Спосіб збільшення антидромної функції сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон і реактивності мікросудин

Реферат: Спосіб збільшення антидромної функції сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон і реактивності мікросудин, що включає реєстрацію показників кровотоку шкіри, при якому розміщують стимулюючий електрод на області вентральної поверхні середини зап'ястя. На відстані 1 см від нього розміщують оптичний електрод. Виконують електростимуляцію сенсорних волокон. Впливаючи стимулюючим струмом частотою стимуляції 2 Гц, тривалістю імпульсу - 500 мкс, силою струму менше 0,5 мА, поступово збільшуючи її з кроком 0,5 мА, до моменту больового відчуття в області стимуляції протягом 1 хвилини. Одночасно реєструють рівень перфузії методом лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ), час від початку стимуляції до початку збільшення рівня перфузії, загальний час підйому перфузії, порівнюють значення показників до і після електростимуляції, потім на область симетричних біологічно активних точок Е-36, МС-6 і GI-4 впливають низькоінтенсивним електромагнітним випромінюванням надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) протягом 30-ти хвилин. Повторно проводять електростимуляцію, одночасно реєструють показники параметрів тканинного кровотоку, порівняно яких до і після впливу ЕМВ НВЧ визначають збільшення антидромної функції сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон і реактивності мікросудин. UA 85972 U (12) UA 85972 U UA 85972 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Технічне рішення належить до галузі фізіології та медичної біофізики і може бути використано для вивчення дії електромагнітних полів на мікроциркуляторні процеси з метою виявлення та уточнення механізмів біологічної дії електромагнітного випромінювання (ЕМВ) для подальшої профілактики та корекції мікроциркуляторних розладів у людини. Питання функціонування нейросудинних взаємозв'язків, регуляції судинного русла і трофіки тканин, механізми, закономірності периваскулярної іннервації і їх порушень займають одне з центральних місць фізіології, біофізики та медицини і є предметом дослідження нейроангіофізіології [Colantuoni, 2000; Крупаткін, 2003, 2007]. В даний час найбільший інтерес представляє дослідження функції сенсорних пептидергічних волокон, які є невід'ємним компонентом периваскулярної іннервації [Крупаткін, 2005]. Як прототип вибрано спосіб діагностики порушень антодромної функції сенсорних пептідергічних волокон (Пат. 2277861 РФ, МПК (2006.01) А61В 8/06). Спосіб діагностики порушень антидромної функції сенсорних пептидергічних нервових волокон, що включає реєстрацію кровотоку шкіри за допомогою лазерної допплерівської флоуметрії, що відрізняється тим, що реєструють усереднений шкірний кровоток в автономній зоні іннервації нерву протягом 6 хв, розраховують нормовану усереднену максимальну амплітуду Ac  коливань кровотоку мікроциркуляторного русла в діапазоні 0,052-0,069 Гц за формулою Ac  A /  , де A - усереднена максимальна амплітуда коливань кровотоку у вищевказаному частотному діапазоні,  - середнє квадратичне відхилення амплітуди коливань кровотоку від середнього арифметичного значення, і при відхиленні показника Ac від усередненої контрольної величини на ±30 % діагностують порушення антидромної функції сенсорних пептидергічних нервових волокон. Недоліком прототипу є неможливість збільшити антидромну функцію сенсорних пептидергічних нервових волокон. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб збільшення антидромної функції сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон і реактивності мікросудин шляхом проведення електростимуляції і одночасної реєстрації параметрів, що характеризують антидромну активність пептидергічних волокон при дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ. Поставлена задача вирішується тим, що в способі збільшення антидромної функції сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон і реактивності мікросудин, що включає реєстрацію показників кровотоку шкіри за допомогою лазерної допплерівської флоуметрії, згідно з корисною моделлю розміщують стимулюючий електрод на області вентральної поверхні середини зап'ястя, на відстані 1 см від нього розміщують оптичний електрод, виконують електростимуляцію сенсорних волокон, впливаючи стимулюючим струмом частотою стимуляції 2 Гц, тривалістю імпульсу - 500 мкс, силою струму менше 0,5 мА, поступово збільшуючи її з кроком 0,5 мА, до моменту больового відчуття в області стимуляції протягом 1 хвилини одночасно реєструють рівень перфузії методом ЛДФ, час від початку стимуляції до початку збільшення рівня перфузії, загальний час підйому перфузії, порівнюють значення показників до і після електростимуляції, потім на область симетричних біологічно активних точок Е-36, МС-6 і GI-4 впливають низькоінтенсивним електромагнітним випромінюванням надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) протягом 30-ти хвилин, повторно проводять електростимуляцію, одночасно реєструють показники параметрів тканинного кровотоку, порівняно яких до і після впливу ЕМВ НВЧ визначають збільшення антидромної функції сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон і реактивності мікросудин. Спосіб забезпечує за рахунок впливу низькоінтенсивних ЕМВ НВЧ збільшення ефекторної функції сенсорних пептидергічних волокон і реактивності мікросудин. Спосіб реалізується наступним чином. Стимулюючий електрод розміщували в області вентральної поверхні середини зап'ястя правої руки згідно з антидромною методикою; заземлюючий електрод - на лівій руці. Параметри стимулюючого струму були наступними: частота струму - 2 Гц, тривалість імпульсу - 0,5 мс. Дослідження починали з подачі стимулів малої сили - 0,5 мА, поступово збільшуючи її з кроком 0,5 мА, до того моменту, коли випробуваний ідентифікував відчуття в області стимуляції як больові. Стимуляцію сенсорних пептидергічних волокон проводили, не доводячи 0,5 мА до порогу болю, протягом однієї хвилини. Реєстрація проводилася в режимі запису програми "Сенсорна проба". Активність ефекторної функції сенсорних пептидергічних волокон оцінювали в період проведення електростимуляції за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ), використовуючи лазерний аналізатор мікроциркуляції "Лаккі-02", поміщаючи при цьому оптичний хвилевід на 1 см дистальніше стимулюючого електрода таким чином, щоб і стимулюючий і оптичний відвідний електроди знаходилися в одному рецепторному полі. 1 UA 85972 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 ЛДФ-метрію при електростимуляційній пробі проводили за наступною схемою: реєстрація вихідного рівня перфузії протягом 1-ї хвилини → реєстрація потоку крові при електростимуляції протягом 1-ї хвилини → реєстрація динаміки перфузії після електростимуляції протягом 1-ї хвилини. Залежність сигналу від стану мікроциркуляції можна описати таким чином: ÏÌ  Nep  Vcp , (1) де ÏÌ - показник мікроциркуляції, Nep - концентрація еритроцитів, Vcp - середня швидкість руху еритроцитів у зондованому обсязі. Оцінку ефекторної функції пептидергічних волокон виробляли за наступними показниками: (%) - показник мікроциркуляції, що характеризує зміну рівня перфузії при ÏÌ електростимуляції, який розраховували за формулою: ÏÌ ìàêñ  ÏÌ ïî÷ ÏÌ   100 % , (2) ÏÌ ïî÷ де ÏÌ ìàêñ . - максимальна величина ÏÌ при електростимуляційному тесті, ÏÌ ïî÷ . початкове значення ÏÌ . На (фіг. 1) - приклад запису ЛДФ-грами у випробуваного при електростимуляційній пробі на вентральній поверхні середини зап'ястя правої руки. Оцінювали тимчасові параметри зміни рівня перфузії, а саме Т1 - час від початку електростимуляції до початку підйому кривої, в секундах (с); Т2 - загальний час підйому кривої від його початку до моменту спаду (с). Електростимуляцію з одночасною ЛДФ-метрією проводили до впливу ЕМВ НВЧ (контроль), а також відразу після сеансу впливу ЕМВ НВЧ. Впливали низькоінтенсивним електромагнітним випромінюванням надвисокої частоти на область симетричних біологічно активних точок Е-36, МС-6 і GI-4. Вибір цих точок обумовлений їх загальнозміцнюючою, стимулюючою рефлексогенною дією на організм піддослідних. Вплив низькоінтенсивних ЕМВ НВЧ здійснювали одноразово за допомогою 6-канального апарату "РАМЕД ЕКСПЕРТ-04". Технічні характеристики генератора: довжина хвилі - 7,1 мм, частота випромінювання - 42,4 ГГц, 2 щільність потоку потужності - 0,1 мВт/см . Під час дослідження випробовувані перебували в положенні сидячи у зручному кріслі. Кисті та передпліччя верхніх кінцівок розміщувалися на валику, що забезпечувало їх додаткову фіксацію і розслаблений стан. Статистична обробка експериментальних даних проводилася за допомогою комп'ютерних програм (Microsoft Excell, Statistica 8.0). При статистичній обробці даних використовували описову статистику і непараметричні методи статистичного аналізу (критерій Вілкоксона). На (фіг. 2.) представлена динаміка показника, що характеризує зміну рівня перфузії при електростимуляції, щодо вихідних значень ÏÌ ,% , зареєстрованого до і після впливу ЕМВ НВЧ у випробовуваних. Результати проведеного дослідження показали, що показник ÏÌ у випробовуваних в контролі становив 37,05 %. Після впливу ЕМІ КВЧ цей показник збільшився в 2,42 разу p  0,02  щодо вихідних значень і склав 89,63 %. Відомо, що рівень ÏÌ характеризує вазодилатацію судин шкіри, що викликана антидромним релізингом вазоактивних пептидів з сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон, тобто, відображає ефекторну функцію цих волокон, зареєстровану в електростимуляційному тесті на ЛДФ-грамі. Збільшення даного показника свідчить про збільшення ефекторної функції сенсорних волокон, що відзначається після НВЧ-впливу. Крім того, результати дослідження показали, що показник Т1, що характеризує час від початку електростимуляції до початку збільшення перфузії, в контролі склав 1,8 с при реєстрації ЛДФ-грами. На (фіг. 3.) показана динаміка показника, що характеризує час від початку електростимуляції до початку підйому рівня перфузії (Т1, с), зареєстрованого до і після НВЧ-впливу. Після сеансу НВЧ-впливу показник Т1 на правій руці склав 1,04, тобто латентний час від початку електростимуляції до появи вазодилатації скоротився на 42,22 % p  0,05  . Оскільки показник Т1 характеризує латентний час від початку подачі стимулів до початку появи вазодилатації, то його скорочення свідчить про збільшення реактивності у відповідь реакції мікросудин, спостережуваної при НВЧ-впливі. Показник Т2, що характеризує загальний час підйому кривої від його початку до моменту спаду, у контролі склав 64,79 с. Після впливу низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ відзначалася лише тенденція до збільшення цього показника p  0,05  . 2 UA 85972 U Спосіб забезпечує за рахунок впливу низькоінтенсивних ЕМВ НВЧ достовірну зміну показників ÏÌ і Т1 в електростимуляційному тесті, що свідчить про збільшення ефекторної функції сенсорних пептидергічних волокон і реактивності мікросудин. 5 10 15 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб збільшення антидромної функції сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон і реактивності мікросудин, що включає реєстрацію показників кровотоку шкіри за допомогою лазерної допплерівської флоуметрії, який відрізняється тим, що розміщують стимулюючий електрод на області вентральної поверхні середини зап'ястя, на відстані 1 см від нього розміщують оптичний електрод, виконують електростимуляцію сенсорних волокон, впливаючи стимулюючим струмом частотою стимуляції 2 Гц, тривалістю імпульсу 500 мкс, силою струму менше 0,5 мА, поступово збільшуючи її з кроком 0,5 мА, до моменту больового відчуття в області стимуляції протягом 1 хвилини, одночасно реєструють рівень перфузії методом лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ), час від початку стимуляції до початку збільшення рівня перфузії, загальний час підйому перфузії, порівнюють значення показників до і після електростимуляції, потім на область симетричних біологічно активних точок Е-36, МС-6 і GI-4 впливають низькоінтенсивним електромагнітним випромінюванням надвисокої частоти (ЕМB НВЧ) протягом 30-ти хвилин, повторно проводять електростимуляцію, одночасно реєструють показники параметрів тканинного кровотоку, порівняно яких до і після впливу ЕМВ НВЧ визначають збільшення антидромної функції сенсорних пептидергічних периваскулярних волокон і реактивності мікросудин. 3 UA 85972 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4