Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій, викликаних умовно патогенними мікроорганізмами з використанням комбінованого пробіотика і колоїдного срібла

Реферат: UA 73202 U UA 73202 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до гострих кишкових інфекційних захворювань, і може бути використана при лікуванні хворих на гострі кишкові інфекції, які викликані умовно патогенними мікроорганізмами. У результаті широкого застосування різними клініцистами антибактерійних препаратів відбувається пригнічення нормальної мікрофлори, формування асоціативних форм дисбактеріозу, формування штамів сапрофітних бактерій із високою стійкістю до лікарських засобів, що набувають патогенних властивостей [1]. Доведено, що використання антибактерійних препаратів при гострих кишкових інфекціях, викликаних умовно патогенними мікроорганізмами, негативно впливає на перебіг хвороби, сповільнює регрес інтоксикаційного, діарейного та больового синдромів, збільшує тривалість перебування хворого в стаціонарі [2]. Відомий спосіб лікування гострих кишкових інфекційних захворювань шляхом призначення антидіарейних середників рослинного походження [3] має свої недоліки. По-перше, при цьому не зменшується ендогенна інтоксикація, що супроводжує гострі кишкові інфекційні захворювання. По-друге, не відбувається ерадикація умовно патогенних і патогенних збудників, що сповільнює нормалізацію порушеного мікробіоценозу кишечнику. Відомий спосіб застосування антибактерійного препарату на основі срібла [4]. Але даний лікувальний середник містить срібло в іонній формі, а це збільшує ризик накопичення данного елемента в печінці з наступними проявами токсичних ефектів. У ветеринарії відомий спосіб використання з біоцидною метою срібловмісного препарату при шлунково-кишкових захворюваннях [5]. Недоліком даного способу є присутність у препараті медичної жовчі, що має подразнювальний вплив на слизову оболонку шлунка та тонкої кишки. Відомий спосіб лікування дисбактеріозу кишечнику з використанням активованих форм офіцінальних пробіотиків [6]. Але при використанні даних лікувальних середників існує специфічно обмежена антагоністична активність використовуваних у виробництві штамів; залежність від кількості життєздатних мікробних клітин, які містяться в препараті; складність контролю належних умов транспортування та зберігання даних медикаментів [7]. Найбільш близьким до запропонованого способу є спосіб одночасного призначення ентеросорбентів та бактерійних препаратів на фоні загальноприйнятої терапії при гострих кишкових інфекційних захворюваннях, викликаних патогенними і умовно патогенними мікроорганізмами [8]. Згідно з корисною моделлю, як бактеріальний препарат використовують лактовіт білковий і додатково як ентеросорбент біологічно активну харчову добавку - сунамол, при цьому ці препарати приймають всередину одночасно у наступній послідовності: за 60-90 хвилин до або після прийому їжі - препарат сунамол у дозі 5 г сухого порошку на 100 мл кип'яченої води кімнатної температури тричі на день протягом 3-5 днів, а за 20 хвилин до їжі препарат лактовіт білковий у дозі 2 таблетки тричі на день протягом 3-5 днів. Але слід мати на увазі, що у даному випадку застосування бактерійних засобів може не призвести до очікуваного ефекту через відсутність достатнього місця на стінці кишечнику, яке зайняте патогенною та умовно патогенною мікрофлорою. Тобто, у таких умовах мікроорганізми бактерійного препарату не набувають колонізаційної переваги та не здатні досягти ефективної адгезії [9]. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу лікування гострих кишкових інфекційних захворювань, викликаних умовно патогенними мікроорганізмами, шляхом удосконалення відомого способу, за рахунок поєднаного застосування комбінованого пробіотика і колоїдного срібла з розмірами частинок 25 нм, що дозволяє зменшити ендогенну інтоксикацію, видалити збудників і нормалізувати кишковий мікробіоценоз, що покращує ефективність лікування. При цьому скорочується термін перебування хворого у стаціонарі та зменшуються економічні збитки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування гострих кишкових інфекцій, викликаних умовно патогенними мікроорганізмами у дорослих, шляхом внутрішнього призначення комбінованого пробіотика на фоні загальноприйнятої терапії, згідно з корисною моделлю, як комбінований пробіотик призначають "Лакто" по 1 капсулі три рази на добу через 30 хвилин після прийому їжі протягом 5 днів і додатково призначають колоїдне срібло з розмірами частинок 25 нм, стабілізоване лимонною кислотою, у концентрації 10 мг/л по 100 мл три рази на добу за 15 хвилин до їжі. Розробка способу лікування, що пропонується, стала реальною внаслідок призначення створеного колоїдного срібла з розмірами частинок 25 нм [10] ерозійно-вибуховим диспергуванням металевих гранул, що знаходяться у деіонізованій воді. Нанометровий розмір дозволяє займати велику площу, це призводить до збільшення контакту срібла зі збудниками інфекційних захворювань [11, 12]. Для пояснення бактерицидної дії срібла визнають абсорбційну теорію, при якій даний елемент поглинається бактерійними протопластами, руйнує 1 UA 73202 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мембрану мікроорганізму, яка складається з пептидогліканів (таку будову мають бактерії та позаклітинні віруси) і зв'язує тіамін і гуанін ДНК, що призводить до загибелі збудника. Отже, дана дія є специфічною не за типом збудника, а за типом хімічно стійкої клітинної стінки [13]. Була доведена біосумісність наночастинок срібла з виявленим стимулюючим впливом на штами Bifidumbacterium bifidum при рН 7,0 в умовах in vitro у моделі, що імітувала фізіологобіохімічні процеси травлення у верхньому відділі тонкого кишечнику людини [14]. Також була встановлена відсутність ДНК-ушкоджувальної дії даного мікроелемента у тестовій культурі евкаріотичних клітин [15]. Лакто - це комбінований пробіотик, що містить Saccharomyces boulardii, Lactobacillus 9 sporogenes, Lactobacillus rhamnosus і Bifidobacterium longum у кількості не менше ніж 0,325×10 кожного виду в одній капсулі. Препарат має антагоністичну активність проти широкого спектра патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів і нормалізує порушену мікрофлору кишечнику. Спосіб здійснюється таким чином: на фоні загальноприйнятої терапії гострого кишкового інфекційного захворювання хворому додатково призначають колоїдне срібло з розмірами частинок 25 нм, стабілізоване лимонною кислотою, у концентрації 10 мг/л по 100 мл три рази на добу за 15 хвилин до їжі і комбінований пробіотик "Лакто" по 1 капсулі три рази на добу через 30 хвилин після прийому їжі протягом 5 днів. Розчин колоїдного срібла необхідної концентрації готується ex tempore з використанням кип'яченої води кімнатної температури. Наводимо приклади клінічного застосування способу. Приклад 1. Хвора Я., 1993 р. н., історія хвороби № 2411, була госпіталізована через 4 години від початку захворювання зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,5 °C, мерзлякуватість, загальну слабкість, нудоту, блювання до 10 разів, біль у животі, 2-разові кашоподібні випорожнення без патологічних домішок. Захворіла гостро через 5 годин після вживання балику, плавленого сиру, придбаних у магазині та смаженого карпа у клярі, що готувався вдома. Загальний стан середньої тяжкості, шкіра та слизові оболонки звичайного кольору. Тургор не порушений. Пульс 70 за хв., задовільних властивостей. Артеріальній тиск 90/50 мм рт. ст. Зі сторони серця та легенів патологічних відхилень не виявлено. Язик підсушений, обкладений білим нальотом. Живіт звичайної форми, при пальпації м'який, доступний глибокій пальпації, болючий у епігастрїї, урчить. Було встановлено діагноз: харчова токсикоінфекція, гастроентеритна форма, середньої тяжкості. Зневоднення 1 ст. У клінічному 12 9 аналізі крові: ер. 4,14×10 /л, Нb 123 г/л, гематокрит 0,36, лейкоцити 14,4×10 /л, ШОЕ 3 мм/год. У лейкоцитарній формулі: п 7 %, с 67 %, е 1 %, л 18 %, м 7 %. При бактеріологічному дослідженні випорожнень була виділена Klebsiella pneumoniae (PA з автокультурою у титрі 1:201:100), встановлено дисбактеріоз II ступеня. Проведено лікування: на тлі загальноприйнятої терапії (промивання шлунка і кишечнику, дієта № 4, регідратація, ферментний препарат і ентеросорбент), хворій призначали за 15 хв. до їжі колоїдне срібло, стабілізоване лимонною кислотою, у концентрації 10 мг/л по 100 мл тричі на добу і комбінований пробіотик "Лакто" по 1 капсулі тричі на добу через 30 хв. після прийому їжі протягом 5 днів. Розчин колоїдного срібла необхідної концентрації готували ex tempore з використанням кип'яченої води кімнатної температури. У хворої в першу добу від моменту госпіталізації зникли нудота і блювання, а на другу відбулася нормалізація температури тіла. Припинення больового та діарейного синдромів відбулося на третю добу перебування пацієнтки у стаціонарі. Ліжко-день у даної пацієнтки становив 5 діб. Хвора була виписана з видужанням. Після проведеного контрольного дослідження калу перед виписуванням зі стаціонару відбулася нормалізація мікробіоценозу товстої кишки - зросли рівні біфідобактерій і лактобацил і знизилася загальна кількість інших представників УПМ. При проведенні контрольного огляду через 1 міс. після виписування зі стаціонару патологічних відхилень не виявлено. Приклад 2. Хворий С, 1951 р. н., історія хвороби № 2393, був госпіталізований через 10 годин від початку захворювання зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,6 С, біль у животі ниючого характеру, 5-разові рясні водянисті випорожнення без патологічних домішок. Захворів гостро через 8 годин після вживання смаженого м'яса, малосолоних огірків, що готувалися вдома, і квасу, придбаного на ринку. Для побутових цілей хворий використовував водогінну воду. При госпіталізації загальний стан середньої тяжкості, шкіра та слизові оболонки звичайного кольору. Тургор не порушений. Пульс 76 за хв., задовільних властивостей. Артеріальній тиск 130/80 мм рт. ст. Вислуховувалися систолічний шум над верхівкою серця і акцент другого тону над аортою. Зі сторони легенів патологічних відхилень не виявлено. Язик підсушений, обкладений білим нальотом. Живіт звичайної форми, при пальпації м'який, урчить, болючий у мезогастрії і чутливий за ходом товстої кишки. Було встановлено діагноз: харчова токсикоінфекція, ентеритна форма, середньої тяжкості. 2 UA 73202 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Зневоднення 1 ст. У клінічному аналізі крові: ер. 4,41×10 /л, Нb 131 г/л, гематокрит 0,39, 9 лейкоцитів 9,5×10 /л, ШОЕ 14 мм/год. У лейкоцитарній формулі: лейкоцити юні 1 %, п 7 %, с 68 %, л 18 %, м 6 %. При бактеріологічному дослідженні випорожнень було виділено Enterobacter cloacae (PA з автокультурою у титрі 1:20-1:80), встановлено дисбактеріоз II ступеня. Проведено лікування: загальноприйнята терапія (промивання кишечнику, дієта № 4, регідратація, ферментний препарат і ентеросорбент), хворому призначали за 15 хвилин до їжі колоїдне срібло, стабілізоване лимонною кислотою, у концентрації 10 мг/л по 100 мл три рази на добу і комбінований пробіотик "Лакто" по 1 капсулі три рази на добу через 30 хвилин після прийому їжі протягом 5 днів. Розчин колоїдного срібла необхідної концентрації готували ex tempore з використанням кип'яченої води кімнатної температури. У хворого зникнення больового синдрому відбулося на другу добу з моменту захворювання. Стабільне зниження температури тіла до нормальних значень відбулося на третю добу перебування в стаціонарі. Випорожнення нормалізувалися на четвертий день хвороби. Ліжко-день у даного хворого склав 5 діб. Після проведеного лікування пацієнт був виписаний із видужанням. При контрольному дослідженні калу встановлено нормалізацію мікробіоценозу товстої кишки. При контрольному огляді через 1 міс. після виписування патологічних відхилень не виявлено. З метою визначення ефективності запропонованої схеми і методики лікування було обстежено 50 хворих на гострі кишкові інфекції, викликані умовно патогенними мікроорганізмами, госпіталізованих на (1,32±0,08) добу від початку захворювання, середній вік яких склав (39,42±2,85) року. Серед пацієнтів кількість чоловіків і жінок була однаковою. У залежності від призначення лікувальних середників хворі були поділені на дві групи по 25 осіб у кожній. Перша група пацієнтів отримувала загальноприйняту терапію - промивання шлунка і/або кишечнику, дієту, регідратацію, ферменти та ентеросорбенти; друга - за 15 хвилин до їжі колоїдне срібло, стабілізоване лимонною кислотою, у концентрації 10 мг/л по 100 мл три рази на добу і комбінований пробіотик "Лакто" по 1 капсулі три рази на добу через 30 хвилин після прийому їжі протягом 5 днів на тлі загальноприйнятої терапії. Групи пацієнтів були співставимі за етіологією, клінічною формою захворювання, ступенем тяжкості та зневоднення. За даними анамнезу життя та об'єктивним обстеженням, супровідна патологія ШКТ та гепато-біліарної системи в хворих обох груп була відсутня. Групу порівняння склали 20 клініко-анамнестично здорових донорів. Вивчення лабораторних показників (гематологічні показники ендогенної інтоксикації, IL-1β, IL 6, IL 4, IL 10 і slg А сироватки крові, кількість представників мікробіоти товстої кишки) проводили у день госпіталізації і на (5,71±0,15) добу з моменту захворювання. Бактеріологічне підтвердження діагнозу було здійснено в усіх випадках. У хворих досліджуваних груп у динаміці відбувалося наростання титру антитіл до збудників ГКІ при проведенні реакції аглютинації з автокультурою. Етіологічним чинником частіше була К1. pneumoniae (24 %). У 8 хворих (16 %) було виділено Enterobacter cloacae. У 7 (14 %) осіб виявляли Citrobacter freundii. У 6 (12 %) пацієнтів як збудник був St. aureus. В однакової кількості хворих - по 3 особи (6 %) виявляли Proteus mirabilis і Е. соlі гемолізувальну. Серед збудників меншість склали Pseudomonas aeruginosae (4 %) і Morganella morganii (4 %). У пацієнтки, що повернулася з АР Крим, була виділена Haffnia (2 %). Поєднане виділення двох умовно патогенних мікроорганізмів було в 12 % випадків. Серед клінічних форм гострих кишкових інфекційних захворювань найчастіше реєструвалася гастроентеритна (перша група - 76 %, друга - 80 %), тоді як ентеритна форма недуги зустрічалася в 5,6 разу рідше (перша група - 16 %, друга - 12 %). По одному пацієнту з кожної групи (4 %) було діагностовано гастритну і гастроентероколітну форми. Усі обстежені мали середньотяжкий перебіг захворювання і такі симптоми, як біль у животі, діарея, загальна слабкість, гарячка, ознаки зневоднення 1-го ступеня, наявність патологічних домішок у калі зустрічалися з однаковою частотою в обох групах (фіг. 1). При госпіталізації частота випорожнень (перша група (7,42±1,14) і друга (7,68±1,12) рази на добу, р>0,05) і ступінь підвищення температури тіла (відповідно (37,62±0,21) °С і (37,54±0,17) °С, р>0,05) не відрізнялися в хворих досліджуваних груп. У період спостереження за пацієнтами з співставимих груп тривалість блювання та гарячки була однаковою, але спостерігалися відмінності у термінах припинення больового та діарейного синдромів, що виявилося статистично достовірним (фіг. 2). Як видно з креслення, у хворих другої групи швидше порівняно з першою зникав біль у животі, на (3,88±0,13) і (5,04±0,23) доби відповідно, р