Спосіб підсилення стрічкових фундаментів стін залізобетонним обмуруванням

Реферат: Спосіб підсилення стрічкових фундаментів стін залізобетонним обмуруванням включає збільшення площі фундаменту, коли зовні старого фундаменту встановлюють арматуру та бетонують нижню частину нового фундаменту, а після набору міцності влаштовують гвинтові з'єднання нового фундаменту, верхню позначку якого виконують вище верхньої позначки старого фундаменту, а на цій висоті закріплюють горизонтальні сталеві елементи нової опори на додатково влаштовані фундаменти. Між сталевими елементами старої та нової опори монтують похилі підкоси, їх стягують між собою гвинтовими з'єднаннями у двох рівнях до створення необхідного попереднього напруження із наступним домуруванням. UA 85498 U (54) СПОСІБ ПІДСИЛЕННЯ СТРІЧКОВИХ ФУНДАМЕНТІВ СТІН ЗАЛІЗОБЕТОННИМ ОБМУРУВАННЯМ UA 85498 U UA 85498 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі будівництва, а конкретніше до реконструкції будівель із несучими цегляними стінами та стрічковими фундаментами під ними, зокрема до їх двостороннього підсилення шляхом влаштування залізобетонного обмурування. Взагалі відомі і поширені способи підсилення фундаментів шляхом відривання поруч з ними траншей, влаштування в них збірних залізобетонних блоків, в які закладають арматуру із подальшим її натягуванням за допомогою домкратів для ущільнення ґрунту із наступним заповненням бетоном зазору, що утворився ["Способ усиления фундаментов", Авторське свідоцтво СРСР № 136528, бюл. № 5, 1961 р.]. Згаданий спосіб може застосовуватися переважно при підсиленні фундаментів під окремо розташовані колони і в такому вигляді не може бути використаним для підсилення стрічкових фундаментів під несучі кам'яні стіни. Більш близьким за технічною суттю та технічному результату, що досягається, є "Спосіб підсилення опори" (Патент України № 7646, МПК-5 E02D37/00, бюл. № 4, 1995 р.). Його й вибрано як найближчий аналог. У найближчому аналозі реалізовано спосіб підсилення опори, що включає збільшення площі фундаменту, коли зовні старого фундаменту встановлюють арматуру та гвинтові з'єднання нового фундаменту, верхню позначку якого виконують вище верхньої позначки старого фундаменту. На цій висоті закріплюють горизонтальні сталеві елементи нової опори на додатково влаштовані фундаменти. Після чого спосіб підсилення за найближчим аналогом передбачає руйнування нижньої частини опори та наступне бетонування простору між старим та влаштованим фундаментом. Недоліком найближчого аналогу, що обмежує застосування згаданого вище способу є те, що він теж може застосовуватися лише при підсиленні фундаментів під окремо розташовані сталеві колони і не може в такому вигляді бути використаним для підсилення стрічкових фундаментів під несучі кам'яні стіни. В основу корисної моделі поставлена задача розробки нового способу підсилення стрічкових фундаментів стін залізобетонним обмуруванням із досягненням технічного результату - створення попереднього напруження в елементах підсилення із частковим розвантаженням існуючого фундаменту. Поставлена задача вирішується тим, що у способі підсилення стрічкових фундаментів стін залізобетонним обмуруванням, який включає збільшення площі фундаменту, коли зовні старого фундаменту встановлюють арматуру та бетонують нижню частину нового фундаменту, а після набору міцності влаштовують гвинтові з'єднання нового фундаменту, верхню позначку якого виконують вище верхньої позначки старого фундаменту. Причому, на цій висоті закріплюють і горизонтальні сталеві елементи нової опори на додатково влаштовані фундаменти. Відповідно до корисної моделі, що заявляється, новим є те, що між сталевими елементами старої та нової опори монтують похилі підкоси, їх стягують між собою гвинтовими з'єднаннями у двох рівнях до створення необхідного попереднього напруження із наступним домуруванням. Таким чином, реалізація запропонованого способу передбачає те, що створюється попереднє напруження в елементах підсилення із частковим розвантаженням існуючого фундаменту. Суть запропонованого способу пояснюється кресленнями, де: на Фіг. 1 показано етап відривання траншеї поряд з існуючим стрічковим фундаментом; на Фіг. 2 - етап влаштування нижньої частини нового фундаменту та виконання штраб у зовнішній несучій стіні; на Фіг. 3 - наступний етап утворення отворів та встановлення в них гвинтових шпильок; на Фіг. 4 - процес встановлення горизонтальних сталевих елементів на нижній частині нового фундаменту. Фіг. 5 пояснює процес встановлення похилих підкосів та їх подальше стягування між собою гвинтовими з'єднаннями у двох рівнях до створення необхідного попереднього напруження. На Фіг. 6 показано наступний процес влаштування опалубки, а на Фіг. 7 - готовий до експлуатації підсилений стрічковий фундамент несучої стіни із уже влаштованим залізобетонним обмуруванням. Здійснюється спосіб наступним чином. З двох сторін старого стрічкового фундаменту 1 під несучу стіну 2 відривають траншею 3, як показано на Фіг. 1. Потім зовні з двох сторін від старого фундаменту 1 встановлюють арматуру та бетонують нижню частину нового фундаменту 4, а зверху, у зовнішній стіні 2, виконують повздовжні штраби 5 вище верхньої позначки старого фундаменту 1. На цьому рівні також утворюють отвори 6 для подальшого монтажу в них шпильок 7. У старому стрічковому фундаменті 1, вище рівня забетонованих нових фундаментів 4 також влаштовують горизонтальні отвори 8, а в них - гвинтові шпильки 9. Далі, або разом із вказаними вище операціями, на фундаменті 4 монтують горизонтальні сталеві балки 10, 1 UA 85498 U 5 10 15 20 25 30 35 наприклад із швелера. Такі ж балки 11, через отвори в них, за допомогою шпильок 7 монтують у штрабах 5 стіни 2. Це відбувається шляхом затягування гайок 12 гвинтового з'єднання на стіні 2. Наступним етапом, між верхніми швелерами 11 на стіні 2 та нижніми 10 на фундаменті 4 монтують на шарнірах похилі підкоси 13. Ці підкоси 13 в нижній частині одночасно насаджують і на з'єднувальну шпильку 9. На неї встановлюють гайки 14 і починають процес стягування підкосів 13 разом із балками 10 для створення попереднього напруження, як показано на Фіг. 5. У цьому процесі одночасно відбувається часткове зняття навантаження із фундаменту 1 з передачею його на фундаменти 4 та ущільнення ґрунту під підошвами як нових фундаментів 4, так і існуючого стрічкового фундаменту 1. Зона ущільнення, що при цьому виникає, заштрихована на Фіг. 5-7. Щоб забезпечити довготривалу наступну експлуатацію утвореного підсилення, проводять його обмурування. Для чого встановлюють опалубку 15, як зображено на Фіг. 6. Далі в утворену порожнину укладають бетонну суміш 16, після набору міцності якої опалубку 15 демонтують. Роблять зворотне засипання траншеї 3, утворивши таким чином суттєве підсилення стрічкового фундаменту 1 із його обмуруванням 16. Таким чином, запропонований і деталізований вище спосіб підсилення стрічкових фундаментів стін залізобетонним обмуруванням забезпечує створення попереднього напруження в елементах підсилення із частковим розвантаженням існуючого фундаменту. Із врахуванням вище наведеного можна стверджувати, що задача, яка поставлена у цій корисній моделі - розробка нового способу підсилення стрічкових фундаментів стін залізобетонним обмуруванням із досягненням технічного результату - створення попереднього напруження в елементах підсилення із частковим розвантаженням існуючого фундаменту виконана. Джерела інформації: 1. Авторське свідоцтво СРСР № 136528. Способ усиления фундаментов./ Страбахин Н.И.; Заявл. 19.08.60; Опубл. 1961, Бюл. № 5. - 2 с., іл. 2. Патент UA № 7646А, Кл: E02D37/00. Спосіб підсилення опори. /Шаповалов С.М., Горохов Є.В., Матвієнко В.Ф., Самойленко М.Є. - № 95052493; Заявл. 24.05.95; Опубл. 26.12.95, Бюл. № 4.-3 с., іл. (найближчий аналог). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб підсилення стрічкових фундаментів стін залізобетонним обмуруванням, який включає збільшення площі фундаменту, коли зовні старого фундаменту встановлюють арматуру та бетонують нижню частину нового фундаменту, а після набору міцності влаштовують гвинтові з'єднання нового фундаменту, верхню позначку якого виконують вище верхньої позначки старого фундаменту, а на цій висоті закріплюють горизонтальні сталеві елементи нової опори на додатково влаштовані фундаменти, який відрізняється тим, що між сталевими елементами старої та нової опори монтують похилі підкоси, їх стягують між собою гвинтовими з'єднаннями у двох рівнях до створення необхідного попереднього напруження із наступним домуруванням. 2 UA 85498 U 3 UA 85498 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4