Кормова добавка “вітакорм” для профілактики мікотоксикозів тварин та птиці

Реферат: Кормова добавка "Вітакорм" для профілактики мікотоксикозів тварин та птиці, що включає сорбент, причому як сорбент використовують - бентоніт та додатково містить висівки пшеничні. UA 88350 U (12) UA 88350 U UA 88350 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, сільського господарства, зокрема до кормових добавок, які мають сорбційні, протитоксичні, протизапальні властивості. Мікотоксикози - це поширені специфічні захворювання тварин та птиці, етіологічними факторами яких є токсиноутворюючі мікроскопічні гриби та продукти їх метаболізму мікотоксини. На сьогоднішній день традиційні методи обробки кормів, які уражені мікотоксинами є мало ефективними. Найбільш розповсюдженими способами боротьби з мікотоксинами у кормах є введення до їх складу різних сорбентів (цеолітів, бентонітів, кліноптилолітів). Відомо кормову добавку "Цеотон" для профілактики мікотоксикозів птиці (Патент RU № 2262863, кл. А23 К 1/16, 1/75. от 27.10.2003), яка володіє детоксикаційними і адсорбційними властивостями. Відомо кормову добавку, яка містить природний цеоліт - сахаптин (Профилактика микотоксикозов у животных // Ветеринария. - 2001 г. № 2). Добавка також володіє адсорбційними та детоксикаційними властивостями. Недоліком цих кормових добавок є те, що вони не містять поживних речовин, що призводить до знижування поїдання корму. Найбільш близьким за технічною суттю, до рішення, що заявляється є Альфасорб (ТУ У 15.7-31034549-002:2009). Альфасорб - сорбент органічного походження, є комплексом активованих біополімерів, які пройшли глибоку спеціальну обробку і активацію. До складу комплексу входять розчинні і нерозчинні у воді компоненти целюлози, геміцелюлози, пектину та лігніну (до 70 %). Вони зв'язують у шлунку і в кишечнику мікотоксини і їх метаболіти у малих та високих дозах. Це рішення може бути прототипом. Недоліком Альфасорбу є те, що він використовується у малій кількості 0,2-0,4 кг/т, що сприяє нерівномірному перемішуванні з кормом та не досить високій сорбції Т-2 токсину. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити кормову добавку "Вітакорм" для профілактики мікотоксикозів тварин та птиці, що включає сорбент шляхом використання як сорбенту - бентоніту та додавання висівок пшеничних, при наступному співвідношенні, мас. % бентоніт 65-70 висівки пшеничні 30-35, щоб забезпечити ефективність кормової добавки "Вітакорм ". Бентоніт - природний глиняний матеріал, який має адсорбційні, зв'язуючі та вологопоглинаючі властивості та дисперсність. До складу бентоніту входять такі необхідні тваринному організму елементи як кальцій, сірка, магній, залізо, мідь, цинк, марганець та ін., тобто ті мікроелементи, які необхідно додатково вводити в раціон тварин. Бентоніт покращує перетравлення корму, адсорбує в шлунково-кишковому тракті та виводить токсини, отрути, містить необхідні макро- та мікроелементи, ще й найбільш активно створює сприятливе середовище в шлунку тварин при перетравлюванні їжі. Хімічний склад бентоніту є основним якісним параметром, який визначає можливість використання глин і як мінеральної підкормки тваринам. Також, відомо, що бентоніт покращує всмоктування жирних кислот та жиророзчинних речовин. Висівки пшеничні є незамінним джерелом клітковини, незамінних мікро- та макроелементів (Р, S, Cu, Mg, I, Zn), також вони містять в собі вітаміни групи А, В, Е. Висівки, потрапляючи до кишковика посилюють його перистальтику, зміцнюючи при цьому мускулатуру кишок та сприяючи виведенню наповнення кишечнику. Створюють кисле середовище, яке є сприятливим для розвитку корисних мікробів, таких як лакто - та біфідобактерії. Висівки володіють адсорбуючими властивостями, очищуючи слизову оболонку товстої кишки від слизу, загнилих залишків їжі між її складками, токсинів та інших шкідливих речовин. Висівки пшеничні приблизно на 50 % складаються з харчових волокон: 28-30 % геміцелюлози, біля 10 % целюлози, 3 % лігніну та 2 % пектину. Завдяки складовим компонентам, "Вітакорм" покращує перетравлення їжі, сприяє нормальній перистальтиці та наповненню кишковика, забезпечує формування пристінкового мукоїдного слизу, адсорбує в шлунково-кишковому тракті токсичні речовини, отрути, пестициди, вільні радикали, солі важких металів, а також жовчні кислоти, знижуючи при цьому рівень холестерину; покращує всмоктування жирних кислот та жиророзчинних речовин, що відповідає критерію "Новизна". Вітакорм вводять в корм шляхом одно - або багатоступеневого змішування у кількості 13 кг/т, в залежності від ступеня забруднення кормів. Приклад 1. Були проведені дослідження сорбуючої активності КД "Вітакорм" in vitro. Під час досліду за кількість дослідженого препарату брали рекомендовану виробником дозу (2 кг/т корму). Дослід проводили з трьома найбільш поширеними мікотоксинами: афлатоксином В 1, зеараленоном, Т 1 UA 88350 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 2 токсином. Рекомендовану дозу сорбенту змішували в колбі з максимально допустимою дозою мікотоксинів. Центрифугували протягом 5хв. при 3000об./хв. Нанесення екстракту проводили через 5, 15, 30 хв., через 12 год. та через 24 год. після початку досліду. Дослідження на наявність мікотоксинів проводили методом тонкошарової хроматографії згідно "Скринінг-методу одночасного виявлення афлатоксину В1 патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину, зеараленону та дезоксиніваленолу" [5]. Екстракт наносили на пластину "Силуфол", "Силуфол УФ-254" хроматографували в системі розчинників толуол-етилацетат-мурашина кислота (5:4:1) та продивлялись в УФ-променях з довжиною хвилі 365 нм. В результаті дослідів вітчизняний засіб "Вітакорм" проявив наступну сорбуючу здатність: сорбція афлатоксину В1 проходила на 100 %; зеараленону на 84 %; Т-2 токсину - на 94 %. Доза внесених мікотоксинів перевищувала МДР в 5 разів у випадку Т-2 токсину, решта внесених мікотоксинів дорівнювала МДР. Приклад 2. Ефективність застосування "Вітакорму", за умов експериментального Т-2 токсикозу у мишей проводили в досліді на білих мишах, вагою 18-20 г, який тривав 14 діб. За принципом аналогів було сформовано 5 груп тварин по 10 голів в кожній, включаючи контрольну групу. Протягом всього періоду досліду враховували клінічний стан дослідних і контрольних тварин, поїдаємість корму. Всі тварини знаходились в однакових умовах утримання, воду задавали досхочу. Комбікорм перемішували з культурою гриба Fusarium sporotrichiella var.poae 104/7, яка була попередньо перевірена на здатність до токсиноутворення. Контрольним тваринам задавали (перша група) комбікорм без культури гриба в кількості 10 г на 1 голову на добу. Другій групі задавали комбікорм разом з культурою гриба, яка містила дозу Т-2 токсину - 3,2 мг/кг корму. Третя група отримувала комбікорм з дозою Т-2 токсину, яка складала 6,4 мг/кг. Четверта група отримувала комбікорм з культурою гриба в кількості Т-2-3,2 мг/кг разом із Вітакормом, заданий в кількості 2 г/кг корму. П'ята група тварин отримувала таку пропорцію: 6,4 мг/кг Т-2 токсину разом із Вітакормом із розрахунку 2 г/кг корму. Протягом досліду спостерігали за клінічним станом та поведінкою тварин, а після відбору крові у мишей, проводили патологоанатомічний розтин. На початку і в кінці досліду мишей зважували та забивали шляхом декапітації під легким ефірним наркозом, дотримуючись положення Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986 рік). У крові визначали число лімфоцитів, еритроцитів, лейкоцитарну формулу, гемоглобін, гематокрит. Статистичне опрацювання експериментальних даних проводили за програмою статистичного пакету аналізу даних у Microsoft Excel-97. Для визначення вірогідності відмінностей між середніми величинами використовували t-критерій Стьюдента. Спостерігаючи за поведінкою тварин протягом усього досліду спостерігали гаку клінічну картину: протягом першого тижня миші були рухливі, апетит збережений у всіх дослідних групах. На 6 добу тварини групи II і III були малорухливі, погано поїдали корм, відставали у рості, також відмічали незначне виділення з очей, скуйовдженість шерсті, незначний тремор м'язів та порушення координації рухів. Окрім перерахованих ознак в групі III відмічали несформованість калових мас та загибель 2 мишей на протязі усього досліду. Тремор м'язів та порушення координації свідчить про вплив Т-2 токсину на центральну та периферичну нервові системи. Ознаки діареї - про посилення перистальтики кишечнику під впливом токсину. У тварин з груп IV та V, які отримували разом з комбікормом добавку "Вітакорм" клінічні ознаки Т-2 токсикозу були виражені менше, більшість тварин були клінічно здорові. Тварини цих груп дещо гірше поїдали корм ніж група II та III. В групі контролю (І) змін клінічного стану мишей не відмічали. Приклад 3. Дослід проводили на птахофабриці ПРАТ "Чернівецька птахофабрика" відділок № 1, Вінницької обл., Калинівського р-ну, с. Лемешівка. Загальне поголів'я птахофабрики налічує 250 тис. голів. Дослід проводили у приміщенні № 4 з поголів'ям у 40 тис. голів, де утримувались кури несучки 210-добового віку кросової лінії "Хай-Лайн коричневий". Дослід тривав 30 діб. Птиця утримувалася у кліткових батареях. При виробничому випробуванні КД "Вітакорм" було створено дві групи курей-несучок (контрольна і дослідна), починаючи з 210-добового віку. Контрольній групі (n=6,5 тис. гол.) згодовували основний корм, а птиці дослідної групи (n=33,5 тис. гол.) додавали кормову добавку "Вітакорм" з розрахунку 2 кг/1 т корму. 2 UA 88350 U 5 10 15 20 25 30 У контрольній та дослідній групах тварин було використано по 5 кліток (n=40 гол.) для кожної групи. Під час проведення досліджень реєстрували масу курей як до початку так і до кінця дослідного періоду, а також визначали масу яйця. У досліджуваних групах (n=40 тис. гол.) визначали динаміку падежу птиці, кількість отриманої продукції та економічну ефективність використаного препарату. Результати експерименту представлені у табл. 1. До початку згодовування кормової добавки у контрольній та дослідній групі птиці жива маса становила 1,51±0,25 та 1,86±0,32 кг відповідно (таблиця 1). Після контрольного зважування у кінці дослідного періоду маса тіла курей дослідної групи зросла на 42,4 %, що складало 2,15±0,43 кг. Отримані результати свідчать про здатність кормової добавки "Вітакорм" нейтралізувати дію мікотоксинів, покращуючи при цьому процеси травлення та впливати на інтенсивність всмоктування поживних речовин в кишечнику. Порівняно з контрольною групою птиці маса тіла курей дослідної групи зросла на 15,6 %. Аналізуючи результати дослідження маси яєць у дослідних групах можна зробити висновок, що за дії доданої до раціону кормової добавки "Вітакорм" спостерігалося зростання маси яєць на 5,5 %, порівняно з початком експерименту та на 5,1 % порівняно з контрольною групою. Результати щодо продуктивності птиці після додавання до корму ураженого мікотоксинами добавки "Вітакорм" представлені в таблиці 2. У табл. 2 наведені статистичні показники отримання валового збору яйця за лютийберезень. У лютому птиця одержувала корми, без кормової добавки, які були уражені міксоміцетами. У березні птиці згодовували "Вітакорм" разом з кормом (2 кг/т), що підвищило продуктивність валового збору яйця і зменшення різниці до стандарту кросу. Внаслідок цього у березні зменшилась різниця до стандарту щодо продуктивності на 4,56 %, що додатково становить 28320 яєць. В таблиці 3 наведені дані щодо отриманого прибутку від реалізації яєць від дослідної групи, який складав 19824 грн., при ціні 7 грн./10 шт. яєць. Враховуючи кошти, які необхідні на закупівлю кормової добавки "Вітакорм", прибуток отриманий птахофабрикою складав 13 251 грн. Таким чином кормова добавка "Вітакорм" є ефективним, екологічно чистим та доступним засобом для профілактики мікотоксикозів тварин та птиці. Використання у сучасному птахівництві нової кормової добавки "Вітакорм", створеної на основі компонентів органічного та неорганічного походження, з розрахунку 2 кг/1 т корму дозволяє сорбувати мікотоксини з комбікорму; розрихляти кормові маси в просвіті шлунково-кишкового тракту, сприяючи проникненню ферментів в тверді частинки корму, а також підвищити масу тіла курей та яйценосність. 35 Таблиця 1 Кормова добавка "Вітакорм" для профілактики мікотоксикозів тварин та птиці Показники Маса, кг Маса яєць, г Початок дослідного періоду (210-добові Кінець дослідного періоду (240-добові кури) кури) Контрольна група Дослідна група Контрольна група Дослідна група 1,51±0,25 1,47±0,27 1,86±0,32 2,15±0,43 60,11+1,31 59,79±1,56 60,02±0,88 63,08±1,74 Таблиця 2 Середня Стандарт Різниця до Додаткова Додаткова Вал. збір продуктивність продукт, стандарту, продуктивність, продуктивність, яйця (шт.) (%/міс.) кросу, % % % яйця (шт.) Період (місяці) Фактична продуктивність Лютий (корми) 674030 87,6 93,75 -6,51 Березень (корми+ 702350 91,3 93,25 -1,95 4,56 28320 Вітакорм) 3 UA 88350 U Таблиця 3 Додатково продукції, яєць 28320 Загал, прибуток від реалізації, грн. (за ціни 7 грн./10 шт. яєць) 19824 Кошти на закупівлю "Вітакорм", грн. Чистий прибуток, грн. 6572,7 13251,3 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Кормова добавка для профілактики мікотоксикозів тварин та птиці, що включає сорбент, яка відрізняється тим, що як сорбент використовують - бентоніт та додатково містить висівки пшеничні при наступному співвідношенні, мас. %: бентоніт 65-70 висівки пшеничні 30-35. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4