Спосіб оцінки порушень материнсько-плодових відношень при впливі важких металів

Реферат: Спосіб оцінки порушень материнсько-плодових відношень при впливі важких металів включає введення самкам у заданий термін вагітності неорганічних та органічних сполук металів, евтаназію самок на 20-й день вагітності, відбір біопроб плодів, плацент, морфометричні та гістологічні дослідження, з 1 по 19 день вагітності самкам щурів вводять ізольовано та у комбінації ацетат свинцю і хлорид цинку, як неорганічні сполуки металів і цитрати свинцю й цинку, отримані за аквананотехнологією, як органічні сполуки, в аналогічних дозах, за допомогою внутрішньошлункового зонду, як біопроби залучають і внутрішні органи самиць, проводять фізіологічні, морфометричні та гістоморфометричні дослідження, а порушення визначають за відхиленням будь-якого з показників від норми, констатуючи порушення фізіологічного перебігу вагітності, плацентогенезу та ембріогенезу при ізольованому впливі свинцю або зниження вказаних патологічних проявів за умови комбінованої дії свинцю та цинку. UA 96316 U (12) UA 96316 U UA 96316 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до дослідження або аналізу матеріалів, переважно біологічних, шляхом визначення їх властивостей, та може бути використаною у лабораторній діагностиці в галузі гігієни, токсикології, патологічної фізіології, акушерства, педіатрії та перинатології, як засіб оцінки етіопатогенетичних механізмів впливу важких металів, зокрема свинцю, на перебіг вагітності та ембріогенез, прогнозування ступеня його токсичної дії, для профілактики та зниження ембріотоксичності свинцю на основі застосування препаратів цинку. Відомий спосіб оцінки впливу комплексу хімічних чинників на організм вагітних щурів, що включає введення самкам з 1 по 19 день вагітності заданих кількостей олійних емульсій гексахлорциклогексану, базудину, атразину, маврику, похідної хлорфеноксиоцтової кислоти, нітрату калію, хлориду кадмію та ацетату свинцю, у комплексі з продуктами харчування, та визначення порушень перинатального та ембріонального розвитку, за показниками генеративної функції та розвитку плодів (плодовитості самиць, кількості плодів на 1 самку, числа місць імплантації, загальної ембріональної смертності, передімплантаційної та постімпланатційної загибелі, морфометрії) [1]. Недоліком аналога є замала об'єктивність кінцевого результату. Це зумовлене застосуванням кількісних параметрів і макроскопічних даних, які не дозволяють встановити причини деструктивних змін розвитку плоду, зв'язаних з патоморфологічними процесами плаценти, а комплексне введення олійних емульсій металів унеможливлює оцінку ступеня впливу окремих компонентів на процеси ембріонального розвитку. Більш наближеним до корисної моделі, що заявляється, є спосіб оцінки порушень материнсько-плодових відношень при впливі важких металів, що включає введення самкам у заданий термін вагітності комплексу хімічних речовин, евтаназію всіх самок на 20-й день вагітності, відбір проб біотканин плодів та плаценти, їх морфометричні та гістологічні дослідження, у відповідності з котрим, комплекс хімічних речовин вводять з 12 по 16 добу вагітності, як хімічну речовину застосовують сульфат кадмію, який вводять внутрішньочеревним шляхом, у кількості 0,5 мг/кг, а оцінку токсичної дії здійснюють за показниками змін динаміки маси тіла самиці та відхиленнями від норми морфометричних і гістологічних параметрів плодів і плаценти [2]. Недолік найближчого аналога полягає у недостатній об'єктивності кінцевого результату. Це пояснюється неможливістю аналізу ембріотропної дії важких металів протягом усього гестаційного терміну, оскільки досліджувану речовину вводять впродовж лише 5 днів, а внутрішньочеревний шлях її введення, що забезпечує швидке надходження досліджуваних сполук у материнську кров, а відтак до плоду, унеможливлює аналіз природних адаптаційнокомпенсаторних та бар'єрно-детоксикаційних процесів у плаценті та організмі самки в цілому [3]. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб оцінки порушень материнсько-плодових відношень при впливі важких металів, застосування котрого сприяло б посиленню об'єктивності шляхом опрацювання резерву морфофункціональних критеріїв ембріотоксичної дії. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оцінки порушень материнсько-плодових відношень при впливі важких металів, що включає введення самкам у заданий термін вагітності неорганічних та органічних сполук металів, евтаназію самок на 20-й день вагітності, відбір біопроб плодів, плацент, морфометричні та гістологічні дослідження, відповідно до корисної моделі, додатково з 1 по 19 день вагітності самкам щурів вводять ізольовано та у комбінації ацетат свинцю і хлорид цинку, як неорганічні сполуки металів, по 0,05 мг/кг і 1,5 мг/кг, відповідно, і цитрати свинцю й цинку, отримані за аквананотехнологією, як органічні сполуки, в аналогічних дозах, за допомогою внутрішньо-шлункового зонду, як біопроби залучають і внутрішні органи самиць, проводять фізіологічні, морфометричні та гістоморфометричні дослідження, а порушення визначають за відхиленням будь-якого з показників від норми, констатуючи порушення фізіологічного перебігу вагітності, плаценто- та ембріогенезу при ізольованому впливі свинцю або зниження вказаних патологічних проявів за умови комбінованої дії свинцю та цинку. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, зо заявляються, та технічним результатом полягає в наступному. Використання як неорганічних сполук ацетату свинцю та хлориду цинку підвищує об'єктивність результатів експериментальних досліджень, оскільки дані хімічні речовини характеризуються низькою токсичністю, доброю розчинністю у воді, високим рівнем засвоєння металів із вказаних сполук, а від того сприяє вирішенню поставленої задачі. Додаткове застосування органічних форм металів - цитратів свинцю та цинку, отриманих за аквананотехнологією, зумовлює визначення порівняльних аспектів токсичності неорганічних і органічних сполук, нано- та макроформ металів, як наукова основа обґрунтування ступеня їх 1 UA 96316 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 токсичності і вибору біопротекторного по відношенню до свинцевої інтоксикації засобу, що посилює об'єктивність результату. Ізольоване та комбіноване введення сполук свинцю і цинку забезпечує виявлення ступеню ембріотоксичної дії окремо для кожного металу, а також біоефекти впливу бінарних систем "свинець-цинк", що відповідає підвищенню об'єктивності кінцевого результату. Їх застосування з 1 по 19 день вагітності сприяє визначенню ембріотоксичної дії протягом усього гестаційного періоду, а від того має зв'язок з вирішенням поставленої задачі також. Дози 0,05 мг/кг і 1,5 мг/кг по свинцю і цинку відповідно, є оптимальними, оскільки більш низькі дози, що наближаються до підпорогових, є недіючими, а більш високі, відносно запропонованих, характеризуються вираженою загальнотоксичною дією, що знижує можливість вивчення етіопатогенезу розвитку внутрішньоутробних дизадаптивних процесів, порушення плаценто- та ембріогенезу, що запобігатиме реалізації вищезазначеного технічного результату. Їх введення за допомогою внутрішньо-шлункового зонду відтворює домінуючий шлях надходження металів до організму, забезпечує точне дозування речовин, що підвищує об'єктивність технічного результату. Проведення фізіологічних досліджень забезпечує оцінку динаміки соматичного стану самиці протягом усього періоду вагітності, морфометричних - виявлення ступеню фізичного розвитку плоду та його пропорційності, гістоморфометричних - встановлення найбільш чутливих до токсичного впливу зон та структур плаценти, що поряд з морфологічними та гістологічними критеріями розширює уявлення, щодо ембріотоксичної дії свинцю. Визначення порушень перебігу вагітності, плацентогенезу та ембріогенезу за відхиленням будь-якого з показників фізіологічних, морфологічних, морфометричних, гістологічних або гістоморфометричних досліджень від норми, при ізольованому впливі свинцю, або зниження вказаних патологічних проявів за умови комбінованої дії свинцю та цинку, істотно об'єктивізує уявлення щодо ембріотоксичної дії свинцю та біопротекторної дії цинку під час дослідження. Моделювання впливу важких металів на перебіг вагітності та ембріональний розвиток потомства, порівняльний аналіз токсичності металів у неорганічній формі, у т.ч. й у вигляді цитратів металів, отриманих за аквананотехнологією, комплексна оцінка впливу ксенобіотиків у системі "мати-плацента-плід" з використанням фізіологічних, морфологічних, морфометричних, гістологічних, гістоморфометричних методів аналізу, а також встановлення результатів модифікуючої дії різних сполук цинку на ембріотоксичність свинцю запропоновані як морфофункціональні засоби оцінки ембріотоксичної дії важких металів, що збільшує об'єктивність оцінки на 30,0-50,0 % у порівнянні з найближчим аналогом. Відомості, які підтверджують можливість відтворення способу оцінки порушень материнськоплодових відношень при впливі важких металів з перевершеннямзаявленого технічного результату полягають в наступному. Суть. Самкам, з 1 по 19 день вагітності, вводять щоденно ізольовано та у комбінації ацетат свинцю і хлорид цинку, як неорганічні сполуки металів, по 0,05 мг/кг і 1,5 мг/кг, відповідно, і цитрати свинцю й цинку, отримані за аквананотехнологією, як органічні сполуки, в аналогічних дозах. На 20-й день вагітності проводять евтаназію тварин. Надалі відбирають біопроби плодів, плацент, морфометричні та гістологічні дослідження. Порушення материнсько-плодових відношень, що виникають при ізольованій або комбінованій дії металів, визначають за відхиленням будь-якого з показників від норми, констатуючи порушення фізіологічного перебігу вагітності, плацентогенезу та ембріогенезу при ізольованому впливі свинцю або зниження вказаних патологічних проявів за умови комбінованої дії свинцю та цинку. За цих умов досягають посилення об'єктивності на 30,0-50,0 %, у порівнянні з прототипом. Для перевірки вищезазначеного технічного результату було поставлено експеримент у ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України". Приклад 1. Формували 2 експериментальні групи, одна з яких щоденно протягом 1-19 днів вагітності отримувала ацетат свинцю, у дозі 0,05 мг/кг, інша - аналогічні дози цитрату свинцю, отриманого за аквананотехнологією. Контрольній групі тварин вводили розчинник, що використовувався при приготуванні агентів впливу, тобто дистильовану воду. Дослідження проводили відповідно до положень Європейської конвенції про захист експериментальних тварин (Страсбург, 1985). Аналізували показники динаміки маси тіла самиць та її температури, поведінку, індекс плодовитості, рівень загальної ембріональної, до- та постімплантаційної смертності плодів, кількість плодів на 1 самку, соматометричні показники плодів, співвідношення плодів за статтю, плодоплацентарний та масо-ростовий коефіцієнти; проводили макроскопію та морфометрію внутрішніх органів самок і плодів, гістологічний та гістоморфометричний аналізи плаценти. Визначення вірогідності розходжень між вибірками проводили за t-критерієм Стьюдента, з достовірністю