Спосіб моделювання опіку

Спосіб моделювання опіку, що включає дію на шкіру експериментальної тварини термічного фактора, який відрізняється тим, що як термічний фактор застосовують металевий циліндр, нагрітий до 98-100°С, при цьому час дії складає від 5 до 60 секунд для отримання опіку різного ступеня тяжкості. (19) (21) u200806767 (22) 17.05.2008 (24) 10.10.2008 (46) 10.10.2008, Бюл.№ 19, 2008 р. (72) ФІЦАЙ ОКСАН А ІВАНІВНА, UA, ГРАБОВИЙ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, U A, ЖДАНОВА ОКСАН А ОЛЕГІВНА, U A, ГИЧКА СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ, UA 3 36093 термічного фактора, для отримання опіків різного ступеня, становив 5 секунд - І ступінь опіку; 15 секунд - II ступінь опіку; 40 секунд - III А ступінь опіку; 60 секунд - III Б ступінь опіку. Результат: у залежності від часу впливу виникають опіки І-III Б ступеня. Зміни у ділянці термічного ушкодження можуть бути легко верифіковані за допомогою гістологічних методів, які дозволяють отримати найбільш точну інформацію про гоєння опікових ран. Прикладами конкретного виконання способу, що пропонується, є дослідження модельованого опіку шкіри у 20 морських свинок вагою 450-600г. Тварини були наркотизовані внутрішньоочеревинно натрієм тіопенталом (40мг/кг). У міжлопатковій ділянці їм ножицями ретельно була зстрижена вовна. Піддослідні тварини були поділені на 4 групи. На зстрижену ділянку шкіри накладався без притискання сталевий циліндр діаметром 22мм і вагою 150г, який попередньо був нагрітий до 98100°С, на 5, 15, 40 і 60сек. Матеріал для дослідження забирався через 7 діб після початку досліду, після евтаназії тварин передозуванням наркотичних засобів. Фрагменти шкіри з ураженими ділянками фіксували у формаліні та ущільнювали у парафіні. Гістологічні парафінові зрізи товщиною 7мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином, азур II-еозином, за Ван Гізоном. Проведені спостереження показали, що у морських свинок, шкіра яких зазнавала термічної травми протягом 5с через 7 днів спостерігалося потовщення епідермісу і витончення його рогового шару. Клі тини епітеліальних піхв волосяних фолікулів виявляли підвищену базофілію цитоплазми. Сосочковий шар дерми містив збільшену кількість клітин фібробластичного ряду, макрофагів та гранулоцитів. Морфологічна картина відповідає опіку 1 ступеня. У морських свинок, шкіра яких зазнавала термічної травми протягом 15с спостерігалося значне потовщення епідермісу, який на значних ділянках не мав рогового шару, гіпертрофія епітеліальних піхв волосяних фолікулів. Сосочковий шар дерми потовщений, рясно інфільтрований макрофагами Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 4 та гранулоцитами, містив збільшену кількість клітин фібробластичного ряду. Запальна інфільтрація розповсюджувалася й на поверхневі ділянки сітчастого шар у дерми. Стан опіку відповідає II ступеня. При дії термічного фактору протягом 40с у шкірі морських свинок через 7 днів досліду виявляється рана вкрита струпом. Поверхневі ділянки дерми виявлялися некротизованими, а на рівні середини сітчастого шару дерми вже утворювався чіткий лейкоцитарно-некротичний шар, що відмежовував життєздатні тканини. Під ним спостерігалася рясна макрофагально-лейкоцитарна інфільтрація, збільшення кількості клітин фібробластичного ряду. Кровоносні мікро-судини були розширені та переповнені кров'ю, іноді спостерігалося новоутворення судин. Волосяні цибулини в глибоких шарах зберігали життєздатність, збільшені у розмірах, а їх клітини проявляють гіперхромію. Стан опіку відповідає III а ступеню. При дії термічного фактору протягом 60с у шкірі морських свинок через 7 днів досліду виявляється некроз шкіри у всю товщу. Лейкоцитарнонекротичний шар формується на рівні гіподерми. Придатки шкіри (волосяні фолікули) не зберігаються. Така картина відповідає III б ступеню опіку. Література: 1. Кочетыгов Н.И. О способах воспроизведения термических ожогов в эксперименте. Л., 1964. - 211с. 2. Кризина П.С. Морфо функційна оцінка впливу «Фероклею-С» на перебіг ранового процесу при лікуванні опікових ран // клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2007. - №1. - С.27-31. 3. Парамонов Б.А., Чеботарев В.Ю. Методы моделирования термических ожогов при разработке препаратов для местного лечения // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2002. - Т.134, №11. - С.593-597. 4. Шумаков В.И., Онищенко Н.А., Расулов М.Ф. и др. Мезенхимальные стволовые клетки костного мозга эффективнее эмбриональных фибробластов стимулир уют регенерацию глубоких Ожеговых ран // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2003. - Т.136, №8. - С.220-223. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601