Світильник

1. Світильник (1, 31), насамперед бризкозахищений настінний або стельовий, для розміщення в ньому щонайменше одної витягнутої в довжину газорозрядної лампи (5), який має закритий корпус (4, 34) і зібраний зі стаціонарно монтованої прозорої нижньої корпусної деталі (3, 33) із закріпленими на ній електричними пристроями і з прозорої верхньої корпусної деталі (2, 32), причому згадані нижня корпусна деталь (3, 33) і верхня корпусна деталь (2, 32) виконані з термопласту тієї ж самої партії та взаємно перекриваються внапуск уздовж їхніх країв, які проходять навколо по обидві сторони, який відрізняє ться тим, що один із взаємно перекривних внапуск країв виконаний у вигляді вставного краю (9, 39) у поперечному перерізі у формі відкритого порожнього профілю, а інший з країв виконаний у вигляді паза (11, 41) під встав2. Світильник за ний край (9, 39). п. 1, який відрізняється тим, що верхня корпусна деталь (2, 32) і нижня корпусна деталь (3, 33) виготовлені у вигляді виробів, отриманих в одному процесі лиття під тиском. 3. Світильник за п. 2, який відрізняється тим, що верхня корпусна деталь (2, 32) і нижня корпусна деталь (3, 33) відлиті в загальній ливарній формі, яка має в основному симетричне виконання з точки зору умов нагнітання в неї термопласту. 4. Світильник за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що щонайменше в одній з верхньої (2, 32) і нижньої (3, 33) корпусних деталей передбачена ущільнювальна канавка (8, 38). 5. Світильник за п. 4, який відрізняється тим, що нижня корпусна деталь (3, 33), відповідно верхня корпусна деталь (2, 32), сформована з ущільню 2 (19) 1 3 84874 4 кож має монтажний отвір (21) на одній осі з монтажним отвором (20) пускорегулювального апарата (6). 15. Світильник за п. 13 або 14, який відрізняється тим, що нижня корпусна деталь має співвісно з монтажним отвором (20) екрануючого елемента попередньо сформований наскрізний отвір (18) і поглиблення (24) під ущільнювальний елемент, який поміщається в нього (26). 16. Світильник за будь-яким з пп. 1-15, який відрізняється тим, що корпус (4) виконаний з акрилового скла (ПММА) або прозорого полікарбонату. Даний винахід стосується світильника, насамперед бризкозахищеного настінного або стельового світильника, призначеного для розміщення в ньому щонайменше одної витягнутої в довжину газорозрядної лампи, який має закритий корпус, що збирається зі стаціонарно монтованої прозорої нижньої корпусної деталі із закріпленими на ній електричними пристроями і з прозорої верхньої корпусної деталі, причому згадані нижня корпусна деталь і верхня корпусна деталь виконані з термопласту тієї ж самої партії та взаємно перекриваються внапуск уздовж їхніх країв, які проходять навколо по обидві сторони. Світильники з газорозрядними лампами в цілому є найбільш економічними джерелами світла, які здатні працювати протягом тривалого періоду часу і з високою світловіддачею в перерахуванні на кількість споживаної електроенергії. Подібні лампи широко використовуються насамперед у виробничих приміщеннях і в домашніх підсобних приміщеннях, де певні недоліки зумовлені спектральним складом світла, випромінюваного газорозрядними лампами, і насамперед зумовлені їх довжиною і формою, обмежують можливості декоративного оформлення світильників, але мають менше значення, чим, наприклад, у житлових приміщеннях. Світильники, які встановлюють у виробничих приміщеннях, у льоха х і гаражах, дуже часто повинні також відповідати вимогам щонайменше водонепроникного виконання і при цьому є виробами багатосерійного виробництва з точно розрахованою вартістю, які постійно удосконалюються в конструктивному відношенні. Відомі світильники подібного типу мають корпус, в якому розміщається лампа або лампи і який складається з верхньої корпусної деталі, яка має високу прозорість, і непрозорої нижньої корпусної деталі. При такому розподілі корпуса його непрозора нижня корпусна деталь може бути виконана у вигляді ванноподібної деталі із синтетичної смоли, яка здатна ефективно сприймати вихідне від ламп тепло насамперед у зоні їхніх кінцевих електродів і головним чином тепло від розташованого усередині світильника пускорегулювального апарата (дроселя), тоді як верхня корпусна деталь зазвичай виконана з маючого високу прозорість термопласту, який має необхідну проникність для видимого випромінювання, однак у порівнянні з термореактивним матеріалом нижньої корпусної деталі має набагато більше низьку термостійкість і має істотно більш високий коефіцієнт теплового розширення. Широко використовувані на практиці, а також використовувані в даному описі поняття "верхня корпусна деталь" і "нижня корпусна деталь" ука зують не на конкретне їхнє положення, яке вони займають у змонтованому положенні світильника, а на відміну від цього поняттям "нижня корпусна деталь" позначається корпусна деталь, яка закріплюється на стіні або стелі, до якої зазвичай кріпиться також електричний пристрій, тоді як поняттям "верхня корпусна деталь" позначається розсіювач (плафон) закріплений на нижній корпусній деталі з можливістю його зняття. Відповідно до цього "верхня корпусна деталь" може у випадку, наприклад, стельового світильника розташовуватися внизу під нижньою корпусною деталлю. Однак звичайно більш міцна і тому здатна сприймати більш високі термічні і механічні навантаження нижня корпусна деталь з непрозорого реактопласту поглинає значну частину світла, випромінюваного лампою або лампами усередині корпуса. Крім цього, при наявності з боку нижньої корпусної деталі великих затінених ділянок розподіл сили світла є незадовільним. У цьому випадку при настінному або стельовому виконанні світильника насамперед безпосередньо довкола нього утворюються темні затінені зони з небажаною світловою картиною. Крім цього вже починалися спроби виготовлення нижньої корпусної деталі світильників подібного типу зі світлорозсіювачем прямокутної форми із однакового з верхньою корпусною деталлю матеріалу або із подібного з ним матеріалу. Однак при цьому було встановлено, що через коливання властивостей матеріалу виникають проблеми зі зборкою та ущільненням, усунення яких у будьякому випадку вимагало би значних, не відповідних до попиту ринку витрат. Виходячи з вищевикладеного, в основу даного винаходу була покладена задача розробити світильник розглянутого вище типу, який дозволяв би поліпшити випромінювання світла і світлорозподіл, але при цьому відповідав би високим стандартам, яким повинні відповідати подібні світильники стосовно їхньої надійності і міцності, і залишався б простим у монтажі і зручним у використанні і насамперед економічним у виготовленні. Стосовно світильника, насамперед бризкозахи щеного настінного або стельовий світильника, для розміщення в ньому щонайменше одної витягнутої в довжину газорозрядної лампи, який має закритий корпус, що збирається зі стаціонарно монтованої прозорої нижньої корпусної деталі із закріпленими на ній електричними пристроями і з прозорої верхньої корпусної деталі, причому згадані нижня корпусна деталь і верхня корпусна деталь якого виконані з термопласту тієї ж самої партії та взаємно перекриваються внапуск уздовж їхні х країв, які проходять навколо по обидві сторо 5 84874 ни, зазначена задача вирішується згідно з винаходом за допомогою того, що один із взаємно перекривачихся внапуск країв виконаний у вигляді вставного краю у поперечному перерізі у формі відкритого порожнього профілю, а інший з країв виконаний у вигляді паза під вставний край. Пропонований у винаході світильник дозволяє поліпшити світлорозподіл і випромінювання світла вже за рахунок одного тільки виконання його нижньої корпусної частини також із матеріалу, який просвічується, який відповідно має високу прозорість. Відповідно до цього нижня корпусна деталь не екранує світло, яке випромінюється лампою, а вільно пропускає переважну його частину. Завдяки цьому навіть при настінному або стельовому монтажі такого світильника виключається утворення навколо нього затемнених зон у вигляді темного обрамлення, а при наявності світлих стін або стель падаючий на них світловий потік крім усього іншого в будь-якому випадку буде відбиватися від них назад в освітлюваний простір і ефективно використовуватися для додаткового його освітлення. Проте особлива термічна чутливість прозорого термопласту вимагає застосування особливих заходів проти його деформації. При цьому насамперед без застосування дорогих у виготовленні, складних і незручних у використанні конструкцій необхідно забезпечити збереження корпусом вологонепроникності при нагріванні і зумовленому температурою значному розширенні його матеріалу. У цьому відношенні було встановлено, що вирішальне значення має не просте виконання нижньої корпусної деталі з такого ж термопласту, з якого виготовляється і верхня корпусна деталь, а виготовлення обох корпусних деталей з термопласту тієї ж самої партії. Очевидно, що дотриматися цієї умови неможливо за рахунок тільки одного використання для виготовлення обох корпусних деталей матеріалів, які мають однакову назву.Номінально співпадаючі між собою матеріали одних і ти х же виробників або навіть різні партії того самого матеріалу, який випускається одним виробником, можуть збігатися у недостатньому ступені один з одним за своїми властивостями. Більш того, для виготовлення обох корпусних деталей доцільно не тільки використовувати ви хідний матеріал з однієї і тієї ж і тому однорідної партії, але і крім цього створювати в технологічному процесі ідентичні робочі умови. Так, зокрема, верхні і нижню корпусні деталі світильника переважно формувати спільно в одному процесі лиття під тиском в тій самій ливарній машині або навіть використовувати в цих цілях одну єдину загальну ливарну форму з однією порожниною для формування нижньої корпусної деталі і однією порожниною для формування верхньої корпусної деталі з практично симетричними, які відповідно мають однакову довжину розподільними каналами. У матеріалі з точно погодженими подібним шляхом властивостями навіть при значному його тепловому розширенні виникають однорідні зміни, які не супроводжуються зсувом, які виключають можливість послаблення з'єднання верхніх і ниж 6 ньої корпусних деталей і утворення між ними щілини і у результаті появи між ними нещільностей. Інші варіанти здійснення винаходу представлені в інших пунктах формули винаходу. Ці варіанти здійснення винаходу і їхні переваги більш докладно розглянуті нижче на одному з прикладів здійснення винаходу з посиланням на додані креслення, на яких показано: на фіг. 1 - світильнику поперечному розрізі, на фіг. 2 - фрагмент світильника в поздовжньому розрізі площиною II-Il за фіг. 1 і на фіг. 3 - інший варіант виконання світильника, зображеного в поперечному розрізі. Позначений загальною позицією 1 світильник має позначений загальною позицією 4 корпус, який складається з верхньої 2 і нижньої 3 корпусних деталей і який погоджуючись з витягнутою тр убчастою формою розташованої усередині нього газорозрядної лампи 5 має приблизно призматично витягнуту в перпендикулярній площині креслення за фіг. 1 форму, а на кінцях має ковпакоподібну форму. Верхня корпусна деталь 2, як і у відомих світильників, виготовлена з прозорого термопласту, наприклад, акрилового скла (ПММА) або прозорого полікарбонату. Нижня ж корпусна деталь 3 на відміну від відомих світильників виготовлена з однакового з верхньою корпусною деталлю матеріалу, при цьому обидва матеріали збігаються між собою не тільки в тім, що вони є основним матеріалом корпусних деталей і містять однакові добавки, а також можливо отримані з одного джерела, але і в тім, що вони відносяться до однієї партії постачання, зберігалися в однакових умовах і при однаковій температурі і піддавалися однаковій переробці, насамперед екструзії. Подібний повний збіг між матеріалами верхньої і нижньої корпусних деталей світильника в кращому варіанті забезпечується за рахунок одночасного нагнітання термопласту в ході спільного процесу лиття під тиском в ливарну форму, відповідно ливарну порожнину верхньої корпусної деталі 2 і в ливарну форму, відповідно ливарну порожнину нижньої корпусної деталі 3. Подальшому узгодженню між собою властивостей матеріалів верхньої і нижньої корпусних деталей світильника сприяє використання однієї єдиної ливарної форми з ливарною порожниною корпусної деталі 2 і ливарною порожниною нижньої корпусної деталі 3, а також із взаємно погодженими між собою шляхами нагнітання термопласту в ливарну форму і розподільними каналами. На перший погляд може показатися, що подібне, майже спарене формування ванноподібних корпусних деталей, які доповнюють одна одну за формою шляхом лиття під тиском, допускає можливість багаторазового збільшення кількості верхніх і нижніх корпусних деталей світильника, які відливаються одночасно в одній формі, однак на практиці можливості такого багаторазового збільшення кількості виробів, які відливаються одночасно в одній формі, обмежені розмірами ливарних форм і розміром зусиль, які при цьому необхідно розвивати і прикладати до ливарних форм для їхнього змикання. Тому для виготовлення витягнути х і вже тільки з однієї цієї причині досить великих корпусних деталей за ши 7 84874 роко розповсюдженою технологією використовуються ливарні форми, які дозволяють одночасно відливати лише по окремій парі верхніх і нижніх корпусних деталей. Однак у будь-якому випадку обидві корпусні деталі світильника виготовляють шляхом лиття під тиском з нагнітанням через мундштук ливарної машини однорідного, допускаючого його переробку за допомогою лиття під тиском, матеріалу в ливарну форму, у якій він практично симетрично і при однаковій температурі усередині ливарної форми розподіляється у її порожнинах, які розташовані поруч одна з однією. Особлива мета подібного виконання ливарної форми і подібної технології складається в оптимальному узгодженні між собою властивостей верхніх і нижньої корпусних деталей при різних температурах і насамперед параметрів їхнього теплового розширення. Корпус 4 піддається зовнішнім термічним навантаженням, які зумовлені зміною температури навколишнього повітря, а в деяких випадках і впливом сонячного випромінювання або опадів, але насамперед відчуває термічні навантаження, які зумовлені виділенням тепла газорозрядною лампою 5 переважно в зоні розташованих на її кінцях електродів, а також виділенням тепла пускорегулювальним апаратом 6, який також повинен бути закритий і захищений корпусом 4 і який лише в ідеальному випадку працював би як неспричиняючий утрати дросель (котушка індуктивності), однак через свої конструктивні розміри і порівняно невисокі витрати на його виготовлення все одно працює з електричними втратами, які можуть приводити до його нагрівання до температури понад 200°C. На відміну від звичайних корпусів, у яких містяться газорозрядні лампи і нижня корпусна деталь яких раніше виготовлялася з термостійкого реактопласту, здатного завдяки своїй високій теплотривкості і малому тепловому розширенню сприймати термічні навантаження, використовуваний згідно з винаходом прозорий термопласт набагато більш чуттєвий до термічних навантажень. Тому в даному випадку рішення подібної проблеми полягає не в підвищенні здатності нижньої корпусної деталі протистояти термічним навантаженням, а в доданні верхнім і нижньої корпусним деталям однакових фізичних властивостей з метою узгодження між собою розмірів їхнього теплового розширення, коли не представляється можливим підтримувати їх на низькому рівні через властивості застосовуваного для виготовлення обох корпусних деталей матеріалу, і тим самим виключити деформацію і жолоблення корпусу. Тим самим завдяки виконанню нижньої корпусної деталі 3 із прозорого термопласту сві тло, яке проходить крізь неї, випромінюване газорозрядною лампою 5, виключає утворення тіні навколо нижньої корпусної деталі 3 і при настінному або стельовому монтажі світильника, відбиваючись, забезпечує додаткове освітлення навколишнього простору, а сам корпус в цілому світиться найбільше яскраво. Замість однієї газорозрядної лампи 5 в одному корпусі, як очевидно, цілком можуть розташовува 8 тися дві або більше газорозрядних ламп, що є несуттєвими для даного винаходу. Враховуючи розглянуті ви ще, насамперед термічні навантаження, яким піддається корпус світильника, ключове значення має виконання з'єднувальної ділянки між верхньою 2 і нижньою 3 корпусними деталями світильника, який повинний бути недорогим у виготовленні через гостру цінову конкуренцію між подібними виробами масового виробництва і повинний забезпечувати простоту використання його монтером, відповідно покупцем. Відповідно до цього для скріплення між собою верхньої і нижньої корпусних деталей використовується защіпне з'єднання 7 з ущільнювальною канавкою 8, виконаною на одній з корпусних деталей, у даному випадку на нижній корпусній деталі 3. Ущільнювальна канавка відкрита в напрямку, поперечному напрямкові, в якому верхня корпусна деталь 2 переміщується до нижньої корпусної деталі 3 при їхньому змиканні, відповідно при закриванні корпусу і перекрита вставним краєм 9 верхньої корпусної деталі, який у свою чергу має виступаюче назовні кільцеве стовщення 10, яке за пригнаною посадкою входить у кільцеву ущільнювальну канавку. Подібне типове і відоме як таке защіпне з'єднання для поліпшення його вологонепроникності доповнено пазом 11 П-подібної у перетині форми, який проходить по краю нижньої корпусної деталі, який охоплює і закриває утоплений у нього вставний край 9 (верхньої корпусної деталі 2). Механічні навантаження, дії яких піддавали корпус 4, наприклад, при випробуванні водою, насамперед у поєднанні з впливом на нього термічних навантажень, не приводили до небезпечного з погляду порушення захисту від бризків води послабленню з'єднання верхньої 2 і нижньої 3 корпусних деталей і утворенню між ними щілини. Кільцеве стовщення 10, сформоване вже безпосередньо в процесі виготовлення верхньої корпусної деталі 2 при її литті під тиском, являє собою найпростіший і найбільш дешевий фіксатор. Очевидно, що на вставному краї 9 напроти ущільнювальної канавки 8 також можна передбачити відповідну їй ущільнювальну канавку, яка утворює у парі з нею вільний проміжний простір круглої в поперечному перерізі форми під еластичне кільцеве ущільнення, яке вставляється в нього. Подібний тип з'єднання між собою обох корпусних деталей світильника варто використовувати насамперед при їхньому виготовленні з матеріалів, які мають занадто високу для защіпного з'єднання твердістю або жорсткістю. У місці стику між верхньою 2 і нижньою 3 корпусними деталями на кожній з них і за одне ціле з кожною із них по обидва боки сформовані показані на фіг. 1 виступи 12, 13, які служать упорами для пальців руки. Ці виступи, які служать упорами для пальців руки, є зміщеними один відносно одного в напрямку перпендикулярному площині креслення і тим самим у подовжньому напрямку корпуса 4 настільки, що вони не перекриваються один з одним. Подібні виступи дозволяють пальцями (тобто без допомоги інструмента) роз'єднати зафіксовані одну відносно одної корпусні деталі. 9 84874 Як показано далі на фіг. 1, п ускорегулювальний апарат 6 відгороджений від нижньої корпусної деталі 3 екрануючим елементом 14. Такий екрануючий елемент, являє собою листову деталь (щиток) П-подібного профілю, який знизу закріплений між пускорегулювальним апаратом 6 і виконаними в нижній частині нижньої корпусної деталі 3 на її дні бобишками, а збоку проходить нагору з відступом від пускорегулювального апарата 6 приблизно на всю його висоту для максимально повного екранування нижньої корпусної деталі 3 від теплоти випромінювання, а також від конвекції. На фіг. 2 у поздовжньому розрізі показаний фрагмент світильника тільки на невеликій частині його довжини, і, зокрема, показані пускорегулювальний апарат б, в основі якого є призначена для монтажних цілей виступаюча частина 15, і екрануючий елемент 14, який також виступає в подовжньому напрямку за пускорегулювальний апарат 6. Пускорегулювальний апарат і екрануючий елемент для транспортування світильника закріплені в попередньо змонтованому положенні, наприклад, гвинтом 16, на донній частини 17 нижньої корпусної деталі 3. У цієї донної частини 17 нижньої корпусної деталі передбачений вертикальний наскрізний отвір 18, який зверху закінчується в бобишці 19, яка проходить через монтажний отвір 20 пускорегулювального апарата 6, відповідно виступаючій в його основі частині 15 і через монтажний отвір 21 екрануючого елементу 14, забезпечуючи їхню ізоляцію. Показані далі на кресленні ізоляційна шайба 22 і переважно металева шайба 23 служать для того, щоб під час монтажу світильника 1 на стіні або стелі використовуваний для цього шур уп або інший порівняний з ним кріпильний засіб, пропущений назовні, можна було закрутити до кінця і тим самим надійно закріпити світильник на стіні, відповідно на стелі. Тим самим оптимальним шляхом забезпечується також надійне і міцне закріплення пускорегулювального апарату 6, який через свою велику масу і своє тепловиділення є особливим елементом світильника, стосовно стіни або стелі. Виконана у чашоподібній формі ізоляційна шайба 22 допускає сильне притиснення кріпильного засобу до виступаючої частини 15 основи пускорегулювального апарата незважаючи на виступаючу з монтажного отвору частину бобишки 19. Ущільнення монтажного отвору, яке передбачається в загальному випадку в принципі можна розташовувати усередині в зоні наскрізного отвору 18 або ізоляційної шайби 22. В даному випадку з нижньої, а тим самим і з зовнішньої сторони нижньої корпусної деталі 3 в її опорній виступаючій частині 25 передбачене поглиблення 24 під ущільнювальну шайбу 26, яка в нього поміщається. На фіг. 3 показаний інший варіант виконання позначеного загальною позицією 31 світильника, який також має корпус 34, який складається з верхньої корпусної деталі 32 і нижньої корпусної деталі 33, і істотна відмінність якого від розглянутого вище світильника 1 полягає в тому, що для скріплення між собою верхньої і нижньої корпусної деталей защіпним з'єднанням 37 на верхній корпус 10 ній деталі передбачений вставний край 39,, який в перетині виконаний у вигляді П-подібного профілю. Цей вставний край 39 аналогічно до вставного краю 9, передбаченому у світильника 1, при змиканні верхньої корпусної деталі 32 і нижньої корпусної деталі 33 заглиблюється в паз 41 П-подібної у перетині форми, виконаний на зверненому до верхньої корпусної деталі 32 краю нижньої корпусної деталі 33, і фіксується в ньому своїм кільцевим стовщенням 40, яке заскакує у бічн у ущільнювальну канавку 38 і входить в неї по пригнаній посадці. Виконання вставного краю 39 у вигляді відкритого порожнього профілю дозволяє додати йому пружності у поперечному напрямку і тим самим забезпечує пружне вдавлення кільцевого стовщення 40 у кільцеву ущільнювальну канавку 38 із заданим притискним зусиллям, яке не перешкоджає з'єднанню, відповідно роз'єднанню верхньої 32 і нижньої 33 корпусних деталей. Подібне задане притискне зусилля можна забезпечити при цьому конструктивно за рахунок попереднього стиску вставного краю 39, для цього виконавши його більшої ширини на ділянці кільцевого стовщення 40 у порівнянні із шириною паза 41 на ділянці ущільнювальної канавки 38. В цьому випадку при з'єднанні верхньої корпусної деталі 32 з нижньою корпусною деталлю 33 вставний край 39 буде пружно стискуватися на задану величину і/або паз 41 буде пружно розтискатися в поперечному перерізі. Завдяки цьому забезпечується більш щільне прилягання одна до одної сполучених поверхонь у зоні защіпного з'єднання. Інтерес представляє також наявність каналоподібного вільного проміжного простору 42 між нижньою поверхнею вставного краю 39 і дном паза 41. Іншими словами, паз 41 виконаний у поперечному перерізі декілька більших розмірів, чим вставний край 39, і тому не охоплює його щільно по всьому периметру, а утворює між собою і ним вільний простір. Під час випробувань світильника на бризкозахищенність цей проміжний простір 42 служив замкнутим простором, який є здатним затримувати і не пропускати усередину корпуса світильника невелику кількість води, яка в деяких випадках при високому напорі водяного струменя може проникати зовні через ущільнення між кільцевим стовщенням 40 і поверхнею ущільнювальної канавки 38. При цьому досить щільне прилягання одна до одної по площині продовжень верхньої 32 і нижньої 33 корпусних деталей, які взаємно перекриваються, перешкоджає затіканню води з проміжного простору 42 усередину корпуса 34 світильника. З іншого боку, вставне рознімне з'єднання між верхньої 32 і нижньої 33 корпусними деталями не має абсолютної герметичності, і тому невелика кількість вологи може попадати в корпус і виходити з нього в результаті дифузійних і компенсаційних процесів, пов'язаних з коливаннями температури і тиску. Для додання защіпному з'єднанню 37 жорсткості і забезпечення його непроникності переважно забезпечити щільний контакт між вставним краєм 39 і поверхнею паза 41 у зоні їхнього зовнішнього стику 43, який має скривлену в поперечному перерізі форму. Цей стик навіть при сильному струмені 11 84874 води перешкоджає проникненню її бризків у зону ущільнення між поверхнею ущільнювальної канавки 38 і кільцевим стовщенням 40 і закриває цю Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 12 зону кінцевим фланцем 44, який одночасно сприяє доданню жорсткості профілеві вставного краю в його подовжньому напрямку. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601