Монтажний вузол для мікрокліматичного пристрою

Реферат: Монтажний вузол для мікрокліматичного пристрою містить жорсткий пластинчастий опорний елемент із теплоізоляційного полімерного матеріалу, який зафіксований відносно рами заповнювача світлопроникного прорізу в зовнішній стіні будинку й має щонайменше один наскрізний отвір для закріплення щонайменше однієї вентиляційної труби змонтованого мікрокліматичного пристрою. Зазначений жорсткий пластинчастий опорний елемент безпосередньо зафіксований у металопластиковій рамі зазначеного заповнювача світлопроникного прорізу, сумірний по товщині зі склопакетом і герметично зістикований з ним. UA 87574 U (12) UA 87574 U UA 87574 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до конструкції монтажних вузлів для закріплення мікрокліматичних пристроїв на віконних або дверних рамах, оснащених склопакетами. Тут і далі терміном "мікрокліматичний пристрій" позначені: пристрої локальної примусової енергозберігаючої вентиляції окремих приміщень (особливо такі, які застосовують разом із традиційними двоблоковими кондиціонерами й/або автономними засобами опалення) і компактні моноблокові кондиціонери для окремих житлових приміщень. По мірі поширення мікрокліматичних пристроїв виникла проблема їх надійного й високопродуктивного монтажу відносно огороджувальних конструкцій. Традиційно цю проблему вирішують закріпленням таких пристроїв відносно зовнішніх стін відповідних приміщень. Наприклад основою монтажного вузла для закріплення пристрою локальної енергозберігаючої вентиляції, згідно з UA 11134 U, на основі масивного кожухотрубчатого теплообмінника із трубними дошками є фрагмент зовнішньої (як правило несучої) стіни будинку. У цьому фрагменті стіни пророблені два наскрізних отвори діаметром близько 100 мм, у яких жорстко закріплені впускний і випускний патрубки зазначеного пристрою. Аналогічно, для монтажу пристрою локальної примусової енергозберігаючої вентиляції, замкнутого в об'ємі спільної вентиляційної труби (див. UA 71959 U), в вибраному фрагменті зовнішньої стіни проробляють кільцевою буровою коронкою один отвір, діаметр якого відповідає діаметру труби й звичайно вибраний в інтервалі від 125 до 240 мм. Пророблення таких наскрізних отворів навіть у цегельній (і, тим більше, у залізобетонній) зовнішній стіні й наступна герметизація кільцевих зазорів між патрубками й стінками отворів пов'язані з істотними витратами матеріальних засобів (зокрема інструментів й енергії) і часу (звичайно не менш 2,5 годин). Мало того, при такому монтажі пристроїв локальної енергозберігаючої вентиляції неминуче зниження міцності будь-яких стін (а для несучих стін відповідно їхньої несучої здатності). Якщо ж у суміжних приміщеннях того самого будинку потрібно змонтувати множину вентиляційних пристроїв зазначеного типу, то зниження надійності стін може виявитися неприйнятним. З UA 52551 U відомий пристрій локальної примусової енергозберігаючої вентиляції із впускним і випускним колекторами, кожний з яких має множину тонких (відповідно впускних і випускних) трубок. Однак це не вирішує проблему знеміцнення стін та істотного зниження витрат інструментальних матеріалів, енергії й часу на монтаж. Тому мікрокліматичні пристрої бажано монтувати таким чином, щоб зберегти цілісність зовнішніх стін й, по можливості, забезпечити виконання підготовчих операцій у заводських умовах. Природно, що для цього мікрокліматичні пристрої треба вбудовувати в такі наявні заповнювачі світлопроникних прорізів у зовнішніх стінах будинків, як вікна й, рідше, у балконні двері. Донедавна у сучасні вікна з металопластиковими рамами вбудовували тільки вентилятори. Монтажним вузлом при цьому нерідко слугував склопакет із прорізом, як це показано на рекламному веб-сайті "http://comtex.com.ua/catalogx/view/136/1244/». На жаль, передача статичного й динамічного навантаження від вентилятора на раму вікна тільки через склопакет вимагає використання товстіших (і, отже, масивніших і дорожчих) силікатних стекол. Очевидно, що проробляти отвори у таких склопакетах досить важко навіть сучасними алмазними інструментами. Далі вібрація, яка неминуча під час роботи навіть малопотужного вентилятора або оснащеного ним мікрокліматичного пристрою, здатна порушити герметичність у зоні контакту корпуса змонтованого виробу зі склопакетом. І, нарешті, можлива заміна силікатного скла органічним склом украй небажана через його помутніння й розтріскування під дією сонячних променів. Тому бажано, щоб навантаження від убудованого у вікно (або балконні двері) мікрокліматичного пристрою були переважно прикладені до відповідної рами й через неї передавалося на цілісну зовнішню стіну. Монтажний вузол такого роду, що найближчий по технічній суті до пропонованого далі монтажного вузла, розкритий на веб-сайті "http://womanadvice.ru/okonnyy-ventilyator". Відомий вузол створений на основі кватирки, проріз якої перекритий жорстким пластинчастим опорним елементом з теплоізоляційного полімерного (переважно непрозорого) матеріалу типу фанери. Цей пластинчастий елемент має наскрізний отвір для закріплення реверсивного притокововитяжного вентилятора. Природно, що вбудовування вентилятора (або іншого мікрокліматичного пристрою) у пластину, товщина й опір різанню якої істотно менші, ніж у зовнішньої стіни, забезпечує підвищення продуктивності праці монтажників. Крім цього власна внутрішня рама кватирки 1 UA 87574 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 надійно відокремлює змонтований пристрій від склопакета й, тим самим, практично виключає можливість поломки стекол. Однак використання кватирок (або аналогічних їм глухих фрамуг) як основи монтажних вузлів вимагає витрати металопластику на виготовлення внутрішньої рами й відповідно підвищує трудомісткість монтажу мікрокліматичних пристроїв. В основу корисної моделі поставлена задача зміною взаємозв'язку жорсткого опорного елемента з рамою заповнювача світлопроникного прорізу створити істотно менш матеріало- і трудомісткий монтажний вузол для мікрокліматичного пристрою. Поставлена задача вирішується тим, що в монтажному вузлі для мікрокліматичного пристрою, що містить жорсткий пластинчастий опорний елемент із теплоізоляційного полімерного матеріалу, який зафіксований відносно рами заповнювача світлопроникного прорізу в зовнішній стіні будинку й має щонайменше один наскрізний отвір для закріплення щонайменше однієї вентиляційної труби змонтованого мікрокліматичного пристрою, відповідно до корисної моделі, зазначений жорсткий пластинчастий опорний елемент безпосередньо зафіксований у металопластиковій рамі зазначеного заповнювача світлопроникного прорізу, сумірний по товщині зі склопакетом і герметично зістикований з ним. Вбудовування жорсткого пластинчастого опорного елемента безпосередньо в металопластикову раму заповнювача світлопроникного прорізу (тобто вікна або прозорої балконної двері) істотно скорочує витрату металопластику й час монтажу вибраного мікрокліматичного пристрою. Перша додаткова відмінність полягає в тому, що теплоізоляційний полімерний матеріал для виготовлення жорсткого пластинчастого опорного елемента вибраний із групи, що складається з деревини жорстких порід, багатошарової фанери, органічного скла й тришарового теплоізоляційного матеріалу із жорсткими обкладинками й пінопластовим середнім шаром. Всі ці матеріали доступні на ринку. Друга додаткова відмінність полягає в тому, що монтажний вузол оснащений щонайменше одним додатковим фіксатором мікрокліматичного пристрою у вигляді кронштейна, що в робочому положенні пов'язаний з однієї сторони з верхньою перемичкою зазначеної рами або стіною. Це дозволяє монтувати потужні (і, відповідно, масивні) мікрокліматичні пристрої на зазначених жорстких пластинчастих опорних елементах. Третя додаткова відмінність полягає в тому, що жорсткий пластинчастий опорний елемент герметично зістикований зі склопакетом через проміжну перегородку з металопластику (звичайно іменовану "імпост"). Це повністю виключає передачу навантаження від змонтованого мікрокліматичного пристрою на склопакет. Фахівцю зрозуміло, що зазначені додаткові відмінності можуть бути використані в різних комбінаціях. Суть корисної моделі пояснює креслення. На фіг. 1 - монтажний вузол мікрокліматичного пристрою (на прикладі пристрою локальної примусової енергозберігаючої вентиляції, убудованого в стулку вікна з металопластиковою рамою й склопакетом; вид зі сторони приміщення, що вентилюється). На фіг. 2 - поздовжній розріз монтажного вузла з фіг. 1 площиною, що проходить через вісь симетрії отвору для фіксації вентиляційної труби пристрою локальної примусової енергозберігаючої вентиляції. Запропонований монтажний вузол для не позначеного особливо схематично показаного пристрою локальної примусової енергозберігаючої вентиляції (див. фіг. 1) представляє собою частину металопластикової рами 1 заповнювача світлопроникного прорізу в зовнішній стіні будинку, тобто вікна (або, рідше, прозорої балконної двері). У робочому положенні така рама 1 установлена, як правило, у не позначеній особливо віконній (або дверний) коробці, що стандартно закріплена в зовнішній стіні будинку. Основою монтажного вузла слугує жорсткий пластинчастий опорний елемент 2 з теплоізоляційного полімерного матеріалу, що по більшій частині периметра вставлений у металопластикову раму 1 і щільно зафіксований у ній. Цей елемент 2 сумісний по товщині зі склопакетом 3, установленим у рамі 1, герметично зістикований із цим склопакетом 3 або безпосередньо, або через проміжну перегородку 4 з металопластику (імпост), як показано на кресленні, і має щонайменше один не позначений особливо наскрізний отвір для фіксації щонайменше однієї вентиляційної труби 5 змонтованого мікрокліматичного пристрою. Як правило, елемент 2 розташований між верхньою перемичкою рами 1 і склопакетом 3. Однак не виключене і його розташування збоку, знизу або в середній частині рами 1. Переважно (але не обов'язково) вибирати теплоізоляційний полімерний матеріал для виготовлення елемента 2 із групи, що складається з деревини жорстких порід, багатошарової 2 UA 87574 U 5 10 15 20 25 фанери, органічного скла й тришарового теплоізоляційного матеріалу із жорсткими обкладинками й пінопластовим середнім шаром. В окремих випадках монтажний вузол може бути оснащений щонайменше одним додатковим фіксатором 6 мікрокліматичного пристрою. Як правило, такий фіксатор 6 має вигляд кронштейна, зв'язаного в робочому положенні з однієї сторони з верхньою перемичкою рами 1, а з іншої сторони - зі змонтованим мікрокліматичним пристроєм. Описаний монтажний вузол виготовляють і використовують у такий спосіб. При виготовленні вікна (або двері) у рамі 1, зібраній із профільованих металопластикових стрижнів, спільно закріплюють жорсткий пластинчастий опорний елемент 2, виготовлений з обраного теплоізоляційного полімерного матеріалу, і склопакет 3. При необхідності між ними може бути також закріплена проміжна перегородка 4. Ці деталі стикують із застосуванням придатного герметика або не показаних на кресленні герметизуючих прокладок. В елементі 2 повинен бути пророблений щонайменше один отвір для фіксації щонайменше однієї (що має співвісні впускний і випускний канали) вентиляційної труби мікрокліматичного пристрою, що буде змонтовано пізніше. На фіг. 1 показано два таких отвори. Це необхідно при монтажі таких мікрокліматичних пристроїв, які мають роздільні впускний і випускний канали. Готову раму 1 підвішують або прикріплюють до згаданої віконної коробки й на елементі 2 монтують вибраний мікрокліматичний пристрій. Масивні мікрокліматичні пристрої закріплюють додатковими фіксаторами 6 відносно верхньої перемички рами 1 або безпосередньо відносно стіни 7 будинку. Навантаження від мікрокліматичного пристрою передається на цілісну зовнішню стіну 7 будинку через раму 1 зі склопакетом і віконну (або дверну) коробку, забиту у відповідний проріз. Використання рам зі склопакетами як основи монтажних вузлів істотно спрощує, прискорює й здешевлює закріплення мікрокліматичних пристроїв відносно стін житлових, громадських і промислових будинків. Зокрема, при серійній поставці металопластикових вікон (або дверей) для наступного монтажу мікрокліматичних пристроїв необхідні отвори можуть бути пророблені в заводських умовах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 40 45 1. Монтажний вузол для мікрокліматичного пристрою, що містить жорсткий пластинчастий опорний елемент із теплоізоляційного полімерного матеріалу, який зафіксований відносно рами заповнювача світлопроникного прорізу в зовнішній стіні будинку й має щонайменше один наскрізний отвір для закріплення щонайменше однієї вентиляційної труби змонтованого мікрокліматичного пристрою, який відрізняється тим, що зазначений жорсткий пластинчастий опорний елемент безпосередньо зафіксований у металопластиковій рамі зазначеного заповнювача світлопроникного прорізу, сумірний по товщині зі склопакетом і герметично зістикований з ним. 2. Монтажний вузол за п. 1, який відрізняється тим, що теплоізоляційний полімерний матеріал для виготовлення жорсткого пластинчастого опорного елемента вибраний із групи, що складається з деревини жорстких порід, багатошарової фанери, органічного скла й тришарового теплоізоляційного матеріалу із жорсткими обкладинками й пінопластовим середнім шаром. 3. Монтажний вузол за п. 1, який відрізняється тим, що він оснащений щонайменше одним додатковим фіксатором мікрокліматичного пристрою у вигляді кронштейна, який в робочому положенні пов'язаний з однієї сторони з верхньою перемичкою зазначеної рами або стіною. 4. Монтажний вузол за п. 1, який відрізняється тим, що жорсткий пластинчастий опорний елемент герметично зістикований зі склопакетом через проміжну перегородку з металопластика. 3 UA 87574 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4