Спосіб визначення можливості проведення субперіостальної імплантації у хворих з повною адентією

Реферат: UA 84235 U UA 84235 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до стоматології, до хірургічної стоматології. На сучасному етапі, згідно з даними публікацій, наголошується неухильне зростання числа пацієнтів з множинною втратою зубів (МВЗ), аж до повної адентії, що складає 15-30 % дорослого населення України. Серед пацієнтів вказаного контингенту не тільки літні люди, але і особи соціально-активного прошарку суспільства, що потребують ортопедичної стоматологічної реабілітації незнімними протезами в короткі терміни, що досягається за допомогою дентальної імплантації. Проте, МВЗ супроводиться змінами кількісно-якісного стану кісткової тканини щелеп, наростанням атрофії альвеолярних відростків, які перешкоджають внутрішньокістковій імплантації і відповідно можливостям швидкого протезування. У таких випадках додаткові опори можуть бути отримані в найкоротші терміни тільки за допомогою субперіостальних імплантатів. В зв'язку з цим, проведення рентгенографічної діагностики і виявлення порушень кісткової тканини щелеп є актуальними для вибору найбільш ефективного і прогнозованого методу дентальної імплантації. Відомим є використання тривимірної комп'ютерної томографії, яка має діагностичне значення для субперіостальної імплантації при часткових дефектах [Чертов С.А., Король Д.М., Мосейко А.А. Усовершенствование методики субпериостальной имплантации // Материалы Третьего Украинского международного конгресса, Киев - 2008. - С. 182-183]. Спроба дослідників застосувати даний метод для виготовлення субперіостальних імплантатів (СІ) у хворих з повною адентією обмежена відтворенням поверхні кістки і не передбачає можливість просторової орієнтації щелеп щодо одна до одної. При цьому літографічні моделі не дають орієнтирів точного відтворення клінічної ситуації центрального співвідношення беззубих щелепних кісток і не несуть інформації для конструювання опорних елементів імплантата по висоті і нахилу, що призводить до помилок конструювання СІ і ускладнює протезування. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу визначення можливості проведення субперіостальної імплантації у хворих з повною адентією, в якому за рахунок зміни характеру дослідження, вирішується визначення кількісно-якісного стану кісткової тканини у пацієнтів з множинною втратою зубів. Поставлена задача вирішується в способі визначення можливості проведення субперіостальної імплантації у хворих з повною адентією, який здійснюють шляхом проведення візуалізації кісткової тканини щелеп, згідно з корисною моделлю, проводять рентгенологічне дослідження, за даними якого визначають полягання збережених зубів і відстань від гребеня альвеолярного відростка до меж анатомічних утворень: дна верхньощелепних пазух, грушовидного отвору або нижньощелепного каналу, додатково проводять денситометричне дослідження хребта і шийки стегнової кістки для визначення стану кісткової тканини, показанням до проведення субперіостальної імплантації є наявність кісткової тканини до анатомічних порожнин до 3-5 мм та погіршення якісного стану кісткової тканини щелеп по III-IV типу (D3-D4), у вигляді стоншування кортикальної кістки і збільшення об'єму рихлої губчастої речовини. На клінічній базі кафедри хірургічної стоматології, щелепно-лицьової хірургії і стоматології ХМАПО, обстежено 35 пацієнтів з множинною втратою зубів без виражених соматичних захворювань і шкідливих звичок, які були розділені на три клінічні групи: гр. №1-11 пацієнтів з множинною втратою до 10 зубів на щелепі; гр. №2-11 пацієнтів з відсутністю більше 10 зубів до повної адентії на одній з щелеп, гр. №3-13 пацієнтів з беззубими щелепами. Клінічне обстеження пацієнтів включало збір анамнезу основного і супутніх захворювань, анамнезу життя. Всі пацієнти були проінформовані про цілі і план лікування і давали згоду на обстеження і оперативне втручання. Для визначення кількісно-якісного стану кісткової тканини всьому контингенту були проведені рентгенографічні методи дослідження. За даними рентгенографії визначали полягання збережених зубів і висоту кісткової тканини в місці передбачуваної імплантації. Під висотою кісткової тканини приймали відстань від гребеня альвеолярного відростка до меж анатомічних утворень: дна верхньощелепних пазух, грушовидного отвору або нижньощелепного каналу. Показанням до проведення субперіостальної імплантації приймали наявність кісткової тканини до анатомічних порожнин до 3-5 мм. Для орієнтовної оцінки якості кісткової тканини щелеп застосовували загальноприйняту класифікацію по U. Lekholm и G. Zarb (2). Додатково в досліджуваному контингенті пацієнтів з МВЗ проведена рентгенівська кісткова денситометрія кісток скелета в Державній установі Інституті патології хребта і суглобів імені проф. Ситенко М.І. АМН України. З використанням кісткового денситометра "Explorer QDR W" застосовували методику двоенергетичної рентгенівської абсорбціометри, яка відрізняється високою чутливістю, специфічністю і точністю діагностики стану кісткової тканини (у відносних 1 UA 84235 U 5 10 15 20 25 30 35 одиницях стандартних відхилень (SD) від пікової кісткової маси), а також низькою помилкою відтворюваності (менше 1 %). Остеопоротичні зміни визначали по значеннях Т-критерію: від 2,5 до 3,5 SD, явища остеопенії від 1,0 до 2,5 SD, за норму бралися значення Т до 1,0 SD. Серед обстежуваного контингенту пацієнтів 24 (69,7±2,5)% жінок і 11 (30,3±1,9)% чоловіків у віці від 27 до 59 років, які ведуть активний спосіб життя, з переважанням в середньому до 79 % пацієнтів, що працюють в міських умовах. Максимальна частота множинної втрати зубів виявляється у осіб першої і другої половини зрілого віку, соціально активних і працездатних людей, що потребують відновлення дефектів зубних рядів, що підкреслює соціальну значущість вирішення аспектів вибору лікування із застосуванням методів дентальної імплантації. При опитуванні досліджуваного контингенту 35 (100)% хворих з МВЗ, виявлені характерні скарги. Аналіз характеру скарг пацієнтів свідчить про небажання користуватися знімними протезами, необхідності скорочення термінів досягнення додаткових опор для незнімного протезування, відновлення естетичних дефектів і втрачених функцій із застосуванням субперіостальних імплантатів. Серед 21 (60,7±1,3)% всіх обстежених наголошувалося настання множинної втрати зубів в результаті спадкової схильності до хвороб пародонта. При опитуванні 21(88,7±2,5)% жінок зв'язували множинну втрату зубів з вагітністю і пологами. При цьому указувалися тривалі проміжки різного стоматологічного лікування протягом 10-20 років і терміни втрати зубів, які складали від 2 до 15 років. При уточненні анамнезу життя в досліджуваному контингенті були виявлені перенесені супутні захворювання: ОРЗ і грип у 29 (83,7±2,5)% пацієнтів, хворобу Боткіна у 9(26,1±0,5)% пацієнтів, нейроциркуляторна дистонія у 13 (37,4±1,2)% пацієнтів, гіпертонічна хвороба 1-2 ступеня у 2(6,5±0,3)% пацієнтів, хронічні захворювання шлунковокишкового тракту: хронічний гастрит у 17 (48,7±1,3)%, пацієнтів, дискінезія жовчно-вивідних шляхів, у 11 (31,2±0,5)% пацієнтів. У всіх 35(100)% хворих при пальпації збільшення слинних залоз і регіонарних лімфатичних вузлів не наголошувалася. Рух нижньої щелепи не обмежений і безболісний. Результати лабораторних досліджень клінічних аналізів крові і сечі, даних ЕКГ у всіх пацієнтів перед хірургічним етапом, були в межах норми. За попереднім висновком терапевта і кардіолога, протипоказань до хірургічного втручання не виявлено. При рентгенографічному дослідженні обстежуваних у всіх клінічних групах відзначали наявність від 1 до 5 мм кісткового об'єму щелепи до анатомічних порожнин. Для уточнення стану якості кісткової тканини у даного контингенту пацієнтів з МПЗ проведено денситометричне дослідження хребта і шийки стегнової кістки. Дані про якісні характеристики кісткової тканини щелеп у пацієнтів 1 і 2 групи з МВЗ, аж до повної адентії на одній з щелеп, представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Якісні характеристики кісткової тканини у пацієнтів з МПЗ, аж до повної адентії на одній з щелеп Тип якості кісткової тканини щелеп І тип (клас D1) II тип (клас D2) III тип (клас D3) IV тип (клас D4) Всього 40 45 Абс. 13 9 22 (%) (58,1±1,4) (41,9±1,1) (100) Згідно з результатами рентгенографічного дослідження, представленими в таблиці 1, у пацієнтів з МВЗ, аж до повної адентії на одній з щелеп визначається висока частота погіршення якісного стану кісткової тканини щелеп по III-IV типу (D3-D4), у вигляді стоншування кортикальної кістки і збільшення об'єму рихлої губчастої речовини. У зв'язку з виявленими кількісно-якісними порушеннями кісткової тканини стають малоперспективними методи реабілітації за допомогою внутрішньокісткової імплантації. Для виготовлення незнімних конструкцій протезів в цих умовах підтверджуються показання до застосування субперіостальних імплантатів. Згідно з результатами рентгенографічного дослідження, переважаючим типом кісткової тканини у пацієнтів з повною адентією обох щелеп, є IV тип (D4), з тонким шаром кортикальної кістки і рихлоюгубчастою речовиною, що свідчить про несприятливий стан архітектоніки кісткової тканини для проведення внутрішньокісткової імплантації. При виборі методу 2 UA 84235 U 5 10 дентальної імплантації результати дослідження указують про доцільність застосування субперіостальних імплантатів. Дані денситометричного дослідження у пацієнтів з множинною втратою зубів відповідно отриманим результатам дослідження вказують, що серед пацієнтів з МВЗ відсутність порушень щільності кісткової тканини скелета спостерігається лише серед малої частини обстежених 1 групи з частковими дефектами зубних рядів значної протяжності. У решти пацієнтів з МВЗ були виявлені порушення щільності кісткової тканини скелета переважно у вигляді остеопенії і остеопорозу. При цьому переважання остеопенії спостерігалося серед пацієнтів 2 групи і 1 групи. Остеопороз скелета з високою частотою виявляли у пацієнтів 3 клінічної групи з повною відсутністю зубів. Отримані дані, дозволяють провести порівняльну оцінку середніх показників результатів денситометричних досліджень стану щільності кісткової тканини скелета і стану щелепної кістки в клінічних групах з різною адентією у пацієнтів з множинною втратою зубів, які представлені в таблиці 2. Таблиця 2 Порівняльна оцінка стану щелепної кістки і середніх показників щільності кісткової тканини скелета у пацієнтів з МВЗ Групи хворих Стан щелепної кістки 1 гр. 2 гр. 3 гр. D3 D4 D4 Середні показники щільності кісткової тканини скелета (нормальний показник до 1 SD) остеопенія (від 1 до 2,5 SD) остеопороз (більше 2,5 SD) 1,62±0,7 2,51±0,1 2,08±0,5 2,73±0,1 2,17±0,2 3,77±0,8 Примітка: результату статистично достовірні (р