Монтажний вузол

1. Захисний елемент (12) для землерийного обладнання, який включає передній край (60), задній край (62) та отвір гнізда (70) на задньому краю для приймання підтримуючого носа (14), причому гніздо (70) обмежується верхньою, нижньою та боковими стінками (50-53), який відрізняється тим, що принаймні одна з верхньої та нижньої стінок (50, 51) включає пару перших нахилених поверхонь (110-113), розташованих під кутом одна до одної у поперечному напрямку для латерального сходження у напрямку центра уздовж відповідної верхньої або нижньої стінки (50, 51), причому кожна пара перших нахилених поверхонь (110-113) розташована, прилягаючи до комплементарних поверхонь (40-43) на носі (14) для перешкоджання як вертикальним, так і горизонтальним навантаженням під час земельних робіт, та кожна пара перших нахилених поверхонь (110-113) в поздовжньому напрямку простягається практично паралельно поздовжній осі (34) гнізда (70) для стабілізації захисного елемента (12) на носі (14). 2. Захисний елемент (12) за п. 1, у якому одна пара перших нахилених поверхонь (110-113) розташована у кожній з верхніх та нижніх стінок (50, 51). 3. Захисний елемент (12) за п. 1 або п. 2, у якому кожна з перших та других нахилених поверхонь (110-113) виступає у гніздо (70) у напрямку поздовжньої осі (34) гнізда (70). 4. Захисний елемент (12) за будь-яким з пп. 1-3, у якому кожна з бокових стінок (52, 53) включає пару других нахилених поверхонь (114-117), розташованих під кутом одна до одної у поперечному напрямку для латерального сходження у напря 2 (19) 1 3 97350 4 . Даний винахід стосується монтажного вузла для закріплення захисного елемента на землерийному обладнанні. Захисні деталі зазвичай приєднують уздовж переднього краю землерийного обладнання, такого, як екскаваторні ковші або ріжучі головки, для захисту обладнання від зношування та поліпшення процесу копання. Захисні деталі можуть включати землерийні зуби, кожухи і т. ін. Такі захисні деталі зазвичай включають основу, захисний елемент та замок для закріплення захисного елемента на основі у знімному режимі. По відношенню до землерийних зубів основа включає ніс, який є прикріпленим до переднього краю землерийного обладнання (наприклад, робочого краю ковша). Ніс може бути утворений як складова частина переднього краю або як частина одного або кількох адаптерів, прикріплених до переднього краю шляхом приварювання або механічного приєднання. Вістря кріпиться через ніс. Вістря звужується до переднього ріжучого краю для проникнення у ґрунт та його розбивання. Зібрані ніс та вістря разом утворюють отвір, у який приймається замок для утримання вістря на носі у знімному режимі. Захисні деталі цього типу зазвичай піддаються дії жорстких умов та важкому навантаженню. Відповідно, захисні елементи зношуються протягом певного періоду часу і потребують заміни. З різним успіхом було розроблено багато конструкцій з метою збільшення міцності, стійкості, довговічності, проникнення, безпеки та легкості заміни таких захисних елементів. Даний винахід стосується вдосконаленого монтажного вузла для закріплення захисних елементів на землерийному обладнанні з метою збільшення міцності, стійкості, довговічності, проникнення, безпеки та легкості заміни. Згідно з одним аспектом винаходу, основа та захисний елемент утворюють ніс та гніздо, які є сформованими з комплементарними стабілізуючими поверхнями, які проходять практично паралельно подовжній осі вузла для забезпечення міцнішої й стійкішої конструкції. Одна або кілька стабілізуючих поверхонь утворюються в цілому уздовж центральних частин носа та гнізда і віддаляються від зовнішніх країв цих компонентів. В результаті високі навантаження, які очікуються під час застосування, переносяться насамперед більш жорсткою частиною носа, а не надзвичайно гнучкими волокнами, для більшої міцності та довговічності основної структури. Ця конструкція також знижує створення високої концентрації напружень уздовж компонентів. В іншому аспекті винаходу захисний елемент включає гніздо, відкрите на задньому кінці для приймання підтримуючого носа. Гніздо обмежується верхньою, нижньою та боковими стінками і має подовжню вісь. Принаймні одна з верхньої та нижньої стінок включає стабілізуючий виступ, кожен з яких має несучі поверхні, орієнтовані в різ них напрямках для прилягання до протилежних сторін V-подібного вирізу у носі. В іншому аспекті винаходу пари стабілізуючих поверхонь у кожному компоненті утворюються під поперечним кутом одна з одною для забезпечення підвищеної стійкості у витримуванні вертикальних та бокових навантажень. В одному типовому варіанті втілення стабілізуючі поверхні утворюють Vподібну конфігурацію принаймні з одного боку носа та гнізда. В іншому аспекті винаходу стабілізуючі поверхні мають вирізи у носі для захисту цих основних поверхонь від пошкодження та зношування, викликаного закріпленням зайвих захисних елементів або надмірним зношуванням захисних елементів. В іншому аспекті винаходу ніс та гніздо є сформованими з комплементарними заглибленнями та виступами на всіх сторонах (тобто, верхній, нижній та бокових стінках) з метою максимізації стабілізуючих поверхонь, передбачених для витримування важких навантажень, які виникають під час застосування. В іншому аспекті винаходу ніс та гніздо формують таким чином, що вони мають в цілому Хподібний поперечний розріз для підвищеної стійкості. Хоча заглиблення та виступи, які утворюють ці конфігурації, в оптимальному варіанті обмежуються стабілізуючими поверхнями, переваги все одно можуть досягатися і при застосуванні несучих поверхонь, які не є практично паралельними подовжній осі вузла. В іншому аспекті винаходу передній край та/або тіло носа та гнізда в цілому мають овальну конфігурацію. Ця конструкція забезпечує високу міцність та більшу довговічність носа, не має чітких кутів, що знижує концентрацію навантаження, і забезпечує зменшену товщину для кращого проникнення у ґрунт. Короткий опис фігур Фігура 1 є перспективним зображенням монтажного вузла згідно з даним винаходом. Фігура 2 є перспективним зображенням ззаду носа представленого монтажного вузла. Фігура 3 є перспективним зображенням носа спереду. Фігура 4 є видом носа спереду. Фігура 5 є горизонтальною проекцією носа. Фігура 6 є боковою проекцією носа. Фігура 7 є частковим перспективним зображенням ззаду захисного елемента представленого монтажного вузла. Фігура 8 є частковим перспективним зображенням монтажного вузла з частковим розрізом у поперечній площині безпосередньо за замком. Фігури 9 - 12 є поперечними розрізами уздовж верхньої стінки захисного елемента, які показують різні приклади стабілізуючих виступів. Фігура 13 є перспективним зображенням монтажного вузла згідно з даним винаходом з альтернативним фіксуючим пристосуванням. 5 97350 6 Фігура 14 є частковим подовжнім розрізом 24 носа 14. Звичайно, можливими також є інші альтернативного монтажного вузла. конфігурації. Фігура 15 є покомпонентним перспективним У показаному варіанті втілення передній край зображенням замка альтернативного монтажного 24 має в цілому овальну поперечну форму з овавузла. льною передньою стінкою 36. Подібним чином тіло Детальний опис оптимальних варіантів втілен25 носа 14 також має в цілому овальну поперечну ня форму за винятком стабілізуючих заглиблень 127, Даний винахід стосується монтажного вузла 129. Як видно на Фігурі 3, тіло 25 розширюється у 10 для приєднання у знімному режимі захисного задньому напрямку від переднього краю 24 на елемента 12 до землерийного обладнання. У цій значній частині його довжини. Застосування носа заявці захисний елемент 12 описується по відноовальної форми утворює ділянки носа високої мішенню до вістря для землерийного зуба, який є цності, що забезпечує значну довговічність носа. приєднаним до робочого краю екскаваторного коОвальна форма також зменшує наявність кутів і, вша. Однак захисний елемент може бути у формі таким чином, знижує концентрацію напружень узінших типів виробів (наприклад, кожухів) або може довж зовнішніх країв носа. Овальна форма також приєднуватися до іншого обладнання (наприклад, забезпечує обтічний профіль, який поліпшує проріжучих головок земснарядів). Крім того, відносні никнення у грунт під час процесу копання; тобто, терміни, такі, як "передній", "задній", "верхній", захисний елемент утворюється з овальним гніздом "нижній", "вертикальний" або "горизонтальний", для приймання носа, який, у свою чергу, забезпевживаються для зручності пояснення з посиланчує тонкіший профіль захисного елемента для ням на Фігуру 1; можливими є інші варіанти орієнкращого проникнення. Незважаючи на це, передтації. ній край та тіло носа можуть мати інші форми; наВ одному варіанті втілення (Фігура 1), вістря приклад, ніс та гніздо можуть бути більш кутасти12 є пристосованим для кріплення на носі 14, зами і окреслювати передній край у загальній формі фіксованому на робочому краї ковша або іншого паралелепіпеда з прямокутними в цілому стабіліземлерийного обладнання (не показано). У цьому зуючими поверхнями та/або в цілому плоскі й куваріанті втілення ніс є передньою частиною оснотасті верхню, нижню та бокові стінки як тіло носа. ви 15, що прикріплюється до екскаваторного ковЗагальна конфігурація носа (тобто, овальна форша. Задній монтажний кінець основи (не показано) ма) може мати багато варіантів. може прикріплюватися до робочого краю ковша В одному варіанті втілення (Фігури 2-6) верхня, різними способами. Наприклад, ніс може бути нижня та бокові стінки 20 - 23 носа 14 усі включасформований як складова частина суцільного роють пару стабілізуючих поверхонь 40 - 47, кожна з бочого краю, наприклад, шляхом відливання раяких є практично паралельною осі 34. Як було зазом з робочим краєм, або приєднаний іншим чизначено для передніх стабілізуючих поверхонь 30, ном шляхом приварювання або механічного 32, ці задні стабілізуючі поверхні 40 - 47 в оптимаприєднання. Якщо основа приварюється або прикльному варіанті спрямовуються під кутом відносно ріплюється до робочого краю фіксуючим механізподовжньої осі 34, який не перевищує приблизно 5 мом, основа включає одну або дві спрямовані наградусів, у найкращому , варіанті - приблизно 2-3 зад сторони, які проходять над робочим краєм. У градуси відносно осі 34. Хоча будь-яка частина цих ситуаціях основа зазвичай називається адапноса часом може зазнавати навантажень від вісттером. Основа також може складатися з певної ря, стабілізуючі поверхні передбачаються як перкількості взаємозв'язаних адаптерів. Вістря вклювинні поверхні для витримування навантажень, які чає гніздо для приймання носа. Вістря та ніс у справляються на ніс вістрям. цьому разі кріпляться одне до одного замком 16. Захисний елемент 12 включає верхню, нижню Ніс 14 має тіло 25 з верхньою та нижньою стіта бокові частини для обмеження переднього ронками 20, 21, які сходяться у напрямку переднього бочого кінця 60 та заднього монтажного кінця 62 краю 24, та протилежними боковими стінками 22, (Фігури 1, 7 та 8). Що стосується вістря, робочий 23 (Фігури 2-6). Задні частини бокових стінок в цікінець є наконечником з переднім ріжучим краєм лому є паралельними одна одній (тобто, з невели66. Хоча ріжучий край показано як лінійний сегким сходженням у передньому напрямку); звичаймент, наконечник та ріжучий край можуть мати но, можливими є й інші конфігурації. Передній край будь-яку з форм, які застосовують для копання. 24 утворюється верхньою та нижньою стабілізуюМонтажний кінець 62 сформовано з гніздом 70, яке чими поверхнями 30, 32, які є практично паралеприймає ніс 14 для утримання вістря на землельними подовжній осі 34. Термін "практично парарийному обладнанні (не показано). Гніздо 70 утволельні" включає паралельні поверхні, а також ті, рюється внутрішніми стінками верхньої, нижньої та які розходяться у задньому напрямку від осі 34 під бокових частин 50 - 53 вістря 12. В оптимальному малим кутом (наприклад, приблизно 1-7 градусів) з варіанті гніздо 70 має форму, комплементарну точки зору виробництва. В одному оптимальному формі носа 14, хоча можливими є й інші варіанти. варіанті втілення кожна стабілізуюча поверхня 30, В одному варіанті втілення (Фігура 7) гніздо 70 32 відхиляється у задньому напрямку під кутом до включає передній край 94 з верхньою та нижньою осі 34 не більше, ніж приблизно на 5 градусів, у стабілізуючими поверхнями 90, 92 та в цілому елінайкращому варіанті - приблизно 2-3 градуси. У птичною передньою поверхнею 98 для відповіднопоказаному варіанті втілення стабілізуючі поверхні сті передньому краєві 24 носа. Верхня, нижня та 30, 32 мають бокову кривизну для сходження узбокові стінки 100 - 103 гнізда простягаються у заддовж сторін носа. Таким чином, стабілізуючі повеньому напрямку від переднього краю 94, комплерхні утворюються навколо всього переднього краю ментарно відповідаючи верхній, нижній та боковим 7 97350 8 стінкам 20 - 23 носа 14. Кожна з цих стінок 100-103 поверхонь 42, 43 на носі. Практично паралельні в оптимальному варіанті є сформованою зі стабістабілізуючі поверхні забезпечують більш стійку лізуючими поверхнями 110 - 117, які прилягають підтримку для вістря порівняно зі збіжними повердо стабілізуючих поверхонь 40 - 47 на носі. Так хнями, з меншою залежністю від замка. Наприсамо, як і стабілізуючі поверхні 30, 32, 40 - 47 носа, клад, якщо навантаження L1 діє на ніс та гніздо, стабілізуючі поверхні 90, 92, 110 - 117 у гнізді 70 є обмежене збіжними верхньою та нижньою стінкапрактично паралельними подовжній осі 34. В опми без стабілізуючих поверхонь 42,43, 112, 113, тимальному варіанті стабілізуючі поверхні у вістрі зусиллю, що притискає вістря до носа, частково мають відповідати стабілізуючим поверхням у носі; протидіє спирання задніх частин нижніх збіжних тобто, якщо стабілізуючі поверхні у носі розхостінок. Оскільки ці стінки є нахиленими, їх спирандяться під кутом приблизно 2 градуси відносно осі ня штовхає вістря у передньому напрямку, чому 34, то стабілізуючі поверхні гнізда також розхомає протидіяти замок. Відповідно, у таких конструдяться під кутом приблизно 2 градуси відносно осі кціях вимагається більший замок для утримання 34. Однак стабілізуючі поверхні 110-117 у гнізді 70 вістря на носі. Більший замок, у свою чергу, вимаможуть бути нахиленими до осі 34 під дещо менгає більших отворів у носі та вістрі, що, таким чишим кутом (наприклад, один або два градуси) поном, знижує загальну міцність вузла. Згідно з дарівняно зі стабілізуючими поверхнями 40 - 47 на ним винаходом, стабілізуючі поверхні 30, 42, 43, носі 14 для сприяння щільному зачепленню між 90, 112, 113 є практично паралельними подовжній протилежними стабілізуючими поверхнями у конкосі 34 для зменшення цього проштовхування вістретному(их) місці(ях), наприклад, уздовж задніх ря вперед. В результаті вістря стійко утримується частин носа та гнізда. на носі, що збільшує міцність та стійкість кріпленСтабілізуючі поверхні 40-43 у верхній та нижня, зменшує зношування і дозволяє застосовувати ній стінках 20, 21 утворюються у центральній часменші замки. Стабілізуючі поверхні 32, 40, 41, 92, тині носа таким чином, щоб розташовуватись у 110, 111 так само функціонують для спрямованих найтовщій, найбільш міцній частині носа. Ці стабіугору вертикальних навантажень. лізуючі поверхні в оптимальному варіанті обмежуУ показаному варіанті втілення (Фігури 2-6) ються центральними частинами і не простягаютьстабілізуючі поверхні 40, 41 на верхній стінці 20 є ся через весь ніс. Таким чином, навантаження нахиленими одна до одної у поперечному напрямпереносяться не лише зовнішніми частинами носа, ку (Фігури 2-4). Так само, стабілізуючі поверхні 42, де відбувається найбільше згинання. Крім того, 43 розташовуються під поперечним кутом одна з утримування стабілізуючих поверхонь 40-43 на одною. В оптимальному варіанті кутасті стабілізувідстані від зовнішніх країв також може застосовуючі поверхні 40 - 43 є симетричними. Подібним ватися для створення високої концентрації напручином стабілізуючі поверхні 110 - 113 утворюють жень у місці переходу між носом 14 та монтажній нахилені поверхні для прилягання до стабілізуючастині основи 15. Бокові частини 119 носа 14 з чих поверхонь 40 - 43 носа 14. Цей поперечний кожного боку стабілізуючих поверхонь 40 - 43 в нахил дозволяє стабілізуючим поверхням 40 - 43 оптимальному варіанті відхиляються відносно осі зачеплюватися зі стабілізуючими поверхнями 110 34 під крутішим кутом, ніж стабілізуючі поверхні 40 113 у гнізді 70 і витримувати навантаження з боко- 43 для забезпечення міцності та іноді більш плавими або латеральними компонентами (вказуютьвного переходу між носом 14 та задньою монтажся авторами як бокові навантаження), такі, як наною частиною основи 15. Незважаючи на це, ставантаження L2 (Фігура 1). В оптимальному варіанті білізуючі поверхні 40-43, 110-113 можуть ті ж самі поверхні, що витримують вертикальне простягатися по всій ширині та глибині носа та навантаження, також мають витримувати бокове гнізда. навантаження, оскільки навантаження зазвичай Стабілізуючі поверхні 30, 32, 40 - 43, 90, 92, діють на вістря у напрямку зсуву, коли ківш або 110-113 стійко утримують вістря на носі навіть при інше землерийне обладнання протискається крізь важкому навантаженні. Задні стабілізуючі поверхні ґрунт. При нахилених убік поверхнях прилягання 40-43, 110-113 в оптимальному варіанті розташоміж цими поверхнями може тривати навіть при вуються ярусами (тобто, з вертикальними проміжзсуві навантаження, наприклад, від більш вертиками) відносно передніх стабілізуючих поверхонь кального навантаження до більш бокового наван30, 32, 90, 92 для поліпшеного функціонування, таження. При цій конструкції просування вістря -та але такі яруси не є необхідними. зношування компонентів може зменшуватися. Коли навантаження, які мають вертикальні Стабілізуючі поверхні 40 - 41 та 42 - 43 в опкомпоненти (авторами вказуються як вертикальні тимальному варіанті є орієнтованими відносно навантаження), діють уздовж ріжучого краю 66 одна одної під кутом φ приблизно від 90° до 180°, вістря 12, на вістря діє зусилля, яке стягує його з у найкращому варіанті - приблизно 160 градусів носа. Наприклад, якщо спрямоване донизу наван(Фігура 4). Кут зазвичай вибирають з врахуванням таження L1 діє на верхню частину ріжучого краю очікуваних навантажень та умов експлуатації ма66 (Фігура 1), на вістря 12 діє зусилля, яке притисшини. Як правило, хоча й можуть існувати винятки, кає його до носа 14 таким чином, що передня стакут φ в оптимальному варіанті має бути більшим, білізуюча поверхня 90 у гнізді 70 спирається на якщо очікуються великі вертикальні навантаження, стабілізуючу поверхню 30 на передньому краї 24 і меншим, якщо очікується велике бокове наванноса 14. Нижня, задня частина 121 вістря 12 також таження. Оскільки звичним явищем є велике верпритискається вгору до нижньої задньої частини тикальне навантаження, кут між стабілізуючими носа 14 таким чином, що задні стабілізуючі поверповерхнями зазвичай є великим. Однак цей попехні 112, 113 у гнізді прилягають до стабілізуючих речний кут φ може коливатись у широких межах і 9 97350 10 бути меншим, ніж 90°, за певних обставин, наприрене стабілізуючими поверхнями 40, 41 на носі 14 клад, при експлуатації у полегшеному _; режимі (Фігура 7). Подібним чином стабілізуючі поверхні або з надзвичайно високим боковим навантажен112, 113 у нижній поверхні 101 гнізда 70 утворюням. ють V-подібний стабілізуючий виступ 125 для заЯк видно на Фігурах 2 та 3, задні стабілізуючі чеплювального входження у стабілізуюче заглибповерхні 40 - 41 та 42 - 43 в оптимальному варіанті лення 127, утворене стабілізуючими поверхнями є плоскими і орієнтованими таким чином, щоб 42, 43 на носі. Незважаючи на це, боковий кут λ утворювати V-подібне заглиблення 127 у носі. Одміж кожною з пари стабілізуючих поверхонь (нанак ці задні стабілізуючі поверхні можуть мати приклад, між поверхнями ПО та 111) у гнізді 70 безліч різних форм та орієнтацій. Хоча цілі винаможе бути дещо відмінним відносно кута φ між ходу не можуть бути повністю досягнуті у жодній з кожною парою відповідних стабілізуючих поверокремих форм, варіанти все ж дозволяють задохонь наносі (наприклад, між поверхнями 40 та41) вольняти певні аспекти винаходу. Наприклад, заддля забезпечення щільного входження у певному ні стабілізуючі поверхні не обов'язково мають бути місці (наприклад, уздовж центра стабілізуючих плоскими і можуть бути сформовані з вигнутою заглиблень 127,129). або увігнутою кривизною. Задні стабілізуючі повеВ альтернативному варіанті стабілізуючі вирхні можуть бути утворені таким чином, щоб окреступи гнізда 70 можуть мати інші форми або форслювати неглибоку U-подібну безперервну криву, ми для входження у стабілізуючі заглиблення 127. щоб нахилені стабілізуючі поверхні плавно переНаприклад, стабілізуючі виступи 125а можуть мати ходили одна в одну. Задні стабілізуючі поверхні криву (наприклад, півсферичну) конфігурацію (Фіг. можуть утворювати в цілому трапецеїдальне за9) для входження у V-подібне стабілізуюче заглиглиблення, яке має центральну стабілізуючу повеблення 127, заглиблення комплементарної кривирхню без поперечного нахилу та дві бокові стабілізни або заглиблення іншої форми, пристосоване зуючі поверхні фактично під будь-яки тупим кутом для приймання виступу. Крім того, стабілізуючі до центральної поверхні для витримування боковиступи 125Ь (Фіг. 10) можуть бути тонкішими за вого навантаження. Задні стабілізуючі поверхні стабілізуюче заглиблення 127, в яке вони приймаможуть бути нахилені одна до одної під різними ються. Стабілізуючі виступи можуть мати коротшу кутами. Утворенню стабілізуючих заглиблень у довжину, ніж заглиблення 127 і простягаються носі та комплементарних виступів у гнізді віддають лише на частину довжини заглиблення (Фіг. 11), перевагу для зниження ризику зношування або або можуть мати переривчасту довжину з проміждеформації поверхонь носа через закріплення ками між сегментами. Стабілізуючі виступи також кількох вістрів або за рахунок отворів які прохоможуть забезпечуватися окремим компонентом, дять крізь вістря. Незважаючи на це, заглиблення таким, як прокладка, яка тримається на місці за та виступи можуть бути зворотними. Крім того, допомогою болта або інших засобів. Крім того, оскільки вертикальне навантаження часто буває можуть бути передбачені кілька стабілізуючих визначно більшим за бокове навантаження, стабіліступів 125d (Фіг. 12) замість єдиного центрального зуючі поверхні можуть займати центральну позивиступу. Крім того, за певних обставин, наприклад, цію на носі на відстані від бокових країв, але без при експлуатації у полегшеному режимі, обмежена поперечного нахилу. перевага може досягатися через застосування, Задні стабілізуючі поверхні 40 - 43 зазвичай є наприклад, заглиблень та виступів у верхній та найбільш ефективними, якщо розташовуються на нижній стінках носа та гнізда, які окреслюються задньому кінці носа або поблизу від нього. Отже, у несучими поверхнями які по суті не є паралельнипоказаному варіанті втілення (Фігури 2 - 6), передні ми подовжній осі 34, замість стабілізуючих поверчастини 123 стабілізуючих поверхонь 40 - 43 звухонь 40 - 43, 110 - 113. жуються до передньої точки. Звичайно, передні Бокові стінки 22, 23 носа 14 також в оптимальчастини 123 можуть мати інші звужувані форми, ному варіанті є сформованими зі стабілізуючими незбіжні форми, або взагалі можуть бути виключеповерхнями 44 - 47 (Фігури 2 - 6). Ці стабілізуючі ні. Хоча стабілізуючі поверхні 40-41 в оптимальповерхні 44 - 47 також є практично паралельними ному варіанті є дзеркальними відображеннями подовжній осі 34. У показаному варіанті втілення стабілізуючих поверхонь 42 - 43, вони не обов'язстабілізуючі поверхні 44, 45 є орієнтованими під ково мають бути такими. кутом θ одна до одної таким чином, щоб окреслюУ кожній з цих орієнтацій стабілізуючі поверхні вати подовжнє заглиблення або паз 129 уздовж 110 - 113 вістря в оптимальному варіанті є комбокової стінки 22 носа 14 (Фігура 4). Подібним чиплементарними стабілізуючим поверхням на носі, ном стабілізуючі поверхні 46, 47 є орієнтованими однак можуть застосовуватися різні варіанти. Відпід кутом θ одна до одної таким чином, щоб також повідним чином, як показано, стабілізуючі поверхні окреслювати заглиблення або паз 129 уздовж бо110, 111 є комплементарними стабілізуючим повекової стінки 23. Ці стабілізуючі поверхні 44, 45 та рхням 40, 41, а стабілізуючі поверхні 112, 113 є 46, 47 в оптимальному варіанті розташовуються комплементарними стабілізуючим поверхням 42, під кутом θ приблизно від 90° до 180°, у найкра43. Отже, у показаному варіанті втілення стабіліщому варіанті - приблизно 120 градусів. Незважазуючі поверхні 110, 111 у верхній стінці 100 гнізда ючи на це, можуть бути вибрані й інші кути, вклю70 є сформованими таким чином, щоб окреслювачаючи ті, які є значно меншими за 90°, і навіть ти в цілому V-подібний стабілізуючий виступ 125 зі паралельне розташування за певних обставин, стабілізуючими поверхнями, які є нахиленими однаприклад, при великому вертикальному навантана до одної під кутом λ приблизно 160 градусів для женні або експлуатації у полегшеному режимі. входження у стабілізуюче заглиблення 127, утвоСтабілізуючі заглиблення 129 уздовж бокових сті 11 97350 12 нок 22, 23 є пристосованими для приймання комльної площини, яка простягається через вісь 34. плементарних стабілізуючих виступів 131, утвореНезважаючи на це, можливими є асиметричні розних у гнізді 70. Стабілізуючі виступи 131 обмежуташування, зокрема, у випадках, коли очікувані ються стабілізуючими поверхнями 114 - 117, які спрямовані вгору вертикальні навантаження є виутворюють нахилені поверхні для прилягання до щими порівняно зі спрямованими донизу вертикастабілізуючих поверхонь 44 - 47 носа 14 (Фігура 7). льними навантаженнями або навпаки. Як обговоБоковий кут α між боковими стабілізуючими поверрювалося вище стосовно задніх стабілізуючих хнями 114, 115 та 116, 117 в оптимальному варіаповерхонь 40 - 43, бокові стабілізуючі поверхні 44 нті відповідає кутові θ поверхонь 44, 45 та 46, 47. 47 можуть бути утворені з різними формами. НаНезважаючи на це, як обговорювалося стосовно приклад, хоча поверхні 44 - 47 в оптимальному задніх стабілізуючих поверхонь 110-113, кут між варіанті є плоскими, вони можуть бути вигнутими, кожною парою бокових стабілізуючих поверхонь у увігнутими, кривими або такими, що складаються з гнізді 70 може бути дещо відмінним від бокових кутових сегментів. Пази 129 також можуть мати в стабілізуючих поверхонь на носі 14 для забезпецілому U-подібний або трапецеїдальний розріз. чення щільного входження у конкретному місці Крім того, стабілізуючі заглиблення 129 можуть (наприклад, уздовж центра стабілізуючих заглиббути утворені у бокових стінках 102, 103 гнізда 70, лень 129). Крім того, різні варіанти форм для стаа стабілізуючі виступи 131-у бокових стінках 22, 23 білізуючих заглиблень 127 та стабілізуючих вистуноса 14. пів 125, які обговорювалися вище, так само В оптимальному монтажному вузлі стабілізуюможуть стосуватися заглиблень 129 та виступів чі поверхні 40 - 47 обмежують стабілізуюче загли131. блення 127, 129 у верхній, нижній та кожній з боПередні стабілізуючі поверхні 30, 32 діють ракових стінок 20 - 23 носа 14, таким чином, що ці зом з боковими стабілізуючими поверхнями 44 - 47 частини носа з заглибленнями у розрізі мають в для витримування бокових навантажень, таких, як цілому X-подібну конфігурацію (Фігури 2 та 8). ГніL2. Наприклад, прикладання бокового навантаздо 70 має комплементарні стабілізуючі виступи ження L2 змушує вістря 12 нахилятися наносі 14. 125, 131 уздовж верхньої, нижньої та кожної з боБокові частини передніх стабілізуючих поверхонь кових стінок 100 - 103 для вставлення у заглиб90, 92 у разі дії бокового навантаження L2 пролення 127, 129 і, таким чином, обмежують Хштовхуються з боків усередину для прилягання до подібне гніздо. Хоча перевагу віддають в цілому Vпередніх стабілізуючих поверхонь 30, 32 на носі. подібному заглибленню 127, 129, можуть застосоЗадня частина протилежної бокової стінки 52 віствуватися стабілізуючі заглиблення та виступи інря 12 просувається всередину таким чином, що ших форм для утворення в цілому Х-подібного стабілізуючі поверхні 114, 115 прилягають до 44, носа та гнізда. Ця конфігурація забезпечує стій45. Стабілізуючі поверхні 30, 32, 46, 47, 90, 92, кість вістря до вертикального та бокового наван116, 117 функціонують так само при протилежно таження, витримує високе навантаження через спрямованих бокових навантаженнях. найміцніші й найбільш жорсткі частини носа і доКутаста орієнтація стабілізуючих поверхонь 44 зволяє уникати зосередження навантаження на- 47 дозволяє цим боковим стабілізуючим поверхсамперед на бокових частинах носа, де згинання є ням прилягати до стабілізуючих поверхонь 114найбільшим, для зниження концентрації напру117у гнізді 70 для витримування бокового та вержень. Х-подібні у розрізі ніс та гніздо також можуть тикального навантаження. В оптимальній конструзастосовуватися з обмеженою перевагою у деяких кції задні стабілізуючі поверхні 40 - 43, 110 - 113 є випадках з подібними заглибленнями у верхній, орієнтованими ближче до горизонталі, ніж до вернижній та кожній з бокових стінок 20-23, але без тикалі, насамперед, для витримування вертикальзастосування стабілізуючих поверхонь, які прохоних навантажень і, у другу чергу, для витримувандять практично паралельно осі 34. ня бокових навантажень. Бокові стабілізуючі Ніс також може мати конфігурації, відмінні від поверхні 44 - 47, 114 - 117 є орієнтованими ближче Х-подібного розрізу. Наприклад, ніс та вістря модо вертикалі, ніж до горизонталі, насамперед, для жуть включати верхню та нижню стабілізуючі повитримування бокового навантаження і, у другу верхні 40-43, 110-113, але без бокових стабілізуючергу, для витримування вертикального навантачих поверхонь 44 - 47, 114 - 117. В іншому ження. Однак можливими є й альтернативні орієнальтернативному варіанті ніс може бути утворений тації. Наприклад, в умовах великого навантаження з боковими стабілізуючими поверхнями 44 - 47, всі стабілізуючі поверхні 40 -47, 110 - 117 можуть 114 - 117, але без стабілізуючих заглиблень 127 у бути більш горизонтальними, ніж вертикальними. верхній та нижній стінках. Ніс та вістря також моТоді при застосуванні в оптимальній конструкції жуть мати лише одну групу стабілізуючих повервертикальні та бокові навантаження витримуються хонь, таких, наприклад, лише задні стабілізуючі передніми стабілізуючими поверхнями 30, 32, 90, поверхні уздовж нижніх стінок. Крім того, хоча пе92, задніми стабілізуючими поверхнями 40-43, 110 редні стабілізуючі поверхні 30, 32, 90, 92 можуть - 113 та боковими стабілізуючими поверхнями 44 не існувати, в оптимальному варіанті їх застосо47, 114 - 117. Забезпечення стабілізуючих повервують з будь-яким варіантом задніх та бокових хонь на верхній, нижній та кожній з бокових стінок стабілізуючих поверхонь. носа та гнізда максимально збільшує площу стабіЯк було зазначено вище, замок 16 застосовулізуючих поверхонь, яка може використовуватися ють для закріплення у знімному режимі захисного для підтримки вістря. елемента 12 наносі 14 (Фігури 1 та 8). В одному В оптимальному варіанті стабілізуючі поверхні варіанті втілення ніс 14 утворює канал 140 у боко44 - 47 мають однаковий кут відносно горизонтавій стінці 22 (Фігури 2-6). Канал 140 є відкритим на 13 97350 14 зовнішній стороні та на кожному кінці або ж утвоЦе звуження замка 16 відповідає формі отвору рюється основою або боковою стінкою 142, перед160, забезпечуючи замок, який може бути вставньою стінкою 144 та задньою стінкою 146. Захислений у вузол і вийнятий з нього. Зазор 183 утвоний елемент 12 включає комплементарний прохід рюється поблизу від заднього кінця 171 для встав150, який в цілому є орієнтованим в одну лінію з лення важеля для виймання замка 16 з отвору каналом 140, коли вістря 12 є закріпленим на носі 160. Також передбачено зазор 184, утворений у 14, і вони разом обмежують отвір 160 для прийвістрі 12 перед відкритим кінцем 151 для забезпемання замка 16 (Фігури 1 та 7-8). Прохід 150 включення доступу важеля до зазору 183. чає відкритий кінець 151 у верхній стінці 50 вістря У другому варіанті втілення винаходу (Фігури 12 для приймання замка 16. У гнізді 70 прохід 150 13 - 15) монтажний вузол 210 включає основу, яка є відкритим на внутрішній стороні або ж утворюмає ніс 214, та захисний елемент 212, який має ється основою або боковою стінкою 152, передгніздо 270 для приймання носа 214. Ніс та гніздо ньою стінкою 154 та задньою стінкою 156. Завдяки монтажного вузла 210 є такими самими, що й у боковим стабілізуючим поверхням 44 - 47, 114 монтажному вузлі 10, за винятком фіксуючого при117, передні та задні стінки 144, 146, 154, 156 кастосування. У монтажному вузлі 210 замок 216 налу 140 та проходу 150 мають комплементарну приймається у центральний прохід 220 у носі 214 хвилясту конфігурацію. Передня стінка 144 на носі та відповідні отвори 222 у захисному елементі 212. 14 та задня стінка 156 на захисному елементі 12 є Як видно на Фігурі 13; прохід 220 є відкритим у поверхнями які у першу чергу входять у контакт з стабілізуючому заглибленні 227. Отвір 222 утвозамком 16. Прохід 150 в оптимальному варіанті є рюється у верхній та нижній частинах захисного відкритим у нижній стінці 51, але у разі необхідноелемента 212, на одній вертикальній лінії для засті може бути закритим. чеплення з замком та/або забезпечення переверХоча вістря 12 кріпиться лише одним замком тання захисного елемента на носі 214. В альтер16, вістря в оптимальному варіанті включає два нативному варіанті прохід 220 та отвори 222 проходи 150, 150', по одному уздовж кожної бокоможуть проходити горизонтально через ніс 214 та вої стінки 52, 53. Проходи 150, 150' є ідентичними, захисний елемент 212. за винятком того, що прохід 150 відкривається для Замок 216 включає клин 224 та шпульку 226, приймання замка 16 у верхній стінці 50 і простягаяк описано у Патенті США № 7,171,771, включеється уздовж бокової стінки 52, а прохід 150' відкному авторами шляхом посилання. Клин 224 має ривається для приймання замка 16 у нижній стінці скруглений звужуваний внутрішній простір, спіра51 і простягається уздовж бокової стінки 53. З льну нарізку 234 та порожнину для зачеплення двома проходами вістря може бути перевернуте інструмента 236. Шпулька 226 є утвореною з ва(тобто, повернуте на 180° навколо осі 34) і зафікжелями 246, які виходять за межі проходу 220. соване на місці у будь-якій орієнтації. Кожен важіль в оптимальному варіанті включає Коли замок 16 є вставленим в отвір 160, він виступаючий назовні край 247 як зовнішній кінець, перебуває навпроти передньої стінки 144 носа 14 який підходить під виступ 249 у вістрі 212 для зата задньої стінки 156 вістря 12 для запобігання побігання виштовхуванню замка під час застосузніманню вістря 12 з носа 14. Відповідно, у зібравання. Шпулька 226 включає нарізку 242, в оптиному стані канал 140 є зміщеним у задньому намальному варіанті - у формі серії ділянок прямку проходу 150 таким чином, що передня стіспірального гребеня для зачеплення зі спіральною нка 144 знаходиться позаду від передньої стінки нарізкою 234 на клині 224. Шпулька 226 має жолоб 154, а задня стінка 146 знаходиться позаду від 239 з увігнутою внутрішньою поверхнею 240 для задньої стінки 156. В оптимальній конструкції отвір часткового обгортання та приймання клина 224. 160 звужується з віддаленням від відкритого кінця Еластична пробка (не показано), виконана з гуми, 151; тобто, передня стінка 144 зближується з задпіни або іншого пружного матеріалу, може бути ньою стінкою 156, а бокова стінка 142 зближується передбачена в отворі у жолобі 239 для притисканз боковою стінкою 152, коли віддаляються від відня до клина 224 та, у разі необхідності, запобіганкритого кінця 151. В оптимальному варіанті канал ня ослабленню. Шпулька в оптимальному варіанті 140 та прохід 150 також сходяться, коли віддалязвужується у напрямку її нижнього кінця для присються від відкритого кінця 151, і, таким чином, петосування до оптимального звуження проходу 220. редня стінка 144 зближується з задньою стінкою Шпулька також може бути сформована зі скороче146, а передня стінка 154 зближується з задньою ним переднім кінцем для кращого проходження стінкою 156. через нижній кінець проходу 220 і в нижній отвір Замок 16 має клиноподібну конструкцію з за222. скочкою, такою, як описано у патенті США № При застосуванні шпулька 226 притискається 6,993,861, включеному авторами шляхом посидо передньої стінки 228 проходу 220, а кінці важелання. Як правило, замок 16 включає а тіло 165 лів 246 притискаються до задніх стінок 256 у верхдля тримання вістря 12 на носі 14 та заскочку (не ній та нижній частинах захисного елемента 212. показано) для зачеплення стопора 166 у вістрі 12 Зазвичай існує зазор між шпулькою 226 та заддля закріплення замка 16 в отворі 160. Тіло 165 ньою стінкою 230 проходу 220. Поле 258, яке провключає вставний кінець 169, який спочатку встастягається між спіральними пазами 234 клина 224, вляється в отвір 160, та задній край 171. Тіло замспирається на передню стінку 228 проходу 220. ка 165 в оптимальному варіанті звужується у наМоже бути передбачена вставка (не показано) між прямку вставного кінця 169, з передньою та клином та передньою стінкою 228. В альтернативзадньою стінками, які зближуються одна з одною, і ному варіанті шпулька може прилягати до передбоковими стінками, які зближуються одна з одною. ньої стінки 228, а клин - до задньої стінки 256. Для 15 97350 16 встановлення замка216 шпульку 226 та передній Можуть застосовуватися різні інші конструкції кінець 252 клина 224 вільно вставляють через для закріплення захисного елемента на носі. Наверхній отвір 222 у прохід 220. Ключ або інший приклад, замок 16 може мати традиційну конструпридатний інструмент вставляють у порожнину кцію "sandwich ріп", яка вбивається у вузол. Такий 236 на задньому кінці 254 клина 224 для поверзамок також може проходити крізь отвори у тання клина та проштовхування клина далі у процентрах носа та вістря, вертикально або горизонхід 220. тально, у загальновідомий спосіб. 17 97350 18 19 97350 20 21 97350 22 23 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 97350 Підписне 24 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601