубл. 10.01.1998, бюл. №1]. До достоїнств такого способу тестування відноситься те, що він дозволяє оцінити електричні параметри виробу в рамках передбачуваної найпростішої електричної схеми заміщення акумулятора, якщо акумулятори не мають дефектів і повністю заряджені. Спосіб дозволяє оцінити електричні параметри виробу й у тому випадку, якщо акумулятори частково розряджені, навіть якщо батарея має низький ступінь зарядженості. Однак, такий спосіб не призначений для акумуляторних батарей, у яких можливі інші дефекти, зокрема: коротке замикання електродів, пасивація електродів, дефекти струмоведучих деталей. Крім того, у випадку наявності дефектів обчислені за результатами розрядного процесу 82129 6 електричні параметри акумулятора вже не відображають реальної ситуації, а являються фіктивними величинами. Відомий спосіб контролю технічного стану свинцево-кислотних акумуляторів і акумуляторних батарей з електролітом, який полягає в тому, що виріб піддають розряду на постійний опір через навантажувальну вилку або акумуляторний пробник протягом деякого часу, тестують напруги на всіх акумуляторах або на всій батареї, оцінюють технічний стан акумуляторів або батареї по величині напруги на них. Розряд проводять протягом 3-5с. У батареї з окремими кришками акумулятори з низьким ступенем зарядженості чи з дефектами визначаються по зниженню напруги на них до 1,0-1,3В. Точно так само низький ступінь зарядженості батареї із загальною кришкою визначається по зниженню напруги на ній до 1,01,3В на акумулятор [Стартерные аккумуляторные батареи: Устройство, эксплуатация и ремонт / М.А.Дасоян, Н.И.Курзуков, О.С.Тютрюмов, В.М.Ягнятинский.-М.: Транспорт, 1991. - С.163167]. Перевагою такого способу є можливість швидкої оцінки (протягом 3-5с) технічного стану і працездатності акумуляторної батареї з загальною кришкою, а також швидкої оцінки стану окремих акумуляторів у батареї з окремими кришками. До недоліків варто віднести наступне. Спосіб непридатний для діагностики дефектів струмоведучих деталей. Спосіб не дозволяє диференціювати тип дефекту в акумуляторі: коротке замикання електродів чи пасивація (сульфатація) електродів, або в даному випадку усього лише низький ступінь зарядженості. При такому способі розряду на постійний опір струм розряду не підтримується постійним, а залежить від особливостей протікання процесу розряду, що спотворює інформацію про технічний стан батареї. Як прототип нами узятий електричний спосіб контролю технічного стану свинцево-кислотних акумуляторів і акумуляторних батарей з електролітом, який полягає в тому, що акумулятори акумуляторної батареї піддають розряду постійним струмом 10-годинного режиму розряду протягом деякого часу при температурі електроліту 18-27°С, тестують напруги на всіх акумуляторах, визначають контрольний акумулятор. Як контрольний акумулятор вибирають у даному випадку «відстаючий» акумулятор, у якому напруга раніш інших знизиться до 1,85, потім до 1,75 і нарешті до 1,7В, після чого розряд закінчують. Густина електроліту під час тесту повинна бути 1,24-1,28г/см3 [Там же, С.239]. Перевагою способу-прототипу є те, що він дозволяє оцінити технічний стан батарей, а саме ємність 10-годинного режиму розряду, а також визначити «відстаючий» акумулятор, у якого знижені електричні параметри чи існують дефекти. До недоліків способу відноситься те, що тривалість тесту досить велика - кілька годин. Спосіб не дозволяє диференціювати тип дефекту в «відстаючому» акумуляторі. Спосіб непридатний для діагностики дефектів струмоведучих деталей. 7 Фактично жоден з вищенаведених способіваналогів не дозволяє при тестуванні акумуляторної батареї з електролітом, знову виготовленої чи повернутої по рекламації, диференційовано виявити основні дефекти: коротке замикання електродів, пасивацію електродів, дефекти струмоведучих деталей, низький ступінь зарядженості. Виявляється лише якась частина дефектів або констатується факт наявності сукупності дефектів, без розрізнення їхнього типу. Для визначення типу дефекту на практиці доводиться батарею або цілком заряджати і знову розряджати, що подовжує процес контролю, або витратити значний час на повний демонтаж акумуляторної батареї з ретельним дослідженням її електродних пластин. В основу винаходу покладена задача підвищення ефективності електричного способу контролю технічного стану акумуляторів і акумуляторних батарей, що дало б можливість швидко виявляти конкретний тип дефектів і завчасно ізолювати дефектну продукцію, замінивши її якісними виробами. Поставлена задача вирішується тим, що в електричному способі контролю технічного стану свинцево-кислотних акумуляторів і акумуляторних батарей з електролітом, який полягає в тому, що акумулятори акумуляторної батареї піддають розряду постійним струмом протягом деякого часу при температурі електроліту 18-27°С, тестують напруги на всіх акумуляторах, визначають контрольний акумулятор, відповідно до винаходу, спочатку визначають густину електроліту ρ m у кожнім акумуляторі, потім визначають напругу розімкнутого ланцюга Upц батареї і напругу розімкнутого ланцюга Upц,m на кожнім з акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою напругою розімкнутого ланцюга і надають йому номер (1,1), після чого роблять заряд акумуляторів акумуляторної батареї постійним струмом, рівним (0,05-0,5) часткам від номінальної ємності Сн батареї протягом 20-50с, у процесі заряду визначають зарядну напругу Uз батареї і зарядну напругу Uз,m на кожнім з акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою зарядною напругою і надають йому номер (2,1) і контрольний акумулятор з найбільшою зарядною напругою і надають йому номер (2,2), потім проводять розряд у дві стадії, на першій стадії величина струму дорівнює (0,05-0,3) часткам від номінальної ємності Сн батареї, тривалість розряду дорівнює 20-50с, у процесі розряду визначають розрядну напругу Up батареї і розрядну напругу Up,m на кожнім з акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою розрядною напругою і надають йому номер (3,1), на другій стадії розряду величина струму дорівнює (0,5-10) часткам від номінальної ємності Сн батареї, тривалість розряду дорівнює 5-15с, у процесі розряду визначають розрядну напругу Upp батареї і розрядну напругу Upp,m на кожнім з акумуляторів, обчислюють середнє значення розрядної напруги Upp,серед. для всіх акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою розрядною 82129 8 напругою Umin і надають йому номер (4,1), потім визначають тип дефекту по наступному алгоритму: якщо у всіх акумуляторів батареї однаково низькі густини електроліту й однаково низькі напруги розімкнутого ланцюга, зарядні і розрядні напруги, то діагностують низький ступінь зарядженості всіх акумуляторів у батареї з відсутністю інших дефектів; якщо контрольні акумулятори з номерами (1,1), (2,1), (3,1) і (4,1) є тим самим акумулятором, у якому знижена густина електроліту ρm у порівнянні з іншими акумуляторами, то діагностують коротке замикання електродів у цьому акумуляторі; якщо контрольні акумулятори з номерами (1,1), (2,2), (3,1) і (4,1) є тим самим контрольним акумулятором, у якому знижена густина електроліту ρm у порівнянні з іншими акумуляторами, то діагностують пасивацію (сульфатацію) електродів у цьому акумуляторі, причому чим вище арифметична різниця (Upp,серед.Umin) для такого акумулятора, тим вище його ступінь пасивації (сульфатації); якщо зарядна напруга U3 батареї більше суми зарядних напруг Uз,m акумуляторів, а розрядна напруга Up батареї менше суми розрядних напруг Uр,m акумуляторів, то діагностують дефект струмоведучих деталей. Розкриємо сутність заявленого технічного рішення. Електричний спосіб контролю технічного стану акумуляторів повинний проводитися в ідентичних умовах, однакових для усіх виробів одного типу. Тому для свинцево-кислотних акумуляторів тест проводять при температурі електроліту в них 18-27°С. Густина електроліту в акумуляторах відображає ступінь їх зарядженості і може змінюватися в широкому діапазоні. Звичайно, густина електроліту складає 1,051,30г/см3, причому низькі значення густини відповідають низькому ступеню зарядженості або наявності дефекту. Заявлене технічне рішення використовує наступні експериментальні факти: - як правило, несправність батареї носить локальний характер, тобто несправний якийсь один акумулятор або у якомусь місці ушкоджена струмоведуча деталь; - несправний акумулятор має більш низький ступінь зарядженості, ніж справні акумулятори. Щоб відрізнити основні дефекти, необхідно скористатися наступними закономірностями: 1) при низькому ступені зарядженості батареї і відсутності інших дефектів всі акумулятори мають приблизно однаковий низький ступінь зарядженості, оскільки знаходяться в рівних умовах. Акумулятори мають приблизно однакову низьку густину електроліту ρm і, приблизно, однакові низькі напруги розімкнутого ланцюга Upц,m, оскільки у свинцево-кислотних акумуляторах напруга розімкнутого ланцюга практично лінійно залежить від густини електроліту. Наприклад, при 15°С для одного акумулятора справедлива формула: Upц,m(В)=0,84+ρm(г/см3) (1) Де m - порядковий номер акумулятора в батареї. Зарядна напруга Uз,m і розрядна напруга 9 Up,m на акумуляторі виражається через напругу розімкнутого ланцюга Upц,m по формулах: Uз,m=Upц,m+U1,m (2) Up,m=Upц,m-U2,m (3) Де U1,m, U2,m - поляризаційні зарядна і розрядна напруги, відповідно. При низькому ступені зарядженості акумулятора в нього знижена поляризаційна зарядна напруга U1,m і підвищена поляризаційна розрядна напруга U2,m. Звідси випливає, що при низькому ступені зарядженості акумулятора в нього низька зарядна і розрядна напруги. Зарядні напруги акумуляторів у батареї з низьким ступенем зарядженості приблизно однакові. Розрядні напруги акумуляторів також приблизно однакові; 2) при короткому замиканні дефектний акумулятор має помітно знижений ступінь зарядженості, а отже знижену густину електроліту ρm, знижену напругу розімкнутого ланцюга Upц,m (див. формулу (1)), знижені зарядну Uз,m і розрядні Up,m, Upp,m напруги (див. формули (2) і (3)) у порівнянні з іншими бездефектними акумуляторами; 3) при пасивації (сульфатації) електродів дефектний акумулятор має знижений ступінь зарядженості, а отже знижену густину електроліту ρm і знижену напругу розімкнутого ланцюга Upц,m (див. формулу (1)). За рахунок утворення діелектричного сульфатного шару на електродах внутрішній омічний опір такого акумулятора помітно вище, ніж в інших. Це призводить до високих значень поляризаційних зарядних і розрядних напруг U1,m, U2.m. А це, у свою чергу, призводить до підвищеної зарядної напруги Uз,m і зниженим розрядним Up,m, Uрр,m напругам (див. формули (2) і (3)) у порівнянні з іншими бездефектними акумуляторами. Оцінка ступеня сульфатації електродів дефектного акумулятора може бути зроблена за значенням величини (Uрр,серед.-Umin). Чим вище ця арифметична різниця, тим вище ступінь сульфатації електродів і тим більше контрольно-тренувальних циклів необхідно провести для виправлення дефектного акумулятора; 4) при наявності дефектів струмоведучих деталей зарядна напруга Uз акумуляторної батареї помітно перевищує суму зарядних напруг U3,m на всіх акумуляторах за рахунок додаткового омічного падіння напруги на дефектній струмоведучій деталі, розрядна напруга Up батареї помітно нижче суми розрядних напруг Up,m на всіх акумуляторах за рахунок того ж самого додаткового великого падіння напруги на дефектній струмоведучій деталі. За наявними в авторів відомостями запропоновані істотні ознаки, що характеризують суть винаходу, не відомі в даному розділі техніки. Запропоноване технічне рішення може бути використане для суцільного контролю технічного стану свинцево-кислотних акумуляторів і акумуляторних батарей на підприємствах, як у виробничому циклі, так і при технічній експертизі рекламацій. 82129 10 Заявлений спосіб реалізується таким чином. При надходженні на контроль акумуляторної батареї проводять її зовнішній візуальний огляд. Виявляють цілісність моноблока і кришки батареї або наявність зовнішніх ушкоджень. Якщо в батареї присутні зовнішні ушкодження, здатні вивести її з ладу, то констатують цей факт і складають відповідний акт про дефектацію (про брак). Якщо такі зовнішні ушкодження відсутні, то роблять оцінку її технічного стану відповідно до заявленого способу. Оглядають окремі акумулятори на наявність або відсутність темного чи іншого нальоту на внутрішній стороні корпусу або на пробках заливальних отворів, візуально оцінюють стан електроліту. Окремо виділяють акумулятор, якщо в ньому виявлені які-небудь візуальні відмінності від інших акумуляторів: по зовнішньому вигляду електроліту, по наявності темного чи іншого нальоту на внутрішній стороні корпуса або на кришці заливального отвору. Досвід показує, що часто такий акумулятор виявляється дефектним, що і підтверджує подальша технічна експертиза. Далі визначають густину електроліту ρm у кожнім акумуляторі, де m - порядковий номер акумулятора, а також визначають напругу розімкнутого ланцюга Upц батареї і напругу розімкнутого ланцюга Upц,m на кожнім з акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою напругою розімкнутого ланцюга і надають йому номер (1,1). Якщо тестується батарея з загальною кришкою, то для визначення напруги на кожнім акумуляторі використовують два щупи, виготовлених зі свинцю, свинцевого сплаву або нержавіючої сталі. Щупи вводяться через заливальні отвори усередину акумулятора і щільно притискаються до позитивного і негативного електродів або до відповідних містків борнів. Після цього роблять заряд акумуляторів акумуляторної батареї постійним струмом, рівним (0,05-0,5) часткам від номінальної ємності Сн батареї протягом 20-50с, у процесі заряду визначають зарядну напругу Uз батареї і зарядну напругу Uз,m на кожнім з акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою зарядною напругою і надають йому номер (2,1) і контрольний акумулятор з найбільшою зарядною напругою і надають йому номер (2,2). Потім проводять розряд у дві стадії. На першій стадії величина струму дорівнює (0,05-0,3) часткам від номінальної ємності Сн батареї, тривалість розряду дорівнює 20-50с, у процесі розряду визначають розрядну напругу Up батареї і розрядну напругу Up,m на кожнім з акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою розрядною напругою і надають йому номер (3,1). На другій стадії розряду величина струму дорівнює (0,5-10) часткам від номінальної ємності Сн батареї, тривалість розряду дорівнює 5-15с, у процесі розряду визначають розрядну напругу Upp батареї і розрядну напругу Upp,m на кожнім з акумуляторів, обчислюють середнє значення розрядної напруги Uрр,серед. для всіх акумуляторів, визначають контрольний акумулятор з найменшою розрядною напругою Umin і надають йому номер (4,1). Усі 11 зазначені дані і цифри заносять в акт про дефектацію (про брак). Далі приступають до аналізу отриманих даних і виявляють тип дефекту. Тип дефекту визначають по наступному алгоритму. Якщо у всіх акумуляторів батареї однаково низькі густини електроліту й однаково низькі напруги розімкнутого ланцюга, зарядні і розрядні напруги, то діагностують низький ступінь зарядженості всіх акумуляторів у батареї з відсутністю інших дефектів. Така батарея підлягає підзаряду, після чого в більшості випадків її можна визнати придатною до експлуатації. Якщо контрольні акумулятори з номерами (1,1), (2,1), (3,1) і (4,1) є тим самим акумулятором, у якому знижена густина електроліту ρm у порівнянні з іншими акумуляторами, то діагностують коротке замикання електродів у цьому акумуляторі. Акумулятор з коротким замиканням підлягає дефектації (відбраковуванню). В окремих випадках проводять ретельну технічну експертизу всього акумулятора, що передбачає демонтаж блоку його електродів з виявленням причини короткого замикання. Якщо контрольні акумулятори з номерами (1,1), (2,2), (3,1) і (4,1) є тим самим контрольним акумулятором, у якому знижена густина електроліту рт у порівнянні з іншими акумуляторами, то діагностують пасивацію (сульфатацію) електродів у цьому акумуляторі, причому чим вище арифметична різниця (Uрр,серед.Umіn) для такого акумулятора, тим вище його ступінь пасивації (сульфатації). Акумулятор із сульфітацією електродів підлягає або відновленню, якщо це вдається, або дефектації (відбраковуванню). Тут також в окремих випадках проводять ретельну технічну експертизу всього акумулятора, що передбачає демонтаж блоку його електродів з виявленням причини сульфатації. Якщо зарядна напруга Uз батареї більше суми зарядних напруг Uз,m акумуляторів, а розрядна напруга Up батареї менше суми розрядних напруг Uр,m акумуляторів, то діагностують дефект струмоведучих деталей. У рідких випадках дефект струмоведучих деталей, якщо це повний обрив ланцюга, виявляється при зіставленні суми напруг Upц,m розімкнутого ланцюга акумуляторів з напругою розімкнутого ланцюга Upц усієї батареї. У цьому випадку зазначена сума напруг більше напруги на всій батареї. При більш ретельній експертизі, «продзвонюючи» омметром струмоведучі деталі, знаходять місце ушкодження, роблять ремонт, якщо це можливо, або роблять дефектацію (відбраковування) усієї батареї. Всі отримані результати тестування заносять в акт про дефектацію (акт про брак). Перевірка заявленого способу в заводських умовах підтвердила його високу ефективність і здатність практично безпомилково відрізняти основні типи дефектів акумуляторних батарей. 82129 12