Спосіб лікування нікотинової залежності

Спосіб лікування нікотинової залежності, який полягає у тому, що при черговому виникненні у Корисна модель відноситься до медицини, а саме до наркологи і може бути використана для лікування нікотинової залежності Нікотин ВІДНОСИТЬСЯ ДО групи психоактивних речовин, які володіють високим наркогенним потенціалом тютюнова залежність формується швидко, як правило, у дитячо-підлітковому ВІЦІ І у більшості випадків утримується впродовж життя Терапія тютюнової залежності є однією з найбільш складних міждисциплінарних проблем (наркологи, фармації, психологи, медичної психологи, СОЦІОЛОГИ, фармацевтичного права та ін ) ВІДОМІ способи лікування синдрому залежності від нікотину, засновані на формуванні негативних умовно-рефлекторних зв'язків на смак, запах і вид тютюнових виробів, що у безпосередній терапевтичній практиці реалізується поєднанням паління з блювотною реакцією, викликаною блювотними препаратами 1% розчином мідного купоросу (3040мл усередину), 1% водяним розчином апоморфіну (0,2мл підшкірне), 1% водяним розчином еметину (1,5мл підшкірне) Введення цих препаратів супроводжується бурхливою вегетативною, суб'єктивно вкрай тяжкою реакцією Для вироблення стійкого негативного умовного рефлексу впродовж курсу лікування проводиться 4-5 щоденних сеансів [Бугаенко В П Профилактика, психотерапия, рефлексотерапия и медикаментозное лечение табакокурения в санаторно-курортных пацієнта бажання палити здійснюють на фоні психотерапевтичного навіювання та опосередкування вплив на слизову оболонку рота розчином фармацевтичного препарату, який відрізняється тим, що як фармацевтичний препарат використовують кетанов 2,0-2,5 мг на процедуру, при цьому у перші 1-2 дні лікування здійснюють зрошення розчином ампульованого препарату, а в наступні 2-3 дні призначають кетанов по чверть таблетки для розсмоктування в роті з наступним, через 5-10 хвилин, викурюванням сигарети, з загальною добовою дозою кетанову 20-30 мг і з терміном курсового лікування 3-5 днів условиях Методические рекомендации Москва, 1985, 79 с , Шаповалова В А , Сосин И К , Бутенко Г М с соавт , Фармацевтическое право в наркологии / Под ред В А Шаповаловой, И К Сосина, В В Шаповалова - Харьков Факт, 2004 - 800 с ] Істотними недоліками даних способів є важка переносимість пацієнтами блювотних процедур, велика імовірність появи ускладнень від лікування, наявність чисельних протипоказань Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування нікотинізму шляхом умовнорефлекторного вироблення відрази до паління на підставі полоскання порожнини рота перед кожним палінням 0,25% розчином азотнокислого срібла, що забезпечує появу неприємних смакових відчуттів при палінні [Бугаенко В П Профилактика, психотерапия, рефлексотерапия и медикаментозное лечение табакокурения в санаторно-курортных условиях Методические рекомендации Москва, 1985, 79 с , Шаповалова В А , Сосин И К , Бутенко Г М с соавт , Фармацевтическое право в наркологии / Под ред В А Шаповаловой, И К Сосина, В В Шаповалова - Харьков Факт, 2004 - 800 с ] Недоліком даного способу є токсичність використовуваного препарату, відсутність при місцевому впливі азотнокислим сріблом на рецептори слизової оболонки рота загальної вегетативної, емоційно забарвленої негативної реакції, що ускладнює вироблення відрази до паління со* CD 00 00 О) О) 9886 захворювання, черепно-мозкові травми заперечує Алергічні стани не реєструвались Анамнез захворювання 3 раннього дитинства був „жертвою пасивного паління" - батько багато курив у квартирі під безпосередньому контакті з дітьми Пробувати курити розпочав з 6 років Етап епізодичного паління тривав біля трьох років, після чого толерантність зросла, куріння набуло систематичний характер У 17 років усвідомив нездоланний потяг до паління, викурював до 20 сигарет на добу Через 1-3 години після останнього паління з'являлося чітке бажання «покурити», що супроводжувалося головним болем, серцебиттям, дратівливістю, ПІТЛИВІСТЮ, «підсмоктуванням під ложечкою» Протягом останніх 7 років толерантність досягає 30-35 сигарет на добу, курить цілодобово, у тому числі і вночі, щоб ліквідувати палінням симптоми абстиненції Ранком курить натщесерце Під час алкоголізації бувають дні «запійного» посилення паління, коли палить «одну сигарету за іншою» Раніше починав безуспішні спроби припинити паління При цьому різко погіршувалося самопочуття, підвищувався артеріальний тиск, з'являлася ПІТЛИВІСТЬ, серцебиття, що призводило до поновлення паління Відзначає за останні 3-4 роки погіршення загального стану здоров'я, що пов'язує з палінням За рекомендацією терапевта вирішив пройти курс антинікотинового лікування Соматичний стан Правильної статури Шкіра без висипки Обличчя одутле В легенях дихання з вологкими хрипами Кашель курця Тони серця приглушені, ритмічні, акцент другого тону над аортою ЧСС 86 за хвилину AT 180/110мм рт ст Язик обкладений білим нальотом Живіт м'який, безболісний Печінка пальпується по краю реберної дуги Край печінки гладкий, гострий Симптом Пастернацького негативний з двух сторін Температура нормальна Випорожнення, діурез в нормі Неврологічний стан без менінпальної і грубої вогнищевої симптоматики ЗІНИЦІ рівномірно розширені Фотореакція знижена Акт конвергенції затруднений Горизонтальний ністагм у крайніх відведеннях Обличчя симетричне, очні щілини D=S У позі Ромберга похитування Координаційні проби виконує з промахуванням, інтенційним тремором Психічний стан орієнтований всебічно Рухливо спокійний Продуктивному мовному контакту доступний Мислення послідовне, логічне, без відхилень психотичного рівня Розладів сприйняття не виявлено Емоційно лабільний Пам'ять знижена по типу гіпомнезп Критика до стану, установка на лікування позитивна При параклінічному обстеженні виявлена гіпертрофія міокарду лівого шлуночку, порушення кровообігу з підвищенням тонусу судин головного мозку На фоні патогенетичної терапії гіпертонічної хвороби проводилася симптоматична терапія, що Комп ютерна верстка А Крижанівський 8 спрямована на поліпшення загального стану хворого - вітаміни, седативні, кардюметаболічні лікарські засоби Проведено курс лікування нікотинової залежності Після проведення роз'яснювальної психотерапевтичної розмови порожнина рота пацієнта зрошувалася з медичного шприца розчином кетанова, що міститься в ампулах Через 5-10 хвилин пацієнт починав палити У процесі паління пацієнт відзначав відчуття ОНІМІННЯ язика і піднебіння, вдихання тютюнового диму не супроводжувалося приємними, звичними смаковими відчуттями, «ганяю тютюновий дим у роті безглуздо» Протягом півгодини після паління у хворого підвищувалася сугестивність на фоні деякої розгубленості, тривожності, відзначалося погіршення самопочуття за рахунок ознак аверси до тютюнового диму Відмічалася гіперемія обличчя, сухість у роті, частішання серцебиття на 10 ударів на хвилину (до процедури ЧСС складала 80 ударів на хвилину), частоти дихання на 5 дихальних рухів на хвилину (до процедури - 23 дихальних рухів на хвилину) Цей стан використовувався для проведення психотерапевтичного навіювання відрази до тютюну Після кожної процедури, поряд з неприємними відчуттями, які докладно аналізувалися разом з лікарем, пацієнт відзначав появу відрази до паління, котра тривала близько 3-4 годин, що привело до зменшення КІЛЬКОСТІ сигарет, які викурюються Через 5 днів лікування пацієнт паління припинив Скасування нікотину, таким чином, проходило літично, не супроводжуючись загостренням гіпертонічної хвороби, артеріальний тиск тримався на нормальному рівні, не відзначалося істотних вегетативних коливань 3 явилася виражена відраза до паління тютюну Катамнестичний моніторинг пацієнт не палить З МІСЯЦІ Даним способом у КЛІНІЦІ було проліковано 19 хворих із синдромом нікотинової залежності Уже з першого дня лікування КІЛЬКІСТЬ сигарет, що викурюється пацієнтом, зменшувалося на 45-55% 63,16% хворих до п'ятого дня терапії припинили палити У інших пацієнтів з великим стажем паління та багаточисельними соматоневролопчними наслідками тютюнової інтоксикації, які не змогли цілком відмовитися від тютюну, відзначався, у зв'язку зі зменшенням інтоксикації, виражений ефект зниження шкоди від вживання нікотину зменшилася задишка, болі в ДІЛЯНЦІ серця, явища бронхіту, покращилися електрокардіографічні і реовазографічні показники В останньому випадку пацієнтам рекомендоване продовження курсової психотерапії з повторенням лікування кетановом через 20-30 днів Таким чином, дана лікувальна тактика забезпечує досягнення інверсії до паління тютюну при синдромі залежності від нікотину Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності вул Урицького 45 м Київ МСП 03680 Україна ДП Український інститут промислової власності вул Глазунова, 1 м К и ї в - 4 2 01601 УКРАЇНА UA (11)9886 аз) U (51)7А61К31/415 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ НІКОТИНОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ 1 (21)и200503588 (22)15.04.2005 (24)17.10.2005 (46) 17.10.2005, Бюл. № 10, 2005 р. (72) Сосін Іван Кузмич, Шаповалов Валерій Володимирович, Купрієнко Ірина Володимирівна, Шаповалова Вікторія Олексіївна, Бурмака Надія Петрівна, Мисько Галина Миколаївна, Сосіна Лариса Іванівна, Галаван Зіновій Степанович, Вишар Григорій Миколайович (73) ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ (57) Спосіб лікування нікотинової залежності, який полягає у тому, що при черговому виникненні у пацієнта бажання палити здійснюють на фоні психотерапевтичного навіювання та опосередкування вплив на слизову оболонку рота розчином фармацевтичного препарату, який відрізняється тим, що як фармацевтичний препарат використовують кетанов 2,0-2,5 мг на процедуру, при цьому у перші 1-2 дні лікування здійснюють зрошення розчином ампульованого препарату, а в наступні 2-3 дні призначають кетанов по чверть таблетки для розсмоктування в роті з наступним, через 5-10 хвилин, викурюванням сигарети, з загальною добовою дозою кетанову 20-30 мг і з терміном курсового лікування 3-5 днів. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до наркології і може бути використана для лікування нікотинової залежності. Нікотин відноситься до групи психоактивних речовин, які володіють високим наркогенним потенціалом: тютюнова залежність формується швидко, як правило, у дитячо-підлітковому віці і у більшості випадків утримується впродовж життя. Терапія тютюнової залежності є однією з найбільш складних міждисциплінарних проблем (наркології, фармації, психології, медичної психології, соціології, фармацевтичного права та ін.). Відомі способи лікування синдрому залежності від нікотину, засновані на формуванні негативних умовно-рефлекторних зв'язків на смак, запах і вид тютюнових виробів, що у безпосередній терапевтичній практиці реалізується поєднанням паління з блювотною реакцією, викликаною блювотними препаратами: 1% розчином мідного купоросу (3040мл усередину), 1% водяним розчином апоморфіну (0,2мл підшкірне), 1 % водяним розчином еметину (1,5мл підшкірне). Введення цих препаратів супроводжується бурхливою вегетативною, суб'єктивно вкрай тяжкою реакцією. Для вироблення стійкого негативного умовного рефлексу впродовж курсу лікування проводиться 4-5 щоденних сеансів [Бугаенко В.П. Профилактика, психотерапия, рефлексотерапия и медикаментозное лечение табакокурения в санаторно-курортных условиях. Методические рекомендации. Москва, 1985, 79 с ; Шаповалова В.А., Сосин И.К., Бутенко Г.М. с соавт., Фармацевтическое право в наркологии / Под ред. В.А. Шаповаловой, И.К. Сосина, В.В. Шаповалова - Харьков: Факт, 2004. - 800 с ] . Істотними недоліками даних способів є важка переносимість пацієнтами блювотних процедур, велика імовірність появи ускладнень від лікування, наявність чисельних протипоказань. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування нікотинізму шляхом умовнорефлекторного вироблення відрази до паління на підставі полоскання порожнини рота перед кожним палінням 0,25% розчином азотнокислого срібла, що забезпечує появу неприємних смакових відчуттів при палінні [Бугаенко В.П. Профилактика, психотерапия, рефлексотерапия и медикаментозное лечение табакокурения в санаторно-курортных условиях. Методические рекомендации. Москва, 1985, 79 с ; Шаповалова В.А., Сосин И.К., Бутенко Г.М. с соавт., Фармацевтическое право в наркологии / Под ред. В.А. Шаповаловой, И.К. Сосина, В.В. Шаповалова - Харьков: Факт, 2004. - 800 с ] . Недоліком даного способу є токсичність використовуваного препарату, відсутність при місцевому впливі азотнокислим сріблом на рецептори слизової оболонки рота загальної вегетативної, емоційно забарвленої негативної реакції, що ускладнює вироблення відрази до паління. CD 00 00 ST 9886 Ці недоліки відсутні у способі, який пропонується. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування нікотинової залежності, в якому за рахунок використання нової фармакологічної субстанції досягається розширення терапевтичної широти впливу. Поставлена задача вирішується у способі лікування нікотинової залежності, який полягає в тому, що, при черговому виникненні у пацієнта бажання палити, здійснюють на фоні психотерапевтичного навіювання та опосередкування вплив на слизову оболонку рота розчином фармацевтичного препарату, згідно з корисною моделлю, в якості фармацевтичного препарату використовують кетанов (2,0-2,5мг на процедуру), при цьому у перші 1-2 дні лікування здійснюють зрошення розчином ампульованого препарату, а в наступні2-3 дні призначають кетанов по чверть таблетки для розсмоктування в роті з наступним через 5-10 хвилин викурюванням сигарети, з загальною добовою дозою кетанова 20-30мг і з терміном курсового лікування 3-5 днів. Завдяки такій модифікації стає можливим більш ефективно досягти відрази до паління за рахунок потенціювання інверсії смакових відчуттів при вдиханні тютюнового диму вираженими вегетативними, суб'єктивно неприємними девіаціями, що супроводжують акт паління. Суттєву роль у терапевтичному та психокорекційному механізмах способу, що пропонується, є своєрідна психологічна фрустрація пацієнта на відсутність при палінні звичних для нього специфічних та бажаних, очікуваних почуттів, зумовлених ефектами нікотину. Отже, азотнокисле срібло, яке застосовується в способі-прототипі, заміняється у даному способі препаратом «кетанов», котрий при обробці порожнини рота, крім місцевої блокуючої дії на нервовий рецепторний апарат слизової і здатності змінити смакові відчуття, володіє і деяким системним короткочасним впливом, що виявляється вегетативними коливаннями під час паління тютюну, які використовуються щодо психотерапевтичного опосередкування з метою більш результативного лікування нікотинової залежності. «Кетанов» («кеторолак») є лікарським засобом з вираженим анальгетичним ефектом периферичної дії і за традиційним призначенням використовується для лікування больового синдрому. Виявилося, що даний препарат здатний змінювати смакові відчуття. Одна таблетка містить 10мг, а одна ампула - ЗОмг кеторалаку триметаміну USP. При необхідності цей фармакологічний препарат призначають у разовій дозі 2,0-2,5мг 10-12 разів на день у моменти чергового бажання палити та на фоні безпосередньої реальної процедури паління сигарети. Максимальна добова доза складає 20-0 мг кеторолаку триметаміну (кетанова). Тривалість курсу лікування у способі, який пропонується, 4-5 днів. Спосіб здійснюється таким чином. Перед початком лікування у пацієнта з'ясовуються наявність сформованої мотивації, намір та бажання позбавитися паління, одержується від нього інформована згода на лікування. Наступним кроком є стандартне обстеження: клініко-психопатологічне, клінічний аналіз крові, сечі, цукор крові, рівень артеріального тиску, флюорографія органів грудної клітини, електрокардіографія, огляд терапевта, невропатолога. Проводиться цілеспрямована когнітивна психотерапія. Пацієнту докладно пояснюється суть, технологія і новизна методу, яка полягає в застосуванні відомого препарату за новим призначенням. Впродовж перших одного - двох днів лікування лікар зрошує одним з відомих способів (наприклад, за допомогою медичного шприца) слизову оболонку рота пацієнта ампульованим розчином кетанова за 5-Ю хвилин перед кожним палінням. З третього дня терапії перед початком паління пацієнту пропонують утримувати в порожнині рота 2,5мг (одну четверту частину таблетки) лікарського препарату кетанов до повного розсмоктування. Після цього, через 5-10 хвилин, пацієнт закурює сигарету. На фоні фармакологічного впливу кетанову значно змінюються смак і запах тютюнового диму. Спостерігається повна або часткова відсутність звичних і очікуваних суб'єктивних ефектів паління у рамках залежності від нікотину. Виникає почуття оніміння, «заморожування» порожнини рота, сухість у роті чи гіперсалівація, нудота, блідність або гіперемія шкіри, гіпергідроз. Частішає серцебиття, дихання, коливається артеріальний тиск. Інколи спостерігається легке запаморочення. З'являється розгубленість (своєрідний фрустраційний стан) від відсутності звичних вітально значущих для курця відчуттів, короткочасно погіршуються увага, самопочуття, що супроводжується тривогою, розгубленістю та іншими негативно забарвленими емоціями. Кожен виявлений при розпитуванні й об'єктивному спостереженні симптом, який свідчить про реакцію сполуки кетанова з палінням, обговорюється з пацієнтом з метою психотерапевтичне обґрунтованого навіювання, опосередкування та потенціювання відрази до процесу паління і до фармакологічних ефектів нікотину та тютюнового диму. Така процедура проводиться перші один - два дні у присутності лікаря. Надалі пацієнту рекомендується у присутності лікаря або медичної сестри розсмоктувати в роті кетанов (2,02,5мг) перед кожним палінням, але не більш 10-12 разів на добу. Курс лікування 4-5 днів. У період курсового лікування щоденно проводиться психотерапевтичне опосередкування по виробці відрази до компонентів паління. Ефективність даного способу ілюструється наступними клінічними прикладами. Клінічний приклад №1. Пацієнт П., 34 років, лікувався з приводу тютюнової залежності в клініці кафедри наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти. Діагноз: Синдром залежності від нікотину (шифр F 17.24. по МКБ-10). Скарги до лікування: на сильне ваблення до паління тютюну, безсоння, головний біль, запаморочення, коливання артеріального тиску, періодичні болі у м'язах, „кашель курця", хронічну слабкість. З анамнезу: спадковість обтяжена алкоголізмом і нікотинізмом з боку батька. Закінчив 10 класів, електромеханічний технікум. В армії служив повний термін. Працював електромеханіком. Од 9886 ружений, має двох дітей. Переніс апендектомію під час служби в армії. Туберкульоз, гепатит, венеричні захворювання, черепно-мозкові травми заперечує, алергії не реєструвалось. Палити почав у 15 років. Палив епізодично, «крадькома», приблизно 1-2 рази на тиждень, близько 6 місяців. Після «легалізації» паління батьками нікотинова інтоксикація швидко набула систематичного характеру, толерантність зросла до 10 цигарок на добу. Ваблення до нікотину актуалізується через кожні 1,5-2 години після останнього вживання тютюну. У структурі синдрому ваблення переважає ідеаторний компонент, який проявляється пригадуванням, уявленням, а потім і сильним бажанням палити, яке починає визначати поводження пацієнта, спрямоване на організацію можливості закурити. При збільшенні тривалості періоду не паління у структурі синдрому відміни нікотину наростають вегетативні прояви у виді сухості в роті, подразнення в горлі, характерних відчуттів у епігастрії. При відсутності можливості запалити з'являється дратівливість, деяке занепокоєння, внутрішня напруженість, знижена працездатність. Кілька разів пробував припинити паління самостійно, але у більшості випадків не витримував відмови від нікотину більш 12 годин. Був випадок, коли пацієнт після чергового «твердого рішення кинути палити» не палив 7 днів. У стані абстиненції протягом дня декілька разів підсилювалися спогади, уявлення про паління, що супроводжувалися сильним бажанням покурити, що послужило причиною рецидиву. Звернувся в клініку за медичною допомогою з метою «кинути палити». Соматичний стан: правильної статури. Шкіра без висипань. Обличчя набрякле, гіперемоване. Дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритмічні. ЧСС - 84 у хвилину. AT 190/140мм рт. ст. Язик обкладений біля кореня коричневим нальотом. Живіт м'який, безболісний. Печінка виступає на 1-2см з-під края ребрової дуги. Край її гладкий, гострий. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Неврологічний стан: без менінгіальної і грубої вогнищевої симптоматики. Має місце неврологічна мікросимптоматика. Зіниці рівномірно розширені. Фотореакція знижена. Акт конвергенції затруднений. Горизонтальний настановчий ністагм у крайніх відведеннях. Обличчя з ознаками незначної асиметрії, очні щілини D=S. У позі Ромберга стійкий. Координаційні проби виконує правильно. Психічний стан при первинному огляді: Орієнтований у місці, часі, власній особистості правильно. Рухливо спокійний. Продуктивному мовному контакту доступний. Мислення без відхилень психотичного рівня. Пам'ять і інтелект грубо не порушені. Розладів сприйняття не виявлено. Критика до хвороби позитивна. Висловлює установу на лікування. Істотних відхилень при загально клінічному обстеженні (загальний аналіз крові, сечі, цукор крові) не виявлено. На ЕКГ - ознаки гіпоксії. Перед початком лікування з хворим була проведена когнітивна психотерапія, пояснена суть нового методу лікування, дія препарату «кетанов», обговорений очікуваний результат. У перші 2 дні лікування лікар зрошував з медичного шприца порожнину рота пацієнта розчином кетанова (разова доза - 2,5мг на процедуру) при ознаках потягу до паління, після чого через 510 хвилин пацієнту дозволялось викурити сигарету. При палінні пацієнт відзначав почуття оніміння язика і піднебіння, вдихання тютюнового диму було «несмачним, безглуздим», не супроводжувалося приємними, звичними смаковими відчуттями, не було «смачної гіркоти». Разом з цим спостерігалася гіперемія обличчя, сухість у роті, частішання серцебиття на 10 ударів у хвилину, частоти дихання - на 4 дихальні рухи в хвилину. Після перших процедур зрошення порожнини рота розчином кетанова у хворого відзначалася деяка зміна психічного статусу у вигляді легкої обнубіляції з елементами розгубленості, ослабленням уваги, підвищеного навіювання. Цей стан тривав 7-10 хвилин і був сприятливим фунтом для проведення психотерапевтичного посилення відрази до тютюну. Після кожної процедури, поряд з неприємними відчуттями, які докладно аналізувалися разом з лікарем, пацієнт відзначав зниження інтенсивності як ідеаторних, так і вегетативних компонентів потягу до паління на 3-4,5 години. З третього дня терапії хворому було запропоновано за 5-10 хвилин перед кожним ритуалом паління розсмоктувати 2,5мг кетанова. Після остаточного розсмоктування четвертої частини таблетки пацієнт починав курити сигарету. У присутності лікаря проведено три аналогічних процедури з продовженням психотерапевтичного опосередкування, спрямованого на інверсію потягу до тютюну. Надалі хворому рекомендовано було перед кожним палінням розсмоктувати кетанов у зазначеній дозі, поступово зменшуючи кількість сигарет, що викурюються. При цьому пацієнт за власною ініціативою викурював тільки одну третю частину сигарети, тому що «подальше вдихання диму було безглуздим». Через 5 днів лікування паління припинив. Скасування нікотину, таким чином, проходило поступово, що не давало можливості розвитися вираженому соматоневрологічному і психічному дискомфорту, що раніше служив причиною рецидиву. З іншої сторони, запропонована лікувальна тактика забезпечила інверсію потягу до нікотину. Катамнестичне обстеження: через 4 місяці після лікування даним способом пацієнт не палить. Клінічний приклад №2. Пацієнт Т., 43 років, лікувався у клініці кафедри наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти з діагнозом: Синдром залежності від нікотину (шифр F 17.24.-по МКБ-10). Скарги до лікування: на слабкість, головний біль, порушення засинання, часті пробудження під час нічного сну, періодично виникаючі ниючі болі в області серця, задишку, нездоланний потяг до паління тютюну, «ранковий кашель». Анамнез життя. Народився в родині службовців. Закінчив 10 класів, потім - ПТУ, за фахом зв'язківець. В армії служив повний термін. Одружений, приживає з родиною, має двох дітей. Працював зв'язківцем. Перенесені захворювання: кір, ОРВІ. Має гіпертонічну хворобу, стоїть на обліку у терапевта. Хворобу Боткіна, туберкульоз, венеричні 9886 захворювання, черепно-мозкові травми заперечує. Алергічні стани не реєструвались. Анамнез захворювання. З раннього дитинства був „жертвою пасивного паління" - батько багато курив у квартирі під безпосередньому контакті з дітьми. Пробувати курити розпочав з 6 років. Етап епізодичного паління тривав біля трьох років, після чого толерантність зросла, куріння набуло систематичний характер. У 17 років усвідомив нездоланний потяг до паління, викурював до 20 сигарет на добу. Через 1 -3 години після останнього паління з'являлося чітке бажання «покурити», що супроводжувалося головним болем, серцебиттям, дратівливістю, пітливістю, «підсмоктуванням під ложечкою». Протягом останніх 7 років толерантність досягає 30-35 сигарет на добу, курить цілодобово, у тому числі і вночі, щоб ліквідувати палінням симптоми абстиненції. Ранком курить натщесерце. Під час алкоголізації бувають дні «запійного» посилення паління, коли палить «одну сигарету за іншою». Раніше починав безуспішні спроби припинити паління. При цьому різко погіршувалося самопочуття, підвищувався артеріальний тиск, з'являлася пітливість, серцебиття, що призводило до поновлення паління. Відзначає за останні 3-4 роки погіршення загального стану здоров'я, що пов'язує з палінням. За рекомендацією терапевта вирішив пройти курс антинікотинового лікування. Соматичний стан: Правильної статури. Шкіра без висипки. Обличчя одутле. В легенях дихання з вологкими хрипами. Кашель курця. Тони серця приглушені, ритмічні, акцент другого тону над аортою. ЧСС 86 за хвилину. AT 180/110мм. рт. ст. Язик обкладений білим нальотом. Живіт м'який, безболісний. Печінка пальпується по краю реберної дуги. Край печінки гладкий, гострий. Симптом Пастернацького негативний з двух сторін. Температура нормальна. Випорожнення, діурез в нормі. Неврологічний стан: без менінгіальної і грубої вогнищевої симптоматики. Зіниці рівномірно розширені. Фотореакція знижена. Акт конвергенції затруднений. Горизонтальний ністагм у крайніх відведеннях. Обличчя симетричне, очні щілини D=S. У позі Ромберга похитування. Координаційні проби виконує з промахуванням, інтенційним тремором. Психічний стан: орієнтований всебічно. Рухливо спокійний. Продуктивному мовному контакту доступний. Мислення послідовне, логічне, без відхилень психотичного рівня. Розладів сприйняття не виявлено. Емоційно лабільний. Пам'ять знижена по типу гіпомнезії. Критика до стану, установка на лікування позитивна. При параклінічному обстеженні виявлена гіпертрофія міокарду лівого шлуночку, порушення кровообігу з підвищенням тонусу судин головного мозку. На фоні патогенетичної терапії гіпертонічної хвороби проводилася симптоматична терапія, що Комп'ютерна верстка А. Крижанівський 8 спрямована на поліпшення загального стану хворого - вітаміни, седативні, кардіометаболічні лікарські засоби. Проведено курс лікування нікотинової залежності. Після проведення роз'яснювальної психотерапевтичної розмови порожнина рота пацієнта зрошувалася з медичного шприца розчином кетанова, що міститься в ампулах. Через 5-10 хвилин пацієнт починав палити. У процесі паління пацієнт відзначав відчуття оніміння язика і піднебіння, вдихання тютюнового диму не супроводжувалося приємними, звичними смаковими відчуттями, «ганяю тютюновий дим у роті безглуздо». Протягом півгодини після паління у хворого підвищувалася сугестивність на фоні деякої розгубленості, тривожності, відзначалося погіршення самопочуття за рахунок ознак аверсії до тютюнового диму. Відмічалася гіперемія обличчя, сухість у роті, частішання серцебиття на 10 ударів на хвилину (до процедури ЧСС складала 80 ударів на хвилину), частоти дихання на 5 дихальних рухів на хвилину (до процедури - 23 дихальних рухів на хвилину). Цей стан використовувався для проведення психотерапевтичного навіювання відрази до тютюну. Після кожної процедури, поряд з неприємними відчуттями, які докладно аналізувалися разом з лікарем, пацієнт відзначав появу відрази до паління, котра тривала близько 3-4 годин, що привело до зменшення кількості сигарет, які викурюються. Через 5 днів лікування пацієнт паління припинив. Скасування нікотину, таким чином, проходило літично, не супроводжуючись загостренням гіпертонічної хвороби, артеріальний тиск тримався на нормальному рівні, не відзначалося істотних вегетативних коливань. З'явилася виражена відраза до паління тютюну. Катамнестичний моніторинг: пацієнт не палить З місяці. Даним способом у клініці було проліковано 19 хворих із синдромом нікотинової залежності. Уже з першого дня лікування кількість сигарет, що викурюється пацієнтом, зменшувалося на 45-55%. 63,16% хворих до п'ятого дня терапії припинили палити. У інших пацієнтів з великим стажем паління та багаточисельними соматоневрологічними наслідками тютюнової інтоксикації, які не змогли цілком відмовитися від тютюну, відзначався, у зв'язку зі зменшенням інтоксикації, виражений ефект зниження шкоди від вживання нікотину: зменшилася задишка, болі в ділянці серця, явища бронхіту, покращилися електрокардіографічні і реовазографічні показники. В останньому випадку пацієнтам рекомендоване продовження курсової психотерапії з повторенням лікування кетановом через 20-30 днів. Таким чином, дана лікувальна тактика забезпечує досягнення інверсії до паління тютюну при синдромі залежності від нікотину. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601