Спосіб діагностики запалення при гіперплазії ендометрія

Реферат: Спосіб діагностики запалення при гіперплазії ендометрія включає отримання біологічного матеріалу для дослідження та подальшу оцінку критеріїв запального процесу. Здійснюють забір маткового змиву і визначають у ньому наявність і ступінь підвищення рівнів прозапальних цитокінів - інтерлейкіну-1β (IЛ-1), інтерлейкіну-6 (IЛ-6) і фактора некрозу пухлин-α (ФНП-) відносно до норми. UA 91913 U (12) UA 91913 U UA 91913 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства і гінекології та може бути використана для діагностики наявності та ступеня виразності запалення при гіперплазії ендометрія. Незважаючи на відсутність єдиної класифікації гіперплазії ендометрія, вважається, що провідна роль в її розвитку належить абсолютній або відносній гіперестрогенемії, а також комплексу нейроендокринних, метаболічних та імунних порушень. Етіопатоенетична багатофакторність гіперпластичних процесів жіночої репродуктивної системи зумовлює необхідність визначення превалюючого механізму розвитку в кожному клінічному випадку. Сучасний погляд на стіопатогенез гіперплазії ендометрія визнає, що більш ніж в 20 % випадків розвиток гіперпластичного процесу не пов'язаний з підвищенням естрогенної стимуляції проліферативної активності ендометрія. Проте в анамнезі виявляється зв'язок із травматичними ушкодженнями при багаторазових абортах і діагностичному вискоблюванні, а також запальними процесами, які спостерігаються в 46-59 % хворих на гіперплазію ендометрія. При цьому, окрім підвищення рівня естрогенів, провідна роль у стимуляції гіперпластичних процесів може належати зростанню експресії факторів росту, які мають мітогенний і ангіогенний ефекти цитокінів і простагландинів. Наслідком порушень гуморальної регуляції, а також змінення рецепторного фенотипу ендометрія є розвиток дисбалансу процесів проліферації та апоптозу, у якому найбільше значення має гальмування запрограмованої загибелі клітин. Слід зазначити, що саме хронічний запальний процес є головним джерелом підвищення рівнів цитокінів і простагландинів. Вочевидь, успішне лікування гіперплазії ендометрія неможливе без уточнення провідного етіопатогенетичного фактора. Як прототип вибрано спосіб діагностики запалення при гіперплазії ендометрія (Хмельницкий O.K. Патоморфологическая диагностика гинекологических заболеваний. - Спб: Сотис., 1994. С. 136-144; Кузнецова А.В. Хронический эндометрит. Архив патологи. - 2000. - № 3, С. 48-52), що полягає в отриманні біоптату ендометрія для дослідження та оцінки загальних морфологічних ознак хронічного запалення шляхом проведення гістологічного дослідження. Ознаками, які збігаються з істотними ознаками заявленого способу є: отримання біологічного матеріалу для дослідження та оцінка критеріїв запального процесу. Технічним результатом корисної моделі є: підвищення ефективності, інформативності й точності діагностики запалення при гіперплазії ендометрія. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату, є: низька інформативність і точність оцінки морфологічних змін при гіперплазії ендометрія, асоційованої із запальним процесом, високий ризик виникнення ускладнень при отриманні біологічного матеріалу для гістологічного дослідження, планування дослідження з урахуванням фази менструального циклу, неможливість оцінки інтенсивності запалення та моніторингу перебігу запального процесу в динаміці. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу-прототипу шляхом використання замість гістологічного дослідження біоптату ендометрія імуноферментного дослідження маткового змиву, і визначення в ньому як діагностичних критеріїв запального процесу при гіперплазії ендометрія показників кількості прозапальних цитокінів, які є маркерами біохімічної альтерації та класичними чинниками міжклітинної кооперації в процесі запалення. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики запалення при гіперплазії ендометрія, який включає отримання біологічного матеріалу для дослідження та подальшу оцінку критеріїв запального процесу, згідно з корисною моделлю, здійснюють забір маткового змиву і визначають у ньому наявність і ступінь підвищення рівнів прозапальних цитокінів інтерлейкіну-1β (IЛ-1β), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) і фактора некрозу пухлин-α (ΦΗП-α) відносно до норми та, при підвищенні IЛ-1β до 35,6 пг/мг, IЛ-6 - до 30,5 пг/мг, а ФНП-α - до 10,8 пг/мг, діагностують помірну інтенсивність запального процесу, а при значенні ІЛ-1β більш ніж35,6 пг/мг, ІЛ-6 - більш ніж 30,5 пг/мг, ФНП-α - вище 10,8 пг/мг, визначають високу інтенсивність запального процесу гіперплазії ендометрія. Між сукупністю існуючих ознак запропонованого способу й очікуваним технічним результатом виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: використання маточних змивів як біологічного матеріалу з подальшим визначенням у них показників кількості цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6 і ФНП-α дозволяє визначити наявність і ступінь інтенсивності запального процесу при гіперплазії ендометрія без використання інвазивного діагностичного втручання та незалежно від фази менструального циклу, що дозволяє досягти очікуваного технічного результату. Спосіб полягає в наступному. Вводять у порожнину матки підігрітий фізіологічний розчин у кількості 3-4 мл через педіатричний одноразовий катетер Фолея, до протилежного кінця якого приєднують 10-ти мл шприц. Катетер вводять без попереднього розширення цервікального каналу. Уведену рідину 1 UA 91913 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 аспірують через 20-30 секунд та отримують 2-3 мл маткового змиву. Далі матковий змив заморожують і зберігають при температурі -15 °C - -18 °C до здійснення дослідження показників кількості прозапальних цитокінів. Для визначення концентрації цитокінів 1Л-1β, IЛ-6 і ФНП-α у маткових змивах твердофазним імуноферментним (ІФА) методом використовують набори реагентів "Вектор-Бест" (Росія). Методи визначення рівнів прозапальних цитокінів засновані на зв'язуванні цитокіну, що досліджується, з моноклональними антитілами проти ІЛ-1β, IЛ-6 і ΦΗП-α, іммобілізованими на внутрішній поверхні полістиролових планшетів. Після відмивання незв'язаних цитокінів проводять зв'язування цитокінів з поліклональними антитілами до цитокінів, що кон'юговані з біотином. Як індикатори реакції використовують пероксидазу хріну і хромоген тетраметилбензидину. Отримані результати фіксують за допомогою мікропланшетного сканера з довжиною хвилі 450 нм. За даними виробника, чутливість і діапазон вимірювань при використанні наборів складає: для ІЛ-1β і ФНП-α - от 0 до 250 пг/мл, для IЛ-6 - від 0 до 300 пг/мл. Аналізують отримані показники кількості цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6 і ФНП-α та визначають наявність і ступінь інтенсивності запального процесу. При підвищенні IЛ-1β у маткових змивах до 10 разів відносно до норми, тобто до 35,6 пг/мг, ІЛ-6 - до 7 разів, тобто до 30,5 пг/мг, а рівня ФНП-α вище за 10,8 пг/мг встановлюють помірну інтенсивність запального компонента при гіперплазії ендометрія. При збільшенні ІЛ-1β більше 35,6 пг/мг, Iл-6 - 30,5 пг/мг, а ФНП-α до рівня вищого, ніж 10,8 пг/мг встановлюють високу інтенсивність запального компонента при гіперплазії ендометрія. Заявлений спосіб був апробований у 89 хворих жінок з різними гістологічними формами гіперплазії ендометрія. Для підтвердження результатів, отриманих при визначенні рівнів прозапальних цитокінів як діагностичних критеріїв запального процесу при гіперплазії ендометрія, була проведена серія клінічних досліджень з визначенням показників кількості прозапальних цитокінів у маткових змивах 89 жінок з даною патологією. Як контроль застосовували вимірювання аналогічних показників у 18 клінічно здорових жінок. У таблиці 1 наведені дані про рівні прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6 і ΦΗΠ-α в маткових змивах у жінок з різними формами гіперплазії ендометрія. Виражене підвищення ІЛ-1β у маткових змивах більш ніж у 40 разів, IЛ-6 - у 15 разів, а ФНПα в 3 рази вище контролю зафіксоване при клінічному обстеженні жінок, хворих на різні форми гіперплазії ендометрія, що підтверджує можливість використання показників рівнів прозапальних цитокінів як діагностичних критеріїв запального процесу при гіперплазії ендометрія. У результаті проведених досліджень було встановлено, що при підвищенні рівня IЛ-1β у маткових змивах до 10 разів відносно до норми, тобто до 35,6 пг/мг, рівня IЛ-6 - до 7 разів, тобто до 30,5 пг/мг, а рівня ФНП-α вище за 10,8 пг/мг встановлюють помірну інтенсивність запального компонента при гіперплазії ендометрія. При збільшенні рівня IЛ-1β більше 35,6 пг/мг, рівня IЛ-6 - 30,5 пг/мг, а ФНП-α до рівня вище 10,8 пг/мг встановлюють високу інтенсивність запального компонента при гіперплазії ендометрія. У таблиці 2 наведені рівні прозапальних цитокінів ІЛ-1β, IЛ-6 і ФНП-α в маткових змивах у жінок з різними формами гіперплазії ендометрія в 1 і 2 фази менструального циклу. Було встановлено, що концентрація прозапальних цитокінів у маткових змивах жінок, хворих на гіперплазію ендометрія, не залежить від фази менструального циклу, що значно підвищує, діагностичні можливості запропонованого методу. У порівнянні зі способом-прототипом спосіб виявлення запалення при гіперплазії ендометрія, що заявляється, дозволяє, використовуючи імуноферментні методи дослідження прозапальних цитокінів, визначити наявність у хворої запального компонента, асоційованого з гіперплазією ендометрія, оцінити його інтенсивність, підвищити точність діагностики, обґрунтувати необхідність проведення протизапальної терапії без застосування інвазивного та небезпечного методу діагностичного вискоблювання й очікування належної фази менструального циклу, що може бути використане при встановленні наявності запального компоненту гіперпластичних захворювань ендометрія. Спосіб підтверджується наступними прикладами його застосування. Приклад 1 Хвора С., вік 41 рік, звернулася зі скаргами на ановуляторні маткові кровотечі, періодичний біль внизу живота. Після проведення первинного обстеження, до якого входило і стандартне морфологічне дослідження біоптату, було встановлено діагноз комплексної гіперплазії 2 UA 91913 U 5 10 15 20 ендометрія з атипією, призначено комбіновану гормональну терапію, після курсу якої клінічна картина частково зберігалася (біль внизу живота). За запропонованим способом була проведена діагностика. Було призначено імуноферментне дослідження рівнів прозапальних цитокінів маткового змиву, у результаті якого було виявлено підвищення рівнів IЛ-1β до 147,6 пг/мг, ІЛ-6 - до 54,5 пг/мг, а ФНП-α до 13,8 пг/мг. Таким чином, було встановлено високу інтенсивність запального компонента. Завдяки застосуванню запропонованого способу терапевтична схема була своєчасно доповнена використанням антибактеріальних, імуномодулюючих засобів фізіотерапевтичними методами лікування. Приклад 2 Хвора Б., вік 43 роки, звернулася зі скаргами на маткові кровотечі, які виникають після затримки менструацій, міжменструальні кров'янисті виділення. Після проведення первинного обстеження, до якого входило стандартне морфологічне дослідження біоптату, УЗД. Було також проведено імуноферментне дослідження рівнів прозапальних цитокінів у матковому змиві за запропонованим способом. У результаті було виявлено підвищення рівнів ІЛ-1β до 18,6 пг/мг, ІЛ-6 - до 44,5 пг/мг, а ФНПα до 7,8 пг/мг. Встановлено діагноз простої гіперплазії ендометрія з помірною інтенсивністю запального компонента та призначено комбіновану гормональну терапію. Порівняння даного способу зі способом-прототипом показує, що використання запропонованого способу дозволяє на основі об'єктивних параметричних критеріїв визначити наявність та інтенсивність запального процесу без очікування належної фази менструального циклу, скорочує час для призначення адекватної протизапальної терапії, визначає необхідну тривалість курсу терапії і прогноз. 25 Таблиця 1 Групи Контроль Проста ГЕ Комплексна ГЕ Комплексна ГЕ з атипією n 18 41 36 12 ІЛ-1β пг/мг 3,56±0,93 * 12,8±3,32 *,** 80,3±8,9 *,** 174,7±15,1 ІЛ-6 пг/мг 4,36±1,19 22,55±3,96 *,** 44,32±9,77 *,** 67,81±16,39 ФНО-α пг/мг 5,04±1,68 * 9,96±1,52 * 12,41±1,85 *,** 15,59±2,66 Примітка Зірками позначено достовірність порівнянь (р