Спосіб гістологічної діагностики сенсорних інкапсульованих тілець фатера-пачіні у ворсинках плаценти вагітної жінки

Спосіб гістологічної діагностики сенсорних інкапсульованих тілець Фатера-Пачіні у ворсинках 3 16976 термінальних та стовбурових ворсинах плаценти для живлення плода. Це сприяє поступленню материнської оксигенованої крові міжворсинкові лагуни автономно без змішування її з плідною для попередження гіпоксичних станів у плода. Інтеграційна функція топології та дозрівання ТФП не допускає значних порушень гемодинаміки у матковоплацентарному комплексі фетоплацентарного бар’єру. У випадках, де проводилася спеціальна новітня методика лікування вагітних хворих: синглентно-кисневою терапією, дозволяючи досягнути своєчасних природних пологів, хоча деколи це вимагало застосування кесаревого розтину. Отримані нами факти дозволили інтерпретувати розвиток ТФП шляхом недостатнім брунькуванням у якірних ворсинах недозрілих клубочкових ансамблів в окремих котеледонах гемохоріальної плаценти у вагітних жінок. На відміну від ендотеліохоріальної плаценти у вагітних хижих кішок, яким не властива гіпоксія. Ми спостерігали у вагітних жінок розвиток нервових клубків ТФП з досконалою трофічною функцією нейрогломусного гомеостазу. При значному збільшенні мікроскопа (у 300400 раз) нам вдалося спостерігати нервовий стержень та щілину заповнену синаптичною рідиною холінергічної рецепції у внутрішній капсулі. Особливу увагу ми звернули на капіляро-мембранні контакти в ділянці гломусних шунтів у якірних ворсинах з розвитком біоелектричного збудження ТФП з явищами васкулогенезу. Це одночасно сприяє формуванню фібриноїду у ділянках фетоплацентарних бар’єрів та появі частих крововиливів, інфарктів та звапнень при прогресуванні пізніх гестозів. У термінальних та стовбурових ворсинах можна було спостерігати розвиток окремих дифузних ТФП, що контактують з пупковими венами при Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 здійсненні інтеграції геодинаміки з оксигенацією крові у плідних тканинах плода. Технічний результат досягається шляхом доповнення загальноприйнятого комплексу загрози передчасних пологів в умовах гіпоксії плода, що вимагає застосування новітнього лікування з відновленням функції інкапсульованих сенсорних тілець Фатер-Пачіні. З їх своєчасним дозріванням зовнішньої капсули оточуючи всі тільця. На цій основі нам вдалося встановити на мікроскопічному рівні контакти ТФП з нейрогломусами у фетоплацен тарному бар’єрі з позитивними ознаками термо- та барорецепції. На цій основі нами дана відповідна рекомендація інтегративної регуляції мікроциркуляції при лікуванні пізніх гестозів, які виникають при фетоплацентарних порушеннях кровообігу у випадках недостатнього розвитку тілець Фатер-Пачіні. Це дозволяє відновити кисневе забезпечення материнської крові у плацентарному ложі та у якірних ворсинах плаценти без ускладнень нейрорецепції. Отже, недостатній розвиток тілець ФатерПачіні в певні терміни вагітності виражає втрату дозрілості нейрорецепції та васкуляризації у якірних ворсин хоріонічної плаценти з можливими порушеннями їх функцій типу розвитку плацентарної недостатності з народженням дітей з малою масою, нижчі; 3000г. Література: 1. Долго-Сабуров Б.А. Инервация вен. - Л.: Медгіз, 1958. - 308с. 2. Догель А.С. Техника окрашивания нервной системы метиленовой синью. - СПб, 1902. - 274с. 3. Милованов А.П. Патология системы матьплацента-плод. - М.: Медицина, 1999. - 448с. 4. Отелин А.А., Машанский В.Ф., Миркин А.С. Тельце Фатер-Пачини. - Л.: Наука, 1976. - 176с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601