Композиція інгредієнтів для мукоадгезивних полімерних плівок

Реферат: Винахід належить до фармації, зокрема до рецептур мукоадгезивних плівок. Композиція містить лізоцим, желатин, натрієву сіль карбоксиметилцелюлози, гліцерин і воду. UA 99889 C2 (12) UA 99889 C2 UA 99889 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Винахід належить до фармації, зокрема до рецептур мукозоадгезивних плівок. Найближчим до винаходу, що заявляється, є склад мукозоадгезивної плівки (МАП) на основі хітозану з інгібітором протеїназ - качиним овомукоїдом для терапії захворювань пародонту (див. Харенко Е.А., Ларионова Н.И., Демина Н.Б. Разработка и изучение мукоадгезивных пленок с белками // Вопросы биологической, медицинской и фармацевтической химии.-2009. - № 1. - С. 47-51). Даний склад вибрано прототипом. Прототип співпадає з винаходом, що заявляється, в наявності спільних компонентів: - білковий компонент; - полімерна матриця; - гліцерин; - вода. Але, мукозоадгезивні плівки вказаного складу мають такі недоліки: 1) неповне і повільне вивільнення білкового компоненту (до 70 %) з хітозану (460 кДа), що не забезпечує необхідну терапевтичну дозу препарату; 2) висока вартість полімерної матриці. В основу винаходу, що заявляється, поставлено такий склад композиції інгредієнтів для мукозоадгезивних плівок, в якому шляхом заміни полімерної матриці та білкового компоненту забезпечується стабільність при іммобілізації і тривалому зберіганні, високий ступінь вивільнення лізоциму з ефективною протизапальною дією композиції, зменшення вартості полімерної матриці. Поставлена задача вирішена тим, що як білковий компонент вона містить лізоцим, а як полімерну матрицю - желатин і натрієву сіль карбоксиметилцелюлози (Na-КМЦ), за наступним співвідношенням вказаних компонентів, мас. %: лізоцим 0,8-1,2 желатин 11,0-14,0 натрієва сіль карбоксиметилцелюлози 0,2-0,4 гліцерин 7,5-12,0 вода решта. Заявлений склад дозволяє при включенні лізоциму у матрицю, на основі желатину і Na-КМЦ в межах заявленого одержувати мукозоадгезивні плівки зі збільшеним строком зберігання (1,5 року), високим ступенем вивільнення лізоциму (98-100 %) та високою ефективністю при запальних процесах слизової оболонки порожнини рота. Високий ступінь вивільнення лізоциму (98-100 %) забезпечується наявністю нековалентних зв'язків полімерної матриці і ензиму, тоді як у випадку овомукоїда з хітозаном присутні загалом електростатичні зв'язки, які сприяють міцнішому утриманню білкової молекули в матриці. Заміна полімерної матриці також сприяє здешевленню препарату, оскільки хітозан значно дорожчий носій. Новим у винаході, що заявляється, є використання як матриці желатину і Na-КМЦ (замість хітозану), білкового компоненту - лізоциму (замість качиного овомукоїду). Відоме використання желатину, Na-КМЦ як матриці для створення мукоадгезивних лікарських плівок для перорального введення (Punitha S. Polymers in mucoadhesive buccal drag delivery system - a review / S. Punitha, Y. Girish // Int. J. Res. Pharm. Sci.-2010. -Vol. 1, N2. - P. 170186). Однак, невідоме сумісне використання желатину і Na-КМЦ як матриці для створення мукозоадгезивних плівок з іммобілізованим лізоцимом. Концентрації компонентів, що включені в желатин з додаванням Na-КМЦ підібрані експериментально. Мукозоадгезивну плівку з використанням вказаних інгредієнтів готують таким чином: до 9 3 3 см 10-15 % розчину желатину додають 0,5-1,5 см гліцерину, 10-20 мг лізоциму, ретельно 3 перемішують 30 хвилин, додають 2 см - 0,5-0,8 % Na-КМЦ, перемішують протягом 15 хвилин, розносять на підкладку і висушують при температурі 10-20 °C на повітрі. Далі плівки обробляють 0,05 % розчином біглюконату хлоргексидину і знову висушують. Після сушіння одержують однорідні, непересихаючі плівки, висікають мукоадгезивні плівки у вигляді дисків, D=0,9 см, запаюють в поліетиленову плівку і зберігають при температурі 10-20 °C в сухому, захищеному від світла місці. Літичну активність іммобілізованого лізоциму визначають бактеріолітичним методом на клітинах Micrococcus lysodeikticus за методом Левицького А.П. [Левицкий А.П. Лизоцим - вместо антибиотиков.-2005. - КП ОГТ.-74 с.]. 1 UA 99889 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Оптичну густину клітинної суспензії М. lysodeikticus вимірювали на спектрофотометрі при  max = 650 нм у кюветі з товщиною шару 1см. Приклад 1 Приготували мукоадгезивну плівку так, як описано вище. Компоненти брали у такому співвідношенні, мас. %: лізоцим 1,0 желатин 12,5 натрієва сіль карбоксиметилцелюлози 0,3 гліцерин 10,0 вода 76,2. Характеристика (мукоадгезивної) плівки вказаного складу наведена в таблиці 2. Приклади 2-5 ілюструють кількісний і якісний склад інгредієнтів композицій діагностичних плівок. Дані наведені у таблиці 1. Отримана таким чином полімерна плівка була однорідна, пластична, показала високу стабільність досліджуваних характеристик у процесі зберігання (табл. 1). Причому, якщо використання складів 2, 3 (табл. 1) приводило до одержання мукоадгезивних плівок високої якості, досліджувані показники яких не мали 4 істотних змін протягом 1,5 років зберігання (табл. 2), то застосування складу 4 економічно недоцільно, оскільки ефективність бактеріолітичної дії при підвищенні концентрації лізоциму на 0,5 % суттєво не відрізняється від плівок складу 3, у випадку з плівками складу 5 концентрація ферменту недостатня для ефективної терапії експериментального стоматиту. Найкращим є склад до плівки за № 1. Біофармацевтичну оцінку мукоадгезивних плівок здійснювали в експерименті in vivo. Використовували 24 щури лінії Вістар (самки віком 15 міс.), вивчали вплив мукоадгезивної лізоцимної плівки (МАЛП з лізоцимом на розвиток запальних процесів у СОПР після моделювання стоматиту за допомогою бджолиної отрути [Ткачук Н.И. и др. Биохимические изменения в тканях полости рта крыс при воспроизведении стоматита с помощью пчелиного яда / Ткачук Н.И., Скиба В.Я., Левицкий А.П. // Вісник стоматологи.-2007. - № 6. - С. 16-20.]. Тварини були розподілені на 3 групи по 8 особин: 1 - контроль, 2 і 3 - експериментальний стоматит. У 3 групі на місце введення бджолиної отрути накладали на 20 хв МАЛП. Через 2 доби тварин забивали під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) і в гомогенаті СОПР визначали рівень маркерів запалення: активність еластази, концентрацію малонового діальдегіду (МДА), показник мікробного обсіменіння тканин - активність уреази, рівень неспецифічного імунітету активність лізоциму [Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости (метод, рекомендации) / Левицкий А.П., Деньга О.В., Макаренко О.А. и др. - Одесса, 2010.-16 с.]. Отримані дані оброблялися після формування бази даних у Microsoft Excel. Статистичну обробку проводили за допомогою Microsoft Excel (для параметричних даних - середнє значення М, стандартне відхилення sd). Для визначення статистичних відмінностей кількісних показників у виділених групах і підгрупах тварин застосовувалися непараметричні критерії (критерій знаків і U-критерій Манна - Уїтні). Вірогідними дані вважалися при рівнях значущості Р0,05 UA 99889 C2 Примітки: р - показник достовірності різниць з І групою; р1 - показник достовірності різниць з II групою. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 Композиція інгредієнтів для мукоадгезивних полімерних плівок, що містить білковий компонент, полімерну матрицю, гліцерин, воду, яка відрізняється тим, що як білковий компонент вона містить лізоцим, а як полімерну матрицю - желатин і натрієву сіль карбоксиметилцелюлози (NaКМЦ), за наступним співвідношенням вказаних компонентів, мас. %: лізоцим 0,8-1,2 желатин 11,0-14,0 натрієва сіль карбоксиметилцелюлози 0,2-0,4 гліцерин 7,5-12,0 вода решта. 10 Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4