Спосіб діагностики тяжкості перебігу гострих кишкових інфекцій, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами

Реферат: Спосіб діагностики тяжкості перебігу гострих кишкових інфекцій (ГКІ), викликаних умовнопатогенними мікроорганізмами (УПМ), включає біологічний аналіз крові хворого з його подальшою інтерпретацією. У хворого на ГКІ, викликаною УПМ, визначають концентрацію "середніх молекул" (СМ) у сироватці крові. UA 84717 U (12) UA 84717 U UA 84717 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, а саме до способів діагностики інфекційних хвороб. Актуальність проблеми пов'язана зі стабільним збереженням високих показників поширеності гострих кишкових інфекцій (ГКІ), викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами (УПМ) пояснюється збільшенням спектра патогенних мікроорганізмів, здатних обумовлювати ураження кишечника; зростанням кількості антибіотикорезистентних штамів патогенів, у тому числі внаслідок нераціональної антибактеріальної терапії хворих; появою вірулентних властивостей в умовно-патогенних збудників; а також частою відсутністю біхевіоричних навичок для підтримки належного санітарно-гігієнічного стану. Існує спосіб діагностики тяжкості перебігу ГКІ, що викликані УПМ, виходячи із сукупності клінічних ознак - висоти пропасниці, виразності діарейного синдрому, показників гемодинаміки, тощо (Сайковська О.Л., Кочкін М.Д. Ускладнення та невідкладні стани у хворих з гострими кишковими інфекціями, викликаними умовно патогенною флорою // Український морфологічний альманах.-2010. - Т. 7, № 2. - С 108-113). Цей спосіб вибрано за найближчий аналог. Недоліками найближчого аналога є то, що цей спосіб недостатньо точний і не забезпечує надійних критеріїв діагностики окремо при різних ступенях тяжкості перебігу ГКІ, викликаних УПМ. Задача корисної моделі полягає у підвищенні ефективності діагностики тяжкості перебігу ГКІ, викликаних УПМ та поперед усього проведення окремої діагностики різних ступенів тяжкості ГКІ, викликаних УПМ. Поставлену задачу вирішують вивченням вмісту у сироватці крові концентрації "середніх молекул" (СМ) та в залежності від їхнього рівня діагностувати ту чи іншу тяжкість клінічного перебігу ГКІ, викликаних УПМ. Пропозиція авторів заяви ґрунтується на встановленої ними досвідним шляхом взаємозалежності тяжкості клінічного перебігу ГКІ, викликаних УПМ та концентрації СМ у сироватці крові, при чому були встановлені конкретні показники рівня CM які відповідають різному ступеню тяжкості ГКІ, викликаних УПМ: для легкого перебігу захворювання від 0,8 до 1,6 г/л, для середньо-тяжкого - від 1,7 до 3,0 г/л, для тяжкого перебігу - від 3,1 г/л і більше. Авторами заяви вперше встановлені конкретні цифрові значення СМ для різної тяжкості перебігу ГКІ, викликаних УПМ та межи їхніх коливань, а також проведена оцінка інформативності запропонованого способу з прототипом. В технічному плані для здійснення запропонованого способу беруть кров з вени хворого, здобувають з неї сироватку, в якій визначають рівень СМ за допомогою загальноприйнятого лабораторного методу (Николайчик В.В., Моин В.М., Кирковский В.В. и др. Способ определения "средних молекул" // Лаборат. дело. - 1991. - № 10. - С. 13-18). Для підтвердження цих даних нами було обстежено три групи хворих з встановленим на підставі клініко-епідеміологічних даних та підтвердження бактеріологічно діагнозом ГКІ, викликаних УПМ, з типовим клінічним перебігом хвороби. Першу групу склали 56 хворих з легким перебігом ГКІ, викликаних УПМ, другу - 52 хворих з середньотяжким перебігом захворювання та третю - 43 хворих з тяжким перебігом ХТІ. Групу зіставлення склали 50 практично здорових осіб (разових донорів). Обстеження проведено в гострому періоді захворювання на тлі максимально виражених клінічних проявів хвороби (пропасниця, діарея, нудота, блювання, біль у животі та інш.). Отримані дані узагальнені в таблиці 1. Як видно з цієї таблиці, у хворих на ГКІ, викликаних УПМ з різним ступенем тяжкості хвороби відмічаються чітко виражені відмінності щодо концентрації СМ у сироватці крові: при легкому перебігу хвороби 95,8 % показників знаходяться в межах від 0,8 до 1,6 г/л, при середньотяжкому перебігу ГКІ, викликаних УПМ 94,9 % показників складають від 1,7 до 3,0 г/л, при тяжкому перебігу хвороби 94,6 % показників знаходяться в межах 3,1 г/л та більше. Отже, має місце суттєва різниця в концентрації СМ в залежності від тяжкості перебігу ГКІ, викликаних УПМ, що й використано нами як основа запропонованого способу діагностики тяжкості перебігу ГКІ, викликаних УПМ. 1 UA 84717 U Таблиця 1 Концентрація СМ у хворих на ГКІ, викликаних УПМ при різній тяжкості перебігу захворювання Тяжкість перебігу ГКІ, викликаних УПМ Легка (n=56) Середня тяжкість (n=52) Тяжка (n=43) Практично здорові особи (n=50) Концентрація СМ у сироватці (г/л) 0,4-0,7 0,8-1,1 1,2-1,6 1,7-2,0 2,1-2,6 2,7-3,0 3,1 і < 3/5,3 31/55,4 20/35,7 2/3,6 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 2/3,8 6/11,5 25/48,1 19/36,5 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 3/7,0 40/93,0 48/96,0 2/4,0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 Примітка: у чисельнику - абсолютна кількість обстежених, у знаменнику - % відносно загальної кількості осіб кожної групи. 5 При математичному аналізі отриманих даних встановлений високий ступінь вірогідності різниці показника CM між хворими з різною тяжкістю клінічного перебігу ГКІ, викликаних УПМ, а також відносно практично здорових осіб, як це узагальнено в таблиці 2. Таблиця 2 Середні значення концентрації CM в обстежених хворих (М±m) Групи обстежених хворих на ГКІ, викликаних УПМ З легким перебігом З середньотяжким перебігом З тяжким перебігом Практично здорові особи Кількість осіб Концентрація СМ, г/л Р 56 52 43 50 1,02±0,07 2,1±0,09 3,6±0,12 0,46±0,03