Спосіб захисту плодової культури абрикосу від моніліального опіку

Реферат: Винахід належить до сільського господарства, а саме до садівництва і може бути використаний в системах інтегрованого захисту плодових культур від моніліозу. Спосіб захисту плодової культури абрикоса від моніліального опіку включає прогнозування поширення хвороби та хімічні обробки абрикосових насаджень, причому рішення щодо кількості хімічних обробок приймають згідно визначеного рівня поширення моніліозу на основі моніторингу середньодобової температури повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (tz), середньодобової вологості повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (W z) та кількості опадів від початку цвітіння до кінця цвітіння (dc) за рівнянням Р =248,9420+379,7724 х log (tz)- 268,4305 х log (W z) + 48,3235 х log (dc), де Р, % – рівень поширення хвороби, а стандартну кількість фунгіцидних обприскувань збільшують при значенні Р> 49,8%. UA 99406 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід стосується галузі сільського господарства, а саме садівництва, і - може бути використаний в системах інтегрованого захисту плодових культур від хвороб, зокрема абрикоса від моніліального опіку Monilia cinerea Bonord=Monilia laxa (Her). Моніліоз абрикоса - одна з найбільш поширених і шкідливих хвороб абрикоса. Його поширення відмічено в Сполучених Штатах Америки, Англії, Угорщині, Румунії, Росії, Україні, Молдові. Великих збитків хвороба постійно завдає в садах України. Недобір урожаю від моніліозу в роки епіфітотій сягає 70-80 %. Хронічна форма моніліального опіку, викликаючи камедетечу, зумовлює зниження імунітету, виснаження та передчасне всихання дерев. Відомий спосіб захисту плодових культур від хвороб, що базується на так званій фенологічній системі, згідно з якою обприскування насаджень приурочують до основних фаз розвитку рослини-господаря без чіткого врахування особливостей розвитку патогену і, тим більше, без об'єктивної оцінки епіфітотійної ситуації [Чугунін Я.В., Юганова О.Н. Фенологический календар по защите плодового сада. - Симферополь: изд. Крым АССР, 1933.121 с]. Недоліком даного способу є те, що лімітована кількість обприскувань в умовах напруженої епіфітотійної ситуації не завжди забезпечує надійний захист абрикоса від моніліоза, а за несприятливих для розвитку хвороби умов є економічно не вигідною і екологічно не виправданою, тому що зумовлює недоцільне витрачання препаратів і забруднення довкілля пестицидами. Відомий спосіб прогнозу борошнистої роси огірка [Пат. 44157, Україна, МПК А 01G 7/00. Спосіб короткострокового прогнозування несправжньої борошнистої роси огірка /В.С.Чабан, В.М.Охрімчук, В.Г.Сергієнко, О.В.Шевчук. - № 2001053670; заявл. 030.05.2001; опубл. 15.01.2002, Бюл. № 1.], суть якого полягає у тому, що короткострокове прогнозування даної хвороби огірка здійснюють з врахуванням суми ефективних температур повітря, індексу погоди, кількості та життєздатності зооспорангів збудника хвороби у приземному шарі атмосфери. Недоліком цього способу є те, що він полягає не в прогнозі поширення, а в констатації прояву хвороби. До того ж, цей спосіб має вузький спектр дії. Його обґрунтовано лише для одного збудника - несправжньої борошнистої роси огірка. Найбільш близьким по суті до заявлюваного способу є спосіб прогнозу поширення сумкоспор збудника парші яблуні (Venturia inaequalis (Cooke) Winter) з використанням математичного моделювання, яке здійснюється на основі моніторингу погодних умов у ранньовесняний період [Шифман И.А. Долгосрочный прогноз парши яблони, его теоритическое и экономическое обоснование // Тр. Азерб. Ст. ВИЗР. - Вып. 20 - С. 83-93; Каленич Ф.С. Агроекологічні основи інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб. - К.: Аграрна наука, 2005.-243 с]. Недоліком цього способу є його специфіка, обумовлена біологічними особливостями збудника парші яблуні, які значно відрізняються від біології збудника моніліозу абрикоса. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалити систему захисту абрикоса від моніліального опіку абрикоса шляхом моніторингу особливостей погоди і на основі математичного моделювання епіфітотійної ситуації забезпечити завчасне передбачення можливого рівня поширення хвороби та визначити потребу проведення захисних заходів з урахуванням необхідності економії матеріальних ресурсів і зниження пестицидного навантаження в садових агроценозах. Поставлена задача вирішується тим, що на основі моніторингу багаторічних даних визначено фізіологічні фази розвитку дерев і погодні фактори, що сприяють ураженню пагонів абрикоса моніліозом. При цьому проаналізовано ряд основних фенологічних показників, зокрема таких, як дати початку, кінця цвітіння абрикоса, прояву хвороби на пагонах, середньодобові температура і вологість повітря, сума опадів та рівень поширення хвороби та розроблено рівняння, за яким розраховують номограми і визначають можливий рівень ураження рослин моніліальним опіком за конкретних погодних умов. Дослідження проводили протягом 2001-2005рр. у ДП ДГ "Мелітопольське" Інституту зрошуваного садівництва імені М.Ф. Сидоренка НААН України. Багатофакторний дисперсійний аналіз одержаних аналітично-статистичних даних дозволив визначити роль і частку впливу кожного з указаних факторів на інтенсивність поширення моніліального опіку у насадженнях абрикоса. Встановлено, що досить важливе значення при цьому має сума опадів (частка впливу 65,5 %). Набагато меншу роль відіграють середньодобова температура (27,2 %) та середньодобова вологість повітря (7,3 %). Важливим аспектом наших досліджень було визначення ролі погодних факторів у тривалості інкубаційної (прихованої) фази розвитку хвороби, строків її прояву та найбільш інтенсивного поширення. В результаті розрахунків одержано показники, наведені в табл. 1. 1 UA 99406 C2 Таблиця 1 Розвиток моніліального опіку абрикоса залежно від основних погодних факторів Фази розвитку Сума Сума хвороби температур температур понад 5 °C, °C понад 10 °C, °C Інкубаційний 14,1 1,4 період Проявлення 140,2 43,6 хвороби 5 10 Середньодобова Середньодобова Опади, мм температура, °C вологість, % 6,6±0,9 69,6±6,4 3,6±1,9 11,7±0,5 65,6±3,8 1,1±0,5 Встановлено, що розвиток збудника хвороби починається при досягненні середньодобової температури повітря 6,6 °C і сумі температури понад 5 °C-14,1 °C. При цьому коливання середньодобових температур відбувається у відносно невеликих межах. Середньодобова вологість повітря повинна становити 63,2-70,6 %, опади - 1,7-5,5 мм. При середньодобовій температурі повітря 11,2-12,2 °C, середньодобовій вологості повітря 61,8-69,4 %, опадах 0,6-1,6 мм прогнозується прояв хвороби. При зростанні суми температур понад 5 °C від кінця цвітіння до проявлення хвороби до 57,884,8 °C і зниженні суми температур понад 10 °C від початку до кінця цвітіння до 9-17 °C інтенсивність ураження пагонів зростає до рівня 49,8-64,2 %. При цьому сума середньодобової вологості повітря від початку цвітіння до проявлення хвороби повинна знаходитись в межах 1207,5-1586,5 %, а сума опадів в період цвітіння абрикоса - 15,4-26,4 мм (табл. 2). Таблиця 2 Погодні фактори і фази розвитку абрикоса, що визначають інтенсивність ураження пагонів моніліальним опіком Сума Сума температур Сума температур середньодобової Сума опадів від понад 5 °C від Органи Рівні понад 10 °C від вологості від початку до кінця цвітіння до рослини ураження, % початку до кінця початку цвітіння до кінця цвітіння, проявлення цвітіння, °С проявлення мм хвороби, °С хвороб, % Пагони 5,5±3,5 17,2±4,2 25,1±5,6 514,5±95,6 0,8±0,4 57,0±7,2 71,3±13,5 13,0±4,0 1397,0±189,5 20,9±5,5 15 20 25 30 35 Інтенсивність ураження пагонів збудником моніліозу описується логарифмічним рівнянням: Р =248,9420+379,7724 х log (tz)-268,4305 х log (W z) + 48,3235 х log (dc) де Р - ураження пагонів, %; tz - середньодобова температура від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (надалі середньодобова температура), °C; W z - середньодобова вологість від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (надалі середньодобова вологість), %; dc - кількість опадів від початку цвітіння до кінця цвітіння (надалі опади), мм. Коефіцієнти множинної кореляції і детермінації даного рівняння становлять відповідно 0,9969 і 99,3 %, що свідчить про його достатньо значиму достовірність і високий рівень опису експериментальних даних. Приклад. У 2001 р. фактичний рівень поширення хвороби становив 77 %. Середньодобова температура від початку цвітіння (03.04) до появи перших ознак хвороби (23.04) складала 6,5 °C, середньодобова вологість від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби була 90 %, кількість опадів від початку цвітіння до кінця цвітіння (12.04) становила 8,4 мм. За цими даними рівняння набуває такого вигляду: Р =248,9420+379,7724 х log (6,5) -268,4305 х log (90)+48,3235 х log (8,4) = 78 % Порівнюючи розрахунковий рівень поширення хвороби (78 %) з фактичним (77 %) отримуваного розбіжність між ними у 1,0 %, що свідчить про високу репрезентативність запропонованої моделі прогнозу. Опис ілюстрацій 2 UA 99406 C2 5 10 15 На фігурі 1 представлено номограму для прогнозу поширення моніліального опіку у насадженнях абрикоса в залежності від погодних чинників за середньодобової вологості повітря в межах 51-59 %; на фігурах 2 і 3 - те саме за середньодобової вологості повітря в межах відповідно 60-68 % і 69-77 %. Для визначення рівня поширення хвороби необхідно: визначити середньодобову вологість від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби; визначити кількість опадів від початку цвітіння до кінця цвітіння; визначити середньодобову температуру від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби; підібрати тип номограми згідно з визначеною вологістю; згідно з розрахованими показниками опадів і температури визначити прогнозну інтенсивність ураження (%). Запропонований спосіб захисту плодової культури абрикоса від моніліального опіку дає змогу завчасно передбачити можливий рівень поширення хвороби за конкретних погодних умов і на його основі визначити необхідність проведення фунгіцидних обприскувань та їх кількість, що дозволяє раціонально використовувати матеріальні ресурси та знизити пестицидне навантаження в садових агроценозах. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 Спосіб захисту плодової культури абрикоса від моніліального опіку, що включає прогнозування поширення хвороби та хімічні обробки абрикосових насаджень, який відрізняється тим, що рішення щодо кількості хімічних обробок приймають згідно визначеного рівня поширення моніліозу на основі моніторингу середньодобової температури повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (t z), середньодобової вологості повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (W z) та кількості опадів від початку цвітіння до кінця цвітіння (d c) за рівнянням Р =248,9420+379,7724 х log (t z)- 268,4305 х log (W z) + 48,3235 х log (dc), де Р, % – рівень поширення хвороби, причому при значенні Р> 49,8% збільшують стандартну кількість фунгіцидних обприскувань. 3 UA 99406 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4